Постанова

від 21.01.2025 по справі 917/1110/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Харків Справа № 917/1110/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача Пихтіна Ю.А.

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№ 2740 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 (суддя Солодюк О.В.)

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пр-т. Свободи 146, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-А, м. Полтава, 36008

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 у позові відмовлено повністю.

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла - садок) №41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області через систему «Електронний суд» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилався на наступне:

- суд першої інстанції неправильно застосував норму ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479 та зробив помилковий висновок про те, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення;

- місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зробив протилежні висновки, оскільки визнав встановленим факт обрахування відповідачем вартості спожитої теплової енергії за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія станом на 24.02.2022, а з іншої сторони зазначив, що для позивача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) тарифи після набрання чинності Законом №2479;

- суд першої інстанції в порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не застосував висновки Верховного Суду у справі №917/730/23 за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до КП «Теплоенерго» (постанова від 04.04.2024) відповідно до яких зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання ПОКВПГ «Полтаватеплоенерго» не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022;

- на законодавчому рівні існує пряма заборона встановлення новим постачальником - Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" споживачам тарифу, який не відповідає рівню тарифу, що існував у таких споживачів з постачальниками теплової енергії та гарячої води станом на 24.02.2022. При цьому, відповідний обов`язок у постачальника не ставиться в залежність від порядку встановлення тарифів та наявності компетенції у такого постачальника щодо можливості самостійного їх встановлення та регулювання. Аналогічний висновок зроблений також колегією суддів Східного апеляційного господарського суду у постанові від 29.04.2024 по справі № 917/1259/23;

- суд під час ухвалення рішення не звернув увагу на лист Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2022 за № 7/10.2/14445-22, в якому зазначено, що Департамент вважає за доцільне розглянути питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів у відповідних територіальних громадах станом на 24.02.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№ 2740 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 21.01.2025.

04.12.2024 (в межах строку) через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить відмовити у їх задоволенні, залишити оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на те, що Закон України від 29.07.2022 №2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не містить норми, яка б зобов`язувала третю особу здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника іншими уповноваженими органами станом на 24.02.2022; ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зобов`язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука. Посилання апелянта на рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.01.2023 № 86, яким внесенні зміни до рішення № 1508 від 20.10.2022, в частині зобов`язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022, відповідач не вважає обґрунтованими, оскільки у Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відсутні повноваження щодо регулювання діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" на встановлення відповідних тарифів; щодо листа Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2022 за № 7/10.2/14445-22, відповідач вказує на те, що цей лист має рекомендаційний характер. Також відповідач зазначає, що взаємовідносини між сторонами врегульовано договором № 7079 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 та договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7079/2023 від 25.01.2023, договорами передбачено, що сума Договорів є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженим органами для учасника.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні 21.01.2025 в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник позивача (апелянта) в судове засідання 21.01.2025 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа (ухвали про відкриття апеляційного провадження від 02.12.2024 до електронного кабінету позивача).

Розгляд справи здійснюється судом апеляційної інстанції у відповідності та з дотриманням прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом та у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також достатність у матеріалах справи документів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, а також з урахуванням вимог ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності позивача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачу на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи,146.

Починаючи з опалювального періоду 2022-2023, Позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (в подальшому - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" або відповідач).

До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за № 1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів» з 01.01.2022 були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаними рішеннями для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2 862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн за 1 Гкал.

Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально - методичний центр» з газової безпеки.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад Полтавської області, Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання - передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" .

В подальшому рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 було внесено зміни до вищезазначеного рішення № 1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Між позивачем і відповідачем було укладено договори № 7079 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (далі - Договір №7079), Договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7079/2023 від 25.01.2023 (далі - Договір № 7079/2023).

Згідно договору № 7079, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (Теплопостачальна організація за договором) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень Споживача за договором, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до умов договорів розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження - 136 068,84 грн /Гкал/год (без ПДВ).

В розрахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.

Вказаний договір підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін.

Згідно п. 1.1. Договору № 7079/2023, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (Учасник за договором) зобов`язується з 01.01.2023 по 31.12.2023 постачати позивачу (Замовник за договором) теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2. Договору № 7079/2023 сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника, та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Керуючись п. 7 ст. 19 Постанови № 1178, сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору ).

Таким чином, починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, згідно з укладеними договорами, що визнається сторонами по справі.

Відповідач в листопаді 2022 - травні 2023 направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов Договорів, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн без ПДВ).

У вказаних рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені в Додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - Рішення Полтавської обласної ради № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 до дня ухвалення відповідного рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем і відповідачем укладено договори №7079 від 01.11.2022 та №7079/2023 від 25.01.2023.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного вище Закону, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 16-1 Закону України "Про теплопостачання", передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Відповідно до п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 (далі - Ліцензійні умови), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Згідно п. 3.2. Ліцензійних умов при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Згідно п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", відповідно до власного Статуту, засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Отже, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ГК України, суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 190 ГК України).

Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 191 ГК України).

Вказані вище норми законодавства України свідчать про те, що відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за вказаними вище Договорами позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами зазначених Договорів не передбачено.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша ст. 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що умовами укладених між сторонами Договорів не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними Договорами.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивач не посилається на те, що ним були укладені окремі договори на постачання та на транспортування теплової енергії з іншими особами. З урахуванням викладеного, суд констатує, що відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.

За визначенням, яке наведене в ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Враховуючи викладене, визначення відповідачем в рахунках на оплату, копії яких додані до позовної заяви, вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на теплову енергію, який був встановлений Додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі Договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Також колегія суддів відхиляє доводи позивача стосовно обов`язку встановлення окремого тарифу для міста Кременчука з посиланням на норми Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011 (Порядок № 869).

