Рішення

від 12.11.2024 по справі 911/1203/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р.

м. Київ

Справа № 911/1203/24

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет (08623, Васильківський р-н, Київська обл., селище міського типу Калинівка, вулиця Щорса, будинок, 26а, код ЄДРПОУ 13732845)

про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» про зобов`язання вчинити дії надати ОСОБА_1 завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ «Маркет» копії документів, що підтверджують права Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» на майно, також чинної редакції статуту Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет».

У судовому засіданні 17.09.2024 суд, заслухавши виступ представників позивача та відповідача, прийняв рішення про задоволення позову, за яким зобов`язав Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» (08623, Васильківський р-н, Київська обл., селище міського типу Калинівка, вулиця Щорса, будинок, 26а, код ЄДРПОУ 13732845) в особі директора ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ «Маркет» копії: документів, що підтверджують права Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» на майно; чинної редакції статуту Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет». Також рішенням було стягнутто з Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» (08623, Васильківський р-н, Київська обл., селище міського типу Калинівка, вулиця Щорса, будинок, 26а, код ЄДРПОУ 13732845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028,00 грн судового збору.

21.09.2024 позивач у справі, засобами поштового зв`язку направив на адресу Господарського суду Київської області заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Вказана заява зареєстрована канцелярією суду 25.09.2024.

Ухвалою від 02.10.2024 судом призначено судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Клопотаннями від 08.10.2024 та від 30.10.2024 позивач просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.

Зміст заяви позивача

Позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просив стягнути з відповідачів на користь позивача 20000 грн витрат позивача та правничу допомогу адвоката.

Заявник зазначив, що позивач у позовній заяві повідомляв суд, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані суду відповідно ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач акцентував увагу на тому, що 15.08.2023 між позивачем та адвокатом Ковалець Максимом Ігоровичем укладено договір про надання правової допомоги №1-08/23 відповідно до умов, якого позивачем підлягають сплаті надані професійні послуги на представництво в господарському суді Київської області у справі №911/1203/24 та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, у фіксованому розмірі визначеному у додатку №3 від 30.05.2024.

Вбачається, що згідно додатку №3 від 30.05.2024 розмір гонорару погоджений позивачем з адвокатом за надання правової допомоги у справі №911/1203/24 становить 20000 грн.

На підтвердження факту надання послуг та прийняття їх клієнтом до заяви додано договір про надання правової допомоги №1-08/23 від 15.08.2023, додаток №3 від 30.05.2024 до договору про надання правової допомоги №1-08/23 від 15.08.2023 та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.09.2024.

Сторона позивача вважає, що розмір судових витрат на оплату правничої допомоги адвоката у цій справі є співмірним із складністю цієї справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), кількістю часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданої правничої допомоги адвокатом позивача, кількістю та обсягом доказів, зібраних адвокатом позивача.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.09.2024 гонорар у сумі 20000 грн оплачується клієнтом адвокату протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заперечення відповідача

15.10.2024 на адресу суду надійшла, заява згідно якої відповідач просив усі судові витрати покласти на позивача.

Також 6.11.2024 відповідачем додатково подано заперечення, зі змісту яких вбачається, що відповідач вказує на недотримання позивачем визначеного ч. 8 ст. 129 порядку, оскільки на його думку представником позивача у встановлений процесуальним законом строк не було заявлено ні вимоги про їх стягнення ні подано чи повідомлено про подання доказів цих витрат. Також відповідач наголошує на необхідності врахування судом принципу співмірності заявлених витрат зі складністю провадження, посилаючись на правові позиції Верховного суду та просив відмовити позивачу.

Висновки господарського суду

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 5 статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Досліджуючи надані до справи докази в контексті твердження позивача про співмірність таких витрат зі складністю справи та заперечень такої позиції відповідачем, суд звертає увагу учасників справи на наступне.

