Ухвала

від 25.11.2024 по справі 916/5125/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"25" листопада 2024 р. № 916/5125/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 5257/24 від 20.11.2024), у справі

за позовом: Державного підприємства СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23; код ЄДРПОУ 42615235),

до відповідача: Національного університету Одеська морська академія (65052, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8; код ЄДРПОУ 01127799),

про стягнення 15150,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Національного університету Одеська морська академія про стягнення 15150,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 справу № 916/5125/24 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначенні доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається в тому числі на Договір № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019, Додаткову угоди №1 від 04.11.2019, Акти звірки розрахунків за Договором №84/2019-НТЗ.

Проте, в порушення приписів ГПК України, матеріали, додані до позову, не містять належним чином засвідчені копії документів, а саме: Договору № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019, Додаткової угоди №1 від 04.11.2019, Актів звірки розрахунків за Договором № 84/2019-НТЗ, на які посилається позивач у позовній заяві.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України Про судовий збір № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1059800,00 грн.

Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги. Сума сплаченого судового збору має становити 4844,80 грн, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Таким чином, з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, а тому позивач за подання цього позову, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 4844,80 грн (3028*2=6056*0,8=4844,80 (одна майнова, одна немайнова вимоги)).

Проте, в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивачем не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Отже, позивач за подання цього позову, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зі змісту даної норми можна зробити висновок, що розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (викладений в позовній заяві чи у вигляді окремого документа), є невід`ємною частиною позовної заяви та теж повинен бути оформлений відповідно до вимог ч. 2 ст.162 ГПК України.

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано розрахунок суми заборгованості яку заявлено ним до стягнення.

Таким чином, для усунення означеного недоліку позивачу слід надати розрахунок заборгованості, належним чином оформлений та підписаний особою, уповноваженою на вчинення дій процесуального характеру від імені позивача.

Також відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява, серед іншого, має містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За змістом частин 6, 7 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Отже, положення ст. 162 ГПК України покладають на позивача обов`язок при поданні позовної заяви надати суду не тільки розрахунок витрат, які останній вже поніс у зв`язку з поданням позову, а ще надати розрахунок витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи. При цьому, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, визначення позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, має значення при вирішенні судом питання розподілу судових витрат між сторонами за результатами вирішення спору по суті.

Таким чином, позивачем у позовній заяві не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи. При цьому позивачем у позові також не повідомлено суду, що інших витрат, окрім судового збору, ним не буде понесено у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до п. 8, ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши текст позовної заяви, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги перелічені вище за текстом, згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Недотримання приписів ст. 162, ст. 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви Державного підприємства СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ без руху.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ (вх. № 5257/24 від 20.11.2024) залишити без руху.

2. Державному підприємству СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду та надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.

3. Повідомити Державне підприємство СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 25.11.2024.

Суддя Нікітенко С.В.