Ухвала

від 25.11.2024 по справі 300/8891/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"25" листопада 2024 р.Справа № 300/8891/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумей М.В. розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви

В С Т А Н О В И В:

21.11.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, до подання позовної заяви, в якій просить суд заборонити військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військової служби за межі Військової частини НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набранням законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі, зупинити дію акту індивідуальної дії Наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2024 № 333 яким ОСОБА_1 було №333 направлено та доставлено до Військової частини НОМЕР_1 та зупинити дію акту індивідуальної дії Мобілізаційне розпорядження від 14.11.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 є працівником Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТзОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» та являється заброньованим працівником вищезазначеного товариства до 04.04.2025 року, а отже не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши подані докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає наступне.

Приписами пунктів 2, 3статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Водночас, оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Відтак, розгляд поданої заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Частина 1статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.

Згідно з частиною 1статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.

Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову просить суд, забезпечити позов шляхом :

- заборони військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військової служби за межі Військової частини НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набранням законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі.

- зупинення дії акту індивідуальної дії Наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2024 №333 яким ОСОБА_1 було направлено та доставлено до Військової частини НОМЕР_1 ;

- зупинення дії акту індивідуальної дії Мобілізаційного розпорядження від 14.11.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається із поданої заяви предметом спору по даній справі є оскаржуване рішення та дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову за мобілізацією ОСОБА_1 , за наслідками яких останній направлений для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . Командуванням військової частини НОМЕР_1 доведено до відома позивача, що його може бути відправлено в будь-який час в іншу військову частину, в тому числі зону бойових дій.

Позивач вважає, що при його призову за мобілізацією порушено процедуру призову оскільки згідно з наказом Міністерства економіки України від 19.07.2024 року №17245 «Про бронювання військовозобов`язаних за СП «Оптіма-Фарм, ЛТД», за списком, погодженим міністерством оборони України від 15.07.2024 року №220/6916/б він заброньований за СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» строком до 04.04.2025 року.

У випадку визнання незаконності, як самого призову позивача на військову службу, так і подальшого його переміщення до інших військових частин, в тому числі в зону бойових дій значно ускладнить виконання рішення суду.

Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо зупинення дії мобілізаційного розпорядження та дії наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2024 №333, яким ОСОБА_1 направлено та доставлено до військової частини НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Зупинення дії мобілізаційного розпорядження, як акту індивідуальної дії, який реалізований та вичерпав свою дію, не зупиняє дію наказу дії наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2024 №333.

В той же час згідно п. 10 ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, зокрема в частині заборони вчинення дій, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись 150-154, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову до подання позову - задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за межі Військової частини НОМЕР_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набранням законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шумей М.В.