З поданих позивачем доказів вбачається, що між позивачем та адвокатом було укладено договір відповідно додатку до якого адвокат здійснює захист та представництво інтересів клієнтау конкретній справі №911/1203/24 за що адвокату сплачується фіксований гонорар 20000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.09.2024 позивач прийняв надані правничі послуги без зауважень та зобов`язався сплатити адвокату гонорар у сумі 20000 грн протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Суд констатує, що доводи відповідача, що позивачем не дотримано положень ч. 8. ст. 129 ГПК України не знайшли свого підтвердження, оскільки на сторінці 10 позовної заяви, що міститься в матеріалах справи, позивач повідомляв суд, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані суду відповідно ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У свою чергу, заява про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат разом з доказами була направлена до суду 21.09.2024 засобами поштового зв`язку, тобто на четвертий день після прийняття рішення у справі.

За положеннями частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас в порушення вказаних вимог позивач суду не надав детального опису робіт, які прийняті за актом приймання передачі, відомості в якому обмежуються лише фактом надання юридичних послуг та їх вартістю.

Суд наголошує, що означена вимога процесуального закону стосується усіх без винятку випадків надання правової допомоги та способів її оплати, зокрема і визначення фіксованого розміру гонорару адвоката.

Суд звертає увагу, що відсутність детального опису робіт, які надавались в межах правової допомоги, позбавляє іншу сторону процесу та суд можливості проаналізувати доцільність чи недоцільність окремих робіт адвоката у справі, можливості поставити під сумнів дійсність витрати певного часу для підготовки тих чи інших документів або взяття участі у конкретних засіданнях.

Водночас, беручи до уваги загальні заперечення відповідача про неспівмірність розміру адвокатських витрат зі складністю справи, суд погоджується, що наведені витрати позивача мають оцінюватися судом критично, щодо їх реальності, розумності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, позаяк перевірити це за відсутності детального опису робіт не вдається за можливе.

Суд вважає, що заявлені витрати підтверджені наданими доказами, факт надання правової допомоги адвокатом Ковалець М.І. та участь його у засіданнях підтверджується наявними у справі доказами, вони є достатніми для встановлення обставини дійсності надання адвокатом правової допомоги, про яку домовились сторони у договорі.

Водночас, зважаючи на незначну складність даного спору та незначний обсяг у справі документів, які підлягали дослідженню судом, спір у справі був вирішений фактично лише на підставі встановленої обставини відсутності факту надання запитуваних документів, тому суд не може погодитися з представником позивача, що доцільно покладати на відповідача 20000 грн витрат на правову допомогу надану його клієнту, позаяк розмір гонорару не є пропорційним до складності справи, а самим адвокатом не дотримано вимоги процесуального закону щодо надання детального опису робіт проведених адвокатом з часом затраченим на їх виконання.

При цьому суд, оцінюючи співмірність заявлених витрат також оцінює і дії представників у процесі та враховує формальний підхід сторони позивача до процесуальних обов`язків щодо дотримання вимог процесуального закону в контексті частини 3 статті 126 ГПК України.

Суд констатує, що такий формальний підхід сторони адвоката позивача не дає суду можливості зробити висновок, що правова допомога надана позивачу на належному рівні, що, відповідно, суд враховує при вирішенні питання щодо співмірності заявлених до стягнення судових витрат.

З огляду на викладене суд погоджується з відповідачем та не визнає заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивачем співмірним складності справи та якості наданих послуг.

Таке рішення суду засновано на принципах господарського судочинства, оскільки задоволення заяви в розмірі 20000 грн буде задоволенням інтересів позивача в порушення інтересів відповідача, всупереч принципу змагальності та рівності сторін.

Тож суд, враховуючи все вищенаведене, частково задовольняє заяву позивача та стягує з відповідача в загальному 10000,00 грн витрат на супровід справи та на правничу допомогу понесених позивачем, що на думку суду є справедливою сатисфакцією пропорційно складності спору та є розумним відшкодуванням з урахуванням дій позивача та його представника у процесі, як сторони, що виграла спір.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет (08623, Васильківський р-н, Київська обл., селище міського типу Калинівка, вулиця Щорса, будинок, 26а, код ЄДРПОУ 13732845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз