Постанова

від 13.11.2024 по справі 2-2997

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-2997

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/202/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Арбімаркет» та зняття арешту з майна,

за апеляційною скаргою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Якимець О.І.,-

встановив:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою.

ОСОБА_1 просив:визнати неправомірною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладеного відповідно до постанови державного виконавця № 1603/8 від 20 серпня 2010 року (реєстраційний номер обтяження 10367103).

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні відділів державної виконавчої служби перебували виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого документа № 2-2997 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості за кредитним договором у розмірі 115 483 грн 80 коп.

Постановою державного виконавця від 20 серпня 2010 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1

30 грудня 2021 року та 27 грудня 2023 року виконавцем прийняті постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку із відсутністю майна у боржника.

ОСОБА_1 просить скасувати арешт з нерухомого майна, накладеного відповідно до постанови державного виконавця № 1603/8 від 20 серпня 2010 року.

Вважав неправомірною бездіяльність Вишневого відділу ДВС, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 рокуназвану скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 накладеного відповідно до постанови державного виконавця № 1603/8 від 20 серпня 2010 року (реєстраційний номер обтяження 10367103).

Знято арешт з нерухомого майна, тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10367103; зареєстровано: 15 жовтня 2010 року 11:01:15 за № 10367103 реєстратором Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 літ. А; підстава обтяження: постанова 1603/8, 20 серпня 2010 року, відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ); обтяжувач та заявник: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, код 34903037.

В апеляційній скарзі Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог. Враховуючи, що виконавчі провадження на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебувають та повторно виконавчий лист № 2-2997 до примусового виконання правонаступником банку не пред`являвся, відтак, відсутні підстави для існування арешту. Дії державного виконавця щодо нескасування накладеного арешту на нерухоме майно свідчать про порушення прав боржника.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Встановлено, що у провадженні відділів державної виконавчої служби перебивали виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого документа № 2-2997 виданого Подільським районним судом м. Києва 22 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 115 483 грн 80 коп.

Постановою державного виконавця № 1603/8 від 20 серпня 2010 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1

30 грудня 2011 року та 27 грудня 2013 року виконавцем винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу згідно із п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач повторно виконавчий лист не пред`являв до виконання та не звертався із заявами про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

13 липня 2023 року представник ОСОБА_1 звертався до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з нерухомого майна.

Листом від 09 серпня 2023 року за № 31577 повідомлено про неможливість зняття арешту у зв`язку із відсутністю відомостей про виконавче провадження на підставі якого накладено арешт на нерухоме майно № 1603/08 від 20 серпня 2010 року ВДВС Києво-Святошинського РУЮ.

Обґрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_1 зазначав, що накладений 20 серпня 2010 року арешт на нерухоме майно перешкоджає реалізації скаржником свого конституційного права на вільне володіння та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За ст. 319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом встановлено, що 30 грудня 2011 року та 27 грудня 2013 року виконавцем винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу згідно із п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Так, повернення виконавчого документа на підставі вказаної норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає обов`язку державного виконавця щодо зняття раніше накладеного арешту в рамках даного виконавчого провадження.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ОСОБА_1 на неправомірність дій державного виконавця щодо незняття арешту із майна боржника.

Повертаючи виконавчий лист стягувачу, державний виконавець діяв в межах та у спосіб, визначений ЗакономУкраїни «Про виконавче провадження».

Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для існування арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця № 1603/8 від 20 серпня 2010 року, оскільки матеріали справи не містять інформації щодо сплати боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, скаржник зазначив щодо відсутності відомостей про наміри чи виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед стягувачем та сплати виконавчого збору до державного бюджету.

Відтак, суд першої інстанції помилково та необгрунтовано визнав неправомірною бездіяльність Вишневого відділу ДВС та скасував арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 19 жовтня 2023 року постановлена з неповним з`ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуваннюз ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Арбімаркет» та зняття арешту з майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 684 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 25 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

В.І. Олійника