Ухвала

від 25.11.2024 по справі 902/808/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" листопада 2024 р. Справа № 902/808/24

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мельник О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілігрим Захід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фрукти 2016"

про стягнення 54 450,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.10.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Українські фрукти 2016" на користь ТОВ "Пілігрим Захід" 54450,00 грн заборгованості та 3028,00 грн судових витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалите нове, яким у позові відмовити.

Вивчивши зміст апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.2 ч.3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

За приписами п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.

Згідно п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту належало сплатити 4542 грн (150% від 3028 грн).

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з цим, оскільки апеляційну скаргу подано засобами електронного зв`язку в електронній формі через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 3633,60 грн. (4542 грн * 0,8 = 3633,60 грн).

Однак, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №902/808/24, посилаючись на п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.11 ГПК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі".

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанцій зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У статті 8 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік умов, за наявності яких враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору буде законним за наявності підстав, вказаних у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" не належить до осіб, вказаних у ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір". Окрім цього, скаржник не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про майновий стан ТОВ "Українські фрукти 2016", а тому у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, слід відмовити.

Відтак, законні підстави для відстрочення сплати судового збору у даному випадку відсутні.

Відповідно до ст. 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов`язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ураховуючи положення ст. 129 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується із ст. 129 Конституції України.

Таким чином, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору окрім випадків встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн.

Керуючись ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2024 у справі №902/808/24 - залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

6. Копію ухвали направити апелянту.

Суддя Мельник О.В.