Постанова

від 19.11.2024 по справі 160/9506/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/9506/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника позивача Тимофієва Є.Л.

представника відповідача Горбань А.Г.

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)

в адміністративній справі №160/9506/24 за позовом Приватного підприємства "ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС" до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС", звернувся 11.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №35982/09-05 від 04.12.2023 про застосування штрафних санкцій в сумі 8160 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №35982/09-05 від 04.12.2023 є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки камеральна перевірка щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з акцизного податку за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року здійснена з порушення строків, передбачених пункту 76.3 статті 76 ПК України. Крім того представник позивача зазначає, що у ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» відсутній обов`язок подавати звітність з акцизного податку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року, оскільки з 19.01.2023 анульована ліцензія і підприємство не є платником акцизного податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №35982/09-05 від 04.12.2023 про застосування штрафних санкцій.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), оскільки під час прийняття спірного рішення контролюючим органом не враховано ту обставину, що 19.01.2023 ліцензію ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202000166, термін дії з 20.03.2020 до 20.03.2025 анульовано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Крім того, під час розгляду справи було встановлено порушення відповідачем порядку та процедури проведення камеральної перевірки. Зазначене порушення процедури проведення перевірки є також самостійною підставою для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що за результатами проведеної камеральної перевірки ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС складено акт від 27.10.2023 №39672/04-36-09-05/36511498 за неподання декларацій з акцизного податку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року. Не погоджуючись з висновками акта камеральної перевірки ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» (36511498) надані заперечення до акту. За результатами розгляду заперечень до акту камеральної перевірки, за неподання декларацій з акцизного податку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року, винесене податкове повідомлення рішення від 04.12.2023 № 35982/09-05, сума застосованих штрафних санкцій складає 8160гривень. Зазначає, що декларації з акцизного податку за звітні періоди лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року ПП «Газ Сервіс Плюс» станом на 18.04.2024 року не подані. Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області перевіряючи своєчасність подання ПП «Газ Сервіс Плюс» податкових декларацій не вийшло за межі встановленого Кодексом строку проведення камеральної перевірки.

Також зазначає, що першим податковим періодом за який суб`єкт господарювання повинен подати декларацію є місяць в якому його включено до реєстру, а остатнім податковим періодом є місяць в якому його виключено з реєстру платників. Оскільки ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» (36511498) перебувало зареєстрованим в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, відповідно до п.49.2-1 ст. 49 ПКУ, зобов`язані подавати податкові декларації незалежно від того, чи проводили господарську діяльність у звітному податковому періоді. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №35982/09-05 від 04.11.2023 на суму 8160,0 грн діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36511498) зареєстроване як юридична особа, про що 21.10.2009 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 12251020000000537.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є:

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний);

46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

47.30 Роздрібна торгівля пальним;

35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

20.03.2020 ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990614202000166). Термін дії з 20.03.2020 до 20.03.2025.

19.01.2023 ліцензію ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202000166, термін дії з 20.03.2020 до 20.03.2025 анульовано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується витягом з розпорядження від 19.01.2023 №16-рл (внутрішній номер 113736).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку правил щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з акцизного податку за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності №39672/04-36-09-05/36511498 від 27.10.2023, яким встановлено порушення суб`єктом господарювання, а саме: неподання податкової звітності з акцизного податку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року.

Не погодившись з висновками, що викладені в акті перевірки №39672/04-36-09-05/36511498 від 27.10.2023, ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» подало заперечення від 16.11.2023 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Листом від 30.11.2023 за №79025/6/04-36-09-05-13 ГУ ДПС у Дніпропетровській області розглянуто заперечення ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» від 16.11.2023 та зазначено, що ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» відповідно до п.п. 212.1.15 п.212.1 ст. 212 Податкового кодексу України зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального за реєстраційним номером №6030 від 09.06.2022. Реєстрація платником акцизного податку анульована 09.11.2023 за заявою платника.

На підставі акту перевірки №39672/04-36-09-05/36511498 від 27.10.2023, відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №35982/09-05 від 04.12.2023, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 8160грн.

Позивач подав скаргу від 10.01.2024 до Державної податкової служби України щодо податкового повідомлення-рішення №35982/09-05 від 04.12.2023.

Рішенням Державної податкової служби України №6847/6/99-00-06-03-01-06 від 12.03.2024 скаргу ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» від 10.01.2024 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №35982/09-05 від 04.12.2023 - без змін.

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення №35982/09-05 від 04.12.2023 про застосування штрафних санкцій в сумі 8160 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п.6.1 ст.6 ПК України).

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

За змістом пунктів 49.1, 49.2 та 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.

Згідно з підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 212.3.1-1 особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Пунктом же 223.2 статті 223 ПК України передбачено, що платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8

пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (пп.222.3.2 п.222.3 ст.222 ПК України).

Аналіз приписів підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 та пункту 223.2 статті 223 ПК України дає підстави для висновку, що платник акцизного податку лише після здійснення реєстрації як платника акцизного податку подає контролюючому органу декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Разом з тим, саме за контролюючим органом, в якому зареєстрований платник податків, як платник акцизного податку, виникає одночасний обов`язок щодо прийняття податкової звітності по акцизному податку від суб`єкта господарювання.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи встановлене, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження, зокрема на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.01.2023 ліцензію ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202000166, термін дії з 20.03.2020 до 20.03.2025 анульовано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується витягом з розпорядження від 19.01.2023 №16-рл (внутрішній номер 113736).

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано піддав критиці доводи відповідача, що реєстрація позивача, як платника акцизного податку з реалізації пального, анульована за заявою платника 09.11.2023.

При цьому матеріали справи не містять (відповідача не надано) доказів, що згідно з інформаційними ресурсами ДПС України на момент складання акту камеральної перевірки ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» (36511498) перебувало в актуальному стані в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового за реєстраційним №6030 від 09.06.2022, а реєстрація платника акцизного податку з реалізації пального анульована за заявою платника 09.11.2023. Отже, ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» не мало обов`язку з подання до контролюючого органу податкової звітності з акцизного податку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №35982/09-05 від 04.12.2023 про застосування штрафних санкцій в сумі 8160 грн. прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом не враховано, що 19.01.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області анульовано ліцензію ПП «ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202000166, термін дії з 20.03.2020 до 20.03.2025.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, пунктом 76.3 статті 76 ПК України виокремлено два строки протягом яких може проводитись камеральна перевірка, а саме:

для перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку 30 днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;

для перевірки з інших питань 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання (строк визначений у статті 102 ПК України).

У практиці Верховного Суду наявні висновки щодо застосування абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України у контексті розуміння інших питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, а строк для її проведення визначається з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Так, Верховний Суд до інших питань послідовно відносить питання своєчасності сплати грошових зобов`язань (зокрема, постанова Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №821/850/18), своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН (зокрема постанови Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №240/2549/19, від 04.03.2021 у справі №820/3499/17, від 17.07.2020 у справі № 826/4776/17).

У цьому випадку камеральну перевірку проведено щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з акцизного податку, зокрема, за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року.

Такі питання за своїм змістом охоплюються вжитою у абзаці 1 пункту 76.3 статті 76 ПК України конструкцією «камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку», адже не стосуються ані питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань, ані питання своєчасності реєстрації податкових накладних.

Відтак, питання камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Подібна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №320/4840/22.

В силу пункту 76.3 статті 76 ПК України граничний строк проведення камеральної перевірки щодо своєчасного подання декларацій з акцизного податку є наступним, а саме:

за лютий 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 березня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 20.04.2023;

за березень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 квітня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 21.05.2023;

за квітень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 травня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 20.06.2023;

за травень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 червня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 21.07.2023;

за червень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 липня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 20.08.2023;

за липень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 серпня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 20.09.2023;

за серпень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 вересня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 21.10.2023;

за вересень 2023 року (граничний строк подання декларації з акцизного податку - 20 жовтня 2023 року), камеральну перевірку необхідно було провести до 20.11.2023.

В свою чергу камеральна перевірка здійснена 27.10.2023 за всіма періодами разом, а саме: за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року.

Аналіз вказаних обставин та норм права дає підстави для висновку, що камеральна перевірка щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 проведена із порушенням 30-денного строку, визначеного пунктом 76.3 статті 76 ПК України.

Суд враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, відповідно до яких, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, провівши камеральну перевірку поза межами встановленого законодавством граничного строку з формалізацією її результатів у відповідному акті, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, тому таке порушення є істотним, призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.

Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Відтак, під час розгляду справи встановлено порушення відповідачем порядку та процедури проведення камеральної перевірки.

Зазначене порушення процедури проведення перевірки є також самостійною підставою для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №816/501/16 та у постанові від 01.06.2022 у справі №520/7331/21.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 19.11.2024.

В повному обсязі постанова виготовлена 25.11.2024.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова