Рішення

від 15.11.2024 по справі 902/543/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р.Cправа № 902/543/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури (23100, Вінницька область, місто Жмеринка, вулиця Національна, будинок 6А, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)

в інтересах держави в особі:

позивача - Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 38621185)

до відповідача - Приватного підприємства "Конкурент" (23000, Вінницька область, Жмеринський (Барський) р-н, місто Бар, вулиця Арсенальна (Червоноармійська), будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 13299348)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області (23040, Барський р-н, Вінницька обл., село Кузьминці, вулиця Студентська, будинок, 30, ідентифікаційний код 02539743).

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації (21050, Вінницька обл., місто Вінниця(з), вулиця Оводова Миколи, будинок, 33, ідентифікаційний код 43960389)

про стягнення 751 950,00 гривень

за участю:

прокурора Суходоля М.В., згідно посвідчення

представника позивача не з`явився

представника відповідача адвокат Воловодівський І.В., згідно ордеру

представника третьої особи-1 Яворовський С.Б., керівник

представника третьої особи-2 Годованюк А.О., у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 08.05.2024 року надійшла позовна заява № 52/1-717вих-24 від 01.05.2024 (вх. № 558/24 від 08.05.2024) керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Приватного підприємства "Конкурент", у якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області заборгованість за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 13.05.2024 судом постановлено позовну заяву № 52/1-717вих-24 від 01.05.2024 (вх. № 558/24 від 08.05.2024) керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України залишити без руху із встановленням прокурору строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

До суду від прокурора 24.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 29.05.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/543/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.07.2024 о 10:00 год.

04.06.2024 до суду від Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 04.06.2024 (вх. № 01-34/5832/24).

06.06.2024 до суду від Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5909/24).

18.06.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов № б/н від 18.06.2024 (вх. № 01-34/6325/24), у якому міститься також клопотання Приватного підприємства "Конкурент" про залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 02.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засідання у справі № 902/543/24 до 12:00 25.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

10.07.2024 до суду від Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 10.07.2024 (вх. № 01-34/7136/24).

25.07.2024 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 52/1-113/вих-24 від 23.07.2024 (вх. № 01-34/7570/24).

За наслідком судового засідання 25.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви у підготовчому засідання у справі № 902/543/24 до 14:30 08.08.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.08.2024 до суду від прокурора надійшли пояснення №52/1-1174вих-24 від 30.07.2024 (вх. № 01-34/7887/24).

Ухвалою від 08.08.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Конкурент" про залишення позову без розгляду, що міститься у відзиві № б/н від 18.06.2024 (вх. № 01-34/6325/24 від 18.06.2024).

08.08.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 902/543/24 та призначення справи № 902/543/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 29.08.2024 о 10:00 год.

За наслідком судового засідання 29.08.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляди справи по суті до 11:00 08.10.2024 та про визнання явки керівника Приватного підприємства "Конкурент" у судове засідання обов`язковою, яку занесено до протоколу судового засідання.

07.10.2024 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 07.10.2024 (вх. № 01-34/9838/24 від 07.10.2024) про виклик свідка.

07.10.2024 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі № б/н від 07.10.2024 (вх. № 01-34/9841/24 від 07.10.2024) щодо неявки в судове засідання керівника Кушніра В.П.

07.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 07.10.2024 (вх. № 01-34/9860/24 від 07.10.2024) про долучення доказів на виконання вимог суду.

У судовому засіданні 08.10.2024 суд ухвалив визнати поважною причину неявки в судове засідання керівника Кушніра В.П., явку керівника у наступне судове засідання - обов`язковою. Також суд ухвалив задовольнити клопотання представника 1-третьої особи на стороні позивача про долучення доказів до матеріалів справи, у задоволені клопотання представника відповідача про виклик свідка - відмовити.

За наслідком судового засідання суд без виклику до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/543/24 по суті до 12:00 29.10.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 29.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/543/24 по суті до 10:00 15.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

01.11.2024 до суду від Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області надійшло клопотання про долучення читабельної копії статуту до матеріалів справи № б/н від 01.11.2024 (вх. № 01-34/10713/24 від 01.11.2024).

На визначену судом дату у судове засідання з`явився прокурор, представник відповідача та представники третіх осіб. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений ухвалою від 31.10.2024, про що свідчать відповідна довідка про доставку електронного листа.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Прокурор, представники третіх осіб позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час виходу.

Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Конкурент" про стягнення з відповідача на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області заборгованості за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень.

На обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 10.03.2023 між Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області та Приватним підприємством "Конкурент" укладено договір № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції.

Згідно умов 1.1., 1.3. вказаного договору погоджено, що Кузьминецький ПАЛ, зокрема проводить освітньо-виробничу діяльність пов`язану з виробництвом сільськогосподарської продукції, ПП "Конкурент" забезпечує комплекс технологічних сільськогосподарських робіт для виробництва сільськогосподарських культур та для виробництва сільськогосподарської продукції використовуються земельні ділянки загальною площею 167,1 га, які знаходяться у Кузьминецького ПАЛ на праві постійного користування.

Прокурор зазначив, що відповідач відповідно до пункту 3.1. договору зобов`язався здійснювати фінансування з метою покращення матеріально-технічної бази аграрного ліцею, зокрема на рівні 8% загальної вартості (без ПДВ) виробленої сільськогосподарської продукції, але не менше 4 500,00 гривень за 1 га земельної ділянки, де проводиться навчально-виробнича діяльність Кузьминецького ПАЛ та зауважив, що за умовами договору перерахунок коштів здійснюється не пізніше як до 25 листопада поточного року.

Разом з тим, як зауважив прокурор, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції від 10.03.2023 у ПП "Конкурент" наявна заборгованість у розмірі 751 950,00 грн. Кузьминецьким ПАЛ на адресу ПП "Конкурент" було направлено вимогу за № 283 від 15.12.2023 щодо погашення вказаної заборгованості за договором. Проте відповідачем відповіді на претензію не надано, заборгованість не погашено.

З огляду на невиконання ПП "Конкурент" у добровільному порядку зобов`язань за договором № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції від 10.03.2023 з оплати заборгованості у розмірі 751 950,00 гривень прокурор просить стягнути з відповідача вказану заборгованість на користь Кузьминецького ПАЛ.

Відповідач у відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

Заперечуючи проти позову відповідач покликався на пункти 1.4., 2.1., 3.1., 3.2. договору та зазначив, що обов`язок здійснити фінансування на переконання відповідача виникає у ПП "Конкуренти" лише у разі фактичного виробництва с/г продукції з використанням земельних ділянок загальною площею 167,1 га, отримання у власність ПП "Конкурент" с/г продукції з використанням земельних ділянок загальною площею 167,1 га та проведення навчально-виробничої діяльності.

ПП "Конкурент" зауважило про відсутність доказів щодо здійснення ПП "Конкурент" використання земельних ділянок площею 167,1 га на умовах спірного договору, вироблення с/г продукції з використанням земельних ділянок та зауважило щодо відсутності щомісячних звітів про проведення операцій з обробітку земельних ділянок із зазначенням видів робіт, які в силу приписів п. 4.4.9. договору мали бути наявні у ліцея.

Відповідачем зазначено про відсутності будь-якої господарської діяльності у ПП "Конкурент" у період з 01.04.2023; витрат на придбання насіння сільськогосподарських культур, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, палива; відсутність оприбуткування урожаю с/г культур та відсутність руху грошових коштів у період з 01.03.2023р. по 30.11.2023 року; на підтвердження викладеного відповідач долучив довідки до поданого відзиву.

Також відповідачем зазначено, що нижня межа ціни у 4500,00 грн. за 1 га на його переконання вказує на мінімальний грошовий вираз розміру фінансування у обов`язковій прив`язці до факту виробленої загальної вартості сільськогосподарської продукції, у випадку коли у відсотковому виразі від виробленої продукції є меншим 4500,00 грн. з га та зауважено, що за відсутності факту виробленої продукції ПП "Конкурент" на ділянках зазначених у договорі №22 підстав для здійснення плати у ПП "Конкурент" на користь ліцея не було.

Крім того відповідачем зауважено, що посилання прокурора на приналежність договору № 22 ознакам договору оренди, яка в силу її правової природи є платною не підлягають до застосування у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведеного у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Третьою особою - Департаментом гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації у наданих до суду поясненнях зазначено про підтримання ним позовних вимог, зауважено щодо порушення вимог статей 526, 530, 629 ЦК України внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між Кузьминецьким ПАЛ та ПП "Конкурент" договору № 22 від 10.03.2023 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції та зазначено, що департамент вважає позовні вимоги Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України до Приватного підприємства "Конкурент" щодо стягнення 751 950,00 гривень заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Третьою особою- Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області у наданих до суду додаткових поясненнях підтверджено укладення 10 березня 2023 року між Кузьминецьким ПАЛ та ПП "Конкурент" договору № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції та зазначив про наявну у відповідача заборгованість за вказаним договором у розмірі 751 950,00 гривень.

Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм зауважено про надіслання відповідачу претензії щодо сплати вказаної заборгованості, відповіді на яку третя особа-1 не отримала.

Кузьминецький професійний аграрний ліцей зазначив, що ПП "Конкурент" всупереч вимогам статей 526, 530, 629 ЦК України не виконало зобов`язання за договором від 10 березня 2023 року № 22 у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку не сплачена, а тому вважає позовні вимоги Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України до Приватного підприємства "Конкурент" щодо стягнення 751 950,00 гривень правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10 березня 2023 року між Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області (далі - ліцей) та Приватним підприємством "Конкурент" (далі - відповідач, базове підприємство) укладено договір № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції (далі - договір) (т.1 а.с. 20-26).

Згідно пункту 1.1. договору на умовах цього договору ліцей проводить освітньо-виробничу діяльність пов`язану з виробництвом сільськогосподарської продукції, із застосування сучасних, у тому числі експериментальних технологій вирощування сільськогосподарських культур на своїх полях, а також навчальну, згідно затвердженого плану на полях і на техніці базового підприємства, вивчаючи передові технології і технічні засоби навчання базове підприємство забезпечує комплекс технологічних сільськогосподарських робіт для виробництва сільськогосподарських культур також надає робочі місця учням для проходження стажування педагогічних працівників на виробництві, по можливості приймає на роботу кваліфікованих робітників по закінченню навчання в ліцеї, базове підприємство може кредитувати виробництво сільськогосподарської продукції ліцею протягом виробничого року, за окремими договорами з подальшим погашенням кредиту позичальником. По завершенню осінньо-польових робіт на період до початку весняно польових робіт базове підприємство передає у безоплатне користування техніку для навчальних цілей по додатковій домовленості з ліцеєм.

Відповідно до пункту 1.2. договору під поняттям виробництво в цьому договорі розуміється: підготовка ґрунту (оранка, дискування тощо) посів насіння сільськогосподарських культур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного врожаю сільськогосподарських культур, переробка, перевезення зберігання, реалізація урожаю та інше. Персонал, матеріально-технічні ресурси (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо) техніка базового підприємства.

За умовами пункту 1.3. договору для виробництва сільськогосподарської продукції використовуються земельні ділянки загальною площею 167,1 га, які розташовані на території Кузьминецької та Журавлівської селищних рад та знаходяться у ліцеї на праві постійного користування, що підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: №555219405202; №555105705202; №555012105202; №555288305202.

Пунктом 1.4. договору сторони передбачили, що вироблена сільськогосподарська продукція на полях ліцею за участю базового підприємства є власністю базового підприємства і також на полях базового підприємства за участю учнів і майстрів виробничого навчання є власністю базового підприємства.

Згідно з пунктом 2.1. договору предметом договору є організація навчання, практичних занять учнів, виробничого процесу та взаємне виконання робіт у сфері обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для досягнення цілей раціонального використання земель, збереження та відтворення їх родючості, оптимізації витрат базового підприємства для отримання прибутків від господарської діяльності, розвитку наукової діяльності та виробництва сільськогосподарської продукції.

За умовами пункту 2.2. договору за цим договором базове підприємство сприяє організації навчання на практичних заняттях, проходженню виробничої практики учнів ліцею, з метою раціонального поєднання організації навчання, практичних занять учнів, науково - дослідної діяльності із господарською, підвищення товарності та рентабельності виробництва з використанням передових технологічних процесів виробництва сільськогосподарської продукції, оснащення виробничої та наукової бази базового підприємства та ліцею.

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що базове підприємство зобов`язується здійснювати фінансування з метою покращення матеріально-технічної бази ліцею. Фінансування встановлюється на рівні 8% загальної вартості (без ПДВ) виробленої сільськогосподарської продукції, але не менше 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) за 1 га земельної ділянки, де проводиться навчально-виробнича діяльність базовим підприємством. Перерахунок коштів здійснюється не пізніше як до 25 листопада поточного року.

Відповідно до пункту 3.2. договору сума фінансування сплачується в гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів базовим підприємством на поточний рахунок ліцею або передається на цю суму узгоджена сільськогосподарська продукція за підсумками збору врожаю, про що сторонами складається відповідний акт.

За умовами пунктів 4.4., 4.4.1., 4.4.8., 4.4.9. договору до обов`язків базового підприємства віднесено, зокрема обов`язок вчасно надавати ліцею плани технологічних робіт, що будуть проводитися на землях ліцею; надавати ліцею всю інформацію, яка стосується цього договору та його виконання; надавати ліцею щомісячний звіт щодо проведення операцій з обробітку земельних ділянок із зазначенням видів робіт.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору строк дії договору - один виробничий рік, а саме не пізніше як до 25 листопада 2023 року. Після закінчення строку дії договору та належного виконання його умов базове підприємство має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі базове підприємство повинно не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити ліцей про наміри продовжити його дію. У разі, якщо від ліцею не буде ніяких письмових заперечень, цей договір може бути пролонгований на слідуючий виробничий рік.

Пунктом 9.11 договору визначено, що договір складено керуючись статтею 22 Закону України "Про професійну технічну освіту", частиною 2 статті 19 Конституції України, абзацом 7 статті 6 Господарського кодексу України.

Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 01.05.2024 № 376870467, № 376870176, № 376870318 та № 376869856 речове право - право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер:

- 0520281600:04:002:0109 площею 54,4432 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555219405202),

- 0520282400:01:001:0149 площею 44,6547 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555012105202),

- 0520281600:04:003:0001 площею 124,8394 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555105705202),

- 0520282400:01:001:0148 площею 17,8627 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555288305202) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області, код ЄДРПОУ 02539743, як правокористувачем, номери записів про інше речове право 8458965, 8456595, 8457932, 8459839 (т. 1 а.с. 59-69).

Також із зазначених інформаційних довідок вбачається, що 22.01.2015 право власності на земельні ділянки кадастровий номер: 0520281600:04:002:0109 площею 54,4432 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555219405202), 0520282400:01:001:0149 площею 44,6547 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555012105202), 0520281600:04:003:0001 площею 124,8394 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555105705202) зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, номер запису про речове право: право власності 8458714, 8456273, 8457409; земельна ділянка кадастровий номер: 0520282400:01:001:0148 площею 17,8627 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 555288305202) перебуває у процесі поділу, право власності 22.01.2015 було зареєстровано за Барською районною державною адміністрацією, номер запису про речове право: право власності 8459570.

Згідно з пунктом 1.1. погодженого 04.06.2020 року на загальних зборах колективу Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області та затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 847 від 23.06.2020 року статуту Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області у новій редакції Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти.

Професійний ліцей здійснює первинну професійну підготовку кваліфікованих робітників, з числа випускників закладів загальної середньої освіти на основі базової чи профільної середньої освіти, загальноосвітню підготовку, професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Професійний ліцей може здійснювати допрофесійну підготовку учнів закладів загальної середньої освіти, впроваджувати діяльність щодо розвитку здібностей молоді та поглиблення знань з окремих навчальних предметів професійного спрямування.

Повне найменування українською мовою: Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області. Скорочене найменування українською мовою: Кузьминецький ПАЛ. Організаційно-правова форма: державний заклад (далі - статут) (т. 1 а.с. 30-50, 249-259).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4. статуту головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

За умовами пункту 1.6. статуту професійний ліцей надає платні освітні та інші послуги, визначені професійним ліцеєм відповідно до переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 (із змінами), та пов`язані з його основною статутною діяльністю, у тому числі за видами економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності".

Пунктом 2.2. статуту передбачено, що професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із зображенням державного герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 2.6. статуту з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально - побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, здобувачів освіти професійний ліцей має право укладати договори, у тому числі із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання відповідно до законодавства, зокрема з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. №296 "Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує: 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном" (із змінами).

Згідно з пунктом 6.1. статуту професійний ліцей належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, місцевого органу управління освітою відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами. Професійний ліцей забезпечує виконання законодавства, нормативно - правових актів Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6.2. статуту безпосереднє управління професійним ліцеєм здійснює директор професійного ліцею, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту у відповідності до законодавства.

Пунктами 7.1., 7.2 статуту визначено, що порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення професійного ліцею визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про загальну середню освіту", іншими актами законодавства України.

Фінансування професійної підготовки робітників, соціальний захист здобувачів освіти та педагогічних працівників професійного ліцею, у межах обсягів державного замовлення та/або регіонального замовлення, здійснюється відповідно до законодавства.

Професійний ліцей є неприбутковим закладом та користується додатковими, митними та іншими пільгами згідно із законодавством.

У професійному ліцеї заборонено розподіл отриманих професійним ліцеєм доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Доходи (прибутки) професійного ліцею використовуються виключно для фінансування видатків на утримання професійного ліцею, реалізації мети (цілей, завдань) та основних повноважень і напрямів діяльності професійного ліцею, визначених цим статутом.

Обсяги бюджетного фінансування професійного ліцею не можуть зменшуватися за наявності інших джерел фінансування.

Відповідно до пункту 7.9. статуту майно професійного ліцею, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплені за професійним ліцеєм на праві оперативного управління.

Функції управління майном, яке закріплено за професійним ліцеєм, здійснює Міністерство освіти і науки України.

Майно та земельні ділянки, що закріплюються за професійним ліцеєм, не можуть бути предметом застави, а також не підлягають перепрофілюванню, використанню не за цільовим призначенням, вилученню або передачі у власність, оренду юридичним і фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України, крім передбачених законодавством випадків.

Як вбачається із матеріалів справи Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області із листом № Б2/1-1609вих-23 від 21.12.2023 у якому зазначила про перевірку нею наявності підстав для застосування представницьких повноважень для представництва інтересів держави в суді, на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо додержання вимог законодавства у сфері державної комунальної власності та клопотала про надання Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області копій необхідних документів (т. 1 а.с. 14, 15).

У відповідь на вказаний лист разом із супровідним листом за вихідним номером 306 Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області надано прокурору копії витребуваних документів (т. 1 а.с. 16-50).

Листом № 52/1-1627вих-23 від 25.12.2023 Жмеринською окружною прокуратурою повідомлено Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області про встановлення факту виникнення заборгованості за користування земельними ділянками, що належить на праві оперативного управління Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" клопотав про надання інформації та копії документів (т. 1 а.с. 51, 52).

У відповідь на запит Жмеринської окружної прокуратури від 26.12.2023 року разом із листом № 313 від 28.12.2023 року Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області надано прокурору інформацію про заходи, які вживались Кузьминецьким ПАЛ щодо стягнення з ПП "Конкурент" наявної заборгованості у розмірі 751 950,00 грн., про земельні ділянки які використовувались ПП "Конкурент" та розрахунок заборгованості за договором № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції від 10.03.2023 (т. 1 а.с. 53-56).

Додатково листом № 326 від 10.01.2024 Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області на запит прокурора № 52/1-1627вих-23 від 25.12.2023 повідомлено про те, що станом на 09.01.2024 ПП "Конкурент" не відшкодовано заборгованість за договором № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції від 10.03.2023 у розмірі 751950 грн. та зазначено, що Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області не звертатиметься до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору (т. 1 а.с. 57).

У листі від 14.03.2024 № 52/1-424вих-24 Жмеринською окружною прокуратурою повідомлено Міністерство освіти і науки України, що під час забезпечення захисту інтересів держави та відновленню порушених прав, шляхом здійснення представницької діяльності, встановлено факт виникнення заборгованості за користування земельними ділянками, що належить на праві оперативного управління Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023, обставини виникнення заборгованості та здійснені Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області заходи та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" витребувано інформацію щодо заходів які вживались/вживатимуться Міністерством освіти і науки України щодо стягнення з приватного підприємства "Конкурент" наявної заборгованості у розмірі 751950 грн. (т. 1 а.с. 70-73).

Листом № 1/5531-24 від 01.04.2024 Міністерство освіти і науки України проінформувало окружну прокуратуру про відсутність інформації щодо укладення між ліцеєм і ПП "Конкурент" договору № 22 від 10.03.2023 про надання безплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції, а також про те, що заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства, Міністерство не вживало та зазначило, що у разі наявності підстав, Міністерство просить вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави, для стягнення заборгованості із залученням департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації (т. 1 а.с. 74-76).

Надаючи відповідь прокурору на його звернення, Міністерство освіти та науки України свою позицію щодо порушення інтересів держави не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Листом № 52/1-713вих-24 від 01.05.2024 адресованим Міністерству освіти і науки України Жмеринською окружною прокуратурою повідомлено, що з метою вжиття заходів представницького характеру, встановлено обставину виникнення заборгованості за користування земельними ділянками, що належить на праві постійного користування Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області та повідомлено відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір окружної прокуратури звернутись до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до приватного підприємства "Конкурент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області, Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень (т. 1 а.с. 77).

Прокурор, зважаючи, що ПП "Конкурент" в порушення вимог статей 526, 530, 629 ЦК України, не виконав грошового зобов`язання за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області 751 950,00 гривень заборгованості.

Згідно наданих відповідачем довідок від 13.06.2024 за період з 01.04.2023 по 30.11.2023 господарської діяльності ПП "Конкурент" не велося, витрат на придбання насіння сільськогосподарських культур, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, палива підприємством понесено не було, оприбуткування урожаю сільськогосподарських культур, вирощування сільськогосподарських культур не здійснювалось, рух коштів не відбувався (т. 1 а.с. 131б-131в (зворотна частина)).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, пояснення представника відповідача, представників третіх осіб, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини третьої статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Процедура, передбачена абзацами третім та четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Прокурором зазначено, що "суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині забезпечення своєчасного виконання зобов`язань взятих ПП "Конкурент" перед навчальним закладом, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та яке здійснює державний нагляд (контроль) у сфері освіти з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності. Ненадходження до навчального закладу коштів за користування відповідачем земельними ділянками за твердженнями прокурора негативним чином впливає на його дохідну частину, зокрема, на видатки з освітнього процесу. Оскільки, право державної власності захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів, кожне порушення закону та несплата за використання об`єкту державної власності є порушенням державних інтересів, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокуратури.

Як уже було зазначено, положеннями частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вирішуючи питання, чи було дотримано прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме чи було надано позивачу розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права, суд також звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19 під час вирішення аналогічного питання. У наведеній постанові зазначено, що: "суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом". Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 927/172/21, від 28.06.2022 у справі № 916/1283/20, від 13.09.2022 у справі № 910/14844/21.

Судом взято до уваги, що статтею 7 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, належать, зокрема управління державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих йому закладів професійної (професійно-технічної) освіти у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою КМУ 16.10.2014 № 630 (далі - Положення) Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

До повноважень Міністерства освіти і науки України належать повноваження здійснення управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління (пункт 89 Положення).

Як вбачається із матеріалів справи прокуратурою здійснювалося листування з Міністерством освіти і науки України з питань захисту майнових інтересів держави, а саме Міністерства освіти і науки України як органу, який уповноважений на розпорядження земельними ділянками, що перебувають у користуванні Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області.

Листом № 1/5531-24 від 01.04.2024 Міністерство освіти і науки України проінформувало окружну прокуратуру про відсутність інформації щодо укладення між ліцеєм і ПП "Конкурент" договору № 22 від 10.03.2023 про надання безплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції, а також про те, що заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства, Міністерство не вживало та зазначило, що у разі наявності підстав, Міністерство просить вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави, для стягнення заборгованості із залученням департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації.

Із матеріалів справи вбачається, що Міністерство освіти і науки України надаючи відповідь прокурору на його звернення, свою позицію щодо порушення інтересів держави не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Листом № 52/1-713вих-24 від 01.05.2024 адресованим Міністерству освіти і науки України Жмеринською окружною прокуратурою повідомлено, що з метою вжиття заходів представницького характеру, встановлено обставину виникнення заборгованості за користування земельними ділянками, що належить на праві постійного користування Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області та повідомлено відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір окружної прокуратури звернутись до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до приватного підприємства "Конкурент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області, Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором № 22 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень.

Таким чином, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним органом, яким не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави, про що було повідомлено прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), зазначив про встановлення обставин порушення зобов`язань зі сплати заборгованості за договором укладеним щодо користування земельними ділянками, що належать на праві оперативного управління Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області право на розпорядження якими належить Міністерству освіти і науки України, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом) та повідомив про намір звернутися з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України.

Положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач в інтересах якого прокурор звернувся із позовом, щодо заявлених позовних вимог не заперечив, що свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень наявність підстав для представництва держави в особі компетентного органу не оскаржується.

Зважаючи на докази подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача Міністерства освіти і науки України, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для залишення позову прокурора без розгляду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 08.08.2024 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду було відмовлено.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин та розгляду спору по суті судом враховано таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача Міністерства освіти і науки України до відповідача ПП "Конкурент" про зобов`язання стягнути з відповідача на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області заборгованість за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Згідно приписів частин 1-2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Спірні правовідносини у цій справі виникли на підставі договору про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 укладеного між Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області та Приватним підприємством "Конкурент".

Позовні вимоги прокурора обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов щодо порядку і строку розрахунків з ліцеєм, передбачених розділом 3 договору.

Як уже було зазначено, відповідно до пункту 2.1. договору предметом договору є організація навчання, практичних занять учнів, виробничого процесу та взаємне виконання робіт у сфері обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для досягнення цілей раціонального використання земель, збереження та відтворення їх родючості, оптимізації витрат базового підприємства для отримання прибутків від господарської діяльності, розвитку наукової діяльності та виробництва сільськогосподарської продукції.

За умовами пункту 1.3. договору для виробництва сільськогосподарської продукції використовуються земельні ділянки загальною площею 167,1 га, які розташовані на території Кузьминецької та Журавлівської селищних рад та знаходяться у ліцеї на праві постійного користування, що підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: №555219405202; №555105705202; №555012105202; №555288305202.

Пунктом 1.4. договору сторони передбачили, що вироблена сільськогосподарська продукція на полях ліцею за участю базового підприємства є власністю базового підприємства і також на полях базового підприємства за участю учнів і майстрів виробничого навчання є власністю базового підприємства.

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що базове підприємство зобов`язується здійснювати фінансування з метою покращення матеріально-технічної бази ліцею. Фінансування встановлюється на рівні 8% загальної вартості (без ПДВ) виробленої сільськогосподарської продукції, але не менше 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) за 1 га земельної ділянки, де проводиться навчально-виробнича діяльність базовим підприємством. Перерахунок коштів здійснюється не пізніше як до 25 листопада поточного року.

Відповідно до пункту 3.2. договору сума фінансування сплачується в гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів базовим підприємством на поточний рахунок ліцею або передається на цю суму узгоджена сільськогосподарська продукція за підсумками збору врожаю, про що сторонами складається відповідний акт.

Положеннями пункту 1.5. договору сторони погодили, що цей договір не є спільною діяльністю, підрядом, чи наданням послуг, а також передачею прав користування чи управлінням земельними ділянками, в тому числі у суборенду, а є навчально-виробничим процесом кожної сторони.

Визначаючись з правовою природою укладеного сторонами договору, суд зауважує, що внаслідок укладення договору відповідач фактично отримав право обробітку земельних ділянок, які на праві постійного користування належать ліцею, за що мав здійснювати фінансування (сплачувати визначену договором плату) на користь ліцею.

Умовами укладеного договору сторонами фактично узгоджені істотні умови договору оренди землі, такі як об`єкт оренди (земельні ділянки, розмір, кадастрові номери, місце розташування), орендна плата (зазначено її розмір, спосіб та умови розрахунку, строки внесення), дата укладення та строк дії договору.

У постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 29.03.2023 у справі № 922/1320/21 виснувано, що договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна земельної ділянки.

Відсутність у договорі усіх істотних умов, необхідних для договору оренди землі, не є підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір фактично є прихованим договором оренди землі.

Приписами статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (подібний висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі N 2-1383/2010).

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, вирішуючи спір у цій справі у межах заявленого позову з визначеним предметом та підставами позову, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки спірному правочину, який за змістом статті 204 ЦК України є правомірним доки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

У спірних правовідносинах належним боржником є відповідач - ПП "Конкурент", а належним кредитором - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

За змістом пунктів 1.3, 3.1., 3.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити фінансування на користь ліцею у розмірі 8% загальної вартості виробленої сільськогосподарської продукції, але не менше 4500 грн за 1 га земельної ділянки, що становить 751 950,00 гривень (167,1 га х 4500,00 = 751 950,00) у безготівкому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ліцею до 25.11.2023 року або передачі на цю суму узгодженої сільськогосподарської продукції за підсумками збору врожаю, про що сторонами складається відповідний акт.

Дослідивши докази у справі та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами як виконання зобов`язання за договором так і відсутність підстав для сплати визначеної пунктом 3.1. договору суми на користь ліцею.

На день розгляду справи докази сплати заборгованості або докази передачі ліцею на цю суму узгодженої сільськогосподарської продукції за підсумками збору врожаю за відповідним актом у матеріалах справи відсутні.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Прокурор у цій справі звернувся з позовом до суду в інтересах позивача Міністерства освіти і науки України, водночас у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області.

Судом установлено, що Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області є належним кредитором у спірних правовідносинах, проте не є позивачем у справі та брав участь у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Самостійних вимог щодо предмету спору Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області заявлено не було.

Положеннями статті 21 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР визначено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти, що має статус юридичної особи, діє на підставі статуту, може мати філії, відділення, навчально-виробничі, навчально-комерційні, видавничо- поліграфічні, соціально-культурні, спортивно-оздоровчі та інші підрозділи.

Статут закладу професійної (професійно-технічної) освіти розробляється закладом освіти, його засновником і затверджується, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки стосовно підпорядкованих йому закладів професійної (професійно-технічної) освіти, заснованих на державній власності.

Згідно з пунктом 2.1. статуту Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, затвердженого Міністерством освіти і науки України цивільні права та обов`язки професійного ліцею виникають з моменту його створення і припиняються з дня внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про його припинення.

Пунктом 2.2. статуту передбачено, що професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із зображенням державного герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 2.6. статуту з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально - побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, здобувачів освіти професійний ліцей має право укладати договори, у тому числі із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання відповідно до законодавства, зокрема з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. №296 "Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує: 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном" (із змінами).

Абзацами 4-5 пункту 7.1. статуту ліцею визначено, що у професійному ліцеї заборонено розподіл отриманих професійним ліцеєм доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Доходи (прибутки) професійного ліцею використовуються виключно для фінансування видатків на утримання професійного ліцею, реалізації мети (цілей, завдань) та основних повноважень і напрямів діяльності професійного ліцею, визначених цим статутом.

Положеннями статті 80 ЦК України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно пункту 6.2. статуту ліцею безпосереднє управління професійним ліцеєм здійснює директор професійного ліцею, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту у відповідності до законодавства.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

З урахуванням встановлених судом обставин справи щодо змісту спірних зобов`язальних правовідносин та юридичного статусу ліцею, який є кредитором у цих правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор фактично звернувся до суду за захистом прав та інтересів не позивача (Міністерства освіти і науки України), а третьої особи - ліцею, права та інтереси якого у спірних правовідносинах підлягали захисту.

Таким чином, наявне фактичне звернення прокурора в інтересах ліцею не відповідає викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 16.08.2022 у cправі № 905/820/21 висновку про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи".

Прокурор та позивач на обгрунтували, що ліцей не має достатнього рівня самостійності, враховуючи наявність у цього закладу статусу юридичної особи та відсутність у статуті цього закладу будь - яких обмежень на реалізацію права бути позивачем згідно приписів статті 80 ЦК України.

Абзацем 3 статті 49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" унормовано, що заклади освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.

Передбачена цією нормою закону функція щодо здійснення засновником контролю за використанням закладом освіти закріпленого за ним майна не свідчить, що такий контроль має здійснюватися шляхом звернення Міністерства до суду про примусове виконання обов`язку в натурі (стягнення заборгованості) за господарським договором на користь закладу, який не обмежений у своїй дієздатності та має право самостійно звернутися з відповідним позовом до суду.

Згідно вимог частин 3-4 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Із аналізу частини 3 статті 45 ГПК України слідує, що об`єктом судового захисту є порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, який належить безпосередньо позивачу у справі.

У пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 сформульовано висновок щодо застосування статті 21 ГПК України (у редакції, чинній до 14.12.2017), яка за змістом є подібною до норми статті 45 чинного ГПК України:

"За змістом наведеної норми сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача".

Відповідно до положень статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи заклади, які не мають статусу суб`єкта владних повноважень.

Подання прокурором в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України позову про стягнення з ПП "Конкурент" на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області заборгованості за договором, не призведе до відновлення інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України, оскільки ці кошти за умовами договору мають сплачуватися на рахунок ліцею як суб`єкта господарювання, а не в дохід держави.

Окрім того, такі кошти (доходи) відповідно до пункту 7.1. статуту ліцею не підлягають розподілу серед засновників, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб, а мають використовуватися виключно для фінансування видатків на утримання професійного ліцею.

З огляду на предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин та склад його учасників, враховуючи, що метою подання позову є фактично захист прав та інтересів третьої особи - ліцею як окремої юридичної особи у зобов`язальних правовідносинах, а не позивача у справі (Міністерства освіти і науки України), який не є учасником цих спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України про стягнення з Приватного підприємства "Конкурент" на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області заборгованості за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень слід відмовити.

Суд звертає увагу, що Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області має право самостійно звернутися із відповідним позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позов керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Приватного підприємства "Конкурент" про стягнення з відповідача на користь Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області заборгованості за договором про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції № 22 від 10.03.2023 у розмірі 751 950,00 гривень задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду Вінницькою обласною прокуратурою згідно платіжної інструкції № 372 від 14.03.2024 сплачено судовий збір у розмірі 11 279,25 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору у сумі 11 279,25 гривень покладаються на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишити за Вінницькою обласною прокуратурою.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 25 листопада 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Жмеринській окружній прокуратурі; zhmerynka@vin.gp.gov.ua;

3-7 - Вінницькій обласній прокуратурі, позивачу, відповідачу, третім особам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.