Рішення

від 14.11.2024 по справі 904/3856/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3856/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" (Дніпропетровська обл., м. Покров)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь" (Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, с. Бородаївські Хутори)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Промтехснаб" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2010240,40грн, з якої: 1422129,17грн основного боргу, 157848,97грн інфляційних збитків, 79600,27грн процентів річних від простроченої суми, 350661,99грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №32/22 від 06.09.2022 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 позовну заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

13.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить приєднати до матеріалів справи уточнену позовну заяву, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, та усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.10.2024.

15.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 відкладено підготовче засідання на 31.10.2024.

У судове засідання 31.10.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.11.2024.

13.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.

У судове засідання 14.11.2024 сторони не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити наступне.

Господарським судом направлялися ухвали суду від 18.09.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), 15.10.2024 та 31.10.2024 в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 57, 65, 71 том 1).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду 18.09.2024 (про відкриття провадження у справі), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 03.10.2024 включно.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску строку суду також не повідомлено.

Станом на 14.11.2024 відповідач не надав до суду відзив на позов.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

У судовому засіданні 14.11.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

06.09.2022 між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Промтехснаб" (далі продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь" (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки №32/22 (далі договір).

Відповідно до пункту 2.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язуються передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатили товар, (далі за текстом "товар", який зазначений у пункті 2.2 даного договору) у відповідності до умов договору за якістю, цінами, які є звичайними, та в кількості згідно з наданим рахунком.

Найменування товару: Дизельне паливо (пункт 2.2 договору).

Приписами пункту 2.4 встановлено, що загальна вартість договору (ціна договору) складається з сум та загальної вартості товару, поставленого покупцеві відповідно з наданими рахунками.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється погоджувальними партіями за домовленістю сторін. Номенклатура і кількість товару визначається заявками покупця, або фактичним отриманням.

У разі поставки партії товару автомобільними нормами, право власності на товар переходить до покупця на дату розвантаження товару, що вказана в видаткових накладних. Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку договору. Вартість товару визначається продавцем в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Розрахунок за товар здійснюється покупцем за шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок продавця, вказаного у даному договорі, згідно наданого рахунка на оплату товару (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору покупець зобов`язується оплатити повну вартість товару (в розмірі 100%) з урахуванням ПДВ, відображену в рахунках-фактурах протягом 30 банківських днів після отримання товару.

Згідно з пунктом 7.1 договору сторони домовилися, що у випадку прострочення оплати поставленого товару на два дні покупець зобов`язується на вимогу продавця сплатити йому штраф у розмірі:

- 1,5% від суми неоплаченого товару при прострочені оплати від двох до десяти календарних днів;

- 3,0% від суми неоплаченого товару при прострочені оплати від одинадцяти до моменту оплати товару.

Пунктом 5.2.3 договору передбачено, що у разі несплати, несвоєчасної або не повної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним договором.

Сторони домовилися, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків до пx повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Строк дії договору може бути пролонгованим на кожний наступний період в один календарний рік, на тих самих умовах, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за тридцять днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію (пункт 10.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками за допомогою електронної системи документообігу без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір поставки №32/22 від 06.09.2022 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

05.12.2023 між сторонами підписано специфікацію №1 (додаток №1 до договору) на поставку товару, а саме дизельне пальне загальною кількістю 23314кг та специфікацію №2 (додаток №1 до договору) на поставку товару, а саме дизельне пальне загальною кількістю 24110кг . Загальна вартість товару 1372315,02грн з ПДВ та 1422129,17грн з ПДВ відповідно.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 2794444,17грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками за допомогою електронної системи документообігу видаткові накладні:

- №000000784 від 07.09.2022 на загальну суму 1372315,02грн;

- №000000796 від 07.09.2022 на загальну суму 1422129,17грн (а.с. 19, 22 том 1).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 1372315,02грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 27 том 1).

Як зазначає позивач, несплаченою залишилась видаткова накладна №000000796 від 07.09.2022 на загальну суму 1422129,17грн.

Як стверджує позивач, у зв`язку з частковою оплатою поставленого товару у відповідача виникла заборгованість у сумі 1422129,17грн, яку позивач і просить стягнути, що і є причиною виникнення спору.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за несвоєчасну оплату.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого товару.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття товару за зазначеними видатковими накладними відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов`язань.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.3 договору порядок розрахунків за поставлений товар, приймаючи до уваги його прийняття відповідачем за видатковою накладною, суд вважає строк оплати таким, що настав 19.10.2022 за видатковою накладною №000000796 від 07.09.2022 на загальну суму 1422129,17грн, прострочення з 20.10.2022.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 1422129,17грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1422129,17грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з пунктом 5.2.3 договору в розмірі 350661,99грн, три відсотки річних 79600,27грн, інфляційні втрати 157848,97грн на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (а.с. 50, 51 том 1).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.2.3 договору у разі несплати, несвоєчасної або не повної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним договором.

Заявлена позивачем пеня розрахована у сумі 350661,99грн за загальний період з 20.10.2022 по 19.04.2023.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що він виконаний неправильно. За перерахунком суду розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем, однак, враховуючи межі позовних вимог, до стягнення з відповідача підлягає пеня у сумі 350661,99грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 157848,97грн за загальний період з листопада 2022 року по липень 2024 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень не встановлено.

Позивачем також заявлено до стягнення три відсотки річних, які розраховані у загальній сумі 79600,27грн за загальний період з 20.10.2022 по 30.08.2024.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку трьох відсотків річних та встановлено, що позивачем при розрахунку допущено арифметичні помилки.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку, до стягнення з відповідача підлягають три відсотки річних у розмірі 79522,67грн за загальний період з 20.10.2022 по 30.08.2024.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення заборгованості в загальному розмірі 2010162,80грн, з якої: 1422129,17грн - основного боргу, 157848,97грн - інфляційних збитків, 79522,67грн - відсотків річних, 350661,99грн - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 24124,96грн.

Судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача у позовній заяві про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2010240,40грн, з якої: 1422129,17грн - основного боргу, 157848,97грн - інфляційних збитків, 79600,27грн - процентів річних від простроченої суми, 350661,99грн - штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь" (51630, Дніпропетровська обл., Камянський р-н, с. Бородаївські Хутори, вул. Центральна, буд. 1а, ідентифікаційний код 44089224) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" (53303, Дніпропетровська область, Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Партизанська, буд. 1/7, ідентифікаційний код 30093109) 1422129,17грн - основного боргу, 157848,97грн - інфляційних втрат, 79522,67грн - трьох відсотків річних, 350661,99грн - пені та 24124,96грн - витрат по сплаті судового збору.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство Промінь" на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" 78,00грн - трьох відсотків річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.11.2024.

Суддя В.О. Татарчук