Рішення

від 25.11.2024 по справі 320/44654/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року № 320/44654/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» (далі - позивач, ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2024 №142872 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення про відповідність ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» критеріям ризиковості, оскільки надані відповідачу-1 документи засвідчують факт реального використання придбаного товару та свідчать про не накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місця для їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів податкової звітності.

Окрім того, за посиланням позивача, в оскаржуваному рішенні відповідачем-1 не зазначено яка саме господарська операція є ризиковою в поданих податкових накладних та вказано в якій податковій накладній зазначена ризикова операція. Відтак, вважає, що оскаржуване рішення не містить обгрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем-1 подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Підставами та передумовами прийняття оскаржуваного рішення слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.

У поданому до суду відзиві на позовну відповідачем-2 вказано, що заявлена позивачем вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» з переліку ризикових платників податків є передчасною та такою, що не відповідає Порядку №1165, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, у тексті відзиву на позовну заяву відповідачем-2 заявлено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням сторін, щодо якого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною другою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог частини четвертої статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду даної справи є протиправне, на думку позивача, рішення відповідача-1 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Тобто, дана справа не належить до переліку справ, категорії якиї визначено частиною четвертою статті 257 КАС України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватись з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача-2 про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» (код ЄДРПОУ 44857595) зареєстроване 17.06.2022 як юридична особа за адресою: 08129, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, 26, офіс 1.

Видами діяльності товариства за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 01.07.2024 №142872 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Комісією регіонального рівня, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку додатку №1 до Порядку №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.06.2024 №2 встановлено відповідність товариства критеріям ризиковості, а саме:

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення стали господарські операції за період з 29.11.2023 по 27.05.2024 за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710 та у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Позивачем на адресу контролюючого органу подано скаргу щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.07.2024 №142872, за наслідками розгляду якої рішенням від 12.07.2024 №149334 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - без змін.

Вважаючи оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що правовими нормами Порядку № 1165, зокрема, пункту 6, передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, перевірка платника податків щодо відповідності критеріям ризиковості платника податків ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання, лише з підстав наявності податкової інформації, Порядком № 1165 не передбачено.

При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Викладені відповідачем доводи у відзиві на позовну заяву, обґрунтовані лише тим, що у даному випадку внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Водночас, підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Як зазначено вище, Головне управління ДПС у м. Києві в оскаржуваному рішенні зазначило про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у спірному рішенні вказано код податкової інформації, яка є підставою для його прийняття:

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення стали господарські операції за період з 29.11.2023 по 27.05.2024 за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710.

Як встановлено судом, за період здійснення господарських операцій з 29.11.2023 по 27.05.2024, коди УКТЗЕД, які потрапили у зону ризику, були використані позивачем у виробництві власної продукції, або для господарських потреб виробництва, вирощування та збуту продукції.

Так, 08.11.2022 між ТОВ «Агролідер. Юа» (покупець) та «Інститутом полеводства та овочівництва» (продавець) було укладено контракт №12-78/3863, за яким покупець купує насіння батьківських ліній соняшника селекції «Інституту полеводства та овочівництва» (п. 1.1.).

Продавець продав покупцю товар в кількості, вказаній в Додатку №1 до даного контракту, який є його невід?ємною частиною. (п. 2.1.).

Товар рахується переданим продавцем і прийнятим покупцем, по кількості - згідно ваги, вказаної в Міжнародній товаротранспортній накладній (CMR) (п. 7.1.2.).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 16.03.2023 до контракту №12-78/3863 від 08.11.2022 про внесення змін в Додаток №1, загальна вартість товару складає 433 500,00 євро, загальна вага/кількість(кг) 2 550,00 кг.

Відповідно до інвойсу №IK22-082/1 від 24.03.2023 загальна вартість товару складає 433 500,00 євро, вага нетто 2 550,00 кг.

Відповідно до пакувального листа від 24.03.2023 вага нетто 2 550,00 кг, вага брутто 2 576,00 кг.

Відповідно до Міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) №1509369 ТОВ «Агролідер. Юа» отримало товар вагою брутто 2 576,00 кг (за переліком згідно інвойсу №1K22-082/1).

Відповідно до вантажно-митної декларації (23UA100100427550U1) Bн.№5400 від 27.03.2023, товар вагою нетто 2 550,00 кг, вагою брутто 2 576,00 кг задекларовано.

У свою чергу, ТОВ «Агролідер.Юа» здійснило оплату за контрактом №12-78/3863 від 08.11.2022, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №23235679 від 17.11.2022, №24835079 від 18.11.2022, №38910446 від 29.11.2022, №24729951 від 19.12.2022, №34043999 від 26.12.2022, №39262599 від 29.12.2022, №23357922 від 18.01.2023, №29076055 від 23.01.2023, №39394102 від 31.01.2023, №18255164 від 15.02.2023, №24522250 від 20.02.2023, №22176315 від 17.03.2023.

Судом встановлено, що товари (за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710) у період з 29.11.2023 по 27.05.2024 були придбані отримані як податковий кредит для ТОВ «Агролідер.Юа» для наступних потреб: внесення хімії на поля гібридизації (код 3808); фумігація складу (код 3808); передача сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у переробку (коди 4819 та 3206); протруєння насіннєвого матеріалу (від широкого спектру захворювань) (код 3808); фасування насіннєвого матеріалу на виробництві у посівні одиниці (мішки) (код 4819); фарбування посівного матеріалу (насінин соняшника) (код 3206); бензин А-95, дизельне паливо та мастила (код 2710).

На підтвердженння проведення вказаних операцій позивачем надано наступні документи.

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 3808 (внесення хімії на поля гібридизації):

- договір вирощування/контрактації від 03.11.2022 №02/11-22/с1;

- договір купівлі-продажу від 23.04.2024 №230424-1;

- специфікації від 23.04.2024 №1, від 03.05.2024№2 до договору від 23.04.2024 №230424-1;

- видаткові накладні від 23.04.2024 №1726, від 08.05.2024 №2167, від 10.05.2024 №2246;

- платіжні інструкції від 23.04.2024 №2423601124, від 08.05.2024 №2423601176, від 17.05.2024 №2423601194;

- сертифікати якості від 02.11.2023 б/н, від 01.11.2023, від 19.04.2024 №2024.04-1902, від 16.12.2023;

- експрес-накладні від 23.04.2024 №20450912294744, від 08.05.2024 №20450920909557;

- інвентаризаційний опис №5 на 27.05.2024.

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 3808 (фумігація складу):

- договори поставки від 15.01.2024 №240115-18 та від 25.01.2023 №230125-13;

- видаткові накладні від 14.12.2023 №АГ882, від 17.01.2024 №АГ29, від 27.02.2024 №АГ154;

- паспорт на продукцію;

- платіжні інструкції від 11.12.2023 №2423600651, від 16.01.2024 №2423600798, від 26.02.2024 №2423600921;

- договір купівлі-продажу від 27.01.2023 №126-01/23;

- специфікація від 27.01.2023 №126-01/23;

- видаткові накладні від 17.01.2024 №32, від 27.02.2024 №248;

- договір купівлі-продажу від 18.09.2023 №61-09/23;

- cпецифікація від 26.02.2024 №12 до договору від 18.09.2023 №61-09/23;

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 3808 (протруєння насіннєвого матеріалу (від широкого спектру захворювань)):

- договір купівлі-продажу від 07.02.2024 №ДГ-0000011;

- додаток від 07.02.2024 до №1 до договору від 07.02.2024 №ДГ-0000011;

- видаткова накладна від 07.02.2024 №РН-000181;

- платіжна інструкція від 13.02.2024 №2423600879;

- cертифікат якості від 29.11.2023 №23620/3001.

Щодо товарів за кодами УКТЗЕД 4819 та 3206 (передача сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у переробку):

- договір про надання послуг від 29.08.2023 №НП-10;

- видаткова накладна від 07.02.2024 №3;

- акти прийому-передачі від 16.02.2024 №49, №49/4, №63, №63-1 до договору від 29.08.2023 №НП-10;

- договір поставки від 16.11.2023 №27-161123/ззр ШЕ;

- додаткова угода (специфікація) №1 від 16.11.2023 до договору від 16.11.2023 №27-161123/ззр ШЕ;

- видаткові накладні від 13.12.2023 №2423, від 30.11.2023 №2414;

- платіжні інструкції від 16.11.2023 №2423600564, від 07.12.2023 №2423600639;

- cертифікат якості від 17.11.2023 №8924175122;

- видаткова накладна від 30.11.2023 №93;

- акти передачі робіт з виробництва від 03.01.2024 №41/2, від 08.01.2024 №39/5, від 08.01.2024 №38/5, вді 17.01.2024 №48/3, від 29.01.2024 №48/4, від 31.01.2024 №48/6, від 01.02.2024 №48/8, від 15.02.2024 №48/9, від 21.02.2024 №49/5, від 21.02.2024 №50/3, від 04.03.2024 №48/11, від 13.03.2024 №48/12, від 14.03.2024 №48/12;

- накладна про повернення постачальнику від 03.04.2024 №139;

- накладні вимоги на відпуск матеріалів від 03.01.2024 №00000000007, від 03.01.2024 №00000000015;

- накладні на передачу готової продукції від 03.01.2024 №11, від 03.01.2024 №16;

- товарно-транспортна накладна від 07.02.2024 №Р36 тощо.

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 2710 (дизельне паливо та мастила):

- договір купівлі-продажу товарів з використання паливних карток від 30.01.2023 №40ПК-2209/23;

- накладні на відпуск товарів від 31.01.2024 №40ПК-2209/23-9157853455 за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, від 29.02.2024 №40ПК-2209/23-9159086030 за період з 01.02.2024 по 29.02.2024, від 31.03.2024 №40ПК-2209/23-9160415320 за період з 01.03.2024 по 31.03.2024, від 30.04.2024 №40ПК-2209/23-9161758695 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, від 31.05.2024 №40ПК-2209/23-9163073051 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024, від 31.12.2023 №40ПК-2209/23-9156660349 за період з 01.12.2023 по 31.12.2023;

- платіжні інструкції від 06.02.2024 №2423600848, від 06.05.2024 №2423601173, від 11.12.2023 №2423600650, від 12.03.2024 №2423600987, від 16.04.2024 №2423601091, від 20.02.2024 №2423600905, від 22.01.2024 №2423600807, від 22.12.2023 №2423600719, від 24.05.2024 №2423601202, від 26.03.2024 №2423601026, від 29.04.2024 №2423601135;

- накази на відрядження від 29.11.2023 №107-вд, від 01.12.2023 №108-вд, від 06.12.2023 №110-вд, від 06.12.2023 №109-вд, від 08.12.2023 №111-вд, від 11.12.2023 №112-вд, від 11.12.2023 №113-вд, від 14.12.2023 №114-вд, від 15.12.2023 №115-вд тощо;

- реєстри подорожніх листів;

- інвентаризаційні описи;

- акти звірки;

- договір про сервісно-технічне обслуговування від 14.03.2023 №14032023/1;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.01.2024 №60144420, від 18.03.2024 №60146604;

- платіжні інструкції від 19.03.2024 №2423601007, від 31.01.2024 №2423600834;

- рахунок від 20.02.2024 №ПАсС-0002987;

- акт виконаних робіт від 20.02.2024 №ПАсСА-001740;

- платіжна інструкція від 26.02.2024 №2423600920.

Щодо коду УКТЗЕД 8703 суд враховує доводи позивача про те, що за вказаним кодом у період з 29.11.2023 по 27.05.2024 Товариством не здійснювало операцій, зокрема, стосовно придбання, передачі та продажу транспортних засобів.

Таким чином, надані позивачем документи по вказаних господарським операціям свідчать про те, що сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідність платника податку критеріям ризиковості встановлено внаслідок здійснення ризикової діяльності контрагентами позивача.

Вказане свідчить про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач фактично визначив «ризикового» контрагента, однак не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначив на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

Щодо посилання на здійснення позивачем господарської діяльності із ризиковими контрагентами суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд вважає безпідставними твердження контролюючого органу про віднесення контрагента позивача до ризикових платників податку як на підставу для прийняття рішення про відповідність ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» критеріям ризиковості платника податку.

Поряд із цим, суд зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

У даному випадку, оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 дійшов висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Відтак, висновки контролюючого органу щодо ризикових операцій позивача за період з 29.11.2023 по 27.05.2024 за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Отже, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача-2 виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то така вимога підлягає задоволенню, оскільки пункт 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ позивача, ТОВ «АГРОЛІДЕР.ЮА» 30.08.2024 було взято на облік як платника податків ГУ ДПС у Київській області.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, належить виключно до відповідача-2.

Оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано, тому зобов`язання відповідача-2 виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки останнім прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2024 №142872 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, м. Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» (адреса: 08129, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, 26, офіс 1, код ЄДРПОУ 44857595) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» (адреса: 08129, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, 26, офіс 1, код ЄДРПОУ 44857595) судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.