Постанова

від 25.12.2024 по справі 320/44654/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/44654/24 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2024 №142872 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю та необґрунтованістю оскаржуваного рішення про відповідність ТОВ «Агролідер.ЮА» критеріям ризиковості, оскільки надані позивачем документи засвідчують факт реального виконання господарських операцій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2024 №142872 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано причин та підстав задоволення позовних вимог в частині зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На думку скаржника, зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «Агролідер.ЮА» з переліку ризикових платників податків, суперечить Порядку №1165, визначеному законодавством та є передчасним.

Крім того, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вказана апеляційна скарга вмотивована тим, що позивачем не надано до контролюючого органу копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, що вказує про правомірність оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційні скарги позивачем звернуто увагу на те, що надані апелянтами апеляційні скарги не містять жодного правового аргументування та жодних доказів про правомірність дій скаржників.

Як зазначає позивач, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що надані позивачем контролюючому органу документи були достатні для прийняття рішення про невідповідність ТОВ «Агролідер.ЮА» критеріям ризиковості платника податків, оскаржуване рішення є об`єктивно протиправним та обґрунтовано визнано протиправним судом першої інстанції.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 01.07.2024 №142872 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Комісією регіонального рівня, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку додатку №1 до Порядку №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.06.2024 №2 встановлено відповідність товариства критеріям ризиковості, а саме: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення стали господарські операції за період з 29.11.2023 по 27.05.2024 за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710 та у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано, тому зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно п. 5 даного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Згідно додатку №4 до вказаного Порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Вказане спростовує позицію контролюючого органу щодо неможливості оскарження суб`єктом господарювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством України чітко та однозначно визначено, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, під час прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, зокрема встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості, а саме: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення стали господарські операції за період з 29.11.2023 по 27.05.2024 за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710.

У свою чергу, за період здійснення господарських операцій з 29.11.2023 по 27.05.2024, коди УКТЗЕД, які потрапили у зону ризику, були використані позивачем у виробництві власної продукції, або для господарських потреб виробництва, вирощування та збуту продукції.

Так, 08.11.2022 між ТОВ «Агролідер.ЮА» (покупець) та «Інститутом полеводства та овочівництва» (продавець) було укладено контракт №12-78/3863, за яким покупець купує насіння батьківських ліній соняшника селекції «Інституту полеводства та овочівництва».

Згідно пункту 2.1 вказаного контракту продавець продав покупцю товар в кількості, вказаній в Додатку №1 до даного контракту, який є його невід`ємною частиною.

У відповідності до пункту 7.1.2 контракту товар рахується переданим продавцем і прийнятим покупцем, по кількості - згідно ваги, вказаної в Міжнародній товаротранспортній накладній (CMR).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 16.03.2023 до контракту №12-78/3863 від 08.11.2022 про внесення змін в Додаток №1, загальна вартість товару складає 433 500,00 євро, загальна вага/кількість(кг) 2 550,00 кг.

Згідно інвойсу №IK22-082/1 від 24.03.2023 загальна вартість товару складає 433 500,00 євро, вага нетто 2 550,00 кг, та відповідно до пакувального листа від 24.03.2023 вага нетто 2 550,00 кг, вага брутто 2 576,00 кг.

У свою чергу, у відповідно до Міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) №1509369 ТОВ «Агролідер.ЮА» отримало товар вагою брутто 2 576,00 кг (за переліком згідно інвойсу №1K22-082/1), та згідно вантажно-митної декларації (23UA100100427550U1) Bн.№5400 від 27.03.2023, товар вагою нетто 2 550,00 кг, вагою брутто 2 576,00 кг задекларовано.

Як наслідок, ТОВ «Агролідер.ЮА» здійснило оплату за контрактом №12-78/3863 від 08.11.2022, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №23235679 від 17.11.2022, №24835079 від 18.11.2022, №38910446 від 29.11.2022, №24729951 від 19.12.2022, №34043999 від 26.12.2022, №39262599 від 29.12.2022, №23357922 від 18.01.2023, №29076055 від 23.01.2023, №39394102 від 31.01.2023, №18255164 від 15.02.2023, №24522250 від 20.02.2023, №22176315 від 17.03.2023.

При цьому, слід зазначити, що товари (за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710) у період з 29.11.2023 по 27.05.2024 були придбані отримані як податковий кредит для ТОВ «Агролідер.Юа» для наступних потреб: внесення хімії на поля гібридизації (код 3808); фумігація складу (код 3808); передача сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у переробку (коди 4819 та 3206); протруєння насіннєвого матеріалу (від широкого спектру захворювань) (код 3808); фасування насіннєвого матеріалу на виробництві у посівні одиниці (мішки) (код 4819); фарбування посівного матеріалу (насінин соняшника) (код 3206); бензин А-95, дизельне паливо та мастила (код 2710).

На підтвердженння проведення вказаних операцій позивачем надано наступні документи.

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 3808 (внесення хімії на поля гібридизації): договір вирощування/контрактації від 03.11.2022 №02/11-22/с1; договір купівлі-продажу від 23.04.2024 №230424-1; специфікації від 23.04.2024 №1, від 03.05.2024№2 до договору від 23.04.2024 №230424-1; видаткові накладні від 23.04.2024 №1726, від 08.05.2024 №2167, від 10.05.2024 №2246; платіжні інструкції від 23.04.2024 №2423601124, від 08.05.2024 №2423601176, від 17.05.2024 №2423601194; сертифікати якості від 02.11.2023 б/н, від 01.11.2023, від 19.04.2024 №2024.04-1902, від 16.12.2023; експрес-накладні від 23.04.2024 №20450912294744, від 08.05.2024 №20450920909557; інвентаризаційний опис №5 на 27.05.2024.

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 3808 (фумігація складу): договори поставки від 15.01.2024 №240115-18 та від 25.01.2023 №230125-13; видаткові накладні від 14.12.2023 №АГ882, від 17.01.2024 №АГ29, від 27.02.2024 №АГ154; паспорт на продукцію; платіжні інструкції від 11.12.2023 №2423600651, від 16.01.2024 №2423600798, від 26.02.2024 №2423600921; договір купівлі-продажу від 27.01.2023 №126-01/23; специфікація від 27.01.2023 №126-01/23; видаткові накладні від 17.01.2024 №32, від 27.02.2024 №248; договір купівлі-продажу від 18.09.2023 №61-09/23; cпецифікація від 26.02.2024 №12 до договору від 18.09.2023 №61-09/23;

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 3808 (протруєння насіннєвого матеріалу (від широкого спектру захворювань)): договір купівлі-продажу від 07.02.2024 №ДГ-0000011; додаток від 07.02.2024 до №1 до договору від 07.02.2024 №ДГ-0000011; видаткова накладна від 07.02.2024 №РН-000181; платіжна інструкція від 13.02.2024 №2423600879; - cертифікат якості від 29.11.2023 №23620/3001.

Щодо товарів за кодами УКТЗЕД 4819 та 3206 (передача сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у переробку): - договір про надання послуг від 29.08.2023 №НП-10; видаткова накладна від 07.02.2024 №3; акти прийому-передачі від 16.02.2024 №49, №49/4, №63, №63-1 до договору від 29.08.2023 №НП-10; договір поставки від 16.11.2023 №27-161123/ззр ШЕ; додаткова угода (специфікація) №1 від 16.11.2023 до договору від 16.11.2023 №27-161123/ззр ШЕ; видаткові накладні від 13.12.2023 №2423, від 30.11.2023 №2414; платіжні інструкції від 16.11.2023 №2423600564, від 07.12.2023 №2423600639; cертифікат якості від 17.11.2023 №8924175122; видаткова накладна від 30.11.2023 №93; акти передачі робіт з виробництва від 03.01.2024 №41/2, від 08.01.2024 №39/5, від 08.01.2024 №38/5, вді 17.01.2024 №48/3, від 29.01.2024 №48/4, від 31.01.2024 №48/6, від 01.02.2024 №48/8, від 15.02.2024 №48/9, від 21.02.2024 №49/5, від 21.02.2024 №50/3, від 04.03.2024 №48/11, від 13.03.2024 №48/12, від 14.03.2024 №48/12; накладна про повернення постачальнику від 03.04.2024 №139; накладні вимоги на відпуск матеріалів від 03.01.2024 №00000000007, від 03.01.2024 №00000000015; накладні на передачу готової продукції від 03.01.2024 №11, від 03.01.2024 №16; товарно-транспортна накладна від 07.02.2024 №Р36 тощо.

