Рішення

від 22.11.2024 по справі 380/17986/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

22 листопада 2024 рокусправа № 380/17986/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту міської агломерації Львівської міської ради (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту міської агломерації Львівської міської ради щодо відмови у реєстрації місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 за місцем проживання матері;

- зобов?язати Департамент міської агломерації Львівської міської ради здійснити реєстрацію малолітньої дитини - ОСОБА_3 за місцем реєстрації матері, а саме: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.03.2024 позивач звернулася до відповідача з заявою про реєстрацію місця проживання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем своєї реєстрації.

14.03.2024 позивачу за результатами розгляду заяви відмовлено у вчиненні дій пов`язаних з реєстрацією місця проживання малолітньої дитини, з підстав визначених п. 33 Постанови КМ України «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» № 265 від 07.02.2022 року.

Вважає, що такі протиправні дії відповідача мають негативний вплив на соціально- правові гарантії дитини, унеможливлюють забезпечення її фізичного, інтелектуального, культурного розвитку, перешкоджають створенню умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Вказує, що 03.08.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 народилися донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , в той час як ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що через розпочату 24.02.2022 російською федерацією військову агресію вимушена була виїхати за кордон, де у м. Рим, Італія народився ОСОБА_3 , що підтверджується загальною випискою з реєстру актів народження.

Після відновлення надання послуги щодо реєстрації місця проживання, надання якої було зупинено відповідно до постанови КМУ від 12.03.2022 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем , публічних електронних реєстрів в умовах воєнного часу», позивач 14.03.2024 звернулася до відповідного територіального ЦНАП (структурний підрозділ відповідача) із заявою, за результатами розгляду якої, позивачу було відмовлено у вчиненні дій пов`язаних з реєстрацією місця проживання малолітньої дитини, з підстав визначених п. 33 Постанови КМ України «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» N 265 від 07.02. 2022 року.

Покликається на положення п. 34 Порядку згідно якого, у разі коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Мотивуючи підставність заявлених вимог, посилається на те, що позивач та батько малолітньої дитини ОСОБА_2 зареєстровані за різними адресами, відтак постала необхідність в одержані згоди від батька або ж його присутності при поданні заяви про реєстрацію місця проживання дитини. Проте, на момент звернення з заявою до територіального ЦНАП, батько був відсутній, позаяк з липня 2022 року перебуває за кордоном.

Додатково зазначає, що ОСОБА_2 нотаріально засвідчену згоду не надав, а між позивачем та ОСОБА_5 відсутній спір щодо місця проживання малолітньої дитини.

Позивач стверджує, що відмовляючи у реєстрації місця проживання дитини, з підстав визначених п. 33 Порядку, фактично має місце порушення законних прав та інтересів малолітньої дитини, оскільки за відсутності місця реєстрації, позивач фактично позбавлений можливості забезпечити належні соціально-правові гарантії дитини, як от реєстрація дитини у дошкільний навчальний заклад чи забезпечення первинною медичною допомогою, та вважає що такі дії відповідача суперечать принципам та основним засадам щодо вільного вибору місця проживання.

В адміністративному позові посилається на нормативні положення ст. 160 Сімейного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затверджений Постановою КМ України N2 265 від 07.02.2022 року, ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89, ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та ст. ст. 2, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Ухвалою від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою від 27.08.2024 також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 34857866) та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою від 15.10.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради (79040, вул. І. Виговського, буд. 34, м. Львів; ЄДРПОУ 04056084).

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Треті особи пояснень щодо позову суду не подали.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.08.2019 позивач та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що 03.08.2019 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Львівські області складено актовий запис № 2311 та видано свідоцтво про шлюб № І НОМЕР_2 .

За час шлюбу у позивача та ОСОБА_2 народилися спільні діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 07.04.2021 Львівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) складено актовий запис № 345 та 07.04.2021 видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ; а також ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Римі, що підтверджується загальною випискою з реєстру актів про народження Відділу актів громадянського стану за 2022 рік № 00155 частина 2 серія В25 від 17.05.2022.

Згідно із паспортом позивача КВ 604744, що виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівські області 05.03.2001 року, зареєстроване місце проживання є АДРЕСА_4 .

Відповідно до паспорту ОСОБА_2 НОМЕР_4 , що виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 05.09.2001 року, місце проживання чоловіка позивача та батька ОСОБА_7 є с. Старе Село, Пустомитівський район, Львівської області.

14.03.2024 позивач звернулася до Департаменту міської агломерації Львівської міської ради з Заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_4 .

14.03.2024 у реєстрації місця проживання відмовлено згідно з п. 33 (подання заяви про реєстрацію місця проживання особи віком до 14 років здійснюється одним з батьків (законних представників) за згодою іншого з батьків (законних представників) Порядку декларування та реєстрації місця проживання (передування) затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 № 265.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернулася до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є реєстрація місця поживання малолітньої дитини позивача за місцем своєї реєстрації, за відсутності згоди про це батька дитини.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулює Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон України № 1871-IX від 05.11.2021).

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України № 1871-IX від 05.11.2021 реєстрація місця проживання (перебування) особи визначається, як внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників. ( ч. 3 ст. 5 Закону України № 1871-IX від 05.11.2021).

Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи врегульовано ст. 9 Закону України № 1871-IX від 05.11.2021.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 1871-IX від 05.11.2021 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України № 1871-IX від 05.11.2021 до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі ( п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 1871-IX від 05.11.2021).

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також форми необхідних для цього документів, визначаються Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування) що затверджений становою Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 р. № 265 (далі - Порядок).

Так, згідно з п. 27-29 Порядку реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності.

У разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів.

Судом становлено, що 14.03.2024 позивач звернулася до відповідача з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4 ., та того ж дня отримала відмову у здійсненні такої реєстрації з посиланням на п. 33 Порядку.

Відповідно до п. 33 Порядку подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до встановлених обставин справи ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 в силу положень абз. 1 ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України, згідно якої, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, є малолітньою дитиною станом на 14.03.2024, адже не досяг 14 років.

Таким чином, подання заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється одним з його батьків за згодою іншого з батьків.

Поряд з цим, матеріали судової справи не містять згоди ОСОБА_2 як батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рєстрацію місця проживання малолітньої дитини, ні у вигляді нотаріально засвідченої заяви, а також не підтверджено надання такої згоди ОСОБА_2 14.03.2024 при подачі відповідної заяви позивачем відповідачу, адже подана заява від 14.03.2024 таких відомостей не містить.

Згідно з п.п. 3 п. 87 Порядку орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

Таким чином, відповідач відмовляючи позивачу в реєстрації малолітньої дитини, діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України з питань реєстрації місця проживання, адже позивач в супереч вимогам п. 33 Порядку не надав ані письмової згоди другого з батьків, ні відповідного рішення суду чи органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, а також ОСОБА_2 не була надана згода на реєстрацію місяця проживання, при подачі такої заяви 14.03.2024.

Посилання позивача на п. 34 Порядку згідно якого, у разі коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається, суд вважає нерелеватним до обставин спору, адже у позивача та бать ка дитини ОСОБА_2 різні місця реєстрації.

Право батьків на визначення місця проживання дитини визначено ст. 160 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд роз`яснює, що у випадку існування спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, такий спір може бути вирішений судом в порядку цивільного судочинства, адже згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд звертає увагу, що позивач посилається на обставину перебування, на час його звернення 14.03.2024 з відповідною заявою до відповідача, ОСОБА_2 за кордоном. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, які можуть підтвердити факт перебування ОСОБА_5 за межами державного кордону України. Таким чином, обставина перебування ОСОБА_2 14.03.2024 за межами державного кордону України не доведена належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Департамент міської агломерації Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 23948575).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 34857866).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (79040, вул. І. Виговського, буд. 34, м. Львів; ЄДРПОУ 04056084).

Повне рішення суду складено 22.11.2024.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна