Рішення

від 25.11.2024 по справі 340/1162/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1162/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік-Авто-Транс" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника - адвоката Петришину Н.В.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 887/0406 від 24.01.2024 про сплату фінансових санкцій у розмірі 24605,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в акті перевірки відсутні обґрунтування, платнику податків не зрозуміло за які саме порушення і яким чином здійсненні нарахування фінансових санкцій. В Акті перевірки, в частині "Розрахунок штрафних санкцій ТОВ "ТРАФІК-АВТО-ТРАНС"" зазначено, що документ, який досліджувався контролюючим органом під час перевірки це "Податкова декларація з податку на прибуток підприємств № 9172184954 від 01.09.22, платіж "1102100"". Однак, 01.09.2022 року позивачем направлено контролюючому органу дві податкові декларації з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2022 р. № 9172184954 та з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 р. № 9172194578. Враховуючи приписи статті 49 та пункту 137.4 статті 137 ПК України, а саме, що податкова декларація розраховується наростаючим підсумком, позивачу не зрозуміло чому відповідачем взято до уваги декларацію за більш ранній період, коли одночасно вже подана наступна за наростаючим підсумком. І, з огляду на вищезазначене, не зрозуміло яким чином встановлений зв`язок між платежем "1102100" та узгодженим зобов`язанням № 9172184954.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачем було проведено сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за І квартал 2022 року в сумі 246058,0 грн з затримкою у 126 днів (01.09.2022 обліковано в ІКП суму грошового зобов`язання до сплати в бюджет 301290 грн, 05.01.2023 погашено залишок суми грошового зобов`язання 246058 грн). Отже, відповідно до п. 124.1 ст.124 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (а.с.54-55).

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій не погодився з позицією відповідача та ще раз зазначив, що відповідачем не надано матеріалів, що були взяті при винесені спірного рішення, не доведено правильність розрахунку штрафних санкцій і не обґрунтовано, чому для визначення розміру узгодженої суми грошового зобов`язання взято до уваги податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9172184954 від 01.09.2022, в той час коли вже була прийнята наступна. Яким чином, враховуючи наростаючий підсумок формування суми зобов`язання платника податку, контролюючий орган встановив саме суму у розмірі 246058,00 грн, адже було здійснено ряд авансових платежів. Тож, для розрахунку штрафних санкцій не достатньо взяти до уваги останній платіж і розрахувати з нього розмір штрафу 10 %. Адже, визначальним є встановити розмір грошового зобов`язання відповідно до поданих податкових декларацій і врахувати розміри авансових платежів (а.с.64-65).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Так, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Трафік-Авто-Транс" щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, за результатами якої складено акт № 9789/11-28-04-06/40555803 від 06.12.2023 року.

Згідно з висновками акту перевірки, ТОВ Трафік-Авто-Транс" несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.09.2022 року по 05.01.2023 року, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.58-59).

Не погодившись з результатами перевірки позивачем було подано заперечення вих.№ 22/01/2024 від 22.01.2024 (вх.№2247/6 від 22.01.2024) на акт камеральної перевірки від 06.12.2023 № 9789/11-28-04-06/40555803 (а.с.11).

Платнику направлено відповідь № 457/6/11-28-04-06 від 23.01.202024, що заперечення не підлягає розгляду в зв`язку з недотриманням термінів визначених п.86.7 ст.86 ПКУ (а.с.12).

На підставі Акту камеральної перевірки, з огляду на наведені порушення, контролюючим органом 24.01.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 887/0406, яким до позивача, у відповідності до п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України, було застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 10% на суму 24605,80 грн (а.с.60).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі ПК України) та Кодексом адміністративного судочинства України (також КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України).

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями п. 137.4 ст. 137 ПК України передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідно до пп. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податкових законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Так, у постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21 та від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пп.124.1, 124.2 або 124.3 ст.124 ПК України.

Зокрема, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за п. 124.2 і п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п. 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2022 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2022 року № 9172184954 з узгодженою сумою податкового зобов`язання 301290 грн (а.с.20-23).

Питання дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання згідно вищевказаної податкової декларації було предметом дослідження в ході проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 06.12.2023 № 9789/11-28-04-06/40555803 від 06.12.2023 (а.с.58-59).

Зокрема, як встановлено камеральною перевіркою, позивачем проведена сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за І квартал 2022 року в сумі 246058,00 грн несвоєчасно, чим порушено п.57.1 ст.57 ПК України.

Як зазначив представник відповідача, згідно ІКП за 2023 рік грошове зобов`язання в сумі 246058,00 грн погашено позивачем 05.01.2023 (а.с.70).

Податковим повідомленням-рішенням № 887/0406 від 24.01.2024 за затримку на 126 календарних днів сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 246058,00 грн до позивача, у відповідності до п.124.1 ст.124 ПК України, застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 10% - 24605,80 грн (а.с.60, 62).

Доказів своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання позивачем не надано, що в свою чергу є підставою для застосування положень п. 124.1 ст. 124 ПК України, а тому контролюючим органом правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Стосовно посилання на п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, то суд зазначає наступне.

З 12.03.2020 до 30.06.2023 на всій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати податку на прибуток у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій його застосування із 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до абз.1-3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу "Перехідні положення" ПК України (підлягає застосуванню з 27.05.2022 року) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Положеннями абз.18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону № 2260-IX визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з 27.05.2022 р. було поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО