Постанова

від 17.03.2025 по справі 910/7233/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа№ 910/7233/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Коротун О.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024

у справі № 910/7233/24 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"

про стягнення 1 186,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У червні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (далі - ТОВ "Союзтехноінвест", відповідач) про стягнення 1 186,61 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/23477/Ю від 07.08.2023 в частині поставки товару у визначений цим Договором строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі №910/7233/24 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Союзтехноінвест" на користь АТ "Українська залізниця" пеню у розмірі 1 186,61 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення умов Договору № ПК/МТЗ/23477/Ю від 07.08.2023, оскільки здійснено поставки товару з порушенням строків, зазначених у рознарядках на поставку партії товару від 10.08.2023 №ПК-7/1507 та від 31.10.2023 №ПК-7/2198. Наслідком зазначеного порушення є застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 9.3.1 вказаного Договору. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Союзтехноінвест" 16.12.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Союзтехноінвест" про стягнення 1 186,61 грн пені за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 07.08.2023 № ПК/МТЗ/23477/Ю; судові витрати у справі покласти на АТ "Українська залізниця".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суд першої інстанції протиправно стягнув з нього пеню за, нібито, порушення строку постачання товару, який до 31.10.2023 не був погоджений сторонами у порядку, який передбачено умовами Договору від 7.08.2023 № ПК/МТЗ/23477/Ю.

Здійснюючи поставку товару на користь АТ "Українська залізниця" до моменту узгодження сторонами строку такого постачання відповідної партії у письмових специфікаціях, за твердженням скаржника, ним фактично здійснювалося дострокове виконання своїх зобов`язань у розумінні вимог статті 531 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), проти чого позивач не заперечував.

З огляду на те, що строк поставки був погоджений сторонами лише після укладення Додаткової угоди від 31.10.2023, якою Специфікація була викладена у новій редакції, де було встановлено граничний строк поставки -до 30.11.2023, відповідач зазначає що пеня могла бути нарахована позивачем тільки за період поставки після 30.11.2023.

Також відповідач вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що заперечення відповідача суперечили добросовісності та чесній діловій практиці, а його поведінка та твердження під час розгляду справи не відповідали попередній поведінці. Судом першої інстанції зазначений висновок не мотивовано, зокрема не наведено, в якій саме поведінці вбачалась суперечливість та в чому саме полягає недобросовісність дій відповідача за умови повного виконання поставок товару за Договором.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 справу № 910/7233/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Андрієнко В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7233/24; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Союзтехноінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/7233/24 до надходження до суду матеріалів справи.

13.01.2025 матеріали справи № 910/7233/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Союзтехноінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/7233/24, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив в установлені судом строки.

Позиція інших учасників справи.

29.01.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного суду від АТ "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти аргументів апеляційної скарги відповідача, вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідач вдається до помилкового тлумачення умов укладеного Договору.

За твердженням позивача, конструкція положень пункту 3.3 Договору дає підстави стверджувати, що строк поставки товару зазначається як у рознарядках на поставку товару, так і в Специфікації(ях); у випадку, якщо такі строки не визначені у Специфікації(ях) до Договору діє правило (презумпція), за яким (якою) постачальник погоджується здійснювати поставку товару в межах строків, визначених письмовою рознарядкою покупця.

Направлені позивачем рознарядки на поставку партії товару від 07.08.2023, 10.08.2023, 31.10.2023, у яких визначені об`єми та строки поставки товару, були прийняті відповідачем й у подальшому поставка товару здійснювалася останнім, виходячи з обсягів та строків поставки, зазначених у цих рознарядках. Отже, позивач вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив таку поведінку відповідача як вчинення ним конклюдентних дій, які свідчать про його добровільну згоду з умовами, визначеними у відповідних рознарядках позивача. Тому, на думку позивача, відповідач позбавлений можливості оспорювати ту обставину, що строки поставки з ним не було погоджено та ним не допущено порушення строків поставки товару.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 05.06.2023 АТ "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" оголосило про проведення відкритих торгів на закупівлю товару - ДК 021:2015 - 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) для потреб підприємств філії, зокрема: - лот № 1 на суму 45 910 848,00 грн (сорок п`ять мільйонів дев`ятсот десять тисяч вісімсот сорок вісім грн 00 коп.); - лот № 2 на суму 57 388 560,00 грн (п`ятдесят сім мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.); - лот № 3 на суму 57 388 560,00 грн (п`ятдесят сім мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.), загалом, усього на загальну суму 160 687 968,00 грн (сто шістдесят мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім грн 00 коп.).

За результатами проведення відкритих торгів за рішенням уповноваженої особи від 04.07.2023 (протокол № 7 - 04/07-23) переможцем закупівлі за лотом № 2, предмет закупівлі Класифікатор ДК 021:2015: 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) визначено ТОВ "Союзтехноінвест".

07.08.2023 між АТ "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" (покупець) та ТОВ "Союзтехноінвест" (постачальник) укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/23477/Ю (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар - ДК 021:2015: 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)), відповідно до Специфікації (-й), що є невід`ємною (-ими) частиною (-ами) цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що кількість, асортимент, якість, марки, ціна, термін постачання, вантажовідправники, вантажоодержувачі, та виробник товару визначаються у Специфікації (-ях) до цього Договору.

За умовами пункту 3.1 Договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP, станція призначення відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу. Сторони мають право погодити інші умови поставки, зазначивши такі умови у відповідній Специфікації (-ій) (додаток(-и) № 1) цього до Договору. Реквізити станції (-ій) призначення зазначаються у Специфікаціях до Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Об`єми та строк поставки товару, в межах письмової рознарядки покупця, визначаються сторонами шляхом підписання відповідних специфікації (-ій) цього до договору.

У пункті 3.7 Договору сторони узгодили, що датою поставки (передачі) товару (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної станції призначення (дата вказана в 51 графі залізничної накладної).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що приймання кожної партії товару за кількістю та якістю проводиться покупцем (вантажоодержувачем):

- за кількістю - на підставі даних, наведених у залізничній накладній;

- за якістю - згідно показників якості, наведених у посвідченні якості, які надані виробником.

Відповідно до пункту 4.5 Договору на кожну партію товару, протягом 7 (семи) робочих днів з дати поставки, постачальник надає покупцю наступні товаросупровідні документи:

- залізничні накладні - копія, засвідчена печаткою вантажовідправника один примірник;

- посвідчення якості - оригінал один примірник;

- рахунок-фактуру - оригінал один примірник;

- акт приймання-передачі товару з зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних накладних, вагонів - два примірники.

Згідно з пунктом 5.3 Договору загальна вартість Договору становить 42 912 500,00 грн (сорок два мільйона дев`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ 20 % 8 582 500,00 грн (вісім мільйонів п`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, усього з ПДВ 51 495 000,00 (п`ятдесят один мільйон чотириста дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

За змістом підпункту 8.3.1 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим Договором.

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством України (пункт 9.1 Договору).

Як визначено у підпункті 9.3.1 пункту 9.3 Договору, при порушенні строків поставки постачальник несе таку відповідальність - оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відповідно до пункту 16.1 Договору строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.10.2023.

Невід`ємною частиною цього Договору є Додаток 1 - Специфікація №1 (підпункт 18.1.1 пункту 18.1 Договору).

У підписаній сторонами Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору) визначено такі показники: найменування товару; рік виготовлення, виробник, країна виробництва; технічні характеристики товару(креслення, марка, ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТУ У тощо); одиниця виміру; кількість; ціна за одиницю без ПДВ, грн; ціна за одиницю з ПДВ, грн; сума без ПДВ, грн; ПДВ 20%; загальна вартість товару з ПДВ.

31.10.2023 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої погоджено внести зміни до Договору та викласти пункт 16.1 Договору в наступній редакції: "16.1. Строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 30.11.2023" (пункт 1 Додаткової угоди №1).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №1 до Договору сторони погодили викласти Специфікацію №1 (Додаток №1) до Договору в новій редакції, що додається.

Специфікація №1_ЛОТ №2 (Додаток №1 до Договору), у редакції Додаткової угоди №1 до Договору, на відміну від попередньої, передбачає погодження сторонами терміну поставки товару, а саме: до 30.11.2023, та містить умову про те, що дана Специфікація набуває чинності з дати її підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору.

Зазначена Специфікація, копія якої міститься в матеріалах справи, підписана без застережень уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

07.08.2023 позивач направив відповідачу рознарядку на поставку партії товару від 07.08.2023 № ПК-7/1489, у якій визначив кількість, ціну, термін поставки та вантажоодержувачів товару.

10.08.2023 на заміну рознарядки від 07.08.2023 № ПК-7/1489 позивач направив відповідачу змінену рознарядку на поставку партії товару від 10.08.2023 № ПК-7/1507, у якій визначив вантажоодержувачів товару, а також об`єми та терміни поставки.

У зв`язку з продовженням дії Договору 31.10.2023 позивач на заміну рознарядки від 10.08.2023 № ПК-7/1507 направив відповідачу на його електронну пошту оновлену рознарядку на поставку партії товару від 31.10.2023 № ПК-7/2198, у якій визначив нові об`єми та терміни поставки.

У позовній заяві позивач стверджує, що на виконання умов Договору, відповідач у період із 10.08.2023 по 31.12.2023 здійснив поставки товару без дотримання строків, зазначених у рознарядках на поставку партії товару від 10.08.2023 № ПК-7/1507 та від 31.10.2023 № ПК-7/2198, чим порушив взяті на себе за Договором зобов`язання, що підтверджується даними таких накладних:

-№ 42455261 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-2 Жмеринка, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 03.09.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 42453241 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-3 Хмельницький, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 03.09.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 42453258 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-3 Хмельницький, вагою 260,0 т, відповідач здійснив 03.09.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48820948 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 21.09.2023 із простроченням на 20 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 42553651 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 19.09.2023 із простроченням на 18 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

- № 42553669 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 19.09.2023 із простроченням на 18 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48814271 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 23.09.2023 із простроченням на 22 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48817712 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 23.09.2023 із простроченням на 22 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48814289 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 23.09.2023 із простроченням на 22 дні з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48777585 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-5 Ужгород, вагою 190,55 т, відповідач здійснив 06.09.2023 із простроченням на 5 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48817738 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-8 Полтава, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 17.09.2023 із простроченням на 16 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48814305 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-8 Полтава, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 17.09.2023 із простроченням на 16 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 48814297 поставку товару у пункт призначення ПКВЧ-8 Полтава, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 17.09.2023 із простроченням на 16 днів з граничним строком поставки до 31.08.2023;

-№ 42926675 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 19.10.2023 із простроченням на 18 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023;

-№ 42770826 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 11.10.2023 із простроченням на 10 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023;

-№ 42747923 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 11.10.2023 із простроченням на 10 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023;

-№ 42687830 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 03.10.2023 із простроченням на 2 дні з граничним строком поставки до 30.09.2023;

-№ 42829853 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 13.10.2023 із простроченням на 12 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023;

-№ 42747915 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці (Івано-Франківськ), вагою 195,0 т, відповідач здійснив 09.10.2023 із простроченням на 8 днів з граничним строком поставки до 30.09.2023;

-№ 47488150 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 268,2 т, відповідач здійснив 02.12.2023 із простроченням на 1 день з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 49019383 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-8 Львів, вагою 315,0 т, відповідач здійснив 10.12.2023 із простроченням на 9 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 49019391 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 13.12.2023 із простроченням на 12 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 49023575 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 195,0 т, відповідач здійснив 15.12.2023 із простроченням на 14 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 49023567 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-14 Ковель, вагою 65,0 т, відповідач здійснив 15.12.2023 із простроченням на 14 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 40896250 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 129,4 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 47490321 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 196,85 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 49023666 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 130,0 т, відповідач здійснив 13.12.2023 із простроченням на 12 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 47595095 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 65,15 т, відповідач здійснив 20.12.2023 із простроченням на 19 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 47584776 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 69,95 т, відповідач здійснив 20.12.2023 із простроченням на 19 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 47584669 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці, вагою 65,1 т, відповідач здійснив 20.12.2023 із простроченням на 19 днів з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 40896243 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці (Івано-Франківськ), вагою 131,5 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023;

-№ 40896235 поставку товару у пункт призначення ПКВЧД-6 Чернівці (Івано-Франківськ), вагою 65,6 т, відповідач здійснив 04.12.2023 із простроченням на 3 дні з граничним строком поставки до 30.11.2023.

Вважаючи, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за Договором, здійснив поставку товарів з порушенням термінів, передбачених у рознарядках на поставку партій товару, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача нарахованих на підставі підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору пені у розмірі 1 186,61 грн.

Відповідач заперечив пред`явлені позовні вимоги, посилаючись на те, що специфікації на кожну окрему партію товару згідно рознарядок покупця сторонами не складалися, не узгоджувалися, а тому строки (терміни) постачання товару за ними не набували статусу обов`язкових для сторін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю/відсутністю у позивача права нарахування та заявлення до стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених умовами укладеного Договору, за порушення строків поставки окремих партій товару, на підставі наданої позивачем письмової рознарядки.

Із змісту укладеного між сторонами у даній справі Договору вбачається, що він за змістом та своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові на підставі чинного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного Договору, колегія суддів вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою для виникнення та існування обумовлених таким Договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Таким чином, укладаючи та підписуючи Договір, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови цього Договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов Договору.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частинами 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно із статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Дослідженням умов укладеного сторонами Договору, Специфікації №1 (Додаток 1) у редакції від 07.08.2023 та у редакції Додаткової угоди №1 від 31.10.2023, колегія суддів встановила, що у період дії Договору до 31.10.2023 сторонами у передбаченому Договором порядку (пунктами 1.3, 3.1, 3.3) не було узгоджено строку поставки (терміну постачання) товару.

Лише після укладення 31.10.2023 Додаткової угоди №1 до Договору та підписання Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору) у новій редакції сторони такий строк погодили, передбачивши термін поставки товару до 30.11.2023.

Як вже зазначалося, зобов`язання відповідача за спірним Договором полягають у поставці та передачі у власність позивачу товару відповідно до Специфікації (ій), що є невід`ємною (-ими) частиною (-ами) цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору термін постачання товару визначається сторонами саме у Специфікації (ях) до цього Договору.

У пункті 3.3 Договору сторони погодили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару (абзац 1). Об`єми та строк поставки товару, в межах письмової рознарядки покупця, визначаються сторонами шляхом підписання відповідних специфікації (-ій) до цього Договору (абзац 2).

Аналізуючи зміст та конструкцію пункту 3.3 Договору у сукупності з іншими умовами Договору, зокрема передбаченими у пунктах 1.1, 1.3, колегія суддів вважає, що сторони погодили право позивача на включення до письмової рознарядки покупця, яка є дозволом на поставку та підтвердженням готовності покупця до приймання товару, об`єму та строку поставки товару лише за умови попереднього (одночасного) підписання сторонами відповідних Специфікації (ій) до цього Договору, включно на кожну окрему партію товару.

Зі змісту пункту 3.3 Договору убачається, що письмова рознарядка покупця, яка надається позивачем на кожну партію товару, що підлягає поставці відповідачем, складається позивачем в односторонньому порядку та підтверджує готовність позивача до приймання товару, тому її зміст, в тому числі і в частині зазначення строку (терміну) поставки товару має відповідати узгодженим обома сторонами умовам Договору та відповідних Специфікацій.

Отже, з огляду на загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України: справедливість, добросовісність та розумність, саме погодження сторонами у Специфікації (ях) строку (терміну) поставки товару дає право позивачу зазначити такий строк (термін) у письмовій рознарядці покупця та дозволяє, відповідно, покласти на відповідача, як постачальника, обов`язок поставки товару у вказаний строк.

На думку колегії суддів, умови пункту 3.3 Договору, не передбачають право позивача в односторонньому порядку у письмовій рознарядці покупця визначати строк (термін) поставки товару за укладеним Договором.

За наведених обставин, умови абзацу 2 пункту 3.3 Договору слід розуміти та застосовувати саме так, а не так, як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу (що строки, зазначені у Специфікації (-ях) мають відповідати строкам, зазначеним у рознарядках на поставку товару; у випадку, якщо такі строки не визначені у Специфікації (-ях) діє правило (презумпція), за яким (якою) постачальник погоджується здійснювати поставку товару в межах строків, визначених письмовою рознарядкою покупця).

В обґрунтування такого висновку колегія суддів, серед іншого, посилається на правову позицію Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 18.04.18 у справі №753/11000/14-ц, відповідно до якої, якщо встановлені правила не дозволяють визначити зміст умови договору, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав).

Матеріалами справи підтверджено, що проект Договору, на підставі якого у сторін виникли зобов`язання, підготовлено та запропоновано саме позивачем, а тому умови/слова договору слід тлумачити проти АТ "Українська залізниця".

Поряд з цим, оскільки умови Договору строк (термін) поставки товару не ставлять в залежність від дати отримання письмової рознарядки покупця, відсутні підстави вважати таку рознарядку пред`явленням позивачем вимоги до відповідача про виконання останнім свого обов`язку з поставки товару у розумінні частини 2 статті 530 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував умови пунктів 1.1, 1.3, 3.3 Договору та дійшов помилкового висновку, що відповідач мав здійснити поставку товару за Договором у строк (термін), зазначений позивачем у наданій ним відповідачу письмовій рознарядці покупця від 10.08.2023 № ПК-7/1507.

Однак, зважаючи на погодження сторонами у Специфікації №1_ЛОТ№2 (Додаток 1), у редакції Додаткової угоди №1 до Договору від 31.10.2023, терміну поставки товару за цим Договором до 30.11.2023, колегія суддів вважає підставним зазначення позивачем в рознарядці на поставку партії товару від 31.10.2023 №ПК-7/2198 строку поставки товару - листопад 2023 року в частині поставки партії в об`ємі 2 136 т товару (залишок товару, обсяги якого не поставлені станом на 31.10.2023).

Матеріалами справи підтверджується, що за вказаною рознарядкою відповідачем здійснена поставка товару позивачу за накладними №№47488150, 49019383, 49019391, 49023575, 49023567, 40896250, 47490321, 49023666, 47595095, 47584776, 47584669, 40896243, 40896235 з порушенням строку (терміну) поставки, погодженого сторонами у Специфікації №1 (Додаток 1), у редакції Додаткової угоди №1 до Договору від 31.10.2023.

Зазначена обставина не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.

У даній справі позивач, посилаючись на порушення відповідачем строку (терміну) поставки товару за Договором, заявив вимоги про стягнення пені у розмірі 1 186,61 грн, що нарахована відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору, на підставі рознарядки на поставку партії товару від 10.08.2023 №ПК-7/1507 з кінцевою датою поставки до 31.08.2023 у розмірі 566,02грн та з кінцевою датою поставки до 30.09.2023 у розмірі 212,72грн, а також на підставі рознарядки на поставку партії товару від 31.10.2023 № ПК-7/2198 з граничним строком поставки до 30.11.2023 у розмірі 407,87грн.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до вимог частини 1 статті 216, частини 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена, зокрема, пеня.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У статті 549 ЦК України законодавцем визначено поняття неустойки.

Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1); штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2); пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

Як вже зазначалося, у підпункті 9.3.1 пункту 9.3 Договору передбачена відповідальність постачальника у вигляді пені, яка нараховується за кожен день порушення строків виконання, проте не грошового зобов`язання, а поставки товару.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене не суперечить чинному законодавству, оскільки в силу частини 2 статті 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Дослідивши подані сторонами докази, надавши їм оцінку у відповідності до умов укладеного сторонами Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем допущено порушення виконання своїх зобов`язань за Договором в частині своєчасної поставки товару до 31.10.2023 включно, оскільки до цієї дати сторонами не узгоджено в порядку, передбаченому умовами Договору, строку (терміну) поставки товару, яке мало передувати наданню позивачем рознарядки на поставку партії товару і, відповідно, зазначенню в ній такого строку.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені у розмірі 778,74 грн (566,02 грн + 212,72 грн), нарахованої на підставі рознарядки на поставку партії товару від 10.08.2023 №ПК-7/1507 є безпідставною та задоволенню не підлягає. У позові у зазначеній частині слід відмовити.

При цьому здійснення відповідачем поставки товару у період до погодження сторонами, 31.10.2023, строку (терміну) поставки (до 30.11.2023), не суперечить умовам Договору, зокрема і пункту 3.3, який передбачає, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору, а також свідчить про сумлінну та чесну поведінку відповідача при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Водночас, при здійсненні поставки товару за Договором у період після погодження сторонами терміну поставки - до 30.11.2023 у Специфікації №1 (Додаток 1), у редакції Додаткової угоди №1 до Договору від 31.10.2023, відповідач прострочив поставку товару, що підтверджується наданими позивачем накладними, де в графі 51 дата календарного штемпеля станції призначення свідчить про проведення поставки товару поза межами строку, погодженого сторонами. Дані обставини також підтверджуються Актами прийому-передачі вугільної продукції за Договором №180 від 08.12.2023, №181 від 09.12.2023, №182 від 11.12.2023, №183 від 13.12.2023, №184 від 15.12.2023, № 185 від 16.12.2023, №186 від 19.12.2023, №190 від 22.12.2023, №191 від 26.12.2023, підписаними повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування неустойки у вигляді пені у розмірі 407,87 грн за порушення строку (терміну) поставки товару, передбаченого Специфікацією №1 (Додаток 1), у редакції Додаткової угоди №1 до Договору від 31.10.2023, згідно з рознарядкою на поставку партії товару від 31.10.2023 №ПК-7/2198, колегія суддів вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, таким що відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства. Допущена помилка позивачем у зазначенні періоду прострочення, зокрема вказано місяць "11" замість "12", не вплинула на правильність визначення кількості днів прострочення та розміру пені (суми). З огляду на що, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної штрафної санкції в сумі 407,87 грн підлягає задоволенню.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у даній справі, надаючи їм оцінку у відповідності до вимог статті 86 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Отже апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з підстав, зазначених у даній постанові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами частини першої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлені та досліджені у даній справі обставини в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Союзтехноінвест" на рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі №910/7233/24 слід скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до висновків цієї постанови.

Судові витрати.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 126, 129, 236, 269, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі №910/7233/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі №910/7233/21 скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (03040, місто Київ, вулиця Михайла Стельмаха, будинок 10-А, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 44267272) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, вулиця Уманська, будинок 8, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41022900) пеню у розмірі 407 (чотириста сім) грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 1 040 (одна тисяча сорок) грн 80 коп.

4. В решті позову про стягнення пені відмовити.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, вулиця Уманська, будинок 8, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41022900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (03040, місто Київ, вулиця Михайла Стельмаха, будинок 10-А, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 44267272) 2 980 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн 79 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи №910/7233/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді В.В. Андрієнко

О.М. Коротун