Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/3889/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024Справа № 910/3889/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Північний офіс Держаудитслужби

про стягнення 2 336 317,47 грн

за участю представників:

від позивача: Фрідман О.О.

від відповідача: Гетіков В.М.

від третьої особи: Омельченко Б.О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (далі - КНМЦ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" (далі - ТОВ "Централь", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 135 513,84 грн за договором підряду № 02-20-12-21 від 20.12.2021.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав умови договору підряду № 02-20-12-21 від 20.12.2021, а саме - ТОВ "Централь" виконало лише частину робіт на суму 1 733 906,58 грн, які були оплачені позивачем, інша частина робіт, строк виконання яких вже настав, залишається з боку відповідача не виконаною. У подальшому, за результатами проведеної планової ревізії окремих питань господарської діяльності в КНМЦ, Північним Офісом Держаудитслужби встановлено, що надана відповідачем науково-проектна документація на виконані ремонтно-реставраційні роботи не відповідає вимогам ДБН, про що було вказано в акті ревізії № 04-30/267 від 29.06.2023 та зроблено висновок про завищення відповідачем вартості робіт за договором підряду на суму 1 733 906,58 грн (без ПДВ), чим завдано збитків бюджету міста Києва.

У позові КНМЦ просило стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1 733 906,58 грн, сплачені на підставі договору, а також неустойку в сумі 401 607,26 грн, нараховану за порушення строків виконання частини робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Північний Офіс Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, третя особа).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що виконана частина робіт за договором була прийнята позивачем без зауважень та заперечень, що підтверджується актами здачі-приймання проектних робіт, підписаними сторонами; перевірка Держаудитслужби була проведена після закінчення дії договору та за її результатами контролюючим органом не визначено конкретних порушень умов договору, що не може бути підставою для стягнення коштів. Також відповідач заперечив проти стягнення неустойки, зазначивши, що сторонами була досягнути згода про часткове виконання робіт за договором підряду № 02-20-12-21 від 20.12.2021 у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування позивача у 2022 році та неможливістю здійснення повної оплати всього обсягу робіт за договором. При цьому за домовленістю сторін відповідач передав позивачу майнові авторські права на виконану наукову-проектну документацію, а в подальшому позивач уклав договір з новим виконавцем (проектантом) на завершення робіт, що свідчить про належне виконання відповідачем своїх господарських зобов`язань та безпідставне нарахування неустойки.

Третя особа у своїх письмових поясненнях по суті позову вказала, що Північним офісом Держаудитслужби була проведена ревізія фінансового контролю КНМЦ, якою встановлено порушення ТОВ "Централь" чинного законодавства та умов договору, чим завдано збитків місцевому бюджету, що відображено в акті ревізії № 04-30/267 від 26.06.2023.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення неустойки, в якій просив стягнути пеню в сумі 602 410,89 грн, посилаючись на висновки постанови Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 911/858/22 щодо застосування п. 7 розділу IX «Прикінцевих положень» ГПК України щодо можливості нарахування штрафних санкцій на період дії карантину. Вказана заява була подана з додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позовна заява була підписана представником КНМЦ - адвокатом Левченковою О.А. без належного підтвердження повноважень на вчинення таких дій, виходячи з того, що в ордері міститься неповне найменування юридичної особи позивача. За результатами розгляду вказаного клопотання суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.09.2024, відмовив у його задоволенні як у безпідставному з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 статті 58 ГПК України).

Таким чином реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. Зокрема, підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16)

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У даному випадку позов був підписаний від імені представника позивача - адвокатом Левченковою О.А. на підставі ордеру серія АІ № 1509873 від 11.12.2023, виданого Київським науково-методичним центром по охороні пам`яток (неповна назва).

Разом з тим суд вважав, що неповне зазначення найменування позивача у ордері на надання правничої допомоги за наявності в матеріалах справи відповідної довіреності на вказаного представника та установчих документів позивача (Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій) не впливає на можливість ідентифікувати позивача і не перешкоджає такому представнику підписати позовну заяву, тому суд дійшов висновку, що в даному випадку позовна заява була підписана адвокатом, повноваження якого підтверджені належними доказами, відтак - підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, наведених позивачем.

Розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у позові КНМЦ необхідно відмовити з наступних підстав.

Установлено, що 20.12.2021 між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (замовник) та ТОВ "Централь" (виконавець) був укладений договір № 02-20-12-21 на виконання робіт (далі - договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про архітектуру та архітектурну діяльність", іншим чинним законодавством України та даним договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання своїми силами та засобами за рахунок замовника виконати роботи з корегування проектної документації по об`єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи фасадів та пошкоджених приміщень, ремонт електромережі житлового будинку ювеліра Захара Брезгунова (1815, 1860 р.) за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 5/31. Коригування» (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 договору виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання від замовника завдання на проектування, необхідного для складання проектно-кошторисної документації на виконання робіт, визначених п. 1.1 договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що зміст, терміни виконання і передачі замовнику робіт визначаються календарним планом виконання робіт (додаток № 1 до договору), який є невід`ємною частиною договору, та завданням на проектування (додаток № 4 до цього договору) відповідно до п. 1.2 договору. Календарний план виконання робіт може змінюватись у випадках, визначених п. 3.4 договору, шляхом внесення відповідних змін до нього, які оформляються додатковою угодою до договору. Джерело фінансування - бюджетні кошти (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2021) загальна вартість робіт становить 3 940 633,32 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 656 772,22 грн. Фінансування робіт передбачено на 2021 рік та складає: 1 733 906,58 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 288 984,43 грн; фінансування бюджетних призначень на 2022 рік складає 2 206 726,74 грн, в т.ч. ПДВ - 367 787,79 грн. Вартість робіт, визначена в п. 2.1 договору, може бути зменшена за погодженням сторін (у тому числі у випадку внесення змін до законодавства України в частині системи оподаткування робіт), про що сторони складають письмову додаткову угоду до договору (п. 2.2 договору).

Після завершення робіт у повному обсязі та передачі готової документації замовнику, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, замовник здійснює розрахунок з виконавцем по договору в порядку, визначеному п. 2.5 цього договору. Враховуючи умови фінансування робіт за бюджетні кошти, акти здачі-приймання виконаних робіт приймаються виключно по фактичному надходженню коштів на рахунок замовника (п. 2.3 договору).

Згідно з п.п. 2.4-2.5 договору відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України, замовник проводить оплату виконавцю за виконані роботи у відповідності з планом фінансування, у разі надходження бюджетних коштів. В разі відсутності фінансування, виконавець має право виконувати обсяги робіт в межах своїх (наявних) матеріальних та фінансових ресурсів. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування даних робіт.

Відповідно до п. 2.6 договору оплата за цим договором здійснюється в наступному порядку: після отримання документів, які підтверджують виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, визначеної в п. 1.1 цього договору, замовник перераховує виконавцю кошти за фактично виконані роботи по цьому договору на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт та отриманого замовником позитивного експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду кошторисної частини проектної документації. У разі зменшення ДП «Укрдержбудекспертиза» загальної кошторисної вартості робіт, передбачених п. 1.1 цього договору, виконавець зобов`язаний протягом 3-х робочих днів узгодити відповідні вартісні та кошторисні документи до цього договору та підписати акти виконаних робіт з урахуванням висновків експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду кошторисної частини проектної документації

Пунктом 2.8 договору сторони погодили, що в разі виявлення завищень за результатами аудиторської (контролюючої) роботи компетентної державної установи щодо контролю за витрачанням фінансових ресурсів в процесі виконання робіт за цим договором, надлишково перераховані замовником кошти бюджету міста Києва виконавець зобов`язаний протягом 10 календарних днів повернути на розрахунковий рахунок замовника відкритий в органах держказначейства.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили строки виконання робіт - до 30 вересня 2022 року включно. Датою завершення робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової документації згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.3, 4.5 договору після закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику документацію за актом здачі-приймання виконаних робіт з кошторисом на виконані роботи. Документація вважається прийнятою та роботи виконаними в повному обсязі лише після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт з кошторисом на виконані роботи, які складені з урахуванням висновків експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду кошторисної частини проектної документації.

У разі прийняття за взаємною згодою сторін рішення про припинення робіт за договором, сторони складають двосторонній акт, згідно з яким замовник оплачує виконавцю фактично виконані роботи, після чого договір вважається виконаним (п. 4.7 договору).

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.1.4, 5.2 договору виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи згідно нормативно-правових актів та вимог, які визначені в договорі та додатках до договору, в повному обсязі та у встановлені строки, належної якості та передати їх замовнику; подати готову робочу документацію на погодження відповідно до вимог чинного законодавства України; передати замовнику готову документацію.

Згідно з п.п. 8.1-8.2 договору цей договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків по договору, при цьому відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами з 01.09.2021. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін. Сторона, яка прийняла рішення про дострокове розірвання даного договору повинна письмово повідомити про це іншу сторону не менше ніж за 15 днів до орієнтовної дати розірвання договору (п. 8.3 договору).

Дослідивши зміст указаного договору, суд встановив, що за своєю правовою природою зазначений правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, шо на виконання умов договору відповідач виконав частину робіт на загальну суму 1 733 906, 58 грн, що підтверджується актами здачі- приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 1 від 21.12.2021 на суму 169 401,84 грн, № 2 від 21.12.2021 на суму 1 183 010,65 грн та № 3 від 31.12.2021 на суму 381 494,09 грн. Указані акти були підписані та скріплені печатками сторін без заперечень та зауважень.

Позивач, зі свого боку, відповідно до умов договору здійснив оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 1 733 906,58 грн, що підтверджується наявною в матеріалах випискою з рахунку позивача.

У подальшому, в період з 31.03.2023 по 22.06.2023, Північним офісом Державної аудиторської служби України була проведена ревізія діяльності Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, за результатами якої складено акт № 04-30/267 від 29.06.2023.

Відповідно до висновків, викладених в акті ревізії № 04-30/267 від 29.06.2023, третьою особою було встановлено, що надана відповідачем науково-проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-14-2016, ДБН А.2.1-1:2014, ДБН А.2.2-3:2014 та ДСТУ Б А.2.4-14-2016, наслідком чого є завищення вартості робіт за договором № 02-20-12-21 від 20.12.2021 на суму 1 733 906,58 грн. (ПДВ - 346 781, 32 грн).

Зазначений акт ревізії був підписаний позивачем без зауважень, у зв`язку з чим 05.12.2023, 16.12.2023, 04.01.2024 він звертався до відповідача з листами № 066/1-997 від 17.11.2023, № 066/1-1047 від 08.12.2023, № 066/1-1126 від 29.12.2023 про повернення 1 733 906,58 грн завищеної вартості робіт за договором, встановленої за результатами перевірки Держаудитслужби.

Листами № 01-11/12/23 від 11.12.2023 та № 01-15/12/23 від 15.12.2023 ТОВ «Централь» надало відповідь на вказані листи позивача, в яких зазначило, що перерахування коштів КНМЦ було здійснене за фактичне виконання відповідачем визначених договором проектних робіт та їх прийняття на підставі належним чином оформлених актів здачі-приймання, а тому підстав для їх повернення позивачу немає.

Оскільки відповідач зазначених грошових коштів позивачу не повернув, останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до статті 853 ЦК України якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто положення чинного цивільного законодавства України зобов`язують замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У даному випадку, враховуючи приписи зазначених норм, обставини стосовно неналежного виконання робіт, передачі документації, яка не відповідає вимогам ДБН, та як наслідок, завищення вартості виконаних робіт, на що вказує позивач, мали бути виявлені ним під час прийняття робіт та одержання проектної документації, оскільки вони не відносяться до робіт, виконання яких неможливо виявити під час їх прийняття, вони не є прихованими недоліками у розумінні статті 853 ЦК України. Замовник зобов`язаний був перевірити відомості, що зазначені в актах та кошторисі.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що під час прийняття робіт у позивача, як замовника, не виникло будь-яких претензій щодо обсягу, вартості та якості виконаних робіт, що могло бути підставою для відмови від підписання актів. При цьому позивач оглянув та прийняв роботи за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивач прийняв роботи як належно виконані та повністю сплатив вартість цих робіт, то він позбавлений права в даному позові посилатися на обставини передачі відповідачем науково-проектної документації, яка не відповідає вимогам ДБН.

Посилання позивача на акт ревізії аудиторської служби як на єдину та беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог, суд відхиляє, оскільки виявлені в ході перевірки Держаудитслужбою порушення не можуть впливати на умови укладеного сторонами договору і не можуть їх змінювати. Аудиторський звіт не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт.

Крім того акт аудиторської перевірки є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили. Такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення, в даному випадку - аудиторською перевіркою, не впливають на умови укладених сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Звіт внутрішнього аудиту може бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Отже акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, одержані відповідно до умов договору.

З іншого боку, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

У даному випадку укладення сторонами у справі договору № 02-20-12-21 від 20.12.2021, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах, відтак, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Стосовно тверджень позивача про те, що пунктом 2.8 договору передбачено повернення надлишково перерахованих замовником коштів до бюджету міста Києва у разі виявлення завищень за результатами аудиторської (контролюючої) роботи компетентної державної установи щодо контролю за витрачанням фінансових ресурсів, суд зазначає, що хоч вказаним пунктом і передбачено повернення надлишково сплачених коштів на підставі акту перевірки Держаудитслужби, проте, оцінка такому акту вже була надана судом вище та встановлено відсутність перевищення вартості робіт.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що правові підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем грошових коштів на загальну суму 1 733 906,58 грн у спірних правовідносинах відсутні, а отже, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги КНМЦ про стягнення з відповідача неустойки в сумі 602 410,89 грн, нарахованої за період з 01.10.2022 по 30.06.2023 внаслідок невиконанням відповідачем іншої частини робіт у визначений в договорі строк, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення встановлених договором строків виконання робіт (стадії та/або етапу) з вини виконавця, останній сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості невиконаних в строк робіт (стадії та/або етапу) за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати.

Судом встановлено, що відповідачем у 2021 році були частково виконані роботи за договором підряду на загальну суму 1 733 906,58 грн, а позивачем такі роботи були прийняті як належно виконані. Іншу частину робіт відповідач не виконав, чого він не заперечував під час розгляду даної справи.

Водночас судом встановлено, що дія договору підряду, укладеного сторонами, закінчилася 31.12.2022, а отже, дія пункту 6.2 договору про нарахування пені за прострочення зобов`язання припинилася також 31.12.2022. За таких обставин пеня в даному випадку, як похідна вимога від основного зобов`язання, може бути нарахована позивачем лише за період з 01.10.2022 по 31.12.2022.

Разом з цим позивач до матеріалів справи не надав будь-яких доказів щодо вартості основного зобов`язання, виходячи з якої останнім була нарахована неустойка, зважаючи на те, що згідно з договором остаточні розрахунки з виконавцем проводяться по факту обсягу виконаних робіт та за наявності бюджетного фінансування.

Крім того згідно з ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Так, пунктом 2.3 договору передбачено, що враховуючи умови фінансування робіт за бюджетні кошти, акти здачі-приймання виконаних робіт приймаються виключно по фактичному надходженню коштів на рахунок замовника, а оплата здійснюється після отримання документів, які підтверджують виконання робіт, тобто по факту виконання робіт (п. 2.6).

Також згідно з п. 2.4 договору відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України замовник проводить оплату виконавцю за виконані роботи у відповідності з планом фінансування, у разі надходження бюджетних коштів. В разі відсутності фінансування, виконавець має право виконувати обсяги робіт в межах своїх (наявних) матеріальних та фінансових ресурсів.

Тобто сторони погодили обставини, за яких можлива зміна договірних зобов`язань, зокрема, обсяг виконання робіт, що залежить від наявності фінансування з місцевого бюджету

При цьому матеріали справи свідчать, що виконання основного зобов`язання позивач у подальшому не вимагав, а у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування у 2022 році і неможливістю здійснення повної оплати робіт за договором, отримав за домовленістю сторін майнові авторські права на виконану наукову-проектну документацію та в подальшому уклав договір з новим виконавцем (проектантом) на завершення робіт, частину яких вже виконав відповідач.

За таких обставин, враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення на користь позивача неустойки (пені) у сумі 602 410,89 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КНМЦ задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" про стягнення 2 336 317,47 грн грн.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 14 листопада 2024 року.

Повний текст рішення складений 25 листопада 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.