Рішення

від 14.11.2024 по справі 916/2846/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2846/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом Херсонської міської ради Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, 37; код ЄДРПОУ 26347681)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКИЙ РИНОК» (73034, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Джона Говарда (Некрасова), 2; код ЄДРПОУ 32724952)

про скасування реєстрації права власності, скасування права власності, закриття розділу в реєстрі, звільнення земельної ділянки;

представники сторін:

від позивача Табакар В.С. (в режимі відеоконференції),

від відповідача Долгополов О.В. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Херсонська міська рада Херсонської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКИЙ РИНОК», в якому просить суд:

1) скасувати реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва недобудовану будівлю літ. А,Б,В готовність 10% за адресою: м. Херсон, на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та просп. Національної Гвардії України (Адмірала Сенявіна);

2) скасувати право власності на об`єкт незавершеного будівництва недобудовану будівлю літ. А,Б,В готовність 10% за адресою: м. Херсон, на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та просп. Національної Гвардії України (Адмірала Сенявіна);

3) закрити розділ Державного реєстру прав на об`єкт незавершеного будівництва недобудовану будівлю літ. А,Б,В готовність 10%, розташований на земельній ділянці 6510136900:15:005:0152, тип земельної ділянки: земельна ділянка під будівництво торговельного центру та під благоустрій прилеглої території, адреса нерухомого майна: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Некрасова, будинок б/н / проспект Сенявіна Адмірала, будинок б/н.

4) звільнити земельну ділянку від залишків розташованих на ній будівельних матеріалів.

В обґрунтування позову позивач посилається на укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки від 04.04.2008 № 040871300070, що знаходиться на розі вул. Джона Говарда та просп. Національної Гвардії України у м. Херсоні, площею 0,4280 га, кадастровий номер 6510136900:15:005:0152 строком на п`ять років, закінчення строку дії договору 23.11.2012, обов`язок відповідача повернути земельну ділянку після закінчення дії договору, надання відповідачу рішенням міськради від 21.12.2012 № 950 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,1440 га під будівництво торговельного центру із земель, що перебували у нього в оренді, формування в подальшому земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера 6510136900:01:001:0878, ненадання відповідачем на затвердження проєкту землевпорядної документації, відсутність факту укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки, встановлення використання відповідачем земельної ділянки 6510136900:01:001:0878 без оформлення відповідного права, звернення 24.01.2024 до відповідача з вимогою щодо звільнення земельної ділянки в строк до 01.03.2024 та невиконання зазначеної вимоги. Водночас позивач зазначає про отримання відомостей, що 06.09.2012 відбулася державна реєстрація об`єкта незавершеного будівництва, розташованого на вказаній ділянці, - недобудованої будівлі, літ. А,Б,В, готовність 10%, власником якої є відповідач. Підставою виникнення права власності став договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 25.02.2008. Позивач звертає увагу, що рішення про державну реєстрацію права власності прийнято реєстратором на підставі документів, які не можуть бути підставою для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а саме договору оренди земельної ділянки від 25.02.2008, строк дії якого сплив 23.11.2012. З посиланням на норми Земельного кодексу України позивач стверджує, що відповідач, маючи право власності на об`єкт нерухомості, який знаходиться на зазначеній земельній ділянці, набуває привілейоване право на користування земельною ділянкою, що, на переконання позивача, може призвести до обмеження прав власника земельної ділянки.

Ухвалою від 01.07.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; доказів доплати судового збору у розмірі 6 661,60 грн.

01.07.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фермерський ринок» вчиняти дії щодо розпорядження об`єктом незавершеного будівництва, розташованим на земельній ділянці (кадастровий номер: 6510136900:01:001:0878), площею 0,144га на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та проспект Національної Гвардії України (Адмірала Сенявіна) у м. Херсоні, - недобудованої будівлі, літ. А,Б,В, готовність 10%, власником якої є ТОВ «Фермерський ринок».

Ухвалою від 03.07.2024 заяву про забезпечення позову задоволено, заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Фермерський ринок» вчиняти дії щодо розпорядження об`єктом незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер: 6510136900:01:001:0878), площею 0,144га на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та проспект Національної Гвардії України (Адмірала Сенявіна) у м. Херсоні, - недобудованої будівлі, літ. А,Б,В, готовність 10%, власником якої є ТОВ «Фермерський ринок».

12.07.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 17.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2846/24, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2024, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.

15.08.2024 до суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку задоволено ухвалою від 16.08.2024.

Протокольною ухвалою від 19.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024.

10.09.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про надання доступу до електронної справи.

03.10.2024 до суду надійшов відзив та заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Заява про поновлення строку мотивована тим, що на даний час м. Херсон перебуває під постійними цілодобовими артилерійськими обстрілами країни агресора і у місті фактично не працюють відділення поштового зв`язку, у тому числі і доставка поштової кореспонденції, що позбавило відповідача можливості отримувати будь-яку кореспонденцію, у тому числі, позовну заяву з додатками та ухвали суду щодо процесуального руху справи. Як зазначає відповідач, про наявність цієї справи йому стало відомо 09.09.2024, під час розмови з працівником позивача.

У відзиві відповідач заперечує проти позову, просить відмовити у задоволенні вимог позивача. Свою позицію обґрунтовує тим, що 25.02.2008 уклав з позивачем договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого отримав у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,4280 га, у тому числі ділянку площею 0,1797 га під будівництво торгівельного центру, ділянку площею 0,2483 під благоустрій прилеглої території, яка знаходиться у м. Херсоні, на розі вул. Джона Говарда та просп. Національної Гвардії України у м. Херсоні (кадастровий номер 6510136900:15:005:0152). Вказує, що 21.06.2011 рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 338 відповідачу було погоджено надання містобудівних умов і обмежень щодо забудови земельної ділянки, а 29.11.2011 підприємство отримало Декларацію на початок будівельних робіт на будівництво торгівельного центру з комплексом тимчасових споруд на орендованій земельній ділянці. Зазначає, що з 05.11.2011 розпочав будівельні роботи та станом на вересень 2012 року здійснив 10% будівництва об`єкту. Посилаючись на норми ст. 331 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, відповідач зазначає, що був наділений правом на реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Переконаний, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва недобудованої будівлі літ. А,Б,В готовність 10% за адресою: м. Херсон, на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та просп. Національної Гвардії України (Адмірала Сенявіна) вчинена у суворій відповідності з вимогами чинного на той час законодавства. Зважаючи на цілісність об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований, на думку відповідача, задоволення позовних вимог щодо вилучення на користь позивача земельної ділянки призводить до фактичного позбавлення відповідача права власності на об`єкт нерухомого майна, що є грубим порушенням статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України.

04.10.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку задоволено ухвалою від 08.10.2024.

Протокольною ухвалою від 16.10.2024 суд, керуючись приписами ст. 119 ГПК України, з урахуванням доводів представника відповідача, викладених у заяві про поновлення строку на подачу відзиву та наданих у судовому засіданні, поновив відповідачу строк на подання відзиву та залучив його до матеріалів справи.

В подальшому судове у судовому засіданні неодноразово було оголошено перерву до 04.11.2024 та 14.11.2024.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.11.2024, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

14.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.02.2008 між Херсонською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКИЙ РИНОК» як орендарем укладено Договір оренди земельної ділянки (далі Договір; а.с. 22-27), згідно з п. 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 23.11.2007 № 640 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,4280 га, у тому числі: ділянку площею 0,1797 га під будівництво торгівельного центру; ділянку площею 0,2483 га під благоустрій прилеглої території, яка знаходиться у м. Херсоні, на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та просп. Національної Гвардії України (Сенявіна), із земель запасу.

Невід`ємними частинами договору є: акт встановленні зовнішніх меж земельної ділянки; план зовнішніх меж земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; проєкт відведення земельної ділянки; акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі.

Договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано в Херсонському міському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в книзі 4АА00245 записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.04.2008 № 040871300070.

Відповідно до п. 8 Договору, останній укладено на 5 років, строком до 23.11.2012. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Умови використання земельної ділянки було визначено пунктом 15 Договору, згідно з яким земельна ділянка площею 0,1797 га передається під будівництво торговельного центру, а ділянка площею 0,2483 га під благоустрій прилеглої території.

Пунктом 17 Договору сторони погодили умови збереження стану об`єкта оренди: використання ділянки відповідно до проєкту забудови з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних та інших норм і правил.

Згідно з п. 28 Договору Херсонська міська рада має право вимагати від ТОВ «Фермерський ринок», зокрема:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування, дотримання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

У свою чергу, ТОВ «Фермерський ринок згідно п. 30 Договору має право, зокрема:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законом порядку будівлі і споруди.

Наказом Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради № 7-Т від 18.04.2012 погоджено продовжені та нові технічні умови, видані ТОВ «Фермерський ринок» на будівництво торговельного центру, що складається із комплексу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, в межах орендованої земельної ділянки на розі вул. Некрасова та просп. Сенявіна (а.с. 178-179).

21.06.2011 рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 338 відповідачу погоджено надання містобудівних умов і обмежень щодо забудови земельної ділянки (а.с. 180-181).

29.11.2011 відповідач отримав Декларацію про початок будівельних робіт на будівництво торговельного центру з комплексом тимчасових споруд (кіосків) на розі вул. Джона Говарда та просп. Національної Гвардії України у м. Херсоні. Зазначена Декларація була зареєстрована в Інспекції ДАБК у Херсонській області 05.12.2011 за № ХС08211095057 (а.с. 166-173).

Як зазначає відповідач, з 05.11.2011, керуючись чинним містобудівним законодавством України, він розпочав будівельні роботи по будівництву торговельного центру та станом на вересень 2012 року здійснив 10% будівництва об`єкту.

06.09.2012 відбулась державна реєстрація права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва, недобудовані будівлі літ.А,Б,В готовністю 10%, за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, буд. б/н / просп. Сенявіна, буд. б/н, який знаходиться на земельній під будівництво торговельного центру та під благоустрій прилеглої території з кадастровим номером 6510136900:15:005:0152 (реєстраційний номер майна 37551058), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 374932940 від 18.04.2024 (а.с. 40-41), а також витягом про державну реєстрацію прав № 35407241 від 06.09.2012 (а.с. 192).

В полі «Підстава виникнення права власності» інформаційної довідки № 374932940 від 18.04.2024 вказано Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 25.02.2008 … в кн. 4АА002457 04.04.2008 № 040871300070.

У матеріалах справи наявний Технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва від 03.09.2012, виготовлений Херсонським державним бюро технічної інвентаризації (а.с. 182-191).

Позивач у цій справі стверджує, що рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва прийнято реєстратором на підставі документів, які не можуть бути підставою для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а саме Договору оренди земельної ділянки від 25.02.2008, строк дії якого сплив 23.11.2012.

З посиланням на норми Земельного кодексу України позивач зауважує, що відповідач, маючи право власності на об`єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6510136900:01:001:0878, набуває привілейоване право на користування земельною ділянкою, що, на переконання позивача, може призвести до обмеження його прав як власника земельної ділянки.

Так, предметом позову є немайнові вимоги позивача про скасування реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, скасування права власності на об`єкт незавершеного будівництва, закриття розділу Державного реєстру прав на об`єкт незавершеного будівництва та звільнення земельної ділянки від залишків розташованих на ній будівельних матеріалів.

В ході розгляду справи суд з`ясував, що на підставі Договору від 04.04.2008 № 040871300070 відповідач отримав в оренду земельну ділянку, що знаходиться на розі вул. Джона Говарда та просп. Національної Гвардії України у м. Херсоні, площею 0,4280 га, кадастровий номер 6510136900:15:005:0152.

При цьому позивач зауважує, що відповідач не скористався своїм правом продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 25.02.2008, у зв`язку з чим термін дії Договору оренди земельної ділянки сплив 23.11.2012.

Разом з тим, як вказує позивач, рішенням Херсонської міської ради від 21.12.2012 № 950 відповідачу було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1440га, із земель, що перебували у нього в оренді на розі вул. Джона Говарда (Некрасова) та проспект Національної Гвардії України (Адмірала Сенявіна) у м. Херсоні під будівництво торговельного центру.

Вказана земельна ділянка сформована та їй присвоєно кадастровий номер 6510136900:01:001:0878.

Про формування вказаної земельної ділянки свідчить інформація з Державного земельного кадастру від 31.05.2023 (а.с. 39).

Позивач звертає увагу суду, що відповідач не надав Херсонській міській раді на виконання рішення міської ради від 21.12.2012 № 950 на затвердження проєкт землевпорядної документації щодо оформлення права землекористування та відповідно не уклав договір оренди земельної ділянки.

Позивачем з`ясовано, що наразі відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6510136900:01:001:0878 без правовстановлюючих документів, без належного оформлення відповідного права.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених у цій справі позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України. Такий перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Отже, стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду. При цьому право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 922/3403/20, який також підтверджено у Постанові Верховного Суду від 24 травня 2022 року у справі № 918/264/21, правом вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою наділені лише власники, землекористувачі та особи, які мають інші речові права на земельну ділянку, в межах якої розміщено об`єкт незавершеного будівництва іншої особи, права осіб, що мають право на таку земельну ділянку, у такій ситуації порушуються, до таких правовідносин слід застосовувати положення статті 391 Цивільного кодексу України.

У Постановах Верховного Суду в справі № 922/3403/20 і № 918/264/21 також міститься висновок про те, що позивач (міська рада) для поновлення своїх порушених прав має право після скасування державної реєстрації права власності відповідача на незавершене будівництво пред`явити позов про звільнення земельної ділянки особою, яка перешкоджає в користуванні або (та) розпорядженні нею. Зазначене, за висновками Верховного Суду у вказаних справах, свідчить про ефективність та достатність такого способу захисту, як скасування державної реєстрації права власності у такій категорії спорів.

При цьому, до предмету доказування у справі, що розглядається, насамперед входять обставини правомірності або неправомірності державної реєстрації права власності відповідача на спірний об`єкт незавершеного будівництва.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України (в редакції станом на 06.09.2012 дата реєстрації права власності відповідача на незавершене будівництво) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 06.09.2012) державна реєстрація прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Відповідно до п. 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (в редакції станом на 06.09.2012) цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Державна реєстрація прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.

Пунктом 72 Порядку державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об`єкт, за заінтересованою особою.

У разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво (п. 73 Порядку.

Пунктом 74 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва заявник подає органові державної реєстрації прав:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, та завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії;

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

Для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 74 і 75 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав документ, що зазначений у пункті 29 цього Порядку (п. 76 Порядку).

Для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окрему частину), квартиру, житлове та нежитлове приміщення заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав документ, що містить технічну характеристику такого об`єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Мінрегіон разом з Мін`юстом (п. 29 Порядку).

Таким чином, станом на 06.09.2012 року норми ст. 331 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 надавали відповідачу право зареєструвати право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, надавши реєстратору відповідні документи, зокрема, документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, та завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії, документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, та документи, що зазначені у пункті 28, 29 Порядку (у т.ч. технічний паспорт на об`єкт).

Як зазначає відповідач та не спростовує позивач, для вчинення реєстраційної дії державному реєстратору було надано всі необхідні документи.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач цілком правомірно розпочав будівництво об`єкта на орендованій за Договором оренди від 25.02.2008 земельній ділянці, що підтверджується наказом Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради «Про погодження та видачу продовжених та нових технічних умов для ТОВ «Фермерський ринок»…» № 7-Т від 18.04.2012, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради «Про погодження надання містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єктів будівництва» № 338 від 21.06.2011, Декларацією про початок виконання будівельних робіт від 29.11.2011, зареєстрованою Інспекцією ДАБК у Херсонській області 05.12.2011 за № ХС08211095057, та самим Договором оренди земельної ділянки від 25.02.2008.

Позивач зазначає, що рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва прийнято реєстратором на підставі документів, які не можуть бути підставою для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а саме договору оренди земельної ділянки від 25.02.2008, строк дії якого сплив 23.11.2012.

Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки Договір оренди від 25.02.2008 було укладено на строк до 23.11.2012, а отже на момент державної реєстрації права власності відповідача на спірний об`єкт незавершеного будівництва (06.09.2012) термін дії Договору не закінчився.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд також враховує, що частиною 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Цивільного кодексу України визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення особи своєї власності.

Таким чином, оскільки відповідач зареєстрував право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва з додержанням норм чинного на момент державної реєстрації законодавства, а позивачем не спростовано правомірність такої державної реєстрації, підстави для задоволення вимог позивача про скасування реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, скасування права власності на об`єкт незавершеного будівництва та закриття розділу Державного реєстру прав на об`єкт незавершеного будівництва відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Щодо вимоги про звільнення земельної ділянки від залишків розташованих на ній будівельних матеріалів суд зазначає наступне.

Згідно виготовленого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації Технічного паспорту від 03.09.2012, об`єктом незавершеного будівництва є недобудовані будівлі А (55 кв.м), Б (275 кв.м) та В (385 кв.м) які є фундаментом із монолітного бетону.

Як вже зазначалося судом, згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України (в редакції станом на 06.09.2012 дата реєстрації права власності відповідача на незавершене будівництво) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Виходячи зі змісту наведених норм, чинне законодавство відносить до об`єктів нерухомого майна речі, за такими критеріями як міцний зв`язок із землею (стаціонарність, капітальний характер), яка може забезпечуватися зокрема наявністю такої несучої конструкції як фундамент, та неможливість переміщення речі без її знецінення та зміни цільового призначення, а державна реєстрація проводиться щодо прав на майно, яке вже має ознаки нерухомості і така реєстрація за прямою вказівкою закону визначає момент виникнення прав саме на нерухоме майно.

За змістом статті 331 Цивільного кодексу України об`єкт незавершеного будівництва є особливим нерухомим майном, оскільки маючи відповідні фізичні ознаки нерухомості, знаходиться в процесі створення його фізичне створення розпочато, однак не завершене, тобто не виконані всі передбачені проектно-звітною документацією роботи) та не введений в експлуатацію у встановленому порядку.

При цьому об`єкт незавершеного будівництва може бути введений до цивільного обороту із реєстрацією речових прав на нього за певних умов, зазначених в абз. 2 ч. 3 статті 331 Цивільного кодексу України (укладення договору щодо об`єкта незавершеного будівництва, наявність документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва).

Враховуючи те, що об`єкт незавершеного будівництва не може вважатися залишками будівельних матеріалів, а є об`єктом нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за відповідачем, та, як встановлено судом раніше по тексту рішення, набуте ним правомірно, позовні вимоги про звільнення земельної ділянки від залишків розташованих на ній будівельних матеріалів задоволенню не підлягають.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно Акту від 04.04.2008 (а.с. 34) передав відповідачу земельну ділянку, яка знаходиться на розі вул. Некрасова та пр. Сенявіна, загальною площею 0,4280 га, у тому числі: 0,1797 га під будівництво будівельного центру; 0,2483 га під благоустрій прилеглої території. Втім, у цій справі позивач не ставить питання про повернення йому земельної ділянки, не вказує у прохальній частині позову яку саме земельну ділянку він просить звільнити (без вказівки на кадастровий номер) та жодним чином не пояснює, яким чином такий спосіб захисту як звільнення земельної ділянки від залишків будівельних матеріалів спроможний ефективно захистити права позивача в межах одного провадження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, здійснивши ґрунтовний аналіз доводів сторін, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги Херсонської міської ради Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКИЙ РИНОК» про скасування реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, скасування права власності на об`єкт незавершеного будівництва, закриття розділу Державного реєстру прав на об`єкт незавершеного будівництва та звільнення земельної ділянки від залишків розташованих на ній будівельних матеріалів задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог витрати зі сплати судового збору у цій справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Херсонської міської ради Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Незалежності, 37; код ЄДРПОУ 26347681) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКИЙ РИНОК» (73034, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Джона Говарда (Некрасова), 2; код ЄДРПОУ 32724952) про скасування реєстрації права власності, скасування права власності, закриття розділу в реєстрі, звільнення земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14 листопада 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2024 р.

Суддя Р.В. Волков