Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/11228/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/11228/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/11228/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), до відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), третя особа-1: Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (49042, м. Дніпро, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ: 25533424), третя особа-2: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа: Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/11228/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

14 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано уточнену позовну заяву, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Згідно уточненої позовної заяви позивач просить суд:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити заходи щодо проведення переогляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 військово-лікарською комісією вищого рівня у повній відповідності до діючого законодавства;

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо:

- безпідставного вилучення у військовозобов`язаного ОСОБА_1 військовооблікового документу;

- безпідставної зміни військовозобов`язаному ОСОБА_1 військово-облікової спеціальності з 417256А на 420256А;

- необґрунтованої відмови у наданні бронювання від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 в супереч Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 року № 493-р, згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження № 28);

- видачі Позивачеві повістки з вимогою з`явитися о 14:00 27.03.2024 на відправку для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 .

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо вимоги вилучення у ОСОБА_1 бланку посвідчення про відстрочку для анулювання, викладеної у листі від 02.04.2024 № 160/1/1350 до Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматися від вчинення певних дій, а саме дій щодо призиву військовозобов`язаного ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до закінчення терміну його бронювання, тобто до 22.08.2024.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідачів щодо проведення військово-лікарської комісії позивача, надання позивачу відстрочки від мобілізації в зв`язку з бронюванням, а також щодо призову позивача. Позивач зазначає, що є заброньованим, що безпідставно не враховується відповідачами, а також вказує, що процедура ВЛК позивача була неналежною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11228/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

05 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача-1 надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що позивач перебуває у нього на обліку з 13.08.2012 року. При оформленні військово-облікового документа позивачу присвоєно ВОС 417256А, яка на той час відповідала освіті позивача (вища освіта за спеціальністю «Інформаційні мережі зв`язку»). 15.03.2024 року позивач прибув до відповідача для оновлення даних та проходження медичного огляду. За результатами ВЛК позивача визнано придатним до військової служби, про що складено довідку військово-лікарської комісії від 19.03.2024 року. 20.03.2024 року позивач прибув до відповідача, при цьому було встановлено, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_6 видано посвідчення від 22.02.2024 року серії НОМЕР_6 , згідно якого позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном на 6 місяців, при цьому в посвідченні ВОС позивача вказано як 417256. Однак, наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 року №317 перелік ВОК змінено, зокрема, облікові спеціальності 417 замінено на 420. Згідно листа відповідача-2 від 01.03.2022 року та згідно доручення начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20.02.2023 року №8967/С не підлягають бронюванню на період проведення загальної мобілізації військовозобов`язані, які мають дефіцитні ВОС, в т.ч. 420. У зв`язку з цим, з метою приведення військово-облікового документа у відповідність до вимог діючого законодавства було написано заяву про видачу військово-облікового документи. Отже, військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу помилково видано посвідчення про бронювання. Враховуючи, що військова-облікова спеціальність позивача віднесена до дефіцитних, відповідач-1 відмовив позивачу у постановці на спецоблік. В зв`язку з цим позивачу 20.03.2024 року вручено повістку та мобілізаційне розпорядження. Щодо перевірок ВОС в період з 2019 року по березень 2024 року зазначає, що в цей період позивач до відповідача не прибував, а тому його документи і не могли бути перевірені. Щодо надання відповіді позивачу на його звернення зазначає, що на адвокатський запит ОСОБА_2 стосовно позивача відповідачем надано відповідь від 27.03.2024 року №4/2634. Позивач не заброньований і не перебуває на спеціальному обліку, надана відстрочка від призову підлягає анулюванню в разі зміни військово-облікових ознак військово-зобов`язаних. ВОС позивача не підлягає бронюванню, про що йому роз`яснено 20.03.2024 року. Щодо порушень в процедурі ВЛК зазначає, що такі порушення відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну третьої особи у адміністративній справі №160/11228/24 відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

21 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує та зазначає, що вимога про проведення переогляду позивача є передчасною, оскільки позивач не оскаржував до відповідача-2 постанову ВЛК відповідача-1. Зміст листа від 02.04.2024 року №160/1/1350 не є вимогою, має інформаційний, а не спонукальний характер.

25 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від третьої особи-1 надійшли пояснення у справі. Зазначає, що позивач працює у третьої особи з 06.03.2019 року по теперішній час, має право на відстрочку згідно посвідчення № НОМЕР_7 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року призначено розгляд адміністративної справи №160/11228/24 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Підготовче засідання призначено на 05 вересня 2024 року. Витребувано повторно докази по справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувано докази у справі.

05 серпня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-1 надійшла частина витребуваних судом матеріалів.

02 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про долучення доказів, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у задоволенні представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №160/11228/24 відмовлено.

В підготовче судове засідання, призначене на 05 вересня 2024 року, учасники справи не з`явились, від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 24 вересня 2024 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 24 вересня 2024 року відкладено за клопотанням представника відповідача-2 на 15 жовтня 2024 року.

09 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач має військово-облікову спеціальність 420256 (А), з 13.08.2012 року перебуває на військовому обліку у відповідача-1. З 19.09.2024 року по 24.07.2025 року має відстрочку від призову, оскільки є заброньованим, за результатом ВЛК від 19.03.2024 року є придатним для проходження військової служби.

Підготовче судове засідання, призначене на 15 жовтня 2024 року відкладено за клопотанням представника відповідача-2 на 29 жовтня 2024 року.

29 жовтня Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 листопада 2024 року.

30 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи-2. Зазначає, що позивачу оформлено посвідчення про відстрочку від призову на військову службу від 22.02.2024 року НОМЕР_6 . Повідомлення від 22.02.2024 року ШВ №002649 згідно діючого порядку передано відповідачу-1 за місцем перебування на військовому обліку ОСОБА_1 . Стосовно правомірності зміни позивачу військово-облікової спеціальності пояснення надати неможливо, оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача-1.

12 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-1 надійшла заява позивача про заміну тимчасового посвідчення.

В судове засідання, призначене на 12 листопада 2024 року, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 04.02.2019 року №001627 позивач має ВОС 417256А, категорія 1. Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача-1.

Наказом від 05.03.2019 року №187/о позивача прийнято на роботу до третьої особи Відповідно до довідки третьої особи від 22.03.2024 року №22.2-37-16 позивач працює у третьої особи з 06.03.2019 року по теперішній час постійно, займає посаду провідного інженера з автоматизованих систем управління повітряним рухом. Ця ж обставина підтверджується і особовою карткою працівника № НОМЕР_8 , наданою третьою особою.

Згідно бланку А посвідчення від 01.03.2023 року ШВ №001495 позивачу (ВОС 417256) надано відстрочку на шість місяців.

Згідно бланку А посвідчення від 22.08.2023 року ШВ №001927 позивачу (ВОС 417256А) надано відстрочку на 6 місяців.

Згідно бланку А посвідчення від 22.02.2024 року ШВ №002649 позивачу (ВОС 417256) надано відстрочку на 6 місяців.

Листом від 27.02.2024 року №22.2/43/12 третя особа направила відповідачу-1 повідомлення на військовозобов`язаних, які підлягають зарахуванню на спеціальний облік після оформлення бронювання, в якому під №13 зазначено позивача, ВОС 417256, повідомлення ШВ №002649.

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду позивача від 19.03.2024 року 18-19.03.2024 року проведено медичне обстеження позивача такими спеціалістами як: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог. Огляд «іншими лікарями спеціалістами» відсутній. Усіма лікарями проставлено печатки та констатовано придатність до військової служби. Також в наявності результати медичних аналізів (крові, сечі, флюорографія). В графі підпис обстежуваного проставлено підпис. В графі, яка призначена для хірурга, додатково вказано «ст. 62В».

Відповідна стаття та пункт в Положенні №402 передбачають: набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи S60-69, S90-99, набуті деформації кінцівок Т11, Т13, Т92, Т93, набута плоскостопість М20-М21; фібробластичні порушення М72 з незначними порушеннями функцій. Результат оцінки стану таких осіб визначено як «непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час».

Згідно довідки ВЛК від 19.03.2024 року №4/2354, складеної відповідачем-1, 18.08.2024 року проведено ВЛК позивача. Встановлено діагноз та на підставі ст. 62 «в» графи Розгляду хвороб визнано позивача придатним до військової служби. Довідка підписана головок ПВЛК відповідача-1, секретарем ПВЛК.

20 травня 2024 року позивачем відповідачу-1 подано заяву про видачу військового квитка, в якій позивач просить видати йому військовий квиток у зв`язку з заміною.

Листом третьої особи від 21.03.2024 року №22.1-02/106/24 відповідачу-1 повідомлено, що позивач працює у третьої особи, йому надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на шість місяців (посвідчення від 22.02.2024 року №002649).

Згідно списку персонального військового обліку, складеного третьою особою, ВОС позивача 417256.

Листом відповідача-1 від 27.03.2024 року №4/2634 позивачу повідомлено, що заміна ВОС 417256А відбулася згідно наказу Міністерства оборони України від 13.12.2018 року №627. Відповідальна особа третьої особи не проводила вчасно звіряння військово-облікових даних працівників із відповідними ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також повідомлено, що в зарахуванні на спеціальний військовий облік відмовлено, оскільки ВОС №417256А, за якою виписане посвідчення №ШВ0022649 не існує, ІНФОРМАЦІЯ_6 видав посвідчення, яке підлягає вилученню.

Листом відповідача-1 від 29.03.2024 року №4/2721 представнику позивача повідомлено, що позивачу відмовлено в зарахуванні на спеціальний військовий облік, ВОС 417256А, за якою виписане посвідчення №ШВ0022649 не існує, посвідчення підлягає вилученню та анулюванню. Зміна ВОС 417256А на 420256А відбулася згідно наказу Міністерства оборони України від 13.12.2018 року №627.

З цим листом надано розписку від 20.03.2024 року, згідно якої позивач 20.03.2024 року о 16:03 отримав повістку. ВОС вказано 420256А.

Мобілізаційним розпорядженням №А0704 позивачу наказано протягом шести годин прибути до відповідача-2. ВОС зазначено 420256А.

Листом відповідача-2 від 02.04.2024 року №160/1/1350 третій особі повідомлено, що у посвідченні від 22.02.2024 року НОМЕР_6 виявлено невідповідність зазначених даних ВОС, ВОС-417256 замінено на ВОС-420256, що відповідає переліку дефіцитних військово-облікових спеціальностей, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України, за якими не оформлюється (переоформлюється) бронювання. Бланк посвідчення про відстрочку здається відповідальній особі, яка веде облік військово-обов`язаних на підприємстві для анулювання.

Згідно листа Відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.05.2024 року №433/4088 згідно «Інформаційного порталу Національної поліції України» позивач в підсистемі «Розшук» в державному розшуку не перебуває. Водночас, до ІКС ІПНПУ 04.04.2024 року внесено інформацію ЄО №8685 матеріал від відповдіача-1 від 28.03.2024 року №1/2653 за фактом ухилення від призову на військову службу під час мобілізації позивача.

Листом відповідача-2 від 14.05.2024 року №30/2/6412 позивачу повідомлено, що для направлення на обласну ВЛК необхідно прибути до відповідача-1 з цим листом.

Листом відповідача-2 від 20.05.2024 року №30/1/9358 позивачу повідомлено, що він перебуває на обліку військовозобов`язаних у відповідача, ВОС 420256А, за станом здоров`я 19.03.2024 року визнаний придатним до військової служби. Згідно облікових даних державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ІКС «Оберіг» позивач перебуває на спеціальному обліку, має на даний час відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, так як заброньований на період мобілізації та на воєнний час за підприємством, де працює, з 22.02.2024 року по 22.08.2024 року.

Відповідно до листа відповідача-1 від 16.10.2024 року №4/11534 позивач перебуває на військовому обліку у відповідача-1 з 13.08.2012 року, має дефіцитну військово-облікову спеціальність 420256А, пройшов ВЛК і є придатним до військової служби. Мав бронювання за Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 року №45 згідно повідомлення третьої особи-1 №ШВ002649 за третьою особою-1 з 22.02.2024 року по 22.08.2024 року, яке скасовано 22.07.2024 року за невідповідністю військово-облікових даних позивача. Станом на 16.10.2024 року позивач заброньований (автоматично системою) за третьою особою-1 з 19.09.2024 року по 24.07.2025 року.

Згідно листа третьої особи-2 від 18.10.2024 року позивачу оформлено посвідчення про відстрочку від призову на військову службу від 22.02.2024 року НОМЕР_6 . Повідомлення від 22.02.2024 року ШВ №002649 згідно діючого порядку передано відповідачу-1 за місцем перебування на військовому обліку ОСОБА_1 . Стосовно правомірності зміни позивачу військово-облікової спеціальності пояснення надати неможливо, оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача-1.

Також в матеріалах справи в наявності медична документація позивача.

Вважаючи поведінку відповідачів щодо себе протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 провести переогляд позивача.

Судом ухвалою від 22 липня 2024 року повторно витребувано від відповідача-1 матеріали ВЛК позивача, такі документи надано 05 серпня 2024 року.

Доводи позовної заяви в цій частині полягають в наступному. Під час проходження ВЛК з 18.03.2024 року по 19.03.2024 року позивач неодноразово висловлював скарги щодо стану свого здоров`я через наявні хронічні захворювання, які були проігноровані членами комісії, сам позивач погано себе почував, внаслідок наявних захворювань ЦНС не міг у повному обсязі усвідомлювати сенс того, що йому говорили та давали на підпис. Не були проведені відповідні дослідження, не враховано скарги на здоров`я, не видано направлення на додаткове обстеження, проігноровані результати аналізів та інших досліджень. Не зважаючи на це, позивач був визнаний придатним до військової служби, однак відповідний висновок на руки не отримав.

Так, наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Згідно п. 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3. розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

- контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;

- надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

- розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

- проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

- підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно п. 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п. 2.2. Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до п. 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно з п. 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Згідно п. 2.5.4. розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до п. 1.2. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;

кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;

а також з метою визначення:

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я;

потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

потреби у тривалому лікуванні.

Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно п. 20.4 Положення №402 у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби".

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України)

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає, що, надання оцінки діагнозам позивача, які вказані в наданих ним медичних документах на предмет того, чи підпадають він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.06.2020 року №810/5009/18.

Відповідно, в компетенції суд перебуває лише питання дотримання відповідачем положень законодавства щодо процедури проведення військово-лікарської експертизи позивача.

З цьому приводу суд зазначає, що позивач висунув такі зауваження: ігнорування його скарг на стан здоров`я, погане самопочуття та нерозуміння подій, які відбуваються, через наявні проблеми зі здоров`ям.

Так, згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Сам позивач вказав, що проходив ВЛК протягом двох днів, ця обставина підтверджується і матеріалами справи, згідно яких позивач проходив ВЛК 18-19.03.2024 року, однак докази звернення із скаргами чи заявами в матеріалах ВЛК відсутні, а позивачем окремо не надані, твердження про їх існування не підтверджується жодним чином. Не надано і доказів щодо перебування позивача у стані, який не дозволяв йому усвідомлювати події, які відбувалися з ним. В свою чергу в картці обстеження проставлено підпис позивача.

Суд підкреслює, що не має повноважень оцінити стан придатності позивача з огляду на наявні у нього діагнози, така оцінка здійснюється виключно військово-лікарськими комісіями, в т.ч. ними здійснюється переоцінка висновків ВЛК під час процедури адміністративного оскарження такого висновку.

Предметом судового контролю є дотримання лише процедури проведення відповідної ВЛК прийняття рішення уповноваженим станом комісії, надання оцінки поданим особою документам і тд. В цій справі судом не встановлено порушень в ході проведення ВЛК позивача, які б зумовлювали висновок про її протиправність у позивача відібрано аналізи, оглянуто лікарями, оцінено наявний його стан здоров`я, в т.ч. враховано наявну побутову травму, визначено статтю 62В згідно Положення №402, однак в силу припису п. 20.4. позивача визнано саме придатним до військової служби.

В цій справі відсутні і докази на підтвердження того, що стосовно позивача вчинялися протиправні дії (зауваження у картці медичного огляду, відомості про виклик поліції, докази звернення із заявами або додатковими медичними документами до ВЛК, показання свідків тощо). Сам позивач, описуючи такі дії, вдався до тверджень загального характеру («не проведені відповідні дослідження», «проігноровані наявні результати» та ін), не конкретизувавши такі обставини жодним чином.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про те, що медичний огляд позивача проведено з порушенням встановленого законодавством порядку, в свою чергу медична правильність такого огляду судом не оцінюється.

На виконання засади адміністративного судочинства щодо офіційного з`ясування судом з власної ініціативи здійснено повну перевірку процедури проведення військово-лікарської комісії на підставі наявних у справі доказів, обсяг та зміст яких судом визнано достатнім для вирішення питання про законність відповідного висновку військово-лікарської комісії. За результатом такої перевірки судом не встановлено порушень законодавства під час проведення військово-лікарської експертизи позивача.

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги стосовно визнання протиправними дій відповідача-1 щодо вимоги вилучення у позивача посвідчення про відстрочку.

Листом від 02.04.2024 року №160/1/1350 керівнику позивача повідомлено, зокрема, що в посвідченні позивача про відстрочку від 22.02.2024 року ШВ №002649 виявлено невідповідність ВОС, замінено ВОС-417256 на ВОС-420256, що відповідає переліку дефіцитних ВОС, за якими не оформлюється бронювання. Бланк посвідчення про відстрочку здається відповідальній особі, яка веде облік військовозобов`язаних на підприємстві для анулювання.

Суд зазначає, що за змістом вищевикладене не є вимогою вилучити у позивача посвідчення про відстрочку для анулювання, про що свідчить буквальний та системний аналіз вищевказаного листа.

За таких обставин судом не встановлено порушень прав позивача шляхом надання відповідачем-2 третій особі вищевказаної інформації, яка має інформаційний характер. В свою чергу згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає лише порушене право.

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги стосовно безпідставного вилучення у військовозобов`язаного ОСОБА_1 військово-облікового документу.

Спірні правовідносини в період їх виникнення та розвитку були врегульовані Порядком виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, що затверджено Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №610 (далі Порядок №610). Наразі Порядок №610 втратив чинність.

Так, згідно п. 1 Порядку №610 тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Пунктами 4-5 Порядку №610 передбачено, що заміні підлягають тимчасові посвідчення:

втрачені чи зіпсовані військовозобов`язаними;

у яких не залишилось місця для внесення інформації.

Виправлення у тимчасовому посвідченні не допускаються.

Вилучення тимчасового посвідчення у військовозобов`язаного районними (міськими) військовими комісаріатами, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, іншими фізичними чи юридичними особами здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487).

Випадки вилучення тимчасових посвідчень передбачені п. 29 (вилучення визначеними органами при виїзді особи за межі України на строк більше 3 місяців), п. 59 (вилучення судами при призначенні особам покарань за вчинення кримінальних правопорушень) та п. 66 (вилучення посадовими особами визначених органів при прийнятті на службу до таких органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

За обставин цієї справи у позивача було в наявності тимчасове посвідчення від 04.02.2019 року №001627, видане відповідачем-1.

Згідно наданої відповідачем-1 заяви від 20.03.2024 року позивач просив замінити йому військово-обліковий документ, що за змістом передбачає його здачу. Отже, обставина безпідставного вилучення у позивача такого посвідчення спростовується матеріалами справи, згідно яких посвідчення не вилучено у позивача, а ним здано для заміни.

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги стосовно безпідставної зміни військовозобов`язаному ОСОБА_1 військово-облікової спеціальності з 417256А на 420256А.

З листів відповідачів вбачається (т. 2, а.с. 100, 121), що позивачу наразі визначено військово-облікову спеціальність 420256А, вона відображається у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В тимчасовому посвідченні позивача (т. 1, а.с. 20) від 04.02.2019 року позивачу встановлено військово-облікову спеціальність 417256А.

В листі відповідача від 27.03.2024 року №4/2634 (т. 1, а.с. 55) вказано, що зміна ВОС позивача відбулась згідно Наказу Міністерства оборони України від 13.12.2018 року №627.

На момент видачі позивачу тимчасового посвідчення зі старою ВОС (04.02.2019 року) діяла редакція первинна Наказу Міністерства оборони України від 13.12.2018 року №627. Цим наказом затверджено Про затвердження переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців (далі Наказ №627).

Наказом №627 встановлено Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, згідно якого номеру №417 не відповідає жодна ВОС.

Також додатком до Наказу №627 є Таблиця заміни діючих військово-облікових спеціальностей фахівців за напрямами зв`язку та логістичного забезпечення, згідно якої ВОС 417 (Автоматичного та надшвидкодіючого зв`язку), присвоєна в період дії наказу Міністерства оборони України від 27 травня 2014 року №337, замінюється на ВОС 420 (Радіо- та супутникового зв`язку).

Отже, з прийняттям Наказу №627 ВОС 417 як «Автоматичного та надшвидкодіючого зв`язку» перестала існувати, а особи, яким вона присвоєна, стали мати ВОС 420. Ця зміна має нормативний характер і здійснюється в зв`язку з прийняттям вказаних нормативних положень.

Зміст військово-облікового документу не створює для військовозобов`язаного ВОС, а лише відображає ту ВОС, яку має особа. Як наслідок, незалежно від того, яким чином було заповнено тимчасове посвідчення позивача, він має військово-облікову спеціальність 420, а не 417, оскільки така зміна здійснена на законодавчому рівні і має імперативний характер.

Таким чином, відповідач-1 не змінював позивачу ВОС, оскільки така зміна здійснюється не центрами комплектування, а законодавствам, в той час як центри комплектування відповідають за належне здійснення військового обліку, що включає в себе в т.ч. правильне відображення наявної в особі ВОС,

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги стосовно необґрунтованої відмови у наданні бронювання від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 в супереч Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 року № 493-р, згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження № 28).

Згідно посвідчення від 22.02.2024 року ШВ №002649 позивачу надано відстрочку від призову на шість місяців. В цьому посвідченні вказано ВОС позивача 417256.

Листом від 27.03.2024 року №4/2634 відповідач (т. 1, а.с. 55) позивач відмовив позивачу у зарахуванні на спеціальний військовий облік, через відсутність ВОС, вказаній у посвідченні №ШВ0022649.

За п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII заброньовані особи мають відстрочку.

Порядок бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 р. № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 р. № 12) (далі Порядок №45).

Зазначений Порядок містить гриф "Для службового користування", однак його зміст наведено у листі Мінекономіки від 18.08.2023р. №2704-20/43397-01, адресованому центральним та місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, та Генеральному штабу Збройних Сил України.

Так, у листі зазначено:

"Згідно з вимогами Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 №12) (далі - Порядок), із змінами, внесеними, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 571, строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка) не може перевищувати:

строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні, місцеві органи);

шість місяців - для військовозобов`язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях (далі - підприємства).

З метою забезпечення взаємоузгодженої роботи державних, місцевих органів, підприємств з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки України, щодо оформлення та/або переоформлення Посвідчень про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час (далі - Посвідчення) відповідно до Порядку, керівникам органів державної влади, інших державних органах, органів місцевого самоврядування, підприємств пропонуємо:

1) організувати взаємодію з ТЦК та СП (органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки України) за місцем розташування державного, місцевого органу, підприємства щодо термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та па воєнний час відповідно до Порядку;

2) підготувати визначені Порядком документи щодо бронювання військовозобов`язаних з урахуванням таких вимог:

- військовозобов`язаним, які під час дії воєнного стану набули право на відстрочку, або прийняті на роботу в державні, місцеві органи, підприємства на посади, які включені до затверджених Урядом переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, оформити Посвідчення та Повідомлення про зарахування військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік (далі - Повідомлення).

У відповідних позиціях Посвідчення та Повідомлення щодо строку дії відстрочки зазначити:

військовозобов`язаних, які працюють в державним, місцевих органах на строк проведення мобілізації;

військовозобов`язаних, які працюють па підприємстві на шість місяців;

- військовозобов`язаним, які заброньовані і потребують переоформлення бронювання, оформити нові Посвідчення та Повідомлення, у яких у відповідних позиціях щодо строку дії відстрочки зазначити:

військовозобов`язаних, які працюють в державних, місцевих органах на строк проведення мобілізації;

військовозобов`язаних, які працюють на підприємстві - на шість місяців.

Водночас, у листі поінформовано, що Порядок не містить норм щодо обмеження в бронюванні військовозобов`язаних, які мають дефіцитну для Збройних Сил України військово-облікову спеціальність.

Суд звертає увагу на те, що в цій справі бронювання позивача здійснювала третя особа-2, в той час на обліку позивач перебуває у відповідача-1.

Військово-обліковий документ позивача (т. 1, а.с. 20) також виданий відповідачем-1, в ньому саме відповідач-1 вже в період чинності Наказу №627, яким змінено ВОС 417 на ВОС 420, вказав позивачу ВОС 417. В свою чергу під час застосування положень Порядку №45 ані підприємство, ані центр комплектування за місцезнаходженням підприємства, не набувають щодо військовозобов`язаного прав центру комплектування, в якому така особа перебуває на обліку, в зв`язку з чим під час взаємодії з такою особою, в т.ч. надаючи їй відстрочку в зв`язку з бронюванням, використовується зміст військово-облікового документу особи, за який відповідає саме відповідач-1.

Більш того, за обставин цієї справи відповідач-1 зазначав, що посвідчення про позивача про відстрочку підлягає вилученню та анулюванню. В листі від 16.10.2024 року (т. 2, а.с. 122) відповідач-1 вказав, що посвідчення позивача скасовано 22.07.2024 року за невідповідністю ВОС.

Такі доводи судом відхиляються, оскільки відповідачем не зазначено положення чинного законодавства за яких відповідач-1 має повноваження скасовувати посвідчення про бронювання особи, видане іншим центром комплектування або ж вчиняти будь-які інші дії, які зводяться до заперечення правових наслідків такого посвідчення.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487).

За п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Згідно п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі Положення №154) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач-1, отримавши документи на підтвердження бронювання позивача, не мав правових підстав для вжиття в зв`язку з надходженням таких документів інших дій, окрім як зарахування позивача на спеціальний облік. Доводи відповідача-1 щодо обставин бронювання особи іншим центром комплектування разом з підставами зазначення самим відповідачем-1 у військово-обліковому документі особи невірної ВОС, могли б бути предметом звернення відповідача-1 до третьої особи-2 або вищих органів військового управління, однак не могли бути підставою для вчинення відповідачем-1 дій, право на вчинення яких у нього відсутнє.

Суд також звертає увагу на те, що згідно листа відповідача-2 від 20.05.2024 року №30/1/9358 (т. 1, а.с. 227) бронювання позивача до 22.08.2024 року згідно Повідомлення ШВ №002649 відображалося в ІКС «Оберіг», де також містилась інформація про перебування позивача на спеціальному обліку.

Отже, в цій справі відповідач-1 не вчиняв дій щодо ненадання позивачу бронювання, адже позивач заброньований третьою особою-2, яка і видала позивачу посвідчення про відстрочку. В свою чергу відповідач фактично протиправно окремий період часу не визнавав бронювання позивача, в зв`язку з чим відмовлявся ставити позивача на спеціальний військовий облік (лист від 29.03.2024 року, т.1, а.с. 52). Однак згідно листа відповідача-2 від 20.05.2024 року позивач вже перебував на спеціальному військовому обліку.

Більш того, судом встановлено, що наразі позивач заброньований до 24.07.2025 року за іншим механізмом бронювання.

При цьому сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.

Отже, визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов`язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №580/2259/23.

Суд звертає увагу на те, що п. 4 та п. 3 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України є ідентичними в аспекті обов`язкового взаємозв`язку основної та похідної позовної вимоги.

В цій справі позивачем не заявлено спонукаючої позовної вимоги щодо цієї констатуючої позовної вимоги (наприклад, зобов`язати відповідача вчинити певні дії в зв`язку з висновком про протиправність його поведінки, що була предметом розгляду цієї частини судового рішення). Суд також констатує, що спонукаюча позовна вимога за наявних обставин справи в будь-якому випадку не могла б бути задоволена, адже наразі позивач вже є заброньованим, в той час як законодавством не передбачено подвійного бронювання чи одночасного бронювання за різними процедурами. Також суд звертає увагу на те, що принаймні станом на 20.05.2024 року в ІКС «Оберіг» відображалося і бронювання позивача згідно Повідомлення ШВ №002649, а також перебування позивача на спеціальному обліку, що свідчить про відсутність жодного зобов`язання, покладання якого на відповідача-1 в минулому або наразі сприяло б захисту прав позивача.

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги стосовно видачі Позивачеві повістки з вимогою з`явитися о 14:00 27.03.2024 на відправку для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 .

Дії відповідача щодо вручення повістки, яка складена відповідачем на виконання законодавства з питань військового обов`язку, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно, будь-які зауваження щодо змісту та оформлення повістки також не є рішеннями чи діями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України

Обставини незгоди позивача із діями відповідача щодо вручення йому повістки, зазначені у позовній заяві, а також незгода позивача із відповідними наслідками, не можуть бути предметом розгляду та оцінки в порядку адміністративного судочинства.

Варто зазначити, що самі ж дії відповідача-1 щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена відповідачем-1 на виконання законодавства з питань військового обов`язку, не свідчать про факт порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача. При цьому доводи щодо порушення відповідачем процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2024 року у справі № 380/2838/24.

Саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток та по суті оскаржувана позивачем повістка, яка складена відповідачем на виконання законодавства з питань військового обов`язку та вручена позивачу, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2022 року у справі №300/1263/22.

Таким чином, спірною повісткою права позивача не порушено, а правомірність її видачі могла б бути предметом судової оцінки в разі застосування до позивача наслідків неявки по такій повістці (ініціювання притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності).

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматися від вчинення певних дій, а саме дій щодо призиву військовозобов`язаного ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до закінчення терміну його бронювання, тобто до 22.08.2024.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає п. 3 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України за способом побудови, однак наразі не може бути визнаний ефективним, оскільки має темпоральне обмеження, а відповідна дата станом на дату постановлення рішення суду пройшла. В свою чергу не може бути ефективним спосіб захисту щодо зобов`язання утриматися від вчинення дій в минулому.

Суд зазначає, що відсутні і підстави для виходу за межі позовних вимог, оскільки як вже зазначав суд в ході судового розгляду цієї справи фактичні обставини, в зв`язку з якими виник спір, змінилися. Наразі відповідачі визнають факт бронювання позивача по 24.07.2025 року. Відповідно, не буде ефективним спосіб захисту і у вигляді виходу судом за межі позовних вимог, адже за логікою побудови обраного позивачем способу захисту позивач мав намір зобов`язати відповідача-1 фактично визнати бронювання позивача за механізмом, передбаченим Порядком №45. Водночас, наразі бронювання за таким механізмом вже закінчилось, а позивач заброньований за іншим механізмом, докази невизнання такого бронювання відсутні, натомість в наявності докази на підтвердження визнання обома відповідачами наявного статусу позивача як заброньованого, відсутні і докази на підтвердження відмови у зарахуванні позивача на спеціальний військовий облік в зв`язку з таким новим бронюванням.

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа-1: Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа-2: ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко