Ухвала

від 25.11.2024 по справі 917/1110/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/1110/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№ 2740 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 (суддя Солодюк О.В.)

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пр-т. Свободи 146, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-А, м. Полтава, 36008

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 у позові відмовлено повністю.

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла - садок) №41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області через систему «Електронний суд» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Також апелянт заявив клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Розмір ставок судового збору встановлений статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 даного Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно зі статтею. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (позов у даній справі подано у 2023 році) з 01.01.2023 встановлюється прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 2684,00 грн.,

Позивачем заявлено одну немайнову вимогу (про зобов`язання вчинити дії), отже при зверненні з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 апелянтом мали бути надані докази сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн. (2684,00 грн. х 150%)х 0,8).

Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що позивач є навчальним (освітнім) закладом, комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету. Через військову агресію фінансування навчального закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, улаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки учасників освітнього процесу і населення.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Крім того, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Судом враховується, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги пункту 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: без надання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№ 2740 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 залишити без руху.

3. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме:

- надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у даній справі в розмірі 3220,80 грн.

4. Роз`яснити апелянту, якщо він не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя М.М. Слободін