Щодо товарів за кодом УКТЗЕД 2710 (дизельне паливо та мастила): договір купівлі-продажу товарів з використання паливних карток від 30.01.2023 №40ПК-2209/23; накладні на відпуск товарів від 31.01.2024 №40ПК-2209/23-9157853455 за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, від 29.02.2024 №40ПК-2209/23-9159086030 за період з 01.02.2024 по 29.02.2024, від 31.03.2024 №40ПК-2209/23-9160415320 за період з 01.03.2024 по 31.03.2024, від 30.04.2024 №40ПК-2209/23-9161758695 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, від 31.05.2024 №40ПК-2209/23-9163073051 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024, від 31.12.2023 №40ПК-2209/23-9156660349 за період з 01.12.2023 по 31.12.2023; платіжні інструкції від 06.02.2024 №2423600848, від 06.05.2024 №2423601173, від 11.12.2023 №2423600650, від 12.03.2024 №2423600987, від 16.04.2024 №2423601091, від 20.02.2024 №2423600905, від 22.01.2024 №2423600807, від 22.12.2023 №2423600719, від 24.05.2024 №2423601202, від 26.03.2024 №2423601026, від 29.04.2024 №2423601135; накази на відрядження від 29.11.2023 №107-вд, від 01.12.2023 №108-вд, від 06.12.2023 №110-вд, від 06.12.2023 №109-вд, від 08.12.2023 №111-вд, від 11.12.2023 №112-вд, від 11.12.2023 №113-вд, від 14.12.2023 №114-вд, від 15.12.2023 №115-вд тощо; реєстри подорожніх листів; інвентаризаційні описи; акти звірки; договір про сервісно-технічне обслуговування від 14.03.2023 №14032023/1; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.01.2024 №60144420, від 18.03.2024 №60146604; платіжні інструкції від 19.03.2024 №2423601007, від 31.01.2024 №2423600834; рахунок від 20.02.2024 №ПАсС-0002987; акт виконаних робіт від 20.02.2024 №ПАсСА-001740; платіжна інструкція від 26.02.2024 №2423600920.

Щодо коду УКТЗЕД 8703 слід зазначити, що за вказаним кодом у період з 29.11.2023 по 27.05.2024 позивач не здійснював операції, зокрема, стосовно придбання, передачі та продажу транспортних засобів.

Таким чином, надані позивачем документи по вказаних господарським операціям свідчать про те, що сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами.

При цьому, приймаючи спірне рішення, податковий орган виходив з того, що відповідність платника податку критеріям ризиковості встановлено внаслідок здійснення ризикової діяльності контрагентами позивача.

Вказане свідчить про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач фактично визначив «ризикового» контрагента, однак не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначив на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

У свою чергу, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відтак, твердження контролюючого органу про віднесення контрагента позивача до ризикових платників податку як на підставу для прийняття рішення про відповідність ТОВ «Агролідер.ЮА» критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам чинного законодавства.

У той же час, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Втім, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Під час розгляду справи відповідачі не надали належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

У свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 дійшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 свідчить про те, що вказаним Порядком не передбачено право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформаці, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Згідно частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, висновки контролюючого органу щодо ризикових операцій позивача за період з 29.11.2023 по 27.05.2024 за кодами УКТЗЕД 3808, 4819, 8703, 3206, 2710 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що спростовує посилання скаржника на відсутність підстав для зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як наслідок, зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства, про що вірно відзначено судом першої інстанції.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

І.В. Штульман