Рішення

від 01.04.2025 по справі 916/5125/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. Справа № 916/5125/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23; код ЄДРПОУ 42615235),

до відповідача: Національного університету "Одеська морська академія" (65052, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8; код ЄДРПОУ 01127799),

про стягнення 15150,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Стасюк Т.М., самопредставництво;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Державне підприємство "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Національного університету "Одеська морська академія", в якій просить суд стягнути кошти за надані послуги в розмірі 15150,00 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 справу № 916/5125/24 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенка С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024 позовну заяву Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" (вх. № 5257/24 від 20.11.2024) залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5125/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.01.2025 об 11:00 год.

23 грудня 2024 року до суду від Національного університету "Одеська морська академія" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд застосувати строки позовної давності, а також повністю відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору № 84/2019-НТЗ починаючи з 07.11.2019 у останнього відсутні будь-які зобов`язання перед Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків. Відповідач вважає, що позивач звернувся до суду із завідомо безпідставним позовом. Враховуючи відсутність, як у позивача, так і відповідача будь-яких документів за спірними договірними правовідносинами, окрім додаткової угоди № 1 від 04.11.2019, неможливо встановити підставу припинення зобов`язання. Крім того, з моменту розірвання спірного Договору сплинуло більше 5-ти років. Навіть якщо припустити наявність заборгованості, позивач звернувся до суду із пропуском строків позовної давності, що само по собі є підставою для відмови у задоволені позовних вимог. На підтвердження факту наявності заборгованості у відповідача, позивач не надав до суду жодного доказу, а лише заявив про це позовні вимоги.

Вказаний відзив на позовну заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

02 січня 2025 року до суду від Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування вказаної відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідно до додатку 1 до Передавального акту Рахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» вбачається, що дебіторська заборгованість Національного університету Одеська морська академія складає 15150,00 грн, номер за порядком 1976.

Крім того, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2018 грудень 2023 між Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків і Національним університетом «Одеська морська академія» за договором № 84/2019- НТЗ від 11.10.2019 заборгованість становить 15150,00 грн.

Також згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2023 по 22.09.2024 між державним підприємством «Сервісний центр морського та річкового транспорту» і Національним університетом «Одеська морська академія» за договором № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019 станом на 22.09.2024 сальдо на користь Національного університету «Одеська морська академія» складає 15150,00 грн. Вище вказані акти з боку відповідача підписані та скріплені печатками.

Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

13 січня 2025 року до суду від Національного університету "Одеська морська академія" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

13 січня 2025 року до суду від Національного університету "Одеська морська академія" надійшли заперечення на відповідь на відзив. В обґрунтування вказаних заперечень відповідач надав аналогічні пояснення, що і у відзиві на позовну заяву.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 14.01.2025 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 10:00 год. 04.02.2025.

Ухвалою суду від 14.01.2025 клопотання Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Національного університету "Одеська морська академія" засвідчену копію Договору № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019. В решті вимог заяви про витребування доказів відмовлено. Встановлено Національному університету "Одеська морська академія" строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом десяти календарних днів, з дня отримання даної ухвали суду. У разі неможливості подання витребуваних доказів у встановлений судом строк, повідомити про це письмово протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Національний університет "Одеська морська академія", що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

17 січня 2025 року до суду від Національного університету "Одеська морська академія" надійшло клопотання про долучення доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

27 січня 2025 року до суду від позивача у справі надійшла заява про зміну підстав позову.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 04.02.2025 задоволено заяву Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" (вх. № ГСОО 2717/25 від 27.01.2025) про зміну підстав позову. Відкладено підготовче засідання у справі на 09:10 год. 25.02.2025. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали суду. Повідомлено сторін у справі, що підготовче засідання призначене на 25.02.2025 о 09:10 год.

04 лютого 2025 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання, в яком заявник просить суд витребувати у Національного університету Одеська морська академія копії письмових заявок, відповідно до зразка, зазначеному у Додатку № 01 до Договору від 11.10.2019 № 84/2019-НТЗ, які надсилались до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків. Витребувати у Національного університету Одеська морська академія копії листування з Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків, що передбачене умовами Договору від 11.10.2019 № 84/2019-НТЗ та додатками до нього.

Вказане клопотання позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

24 лютого 2025 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання, в яком заявник просить суд при розгляді справи врахувати наявний у матеріалах відзив на позовну заяву, як такий, що поданий з метою заперечень на останню редакцію позовної заяви. У задоволені клопотання представника позивача від 04.02.2025 щодо витребування документів відмовити повністю. Розгляд справи здійснити за відсутності відповідача та його представника на підставі наявних у суду матеріалів.

Вказане клопотання відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 25.02.2025 суд протокольною ухвалою відмовив позивачу у задоволені клопотання про витребування доказів (вх. № 3838/25 від 04.02.2025), оскільки відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

В порушення вказаних вимог, позивачем не надано відомостей щодо неможливості самостійно одержати запитувані документи, оскільки клопотання не містить доказів звернення до позивача з метою отримання запитуваних документів та відмову у їх наданні.

Також суд враховує, що у клопотанні від 24.02.2025 відповідач повідомив суду, що запитувані документи не зберігалися у відповідача, на теперішній час відсутні, та не можуть будь надані до суду, навіть у разі задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 25.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/5125/24, постановлено здійснити розгляд справи № 916/5125/24 по суті впродовж розумного строку, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025 о 14:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 01.04.2025 о 14:10 год.

Представник відповідача у судове засідання 01.04.2025 не з`явився.

Представник позивача у судовому засіданні 01.04.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У судовому засіданні 01.04.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали свідчать, що 11 жовтня 2019 року між Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків (надалі виконавець) і Національним університетом "Одеська морська академія" (надалі замовник або відповідач) був укладений договір № 84/2019-НТЗ (надалі Договір) про надання послуг з реєстрації документів моряків України та їх внесення у Єдиний Державний реєстр документів моряків (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання на платній основі послуг з реєстрації документів моряків України, виданих замовником, та їх внесення у єдиний Державний реєстр документів моряків (надалі Реєстр), а саме свідоцтв (сертифікатів) щодо успішного закінчення відповідних курсів підготовки за визначеним напрямом, які зазначені в чинному Протоколі про відповідність, виданому Замовнику та схваленому компетентним органом міністерства інфраструктури України за кодом ДК 021:20150-07233000-20 «Послуги зі стандартизації та класифікації контенту даних (послуги з реєстрації документів моряків України, виданих замовником, та їх внесення у єдиний Державний реєстр документів моряків)».

Підпунктом 3.1.1. Договору встановлено права виконавця отримати оплату за надані послуги, розмір і порядок виплати якої встановлюються цим Договором.

Вартість послуг за цим Договором, визначено наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 06.02.2019 № 28 «Про затвердження вартості надання послуг Державним реєстром документів моряків України», та складає 150,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) 25,00 грн за кожний фактично зареєстрований та внесений у єдиний Державний реєстр документ моряка (п. 4.1. Договору).

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 4.2. Договору).

Відповідно до умов п. 4.4. Договору за результатами надання послуг згідно цього Договору, виконавець складає Акт приймання-передачі наданих послуг та виставляє рахунок на оплату замовнику за період, встановлений в п. 4.2. цього Договору. Замовник повинен протягом (п`яти) робочих днів підписати Акту приймання-передачі наданих послуг, надіслати виконавцю його примірник та сплатити рахунок, виставлений Виконавцем.

Згідно умов п. 5.6. Договору припинення дії Договору не звільняє замовника від виконання своїх зобов`язань по оплаті наданих виконавцем послуг.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2019 включно, а в частині фінансових зобов`язань - до їх повного виконання (п. 6.1. Договору).

Позивач зазначає, що у період з 11.10.2019 по 06.11.2019 Інспекцією надавалися вищезгадані послуги і НУОМА отримував реєстраційні номери для подальшого внесення до Єдиного Державного реєстру документів моряків інформацію про свідоцтва (сертифікати), які видавалися "Центром підготовки виживання в екстремальних умовах на морі НУОМА", "Інститутом післядипломної освіти "Центр підготовки та атестації плавскладу НУОМА", "Навчально-тренажерним центром ГМЗЛБ НУОМА".

Додатковою угодою № 1 від 04.11.2019 Договір було розірвано з 07.11.2019.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 863-р "Про передачу державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної служби морського та річкового транспорту", державна організація "Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків" належить до сфери управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

26 квітня 2022 року Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України було видано наказ № 113 "Про реорганізацію Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків". Згідно з Наказом № 113 була розпочата процедура реорганізації Інспекції шляхом приєднання до державного підприємства "Сервісний центр морського та річкового транспорту" (надалі ДП "Моррічсервіс" або позивач).

Відповідно до Наказу № 113, ДП "Моррічсервіс" визначено правонаступником усіх прав та обов`язків Інспекції, основні фонди та оборотні засоби, інші цінності Інспекції закріплені за ДП "Моррічсервіс" на праві господарського відання згідно із затвердженими передавальними актами.

Так, згідно з Додатком № 1 до Передавального акту, що затверджений наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 14.04.2023 № 146, Національний університет "Одеська морська академія" має дебіторську заборгованість перед Інспекцією у розмірі 15150,00 грн.

У зв`язку з тим, що ДП "Моррічсервіс" є правонаступником усіх прав і обов`язків Інспекції, позивач листом від 31.07.2024 вих. № 05-10/9592 звернувся до відповідача з інформацією про наявність дебіторської заборгованості та проханням надати копії усіх наявних у Національного університету "Одеська морська академія" документів (договори, додаткові угоди, листи, акти звіряння взаємних розрахунків, платіжні доручення, тощо), що стосуються дебіторської заборгованості НУОМА перед Інспекцією.

Листом від 14.08.2024 № 05/1003 відповідач повідомив, що «...Згідно даних бухгалтерського обліку, в НУОМА відсутня будь-яка заборгованість перед Інспекцією. Вся наявна документація передана на зберігання в архіві», лист додається.

У відповідь ДП "Моррічсервіс" листом від 26.09.2024 № 05-10/11242 було надіслано до НУОМА Акт звірки розрахунків між Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків і Національним університетом "Одеська морська академія" за договором № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019 та Акт звіряння взаємних розрахунків від 23.09.2024 за період з 01.03.2023 по 22.09.2024 між ДП "Моррічсервіс" і Національним університетом "Одеська морська академія" за договором № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019 з проханням повторно надати копії усіх наявних у НУОМА документів. З вищезазначених актів вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 15150,00 грн.

Листом від 03.10.2024 № 05/1060 відповідач повідомив, що акти і рахунки до НУОМА не надходили, у зв`язку з чим не було підстав зареєструвати фінансові зобов`язання і здійснити оплату, також оскільки бюджетний рік закінчився (у даному випадку 2019 рік), то відповідно до вимог Бюджетного кодексу України орган казначейської служби не приймає документи на оплату, а тому сума 15150,00 грн може бути стягнута з НУОМА лише в судовому порядку і за рішенням суду НУОМА може здійснити погашення заборгованості.

Таким чином, відсутність оплати відповідачем вартості наданих послуг у розмірі 15150,00 грн, стала підставою для звернення до суду позивача з цією позовною заявою.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений 11.10.2019 між Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків та Національним університетом "Одеська морська академія" договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

В силу частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що у зв`язку з виконанням сторонами умов Договору, були складені та підписані акти звірки взаєморозрахунків до Договору № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019, а саме: акт звірки станом на 14.04.2023 та акт звірки станом на 22.09.2024 (т. 1, а.с. 20, 21). З цих актів слідує, що відповідач визнав наявну заборгованість перед позивачем у розмірі 15150,000 грн, яка виникла у зв`язку несплатою відповідачем наданих позивачем відповідачу відповідних послуг за Договором. Водночас доказів того, що відповідач розрахувався за надані позивачем послуги у розмірі 15150,000 грн, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що у частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок оплати відповідачем наданих позивачем послуг встановлений Розділом 4 Договору.

З урахуванням умов п. 4.2. Договору суд вважає, що за послуги, які були надані позивачем відповідачу у жовтні 2019 року, останній зобов`язаний був розрахуватись в строк по 30.11.2019. За послуги, які були надані позивачем відповідачу у листопаді 2019 року, останній зобов`язаний був розрахуватись в строк по 31.12.2019.

Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення приписів Розділу 4 Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України не було здійснено розрахунку з позивачем за надані послуги у розмірі 15150,00 грн.

Таким чином, враховуючи викладені вище норми права, узгоджені сторонами умови договору № 84/2019-НТЗ від 11.10.2019, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів проведення оплати вартості послуг за актами звірки взаєморозрахунків, які підписані сторонами без зауважень, що зумовлює наявність у відповідача відповідної заборгованості, суд, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за даним Договором, погоджується з позивачем щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості Договором у розмірі 15150,00 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд дійшов до таких висновків.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, 11.03.2020 у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020 по 03.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 строк карантину продовжено до 24.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 строк карантину продовжено до 11.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 строк карантину продовжено до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 строк карантину продовжено з 22.05.2020 до 22.06.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 строк карантину продовжено до 31.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 строк карантину продовжено до 19.12.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на дату розгляду справи, з урахуванням змін та доповнень) на території України установлено карантин до 30.04.2023.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020.

Таким чином, вищевказаним законом строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України продовжено на строк дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, строк позовної давності продовжується на строк дії воєнного стану у відповідності до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного, за висновком суду позивач не пропустив позовну давність щодо стягнення 15150,00 грн.

Інші доводи відповідача, викладені ним у заявах по суті справи, в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Державним підприємством "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національного університету "Одеська морська академія" (65052, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8; код ЄДРПОУ 01127799) на користь Державного підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ" (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23; код ЄДРПОУ 42615235) кошти за надані послуги у сумі 15150,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 10.04.2025.

Суддя Нікітенко С.В.