Згідно з п. 4 Порядку № 869, під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Оскільки, як було встановлено колегією суддів, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, то, з урахуванням приписів п. 4 Порядку № 869, воно не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука.

Щодо правомірності застосування відповідачем при обрахунку наданих позивачу послуг саме двоставкового тарифу, колегія суддів приймає до уваги, що Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання «Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917, відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкового тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Оскільки відповідач здійснює постачання позивачу теплової енергії, то відповідно до додатку № 2 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022, відповідач правомірно застосовував у правовідносинах з позивачем двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі 2 197,08 грн без ПДВ (умовно-змінна частина тарифу) та 136 068,84 грн без ПДВ (умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 27.09.2023 у справі №440/6193/23 відмовив у задоволенні позову Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" в частині встановлення Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (надалі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ" відповідно до Додатку 2. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 дане рішення суд залишив без змін.

Колегією суддів також визнаються необґрунтованими доводи позивача стосовно необхідності отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу.

Дійсно, пп. 9.1. п. 9. Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання» (далі - Порядок № 1174) передбачено, що формування двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 Порядку № 1174, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.

Як було встановлено колегією суддів, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, а тому постанова НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги Закону № 2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022, колегією суддів приймається до уваги наступне.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2479-IX (в редакції, чинній до 27.07.2023), протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Зазначена вище норма Закону № 2479-IX є нормою-забороною, а не нормою-приписом (зобов`язанням), відповідно, вона не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

Вказана норма є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів). Суд вважає, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

Як було встановлено колегією суддів відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений.

Закон № 2479-IX не містить норми, яка б зобов`язувала постачальника теплової енергії здійснювати постачання споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника уповноваженими органами станом на 24.02.2022.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" від 30.06.2023 № 3220-IX (далі - Закон № 3220), зокрема пунктом 18, внесено зміни в частину 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-IX шляхом викладення в такій редакції: " 1. Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.". Набрання чинності Законом № 3220 відбулося 27.07.2023. Тобто, з 27.07.2023 частина 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-IX не містить заборони підвищення тарифів для всіх категорій споживачів, зокрема і бюджетних установ на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а містить заборону лише щодо підвищення тарифів для населення.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого тепла Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 є такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки на дату прийняття рішення судом у цій справі норма, якою позивач обґрунтовує свої вимоги є нечинною.

Колегією суддів встановлено, що у актах прийняття-передачі послуг, які були надані позивачу, вартість теплової енергії обраховано відповідачем за двоставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим Рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

Таким чином, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

Вимоги позивача про застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022», є безпідставним, оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договору № 7079 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 та Договору про закупівлю тепла в гарячій воді № 7079/2023 від 25.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

З урахуванням викладеного, заявлені позовні вимоги щодо вчинення відповідачем певних дій з посиланням на ч. 1 ст. 1 Закону № 2479-IX є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача стосовно того, що фактично вартість спожитої ним в листопаді 2022 - травні 2023 років теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022.

Разом з тим, підвищення для позивача вартості споживання теплової енергії, в першу чергу, знаходиться в прямому причинному зв`язку з військовою агресією російської федерації та неможливістю здійснювати постачання теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". Таке підвищення не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності відповідача внаслідок порушення ним вимог законодавства України або умов договорів, укладених між сторонами по справі.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язки щодо постачання теплової енергії позивачу були покладені на відповідача рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води".

На момент прийняття вказаного вище рішення Кременчуцька міська рада, вочевидь, була обізнана про тарифи, які були затверджені уповноваженим органом для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", оскільки рішення про їх затвердження було оприлюднено Полтавською обласною радою, відповідна інформація є загальнодоступною.

Також колегією суддів приймається до уваги, що відповідно до п. 1 розділу V Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239, коригування тарифів здійснюється протягом строку їх дії винятково у випадках зміни вартості окремих складових чинних тарифів із причин, не залежних від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). В усіх інших випадках здійснюється повний перегляд тарифу (тарифів) і його (їх) структури.

Пунктом 57 Порядку № 869 передбачено, що для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання підприємство теплопостачання зобов`язане подавати до уповноваженого органу заяву і розрахунки тарифів на планований період з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами щороку до 1 липня.

Таким чином, на момент прийняття рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 у відповідача була відсутня можливість ініціювати перегляд встановлених йому тарифів в порядку, визначеному чинним законодавством України.

З урахуванням всіх зазначених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, якою порушено права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Як було встановлено колегією суддів, вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити певні дії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та умовах договорів, укладених між сторонами по справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, спростовані наявними доказами і задоволенню не підлягають.

Крім того, судова колегія зазначає про те, що у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за №7/10-2/14445-22 від 30.12.2022, який адресованій Кременчуцькій місцевій раді, зазначено про доцільність розгляду питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, проте відповідач ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є обласним комунальним підприємством, застосовує виключно тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що відповідний лист не створює для відповідача юридичних наслідків, не спростовує чинність встановлених обласною радою тарифів та не може підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

Проаналізувавши вищенаведене у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в межах спірних правовідносин в даній справі приписи статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не підлягають застосуванню, вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20) де, між іншим, вказано на таке.

«Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі №910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року №925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі №923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі №696/1693/15-ц (провадження №14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі №910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі №757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі №2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі №910/5394/15-г».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/23 помилковим, виходячи з того, що правовідносини у справі, на яку посилається позивач не є подібними, оскільки стосуються врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку, тоді як в даній справі предметом позову є зобов`язання теплопостачального підприємства здійснити перерахунок вартості наданих послуг по укладеному між сторонами договору, тобто предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №917/1259/23, керуючись приписами ч. 4 ст.236 ГПК України, де встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 повинно бути залишено без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 41 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№ 2740 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі № 917/1110/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.01.2025

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко