Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/14152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншому суду

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/14152/24Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., дослідивши у нарадчій кімнаті матеріали (вх. №14152/24 від 18.11.2024) позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтокон» (01014, місто Київ, вул. Болсуновська, 8, кім.29-31, код ЄДРПОУ 43628219) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житная 14, будівля 1) про стягнення майнової шкоди, без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтокон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до держави - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення шкоди внаслідок знищення/пошкодження нерухомого і рухомого майна в сумі 41 495 141, 87 грн .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтокон» є власником нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Харківська область, Зміївський район, місто Зміїв, вулиця Харківська, 86Б, загальною площею 127, 5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 223479964). У серпні 2022 року російські військовослужбовці, порушуючи звичаї війни здійснили обстріл з використанням невстановлених бпла та пошкодили нерухоме майно на території ТОВ «Нафтокон» за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Харківська, 86Б (нежитлові будівлі, споруди і інше майно) та рухоме майно (офісну техніку, офісні меблі, дизельне паливо, протипожежні пристрої та засоби і інше). Вартість пошкодженого становить 41 495 141, 87 грн і за твердженнями позивача, означені обставини є підставою для стягнення з відповідача шкоди.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.8 ст.29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Разом із тим, ст. 30 цього Кодексу визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст. ст.29, 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Згідно з ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 по справі №911/2390/18 надала висновок щодо застосування приписів ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, зокрема, зазначила таке.

За визначенням, що дає академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, від 27.09.2022 по справі №922/423/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

В контексті вказаних висновків судом враховано, що за приписами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вказувалось вище, предметом спору визначено стягнення шкоди, завданої внаслідок пошкодження рухомого майна та нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська область, Зміївський район, місто Зміїв, вулиця Харківська, 86Б, загальною площею 127, 5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 223479964).

Тобто в такому разі необхідно керуватися правилами виключної підсудності, а отже, відповідний позов повинен розглядатись господарським судом за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

Оскільки, правила виключної підсудності поширюються на спір, що стосується нерухомого майна, розташованого у Харківській області, то відповідно позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Нафтокон» до держави - російської федерації про стягнення шкоди в сумі 41 495 141, 87 грн, повинен бути переданий на розгляд до Господарського суду Харківської області за виключною підсудністю.

Таким чином, оскільки спір у даній справі виник, в тому числі і з приводу нерухомого майна, суд дійшов висновку, що такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна (відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України).

На час подання позивачем даної позовної заяви відповідач не має Україні місцезнаходження і майна, тому даний позов слід розглядати за місцем заподіяння шкоди і місцезнаходженням нерухомого майна, тобто до Господарського суду Харківської області.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, з огляду на те, що спір у справі належить до територіальної підсудності Господарського суду Харківської області, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Нафтокон» до держави - російської федерації про стягнення шкоди в сумі 41 495 141, 87 грн з додатками на розгляд вказаного суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Передати позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Нафтокон» до держави - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення шкоди в сумі 41 495 141, 87 грн з додатками на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвала набрала законної сили 25.11.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.11.2024.

Суддя Ігор Курдельчук