Постанова

від 18.11.2024 по справі 904/1817/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1817/22 (904/3771/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт" (85300, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф`єва, будинок, 82; ідентифікаційний код 43471941)

до відповідача-1 Акціонерного товариства "ОТП Банк" (01003, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код 21685166)

відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" (49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 117, приміщення 53; Ідентифікаційний код 38317985)

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

про визнання недійсним договору про надання банківський послуг № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт" до Акціонерного товариства "ОТП Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання банківський послуг № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022 - відмовлено; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 962,00 грн покладено на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт".

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22) та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдор Консалт задовольнити визнати недійсним Договір про надання банківських послуг № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Бушель-Пак і акціонерним товариством ОТП Банк.

Доводи апеляційної скарги апелянта узагальнено зводяться до наступного:

- суд першої інстанції ухвалою від 11.07.2023 безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі № 904/1817/22 (904/3771/22), оскільки вона є необхідною для встановлення обставин порушення Закону України «Про банки і банківську діяльність» при укладенні спірного договору;

- суд першої інстанції не врахував, що спірний договір укладений в межах трирічного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бушель-Пак», тобто є таким, що укладений у «підозрілий період», та не дав йому оцінки в контексті положень ст. 42 КУЗПБ, на яку посилався позивач, а також наявності/відсутності спеціальних підстав, визначених приписами статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства для визнання його недійсним.

В апеляційній скарзі апелянтом також наведено клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, а на вирішення судового експерта поставити наступні питання:

3.1. Чи відповідає перелік документів, наданих банку Товариством з обмеженою відповідальністю «Бушель-Пак» для отримання кредиту за Договором про надання банківських послуг № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022 (далі Кредитний договір) чинному Положенню про кредитування АТ «ОТП Банк» та Додатку № 2 «Вимоги до кредитної документації (справи) боржника» Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління НБУ від 30.06.2016 № 351.

3.2. Чи підтверджується документально фінансова спроможність (кредитоспроможність) ТОВ «Бушель-Пак» виконувати зобов`язання перед АТ «ОТП Банк» на умовах Кредитного договору на момент його укладення?

3.3. Чи підтверджується документально висновок підрозділу з управління ризиками АТ «ОТП Банк» (розділ 6 кредитної заявки від 04.11.2021) щодо можливості надання ТОВ «Бушель-Пак» кредиту в розмірі 7 500 000,00 гривень за умови субординації фінансової допомоги власника в сумі 8 500 000,00 гривень?

3.4. Чи підтверджується документально перевірка АТ «ОТП Банк» виконання позичальником умови про субординацію фінансової допомоги власника ТОВ «БушельПак» в сумі 8 500 000,00 гривень на момент укладення Кредитного договору?

3.5. Чи підтверджується документально наявність у ТОВ «Бушель-Пак» активів (майна та грошових коштів) достатніх для повного покриття зобов`язань за Кредитним договором у випадку прострочення виконання або повного невиконання зобов`язань за договором?

3.6. Чи підтверджується документально наявність у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), який виступає поручителем ТОВ «Бушель-Пак» згідно Договору поруки № SR 22-068/300 від 17.01.2022, активів (майна та грошових коштів) достатніх для покриття зобов`язань ТОВ «Бушель-Пак» за Кредитним договором?

3.7. Чи підтверджується документально наявність у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), яка виступає поручителем ТОВ «Бушель-Пак» згідно Договору поруки № SR 22-069/300 від 17.01.2022, активів (майна та грошових коштів) достатніх для покриття зобов`язань ТОВ «Бушель-Пак» за Кредитним договором?

3.8. Чи підтверджується документально надання АТ «ОТП Банк» та отримання ТОВ «Бушель-Пак» за Кредитним договором?

3.9. Який реальний розмір відсоткової ставки за користування кредитом за Договором про надання банківських послуг № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022 (далі Кредитний договір)?

3.10. Чи відповідає наявний у матеріалах господарської справи № 904/1817/22 розрахунок заборгованості позичальника ТОВ «Бушель-Пак» (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед АТ «ОТП Банк» умовам укладеного між вказаними сторонами Кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим Кредитним договором?

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2024р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024р. для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.11.2024р.

15.11.2024 у зв`язку з вчиненням процесуальної дії (відкриття провадження) повернуто раніше визначений склад суду: головуючого суддю: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

У цю ж дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі, за результатами якої для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представниця Акціонерного товариства "ОТП Банк" у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги та призначення у справі судової економічної експертизи заперечувала, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок укладення між відповідачами оспорюваного договору та відсутність підстав для визнання його недійсним за ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства відсутні.

Банк також вказує, що згідно зі спірним договором цільовим призначенням банківської послуги (кредитних коштів) було фінансування оборотного капіталу Клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 12 Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 24.01.2020 № 28, яким встановлено певні особливості надання кредитних коштів.

Зазначає боржник і про не доведення позивачем належними доказами фіктивності, укладених між банком та поручителями договорів поруки, якими було забезпечено виконання зобов`язання боржника за спірним договором.

Ліквідатор банкрута у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу апелянта без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вказуючи про відсутність підстав для його скасування.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а неявка представників інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2022р. Акціонерне товариство "ОТП Банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" уклали договір про надання банківських послуг № CR 22-053/300-2.

Відповідно пункту 1.1.1.3 вказаного договору, цільовим призначенням банківських послуг є фінансування оборотного капіталу клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної пунктом 2 Порядку № 28).

18.07.2022р. Господарський суд Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Палбі" відкрив провадження у справі № 904/1817/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак", визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Палбі" в сумі 23 760 093,34 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів та 83 310,00 грн - 1 черга задоволення (судовий збір та авансування витрат арбітражного керуючого), ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 04.01.2023, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" призначив арбітражного керуючого Смолова Костянтина Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 визнані грошові вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" за спірним договором № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022 на суму 4 962,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 5 024 817,42 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

У жовтні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Палбі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" (далі відповідач-2) про визнання недійсним договору про надання банківських послуг №CR 22-053/300-2 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" та Акціонерним товариством "ОТП Банк", в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" № 904/1817/22.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Палбі" про заміну сторони у справі № 904/1817/22 (904/3771/22) правонаступником, замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Палбі" (ідентифікаційний код 43651709) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт" (ідентифікаційний код 43471941).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що Акціонерне товариство "ОТП Банк" не дотрималось вимог закону щодо обов`язків оцінки платоспроможності позичальника та не врахувало, що взявши на себе кредитні зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" буде неспроможне розрахуватися не тільки за кредитом, але і з іншими кредиторами, оскільки фінансовий стан боржника вже був незадовільним станом на 17.01.2022, тому позивач, як кредитор боржника, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним спірного договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не надав до суду доказів того, що спірний договір був укладений без дотримання вимог закону щодо обов`язків оцінки платоспроможності позичальника та без врахування, що взявши на себе кредитні зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" буде неспроможне розрахуватися не тільки за кредитом, але і з іншими кредиторами. Крім того, позивачем належними доказами не доведено, що станом на 17.01.2022 фінансовий стан боржника вже був незадовільним, так само як і те, що внаслідок укладення спірного договору боржник став неплатоспроможним.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у справі № 904/1817/22 про банкрутство ТОВ "Бушель-Пак" набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивача вона була подана в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а в якості підстави для визнання недійсним спірного договору позивач зазначив про взяття боржником за цим договором до відкриття провадження у справі про банкрутство на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Проте, як вірно було вказано в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції, позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування вищенаведених обставин, з чим ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства і пов`язує недійсність правочину вчиненого боржником у «підозрілий період».

Так, відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Також, як вбачається з матеріалів даної справи, предметом договору про надання банківських послуг № CR 22-053/300-2 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" та Акціонерним товариством "ОТП Банк", є кредитна лінія для фінансування оборотного капіталу клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 12 Порядку № 28, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020р.).

Відповідно до умов договору про надання банківських послуг № СR 22-053/300-2 від 17.02.2022 та кредитних заявок божника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак", Акціонерним товариством "ОТП Банк" надано боржником грошові кошти: 17.01.2022 на суму 3 600 000,00 грн; 18.01.2022 на суму 343 000,00 грн; 18.01.2022 на суму 117 000,00 грн; 24.01.2022 на суму 940 000,00 грн; 10.02.2022 на суму 153 500,00 грн; 11.02.2022 на суму 284 000,00 грн; 15.02.2022 на суму 273 000,00 грн; 16.02.2022 на суму 245 800,00 грн; 22.02.2022 на суму 101 200,00 грн; 07.03.2022 на суму 25 160,00 грн; 15.03.2022 на суму 57 231,01 грн; 22.03.2022 на суму 14 917,23 грн; 04.04.2022 на суму 73 045,64 грн.

Загалом сума виданого кредиту склала 6 277 853,88 грн., з яких боржником погашено суму боргу у розмірі 1 237 500,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору про надання банківських послуг № СR 22-053/300-2 від 17.02.2022, ТОВ "Бушель-Пак" отримало грошові кошти за державною програмою для фінансування оборотного капіталу, тобто останнє набуло можливість продовжувати свою господарську діяльність, що є запобіжником неплатоспроможності, а не навпаки, як зазначає позивач.

З урахуванням викладеного, фактів настання для боржника та його кредиторів будь-яких негативних економічних наслідків внаслідок вчинення спірного договору не вбачається, які не вбачається і недобросовісної та нерозумної поведінки боржника.

Крім цього, апеляційний суд наголошує, що визнання недійсним договору про надання банківських послуг № СR 22-053/300-2 від 17.02.2022 не змінить майнового стану боржника, не призведе до припинення зобов`язання боржника з повернення одержаних за цим договором коштів та повернення кредитором до ліквідаційної маси майна боржника згідно з ч. 3 ст. 42 КУзПБ, що і є метою визнання недійсними правочинів боржника за вказаною статтею.

Не надано позивачем господарському суду і будь-яких належних та допустимих доказів, які-б підтверджували порушення вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» при укладенні договору про надання банківських послуг № СR 22-053/300-2 від 17.02.2022р. та порушення його прав та інтересів у зв`язку з цим.

Тобто, позивачем не доведено наявність підстав для визнання недійсним спірного договору і за загальними положеннями цивільного законодавства.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджується здійснення відповідачами, шляхом укладення спірного договору про надання банківських послуг № СR 22-053/300-2 від 17.02.2022 умисних, недобросовісних дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір активів боржника, спрямованих на ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, з метою завдання їм шкоди, зокрема позивачу, тобто зловживання правом, що і є основною ознакою фраудаторного правочину, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.

З огляду на приписи ст.ст. 98, 99, 101 ГПК України, предмет та підстави позову, а також обставини справи та наявні у справі докази, вірним є і висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі (вх. суду № 27702/23 від 07.06.2023), у призначенні якої було відмовлено ухвалою від 11.07.2023р.

Враховуючи вищенаведене та відсутність дійсної потреби у призначенні у справі судової економічної експертизи для повного та всебічного розгляду справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової економічної експертизи і апеляційним судом, про що в судовому засіданні 18.11.2024р. постановлено усну ухвалу.

З урахуванням наведеного, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22) відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/1817/22 (904/3771/22) залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдор Консалт".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 22.11.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов