Повістка

від 07.11.2024 по справі 908/1532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/116/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 Справа № 908/1532/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1532/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, код ЄДРПОУ 36576382)

до відповідача: Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 22144952)

про стягнення 643 457,43 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.10.2024у справі № 908/1532/24позов задоволено.Стягнутоз Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, ідентифікаційний код 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервісбуд» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, ідентифікаційний код 36576382) 132171 (сто тридцять дві тисячі сто сімдесят одна) грн 00 коп. 3% річних, 511286 (п`ятсот одинадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 43 коп. інфляційні витрати та 9651 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна) грн 86 коп. судового збору.

24.10.2024на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.10.2024, заяву визначено для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2024 у справі № 908/1532/24заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд про стягнення судових витрат прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 07.11.2024, про що повідомлено учасників справи.

07.11.2024 від відповідача надійшло пояснення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, згідно якого проситьсуд відмовити в задоволенні заяви та зазначив, що представником позивача не надано належних доказів в підтвердження понесених витрат та вважає заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грннеспівмірний із складністю справи та виконаний адвокатом робіт і є значно завищеним.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додатковесудоверішенняухвалюється в тому самому порядку, що й судоверішення. У разінеобхідності суд можевикликатисторониабоіншихучасниківсправи всудовезасідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду заяви, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 07.11.2024 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 07.11.2024 заяву розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали заяви суд вважає її такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З дотриманням вказаних приписів законодавства разом із поданням позовної заяви по справі позивачем було додано орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому було зазначено, що загальний розмір судових витрату зв`язку з розглядом справи складає 58129,65 грн, в тому числі з урахуванням сум гонорару успіху адвоката.У позовній заяві позивач заявив, що фактичний розмір судових витрат, що буде понесений у зв`язку із розглядом справи та докази їх понесення будуть надані суду протягом п`яти днів з моменту винесення рішення. Окрім того, 18.09.2024 позивач повторно продублював вищевказані твердження шляхом подачі відповідної заяви про намір стягнення судових витрат після вирішення справи судом.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксованийрозмір, погодинна оплата), підстави для змінирозміру гонорару, порядок йогосплати, умовиповерненнятощовизначаються в договорі про наданняправовоїдопомоги. При встановленнірозміру гонорару враховуютьсяскладністьсправи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та іншіістотніобставини. Гонорар має бути розумним та враховувативитрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючирозмірсуми, яка підлягаєсплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідновраховувати, зокрема, встановлений в самому договорірозмір та/або порядок обчислення таких витрат, щоузгоджується з приписамистатті 30 Закону України«Про адвокатуру і адвокатськудіяльність».

Позивачемнадано до матеріалівсправикопію договору про наданняправничоїдопомоги(юридичних послуг) від13.05.2024, укладеногоміжТОВ «Жилсервісбуд» (Замовник) та Адвокатськимобєднанням«МІХАНТЬЄВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ» (Виконавець).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. вищевказаного договору, Виконавець зобов`язався надати Змовнику за плату правничу допомогу (юридичні послуги) з вивчення матеріалів та надання консультацій щодо можливості проведення судового захисту Замовника у справі, предметом якої є стягнення з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ЄДРПОУ 22144952) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИЛСЕРВІСБУД» (ЄДРПОУ 36576382) суми 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати виконаних протягом червня - серпня 2020 року послуг по договору на виконання послуг з комплексного утримання будинків Дільниці № 7 у м. Запоріжжя № 310 від 02.03.2020 за період з 01.01.2021 по 21.12.2021.

Пунктом 2.2. Договору про наданняправничоїдопомогивід 13.05.2024 передбачено, що у разі позитивного вирішеннясправи на користьЗамовника, яке призвело до повного та/абочастковогозадоволенняпозовнихвимогПозивача у справі і яке підтвердженевідповіднимрішенням суду першоїінстанції, Замовникзобов`язуєтьсядодатковосплатитиВиконавцю гонорар успіху (додатковувинагороду) у розмірі 15000 гривень в строки встановленіупункті 2.4. договору.

Згідно п. 2.4. Договору від 13.05.2024 оплата послуг здійснюється Замовником у наступному порядку:

- авансовий платіж (передоплата) - у сумі 5000 гривень 00 копійок протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення рахунку на поточний рахунок Виконавця або готівкою, про що Виконавець в підтвердження передачі Замовником зазначених коштів повинен надати останньому відповідну акт-розписку;

- кінцевий розрахунок - по закінченню розгляду справи у кожній інстанції протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку Виконавцем шляхом перерахування гонорару на поточний рахунок Виконавця або готівкою, про що Виконавець в підтвердження передачі Замовником зазначених коштів повинен надати останньому відповідну акт-розписку.

23.10.2024 між ТОВ «Жилсервісбуд» та Адвокатським обєднанням«МІХАНТЬЄВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ» складений акт приймання-передачі послуг, згідно якого вартість наданих послуг за договором про наданняправничоїдопомоги(юридичних послуг) від13.05.2024 становить 5000,00 грн; вартість гонорару успіхуу зв`язку з позитивним вирішенням спору для Замовника 15000,00 грн.

Позивач сплатив АО "МІХАНТЬЄВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ" аванс по договору у сумі 5000,00 грнготівковим шляхом, про що свідчть акт-розписка про передачу грошових коштів від 15.05.2024.

Касаційний адміністративний суд/ВС у справі № 727/4597/19 від 16.04.2020 зробив висновок, що отримання гонорару готівкою можна підтверджувати будь-яким документом (квитанція, акт, розписка тощо).

Кінцевий розрахунок у розмірі 15000,00 грн(гонорар успіху) був проведений позивачем з АО "МІХАНТЬЄВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ" 23.10.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 2555.

Відповідно до висновків Великої палати Верховного суду України викладених у постанові від 12.05.2020 № 904/4507/18 гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката передбаченого договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов`язанням, яке відповідає стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Розмір загального гонорару адвокату передбаченого договором про надання правової допомоги не виходить за межі розумності.

Суди відмовляючи у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат помилково не врахували, що ця сума визначена у твердому розмірі під відкладальною умовою, є розумною, співмірною із ціною позову та складністю справи. Тому має місце порушення статей 123, 126 ГПК України, що має наслідок скасування цих відмовних рішень та ухвалення нового, яким задовольняється заява про розподіл судових витрат, зокрема стягнення з відповідача гонорару успіху.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковійпостанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, щовирішуючизаявусторони судового процесу про компенсаціюпонесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач просив відмовити в задоволеннівимоги про стягненнясудовихвитрат на професійнуправничудопомогу в розмірі20000,00 грн.

Суд відхиляєзапереченнявідповідача, як необґрунтовані, виходячи з такого.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, щовтручання суду у договірнівідносиниміж адвокатом та йогоклієнтом у частинівизначеннярозміру гонорару абозменшеннярозмірустягнення такого гонорару з відповідноїсторони на підставіположеньчастиничетвертоїстатті 126 ГПК Україниможливелише за умовиобґрунтованості та наявностідоказів на підтвердженняневідповідності таких витратфактичнонаданимпослугам. В іншомувипадку, такевтручаннясуперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхстатті 627 ЦК України, принципу pactasuntservanda та принципу захисту права працівникаабоіншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконанупрацю, закріпленому у статті 43 КонституціїУкраїни.

Розмір гонорару визначаєтьсялише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправівтручатися в ціправовідносини (пункт 28 додаткової постанови ВеликоїПалати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови ВеликоїПалати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Витрати на професійнуправничудопомогу в разіпідтвердженняобсягунаданихпослуг, виконанихробіт та їхвартостіпідлягаютьрозподілу за результатами розглядусправинезалежновід того, чиїх уже фактичносплачено стороною/третьою особою читількимає бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Суд зазначає, що Адвокатом надані позивачу послуги на суму 5000,00 грн, про які зазначено в акті від 23.10.2024 та сторонами визначено розмір гонорару успіху в фіксованій сумі 15000,00 грн.

Суд вважає суму гонорару співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом роботам (наданим послугам), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не виконано зобов`язання за договором, що стало підставою для звернення до суду. Крім того, відповідач, не визнаючи позов позбавив себе можливості на понесення судових витрат у меншому розмірі (50% сплаченого судового збору).

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючисьст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарськогопроцесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервісбуд про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути зКомунального підприємства "ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС" Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, ідентифікаційний код 22144952) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервісбуд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, ідентифікаційний код 36576382) - 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійнуправничудопомогу.

Видати наказ.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разіподанняапеляційноїскаргирішення, якщойого не скасовано, набираєзаконноїсилипісляповерненняапеляційноїскарги, відмови у відкриттічизакриттіапеляційногопровадженняабоприйняття постанови суду апеляційноїінстанції за наслідкамиапеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачіапеляційноїскаргипротягом 20 днів з дня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданнібулооголошенолишевступну та резолютивнучастинирішення суду, або у разірозглядусправи (вирішенняпитання) без повідомлення (виклику) учасниківсправи, зазначений строк обчислюється з дня складенняповного судового рішення.

Повнесудоверішенняскладено та підписано 25.11.2024.

Суддя Т.А. Азізбекян