Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/7233/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/7233/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/7233/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"</a>;

про стягнення 1 186,61 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"</a> пеню у розмірі 1 186,61 грн за поставку товару за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 07.08.2023 № ПК/МТЗ/23477/Ю з простроченням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 зазначену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

19.06.2024 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7233/24; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"</a> подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

11.07.2024 до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі також -позивач, покупець) оголосило про проведення відкритих торгів на закупівлю товару - ДК 021:2015 - 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) для потреб підприємств філії, зокрема: - лот № 1 на суму 45 910 848,00 грн (сорок п`ять мільйонів дев`ятсот десять тисяч вісімсот сорок вісім грн 00 коп.); - лот № 2 на суму 57 388 560,00 грн (п`ятдесят сім мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.); - лот № 3 на суму 57 388 560,00 грн (п`ятдесят сім мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.), загалом, усього на загальну суму 160 687 968,00 грн (сто шістдесят мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім грн 00 коп.).

За результатами проведення відкритих торгів за рішенням уповноваженої особи від 04.07.2023 (протокол № 7 - 04/07-23) переможцем закупівлі за лотом № 2, предмет закупівлі Класифікатор ДК 021:2015: 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"</a> (далі також - відповідач, постачальник).

07.08.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/23477/Ю (далі - договір), відповідно до п. 1.1. та 1.2. якого, постачальник, зобов`язується поставити та передати у власність покупцю, Товар - ДК 021:2015: 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) - відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Як передбачено п. 1.3. договору, кількість, асортимент, якість, марки, ціна, термін постачання, вантажовідправники, вантажоодержувачі, та виробник товару визначаються у специфікації (-ях) до цього договору.

За умовами п. 3.1. договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP, станція призначення відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу. Сторони мають право погодити інші умови поставки, зазначивши такі умови у відповідній Специфікації (-ій) (додаток(-и) № 1) цього до договору. Реквізити станції (-ій) призначення зазначаються у специфікаціях до договору.

Згідно з п. 3.3. договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Об`єми та строк поставки товару, в межах письмової рознарядки покупця, визначаються сторонами шляхом підписання відповідних специфікації (-ій) цього до договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що приймання кожної партії товару за кількістю та якістю проводиться покупцем (вантажоодержувачем):

- за кількістю - на підставі даних, наведених у залізничній накладній;

- за якістю - згідно показників якості, наведених у посвідченні якості, які надані виробником.

Відповідно до п. 4.5. договору, на кожну партію товару, протягом 7 (семи) робочих днів з дати поставки, постачальник надає покупцю наступні товаросупровідні документи:

- залізничні накладні - копія, засвідчена печаткою вантажовідправника один примірник;

- посвідчення якості - оригінал один примірник;

- рахунок-фактуру - оригінал один примірник;

- акт приймання-передачі товару з зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних накладних, вагонів - два примірники.

У п. 5.3. договору сторони погодили, що загальна вартість договору становить 42 912 500,00 грн (сорок два мільйона дев`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ 20 % 8 582 500,00 грн (вісім мільйонів п`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, усього з ПДВ 51 495 000,00 (п`ятдесят один мільйон чотириста дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

За змістом п. 8.3.1. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і законодавством України (п. 9.1. договору).

Як визначено п. 9.3.1. договору, при порушенні строків поставки постачальник несе таку відповідальність - оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відповідно до п. 16.1. договору, строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.10.2023.

31.10.2023 сторони уклали додаткову угоду до договору, за умовами якої домовились продовжити строк дії договору до 30.11.2023.

Позивач вказує, що відповідач здійснив поставки товару з порушенням строків, зазначених у рознарядках на поставку партії товару від 10.08.2023 № ПК-7/1507 та від 31.10.2023 № ПК-7/2198, чим порушив взяті на себе за договором зобов`язання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що специфікації на кожну окрему партію товару згідно рознарядок покупця сторонами не складалися, не узгоджувалися, а тому строки (терміни) постачання товару за ними не набували статусу обов`язкових для сторін.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом першим частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, згідно із специфікацією № 1, що є додатком №1 до договору, сторони домовились, що відповідач має поставити позивачу 5000 тон вугілля кам`яного марки ДГ (13-100) на загальну суму 42 912 500,00 грн (сорок два мільйона дев`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ 20 % 8 582 500,00 грн (вісім мільйонів п`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, усього з ПДВ 51 495 000,00 (п`ятдесят один мільйон чотириста дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

07.08.2023 позивач направив відповідачу рознарядку на поставку партії товару від 07.08.2023 № ПК-7/1489, у якій визначив кількість, ціну, термін постачання та вантажоодержувачів товару.

10.08.2023 на заміну рознарядки від 07.08.2023 № ПК-7/1489 Позивач направив Відповідачу змінену рознарядку на поставку партії товару від 10.08.2023 № ПК-7/1507, у якій визначив вантажоодержувачів товару, а також об`єми та терміни поставки.

У зв`язку з продовженням дії договору позивач 31.10.2023 на заміну рознарядки від 10.08.2023 № ПК-7/1507 направив відповідачу на його електронну пошту оновлену рознарядку на поставку партії товару від 31.10.2023 № ПК-7/2198, у якій визначив нові об`єми та терміни поставки.

Проти факту отримання вказаних рознарядок відповідач не заперечує.

При цьому, суд вказує, що матеріали справи не містять заперечень, листів та ін. з приводу умов вказаних у рознарядках.

В свою чергу, на виконання умов договору, відповідач у період із 10.08.2023 по 31.12.2023 здійснив поставки товару, визначеного у специфікації №1 та рознарядках на поставку партії товару від 10.08.2023 № ПК-7/1507 та від 31.10.2023 № ПК-7/2198, що підтверджується залізничними накладними №№ 42455261, 42453241, 42453258, 48820948, 42553651, 42553669, 48814271, 48817712, 48814289, 48756845, 48756829, 48777585, 48817738, 48814305, 48814297, 48756837, 48823306, 48817720, 42926675, 42770826, 42747923, 42687830, 42829853, 42747915, 47361886, 47371612, 47435599, 47488150, 49019383, 49019391, 49023575, 49023567, 40896250, 47490321, 49023666, 47595095, 47584776, 47584669, 40896243, 40896235.

Тобто, з наведеного вбачається, що відповідачем здійснено поставку товару, визначеного у рознарядках позивача, в кількості, за ціною та відповідним вантажоодержувачам товару.

Крім того, як вбачається з актів прийому-передачі вугільної продукції, відповідачем здійснено у визначений у рознарядках підрозділ Акціонерного товариства "Українська залізниця".

З наведеного вбачається, що відповідач вказаними діями погодився та прийняв умови, визначені в рознарядках позивача та є конклюдентними.

А відтак вказані конклюдентні дії відповідача свідчать про визнання та погодження ним умов, визначених у рознарядках позивача, в тому числі і в частині визначеного у них строку поставки товару.

При цьому суд вказує, що За умовами частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово наголошував (з урахуванням конкретних обставин справи) на необхідності врахування поведінки учасників спору з точку зору з її відповідності принципу добросовісності.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.

Таким чином, твердження відповідача суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, а його поведінка та твердження під час розгляду справи не відповідає попередній поведінці.

А відтак, твердження відповідача про те, що строк виконання його зобов`язання, а саме поставки товару, сторонами не визначалися, судом відхиляються.

Крім вказаного суд зазначає, що твердження відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, їм суперечать та є законодавчо необґрунтованими.

В свою чергу, судом встановлено, що відповідач здійснив поставки товару з порушенням строків, зазначених у рознарядках на поставку партії товару від 10.08.2023 № ПК-7/1507 та від 31.10.2023 № ПК-7/2198, чим порушив взяті на себе за договором зобов`язання, що вбачається з наступних накладних: № 42455261 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-2 Жмеринка, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 03.09.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 42453241 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-3 Хмельницький, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 03.09.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 42453258 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-3 Хмельницький, вагою 260,0 т, відповідач здійснив 03.09.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48820948 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 21.09.2023 із простроченням на 20 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 42553651 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 19.09.2023 із простроченням на 18 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 42553669 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 19.09.2023 із простроченням на 18 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48814271 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 23.09.2023 із простроченням на 22 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48817712 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 23.09.2023 із простроченням на 22 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48814289 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 23.09.2023 із простроченням на 22 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48777585 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-5 Ужгород, вагою 190,55 т, відповідач здійснив 06.09.2023 із простроченням на 5 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48817738 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-8 Полтава, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 17.09.2023 із простроченням на 16 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48814305 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-8 Полтава, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 17.09.2023 із простроченням на 16 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 48814297 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-8 Полтава, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 17.09.2023 із простроченням на 16 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023; № 42926675 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 19.10.2023 із простроченням на 18 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023; № 42770826 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 11.10.2023 із простроченням на 10 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023; № 42747923 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 11.10.2023 із простроченням на 10 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023; № 42687830 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 03.10.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 30.09.2023; № 42829853 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 13.10.2023 із простроченням на 12 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023; № 42747915 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці (Івано-Франківськ), вагою 195,0 т, відповідач здійснив 09.10.2023 із простроченням на 8 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023; № 47488150 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 268,2 т, відповідач здійснив 02.12.2023 із простроченням на 1 день з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 49019383 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 315,0 т, відповідач здійснив 10.12.2023 із простроченням на 9 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 49019391 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 13.12.2023 із простроченням на 12 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 49023575 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 15.12.2023 із простроченням на 14 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 49023567 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 15.12.2023 із простроченням на 14 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 40896250 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 129,4 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 47490321 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 196,85 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 49023666 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 13.12.2023 із простроченням на 12 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 47595095 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 65,15 т, відповідач здійснив 20.12.2023 із простроченням на 19 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 47584776 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 69,95 т, відповідач здійснив 20.12.2023 із простроченням на 19 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 47584669 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 65,1 т, відповідач здійснив 20.12.2023 із простроченням на 19 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 40896243 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці (Івано-Франківськ), вагою 131,5 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023; № 40896235 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці (Івано-Франківськ), вагою 65,6 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023.

За змістом ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, допустив прострочення виконання свого зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Як визначено п. 9.3.1. договору, при порушенні строків поставки постачальник несе таку відповідальність - оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

З наведеного вбачається, що у договорі сторонами визначена відповідальність за порушення відповідачем свого зобов`язання в частині своєчасної поставки товару.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 186,61 грн підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"</a> (03040, місто Київ, вулиця Михайла Стельмаха, будинок 10-А, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 44267272) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, вулиця Уманська, будинок 8, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41022900) пеню у розмірі 1 186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн 61 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко