Ухвала

від 19.11.2024 по справі 906/672/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"19" листопада 2024 р. Справа №906/672/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Житомирської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі

за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України

до 1) Приватного акціонерного товариство "Укрпрофтур"

2) Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Житомирська обласна рада

2) Комунальне некомерційне підприємство "Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій "Лісовий берег" Житомирської обласної ради

3) Обласний медичний центр вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради

4) Виконавчий комітет Житомирської міської ради

5) Державний реєстратор виконавчого комітету Житомирської міської ради Баренко Є.О.

6) Акціонерне товариство "Житомиробленерго"

7) Житомирська обласна державна адміністрація

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Федерація професійних спілок України

про скасування державної реєстрації права власності, про витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників:

прокуратури - Котяй І.В.,

позивача - Паска В.В.,

відповідача-1 - Климець І.О.,

відповідача-2 - Москаль Я.О.

третіх осіб на стороні позивача - не з`явились,

третьої особи на стороні відповідачів - не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.06.2022 позов задоволено. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Дочірнім підприємством "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на нерухоме майно (реєстраційний номер 983889418101). Витребувано з незаконного володіння Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" нерухоме майно за реєстраційним номером 983889418101.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.07.2022 витребувано з незаконного володіння Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на користь Фонду державного майна України нерухоме майно за реєстраційним номером 983889418101; стягнуто з Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на користь Прокуратури Житомирської області судовий збір у розмірі 25969,00 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на рішення від 23.06.2022 та на додаткове рішення від 07.07.2022 Господарського суду Житомирської області задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.2022 скасовано та прийнято нове рішення. У позові відмовлено.

Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 07.07.2022 скасовано. Стягнуто з Фонду Державного майна України на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" 38953,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі 906/672/18 залишено без змін.

28.10.2024 на адресу Північно-західного апеляційного суду надійшла заява Житомирської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі 906/672/18, в якій заявник просить суд подану заяву задоволити, скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі 906/672/18 та прийняти нову постанову, якою апеляційні скарги ПрАТ "Укрпрофтур" залишити без задоволення, а рішення суду від 23.06.2022 та додаткове рішення від 07.07.2022 Господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Мотивуючи вказану заяву, прокурор, зокрема, зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 42020000000001396 за ч.3, 5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України за фактами розкрадання державного майна і зловживання службовим становищем службовими особами Федерації професійних спілок України при оформленні права власності та відчуженні об`єктів нерухомості, які належали загальносоюзним громадським організаціям колишнього СРСР.

У ході розслідування вказаного кримінального провадження отримано докази, що свідчать про підроблення документів при передачі майна Федерації незалежних профспілок України, зокрема, за результатами проведеної технічної експертизи документів у даному кримінальному провадженні, згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 15.08.2022 58/1, встановлено, що не відповідає дата виготовлення документах - "Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном" від 18.11.1990, "Додаток до Договору від 18.11.1990 Перелік об`єктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності", даті їх створення вказаній у реквізитах.

Із урахуванням встановлених обставин, зазначених у висновку експерта, прокурор вважає, що Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 15.08.2022 №58/1, Федерація незалежних професійних спілок України не отримувала спірне майно за розмежувальним актом. Відтак, указані обставини спростовують факти, покладені в основу судового рішення, що Федерацією незалежних профспілок України в статутний фонд AT "Укрпрофтур" передана туристична база "Лісовий берег", яка введена в експлуатацію у 1973 році, балансовою вартістю 2302 тис. крб.

Крім того, враховуючи висновки експерта, заявник зауважує, що Фонд державного майна України ні у 1997, ні у 2007 роках не знав та не міг бути обізнаним щодо підробки документів про передання спірного майна відповідачу, а вказані обставини не були предметом розгляду та дослідження у межах справи №17/5007/98/11.

Таким чином, прокурор вважає, що підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами у вказаній справі є установлення обставин, які свідчать про підроблення документів при передачі майна Федерації незалежних профспілок України - "Договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном" від 18.11.1990 та "Додатку до Договору від 18.11.1990 Перелік об`єктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності". Відтак, зазначені обставини могли би вплинути на прийняття іншого судового рішення, ніж було постановлено 20.09.2022 Північно-західним апеляційним господарським судом у справі №906/672/18.

Відповідач-1, ПАТ "Укрпрофтур", подав пояснення щодо вказаної заяви прокурора, у яких зазначив, що доданий прокурором до заяви про перегляд судового рішення висновок експерта жодним чином не стосується як обставин справи №906/672/18, так і питань які вирішувались судом під час розгляду справи та не впливає на висновки суду, а тому відсутні підстави для перегляду судового рішення.

Крім того, зауважує, що як прокурором, так і позивачем пропущено строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки доданий прокурором висновок експерта складений 15.08.2022 року. В той же час, прокурор не зазначає, коли дізнався про проведену експертизу, а лише вказує, що ним такий висновок був отриманий 21.10.2024 року.

11.11.2024 до суду також надійшли пояснення Житомирської обласної державної адміністрації щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, згідно з якими вважає, що оскільки прокуратурою отримано докази, які свідчать про підроблення документів при передачі майна Федерації незалежних профспілок України, та про які обласній прокуратурі стало відомо лише 21.10.2024 року, то такі обставини могли би вплинути на прийняття іншого судового рішення, ніж було постановлено 20.09.2022 року Північно-західним апеляційним господарським судом у справі 906/672/18. Відтак, вважає, що заява Житомирської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.

КНП "Обласний медичний центр вертобрології і реабілітації" Житомирської обласної ради" у своїй заяві від 12.11.2024 вважає, що подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі 906/672/18, подана прокурором, є належним чином обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з підстав та мотивів, викладених в ній.

Розглянувши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі 906/672/18 в межах вимог апеляційної скарги, які були предметом розгляду при ухваленні вищевказаної постанови, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано ст.320 ГПК, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст.320 ГПК).

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) існування таких обставин на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини (факти) не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №909/1190/17).

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, яке переглядається (аналогічна правова позиція викладена у п.6.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11).

Відповідно до ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення (подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі 541/2460/16-ц).

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі 905/1502/15).

У постанові від 10.03.2020 у справі 910/10784/18 Верховний Суд дійшов висновків, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі 910/30/19).

Процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, отже апеляційний суд переглядає таке судове рішення лише в тих межах, в яких ці нововиявлені обставини впливають на його суть.

Колегією суддів встановлено, що прокурор як на нововиявлену обставину посилається на висновок експерта, за результатами проведеної технічної експертизи у кримінальному провадженні, який свідчить про підроблення документів при передачі майна Федерації незалежних профспілок України, а тому зазначені обставини могли би вплинути на прийняття іншого судового рішення апеляційним судом у даній справі.

Оцінюючи істотність вказаних прокурором обставин для спірних правовідносин та розгляду даної справи, апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.

Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі №910/17258/17).

При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Як вбачається з постанови Північного-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022, суд, керуючись у тому числі обставинами, встановленими у справі 17/5007/98/11, на підставі ст.75 ГПК України, дійшов висновку, що на момент створення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" спірний майновий комплекс перебував у державній власності, а тому міг бути відчужений виключно за згоди власника, проте уповноважений орган держави ФДМУ не надавав згоди на відчуження майнового комплексу на користь відповідача-2.

Відтак, передача спірного майна у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу PCP стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

У зв`язку з чим відповідач-2 заволодів спірним майном незаконно, без жодних правових підстав, а отже наявні правові підстави для витребування спірного майна у відповідача-2 на підставі статті 387 ЦК України.

Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в позові з мотивів спливу позовної давності із врахуванням ст.75 ГПК України. Так, господарські суди у справі №17/5007/98/11 дійшли висновку про те, що ФДМУ, на який покладено обов`язок з управління державним майном, про порушення права власності держави щодо спірного майна дізнався ще у 1996 році, складаючи перелік установ, організацій і підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходилися у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України Загальносоюзної конфедерації профспілок, до якого було включено туристичну базу "Лісовий берег".

З огляду на вказане, вже на час видачі свідоцтва від 10.01.2001 та на червень 2007 року (підтвердження ЗАТ "Укрпрофтур" в процесі інвентаризації переліків майна, переданого у статутний фонд суб`єктів господарювання у період з 01.01.1994 по 01.01.2007), позивачу було відомо про фактичного суб`єкта користування спірним майном. Тобто, належно виконуючи обов`язки органу, уповноваженого від імені держави та в її інтересах здійснювати право власності на таке майно, ФДМУ об`єктивно мав можливість дізнатись про існування свідоцтва про право власності на майновий комплекс щонайменше з 10.01.2001 та своєчасно звернутись до суду з відповідним позовом. За таких обставин суд констатував пропуск прокурором позовної давності без поважних причин.

Водночас, висновком експерта, який прокурор вважає нововиявленою обставиною та підставою для перегляду постанови апеляційного суду від 20.09.2022 року у даній справі, встановлено підроблення документів при передачі майна Федерації незалежних профспілок України, а саме "Договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном" від 18.11.1990 та "Додатку до Договору від 18 листопада 1990 Перелік об`єктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності". Вказане, на думку прокурора, підтверджує факт того, що Федерація незалежних професійних спілок України не отримувала спірне майно за розмежувальним актом.

Натомість, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника на те, що як і у справі №17/5007/98/11, так і у справі №906/682/18 з урахуванням ст.75 ГПК України, суди встановили беззаперечний факт належності спірного майна на праві власності саме державі в особі ФДМУ та не ставили під сумнів таке право, а тому встановлення обставин підробки документів, вказаних у висновку експерта, не змінює відповідних висновків суду щодо права власності держави на таке майно.

Разом з тим, підставою для відмови у позові у справі №906/672/18 був пропуск строку позовної давності за позовними вимогами прокурора в інтересах Фонду державного майна України, однак наведені в заяві прокурора обставини жодним чином не стосуються поважності причин пропуску такого строку.

Отже, наявність висновку експерта про підроблення відповідних документів не є істотною обставиною у спірних правовідносинах в силу п.1 ч.2 ст.320 ГПК України та не змінює початок перебігу строку позовної давності, пропуск якого і був підставою для скасування рішення суду першої інстанції і відмови у задоволенні позовних вимог прокурора у даній справі.

Крім того, підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, які передбачені п.2 ч.2 ст.320 ГПК України, також не підлягають до застосування у даній справі, оскільки факт підроблення відповідних документів не встановлений ні вироком, ні ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, як того вимагає вказана процесуальна норма.

Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.

З огляду на наведене, варто зауважити, що суд апеляційної інстанції в постанові від 22.09.2022 року не посилався при розгляді спірних правовідносин на вказаний Договір від 18.11.1990 та Додаток до нього, не надавав їм жодної оцінки як окремим доказам, так і в сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, для підтвердження чи спростування будь-якої обставини у справі, а тому жоден висновок суду, викладений в судовому рішенні, не ґрунтується на таких документах.

Щодо обізнаності прокурора про наявність висновку експерта, колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 1 ч.2 ст.320 ГПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст.320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (п.1 ч.1 ст.321 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №58/1, який наданий прокурором, складено 15.08.2022 року, тобто вказаний доказ існував на момент ухвалення судового рішення апеляційним судом (постанові від 22.09.2022).

У відповідності до п.2 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Враховуючи, що прокурор в силу положень чинного законодавства наділений відповідними повноваженнями та здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, апеляційний суд вважає, що прокурор міг знати про існування такого висновку експерта ще в 2022 році, тобто на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що прокурором без поважних причин пропущено визначений п.1 ч.1 ст.321 ГПК України строк для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та без клопотання про його поновлення в порядку ст.323 ГПК України.

Отже, здійснивши аналіз усіх необхідних критеріїв / кваліфікації нововиявлених обставин, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні ст.320 ГПК України, оскільки не є істотними, не мають значення для встановлення обставин поважності пропуску строку позовної давності, що було підставою для відмови у задоволенні позову прокурора, а також не змінюють початок перебігу строку позовної давності, відтак жодним чином не спростовують висновків, викладених в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у даній справі.

Згідно частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, рішення у справі "Пономарьов проти України") щодо реалізації права на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (п.46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови").

При цьому, Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).

У справі "Нєлюбін проти російської федерації" ЄСПЛ також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Відповідно до п.1 ч.3, 4 ст.325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2020 року у справі 906/672/18 та відповідно про залишення в силі вказане судове рішення.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2020 року у справі 906/672/18 судовий збір покладається на заявника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Житомирської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №906/672/18 - відмовити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 року у справі №906/672/18 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024 року.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.