Рішення

від 19.11.2024 по справі 921/329/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19 листопада 2024 рокуСправа № 921/329/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув заяву б/н від 01.11.2024 (вх. №8380 від 04.11.2024) представника позивача адвоката Демченко М.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/329/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Соборності, 52)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" (47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи)

про стягнення 196751,32 грн боргу, 8771,85 грн інфляційних втрат, 3052,67 грн 3% річних, 14101,81 грн пені.

За участю від:

позивача Демченко М.М.

відповідача Миронюк Ю.В.

Суть справи.

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" про стягнення 246751,32 грн - основного боргу, 1284,08 грн - втрат від інфляції, 1384,60 грн - 3% річних та 13457 грн - пені.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві б/н від 09.05.2024 (вх. №364 від 22.05.2024) позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №06122023 від 06.12.2023, в частині оплати за отриманий товар.

У тексті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який стосувався 3943,15 грн судового збору та 15000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/329/24 за правилами загального позовного провадження.

У відзиві б/н від 10.07.2024 (вх. №5525 від 11.07.2024) відповідач не заперечив факт наявності невиконаного зобов`язання з оплати отриманого товару у сумі 246751,32 грн.

Ним також зазначено, що умовами п. 4.3 договору, з урахуванням умов протоколу розбіжностей, передбачено можливість нарахування пені в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від простроченої до сплати суми, а не подвійної облікової ставки Національного банку України.

Про незгоду відповідача з іншими обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги у відзиві не вказано.

Разом з тим, стверджуючи про те, що дана категорія справи є типовою та нескладною, відповідачем не заперечуються позовні вимоги та визнано факт прострочення оплати, заявлені вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню в заявленому у позові обсязі, з огляду на невірно здійснений розрахунок, ТОВ "Агробізнес" просило зменшити витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених вимог.

18.07.2024 відповідачем через "Електронний суд" подано клопотання б/н від 17.07.2024 (вх. №5713) про долучення часткової оплати суми основного боргу у розмірі 20000 грн та 30000 грн, разом з платіжними інструкціями №Ф1723 від 26.06.2024 та №Ф1907 від 17.07.2024.

У відповіді на відзив б/н від 26.07.2024 (вх. №5974 від 29.07.2024) ТОВ "Компанія Інтерком" підтверджено факти здійснених ТОВ "Агробізнес" часткових оплат на загальну суму 50000 грн. У зв`язку з цим, ним вказано, що залишок боргу складає 196751,32 грн.

Щодо наведених у відзиві доводів відповідача відносно заявленої позивачем позовної вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн зазначено, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу становить 6% від суми заборгованості, а також обсяг виконаної адвокатом роботи, який включає в себе аналіз наявних документів щодо спірних правовідносин, консультацію клієнта, підготовку позовної заяви, підготовка документів та подання їх до суду, участь в судових засіданнях, підготовка даної відповіді на відзив, клопотання про долучення доказів, заяви про уточнення позовних вимог, в подальшому даний перелік буде доповнено, а повний перелік наданих послуг буде викладено у відповідному акті та надано до суду у встановленому ГПК України порядку, свідчить про те, що заявлений розмір таких витрат є співмірним предмету спору та обґрунтованим.

Про те, що понесення витрат на правничу допомогу для позивача було невідворотним та неминучим, вказує та обставина, що після подання позову відповідачем хоча б частково сплачена заборгованість. Про ефективність таких витрат свідчить та обставина, що позивач за наслідками даного спору таки отримає від відповідача кошти за належним чином поставлений товар, а також штрафні санкції за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

29.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" подано заяву б/н від 26.07.2024 (вх. №5976, 5977) про зменшення позовних вимог, у якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" заборгованість в сумі 222677,65 грн, яка складається з: 196751,32 грн основного боргу; 3052,67 грн - 3% річних; 8771,85 грн - інфляційних втрат; 14101,81 грн - пені.

У заяві про зменшення позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем 26.06.2024 частково сплачено суму основного боргу в розмірі 20000 грн, а 17.07.2024 30000 грн.

Зменшуючи позовні вимоги, в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, позивачем збільшено позовні вимоги в частині інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.

Надалі, 30.09.2024 ТОВ "Агробізнес" через "Електронний суд" подано клопотання б/н від 29.09.2024 (вх. №7510) про долучення часткової оплати суми основного боргу у розмірі 30000 грн, разом з платіжною інструкцією №Ф2620 від 26.09.2024.

31.10.2024 через канцелярію суду ним також подано клопотання б/н від 31.10.2024 (вх. №8326) про долучення часткової оплати суми основного боргу у розмірі 20000 грн, разом з платіжною інструкцією №ф2982 від 31.10.2024.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2024 у справі №921/329/24: позов задоволено частково; закрито провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" 50000 грн боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" 146751,32 грн боргу, 8771,85 грн інфляційних нарахувань, 3045,87 грн 3% річних, 14072,29 грн пені, 3339,62 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Після ухвалення рішення у даній справі, 04.11.2024 через підсистему "Електронний суд" представником ТОВ "Компанія Інтерком" адвокатом Демченко М.М. подано заяву б/н від 01.11.2024 (вх. №8380), з проханням про стягнення з ТОВ Агробізнес витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З врахуванням приписів ст. 244 ГПК України, ухвалою суду від 04.11.2024 подану представником позивача заяву б/н від 01.11.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні 19.11.2024.

Представником позивача в судовому засіданні 19.11.2024 підтримано подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.11.2024 оголошено заяву б/н від 18.11.2024 (вх. №8868 від 19.11.2024), у якій заявлено клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування цього зазначено, серед іншого, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Представником відповідача у заяві від 01.11.2024 стверджено, що дана категорія справи є типовою та нескладною, відповідачем не заперечувалися позовні вимоги та визнано факт прострочення оплати, заборгованість заявлено лише щодо 8 видаткових накладних, а відтак час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви, аналізу відзиву та подання заперечень на нього, як кваліфікований фахівець є незначним. Заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Юридична послуга з підготовки та подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає оцінці у даній справі під час встановлення співмірності витрат.

Крім того, ним зазначено, що відповідно до вимог п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України, а також змісту рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2024, витрати на правничу допомогу повинні бути задоволені пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява представника ТОВ "Компанія Інтерком" адвоката Демченко М.М. б/н від 01.11.2024 (вх. №8380 від 04.11.2024) про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Згідно із ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Суд приймає до уваги, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Водночас, за нормами ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.ч. 5 та 6 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Отже, процесуальне законодавства надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже зазначалось, у відповіді на відзив представником позивача зазначено, що повний перелік наданих послуг буде викладено у відповідному акті та надано до суду у встановленому ГПК України порядку.

Вищевказану заяву представника позивача судом оцінено як заяву, в розумінні ч.8 ст.129 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що між Адвокатським об`єднанням "ЮО "Феміда" (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" (клієнт) було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 01/05-24-ЮО від 01.05.2024.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнтові юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити послуги в строки та на умовах, передбачених договором (п. 2.4 договору).

Згідно п. 5.1 договору, приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами згідно акту приймання-передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Адвокатське об`єднання зобов`язане скласти і направити акт приймання-передачі наданих послуг клієнтові не пізніше трьох робочих днів з моменту закінчення надання послуг за відповідним додатком до даного договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання зазначений в реквізитах до цього договору. Вартість послуг складає 15000 грн та сплачуються клієнтом протягом 30 днів з моменту отримання рахунка.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2024 позивачем перераховано на рахунок адвокатського об`єднання 15000 грн, підтвердженням чому являється інформаційне повідомлення про зарахування коштів №323 від 16.05.2024.

01.11.2024 сторонами договору підписано акт №01 приймання - передачі адвокатських послуг за договором № 01/05-24-ЮО від 01.05.2024 про надання адвокатських послуг (правничої допомоги).

Згідно зазначеного акту сторони підтвердили, що адвокатським об`єднанням надано, а клієнтом прийнято наступні юридичні послуги:

- усна консультація щодо справи за документами, які надані клієнтом;

- аналіз судової практики у аналогічних правовідносинах та формування правової позиції клієнта для звернення з відповідним позовом до суду;

- підготовка позовної заяви, проведення розрахунків штрафних санкцій, виготовлення його копій відповідно до кількості сторін у справі та надсилання сторонам та суду;

- аналіз відзиву на позовну заяву;

- підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог, проведення розрахунків штрафних санкцій;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву;

- підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі;

- участь у судових засіданнях у Господарському суді Тернопільської області у справі №921/329/24 (5 засідань: 27.06.2024; 18.07.2024; 19.08.2024; 30.09.2024; 31.10.2024).

Зміст вказаного акта вказує на те, що клієнт не має претензій щодо якості та обсягу наданих послуг. Вартість наданих послуг становить 15000 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону № 5076-VI).

Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Аналізуючи вказаний в акті №01 приймання - передачі адвокатських послуг за договором № 01/05-24-ЮО від 01.05.2024 про надання адвокатських послуг обсяг наданої адвокатом допомоги, суд зазначає, що він підтверджений матеріалами справи.

Судом встановлено, що Демченко Марина Михайлівна є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Так, адвокатом Демченко Мариною Михайлівною, відповідно до умов договору №01/05-24-ЮО про надання адвокатських послуг від 01.05.2024, виданого ЮО "Феміда" ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1615268 від 20.05.2024, від імені ТОВ "Компанія Інтерком" здійснювалося представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" у справі №921/329/24, а саме: підготовлено та подано до суду: позовну заяву, з оформленими до неї додатками; клопотання б/н від 18.07.2024 (вх. №5720 від 18.07.2024) про долучення доказів, з додатками; відповідь на відзив (попри зазначення у акті приймання передачі №01 від 01.11.2024 "підготовка та подання відзиву на позовну заяву"); заяву б/н від 26.07.2024 (вх. №5976, №5977 від 29.07.2024) про зменшення позовних вимог, з додатками; заяви на участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів; заяву про ухвалення додаткового рішення, з додатком; адвокат Демченко М.М. приймала участь у всіх судових засіданнях у справі №921/329/24.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком", через свого представника надано докази в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу у даній справі.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 по справі № 905/411/17 адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 4 статті 129 ГПК України вказано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що сторонами договору № 01/05-24-ЮО від 01.05.2024 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) не було погоджено вартість кожного етапу робіт, а погоджено гонорар за участь адвоката в суді першої інстанції у фіксованому розмірі, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме несвоєчасної оплати за отриманий ним товар, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, що складають 6,7% від позовних вимог, недоведеність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, беручи до уваги приписи п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, які вказують на те, що судові витрати пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також те, що спір з майновими вимогами до відповідача виник внаслідок дій відповідача, зміст ч.9 ст. 129 ГПК України, суд приходить до висновку, що позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 14997,55 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 13, 16, 20, 73-86, 91, 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву б/н від 01.11.2024 (вх. №8380 від 04.11.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" - адвоката Демченко М.М. про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" (47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи, ідентифікаційний код 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Соборності, 52, ідентифікаційний код 39777618) 14997 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 55 коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 25.11.2024.

СуддяІ.П. Шумський