Рішення

від 23.10.2024 по справі 908/2427/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 Справа № 908/2427/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/2427/24

за позовом Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (969032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сілан (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 18, кв. 7, код ЄДРПОУ 20492531)

про стягнення 1400052,77 грн

за участю представників:

від позивача: Ямаєва Ю.С., довіреність від 14.11.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сілан про стягнення з відповідача до місцевого бюджету заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 84581,20 грн, 3% річних у розмірі 2785,09 грн, інфляційні втрати у розмірі 5317,30 грн, штраф у розмірі 2567,22 грн. Стягувач КП «Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об`єднання № 7» та про стягнення з відповідача на користі КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 39913,10 грн, 3% річних у розмірі 1248,13 грн, інфляційні витрат у розмірі 2427,99 грн, штраф у розмірі 1212,70 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19, 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна, договором оренди нерухомого майна № 96/87 від 10.06.2002 з додатковими угодами до нього, на підставі яких позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.09.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2427/24 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/182/23, судове засідання призначено на 24.09.2024.

24.09.2024 позивачем подана суду заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 24.09.2024 розгляд справи відкладено на 23.10.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 23.10.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 12.09.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2427/24 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю Сілан - 12.09.2024 о 20 год. 50 хв., про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділі Мої справи.

Передбачена частиною 10 розділу 1 Підсистема Електронний кабінет Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2427/24.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа Скопелліті проти Італії від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа Папахелас проти Греції від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України, від 02.12.2010 Шульга проти України, від 21.10.2010 Білий проти України).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача

В засіданні 23.10.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

10.06.2002 між казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілан» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 96/87, за умовами якого (п.1.1.) Оредодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме державне нерухоме майно, а саме: підвал житлового будинку загальною площею 76,96 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, 2, що знаходиться на балансі КП. «ЗТМК».

Згідно п. 2.1. Договору вступ орендаря у користування майном наступає з моменту підписання сторонами Договору та акту приймання - передачі вказаного майна (Додаток № 3).

Додатковою угодою від 01.07.2005 до договору оренди № 96/87 нежитлового приміщення від 10.06.2002, укладену між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та орендарем нежитлового приміщення загальною площею 76,96 кв.м., розташованого за адресою: вул. Лєрмонтова, 2 ТОВ «Сілан» та балансоутримувачем нежитлового приміщення КП «ВРЕЖО № 13» змінено в преамбулі договору оренди: «Орендодавець» з «Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на Управління житлового господарства Запорізької міської ради та в подальшому змінено п. 3.2 договору.

01.06.2011 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), управління житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавець, що вибув), КП «ВРЕЖО № 13» (Балансоутримувач) та товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан», керуючись п. 31 ст. 26, п.п.1 п. «а» ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 512-517 Цивільного кодексу України, уклали додаткову угоду, згідно якої (п.1.) сторони дійшли до згоди замінити сторону в Договорі оренди № 96/87 від 10.06.2002 нежитлового приміщення площею 76,96 кв.м. по вул. Лєрмонтова, 2 а саме Орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 2017 укладену Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством «Наше місто» ЗМР (Балансоутримувач), міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» (Балансоутримувач, що вибув) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан» (Орендар), керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду держаного та комунального майна», змінено сторону в Договорі оренди від 10.06.2002 № 96/87 нежитлового приміщення (підвал житлового будинку) розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 2 а саме, Балансоутримувача з міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» на комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради. Згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин, які виникли з 01. 09. 2016.

12.04.2018 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальне підприємство «Наше місто» (Балансоутримувач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан» (Орендар), керуючись ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 10.3 договору оренди від 10.06.2002 №96/87 нежитлового приміщення по вул. Лермонтова, 2, з метою приведення Договору до вимог Типового договору оренди, затвердженого наказом від 23.07.2012 №271 зі змінами від 10.01.2013 № 06р, уклали додаткову угоду, відповідно до якої термін дії договору оренди від 10.06.2002 №96/87 нежитлового приміщення, вважається продовженим на 2 роки, а саме до 10.06.2019. Дія цієї додаткової угоди, відповідно до ч. 3 ст.631 ЦКУ, розповсюджується на правові відносини, що виникли до її укладання, а саме з 10.06.2017. Викладено договір оренди від 10.06.2002 №96/87 нежитлового приміщення по вул. Лермонтова, 2 в новій редакції.

Додатковою угодою від 01.10.2018 укладену між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» (Балансоутримувач), комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради (Балансоутримувач, що вибув) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан» (Орендар) змінено в Договорі оренди сторону Балансоутримувача з «комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради» на «комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7».

Згідно Додаткової угоди від 05.11.2019 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» (Балансоутримувач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан» (Орендар), на підставі технічного паспорту товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 17.10.2016 в п.1.1 договору оренди від 10.06.2002 №96/87 нежитлового приміщення по вул. Лермонтова, змінено з «...нежитлове приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 76,96 кв.м....» на «...нежитлове приміщення XVII підвального поверху (літ. А-5) площею 84,0 кв.м...». Договір оренди від 10.06.2002 №96/87 нежитлового приміщення XVII підвального поверху (літ. А-5) площею 84,0 кв.м по вул. Лермонтова, 2 вважається продовженим на 1 рік до 10.06.2020.

Додатковою угодою від 26.06.2020 термін дії Договору продовжено до 10.06.2022.

Згідно п. 3.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2019) з 01.10.2019 орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем:

- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок (ІВАN) № UА358999980000033218871008007 УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя/Вознесенівс/22080401, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025409, код класифікації доходів бюджету 22080401, банк отримувача Казначейство Украйни (ЕАП)».

Розрахунок орендної плати на 70 відсотків, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) № НОМЕР_1 в філії-Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717.

Розрахунок орендної плати на 30 відсотків, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 26.06.2020) орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і складає 38325,00 грн на рік згідно з розрахунком (Додаток №5 до Договору). Розмір орендної плати за червень 2020 становить 3193,75 грн. х Іінф.(06/2020) та сплачується з 10.06.2020, згідно з розрахунком (Додаток №4 до Договору).

Згідно п. 3.7. Договору у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар сплачує штраф у розмірі 3% від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення.

Згідно п. 5.2. Договору Орендар зобов`язании? своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексаціі? незалежно від наслідків своєі? господарської діяльності.

Згідно п. 10.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та умовами цього Договору.

Як свідчать матеріали справи, за даними бухгалтерського обліку позивача, станом на 01.08.2024, заборгованість зі сплати орендної плати за Договором до місцевого бюджету, за період з 01.06.2022 по 31.07.2024 (включно) склала 84 581,20 грн.

За даними бухгалтерського обліку, станом на 01.08.2024, заборгованість зі сплати орендної плати за Договором перед балансоутримувачем, за період з 01.06.2022 по 31.07.2024 року (включно) склала 39 913, 10 грн.

Стягнення з ТОВ «Сілан» до місцевого бюджету заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 84581,20 грн, 3% річних у розмірі 2785,09 грн, інфляційні втрати у розмірі 5317,30 грн, штраф у розмірі 2567,22 грн. Стягувач КП «Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об`єднання № 7» та стягнення з відповідача на користі КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 39913,10 грн, 3% річних у розмірі 1248,13 грн, інфляційні витрат у розмірі 2427,99 грн, штраф у розмірі 1212,70 грн є предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору № 96/87 від 10.06.2002 оренди нерухомого майна, який за своєю природою є договором оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна, Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно п.5.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем наявна заборгованість зі сплати орендної плати за Договором до місцевого бюджету, за період з 01.06.2022 по 31.07.2024 у розмірі 84581,20 грн та заборгованість зі сплати орендної плати за Договором перед балансоутримувачем, за період з 01.06.2022 по 31.07.2024 (включно) у розмірі 39 913,10 грн.

Відповідачем доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості за Договором не надано. Доказів відсутності підстав для сплати вказаної суми боргу також не надано.

Позивачем, в свою чергу, доведено належними доказами наявність у відповідача спірної заборгованості за Договором в розмірі 84581,20 грн. на користь місцевого бюджету та 39913,10 грн на користь балансоутримувача.

Таким, чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 84581,20 грн. заборгованість з орендної плати на користь місцевого бюджету та 39913,10 грн на користь балансоутримувача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, наведеною нормою закону встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій і передбачена можливість обрання їх розміру сторонами договору.

За приписами ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 3.7. Договору за порушення строків оплати та обсягу платежу Орендар сплачує штраф у розмірі 3% від місячного розміру орендного платежу, щодо якого було допущено відповідне порушення.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати орендних платежів, позивачем заявлена вимога про стягнення з ТОВ Сілан 2567,22 грн штрафу на користь місцевого бюджету та штрафу у розмірі 1212,70 на користь КП «ВРЕЖО №7».

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок штрафу та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача штрафу заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню в розмірі 2567,22 грн. на користь місцевого бюджету та у розмірі 1212,70 на користь КП «ВРЕЖО №7».

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Так, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом в розмірі 2785,09 грн на користь місцевого бюджету та в розмірі 1248,13 грн на користь КП «ВРЕЖО № 7».

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом в розмірі 5317,30 грн на користь місцевого бюджету та 2427,99 грн на користь КП «ВРЕЖО № 7».

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сілан задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 18, кв. 7, код ЄДРПОУ 20492531) на користь місцевого бюджету розрахунковий рахунок (IBAN) № UA58999980334159850000008479 ГУК у Зап.Обл/ТГ м. Запоріжжя/22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача Казначейство України (Ел.Адм.Подат.) - заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 84 581 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят одна) грн 20 коп., 3% річних у розмірі 2 785 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн 09 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 317 (п`ять тисяч триста сімнадцять) грн 30 коп., штраф у розмірі 2 567 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн 22 коп. Стягувач - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7».

Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 18, кв. 7, код ЄДРПОУ 20492531) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717, розрахунковий рахунок (IBAN) № НОМЕР_1 в філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 05478717) заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 39 913 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн 10 коп., 3% річних у розмірі 1 248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн 13 коп., інфляційних витрат у розмірі 2 427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн 99 коп., штраф у розмірі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн 70 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян