Постанова

від 25.11.2024 по справі 400/198/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/198/23

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за позовом адвоката Рак Вікторії Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ», до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2023 року адвокат Рак В.О., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» (далі ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ») звернулася до суду першої інстанції з позовом до Львівської митниці (далі відповідач, Митниця), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/700016/2 від 18.08.2022.

Окрім цього, адвокат просила стягнути з Митниці, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь товариства, судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог адвокат Рак В.О., зазначає, що у суб`єкта владних повноважень відсутні законодавчо визначені підстави для коригування митної вартості товару під час його розмитнення із посиланням на неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, з огляду на відсутність інформації про ідентичні та подібні товари, а також з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Як пояснює адвокат під час визначення митної вартості товару ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» був обраний резервний метод, з огляду на те, що його вартість визначена на підставі висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією ТОВ «Експоцентр Одеса» №0322-inf від 10.08.2022.

На переконання адвоката надані декларантом документи, на підтвердження заявленої митної вартості товару не містили розбіжностей, не ставили під сумнів числове значення складових митної вартості, в них були відсутні ознаки підробки та їх зміст мав достатні відомості на підтвердження ціни, яка сплачена за товар.

За твердженням адвоката, митний орган формально послався на те, що надані товариством документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, які підтверджують митну вартість товарів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими

Таким чином, на думку адвоката, спірне рішення про коригування митної вартості є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, у письмовому провадженні, позов ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/700016/2 від 18.08.2022.

Суд стягнув на користь ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ», за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 2684 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження митної вартості товару за резервним методом, позивач надав усі необхідні документи, що надають можливість перевірити правильність обчислення митної вартості товару.

Суд зазначив, що митні органи, згідно наданих чинним законодавством повноважень, мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі МК України).

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому визнав протиправним рішення митного органу щодо застосування іншого, ніж обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

По-перше, як указує Митниця в апеляції, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що у поданих декларантом документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Так, скаржник зазначає, що відповідно до пункту 6 контракту від 13.07.2022, розрахунок покупця з продавцем відбувається в безготівковій формі або банківським переказом порядку 100 % оплати банківським переказом.

Втім, як указує скаржник, жодного платіжного документа, як підтвердження заявлених числових значень митної вартості не надано. Митна декларація подана декларантом на підставі резервного методу визначення митної вартості, а зазначений вище факт унеможливлює перевірку числових значень заявленої митної вартості

Далі скаржник зазначає, що до митного оформлення були надані довідка про ціну ТОВ «Експоцентр Одеса» № 0322-іnf від 10.08.2022 та довідкова інформація з мережі інтернет.

Втім, на переконання скаржника, такі документи не можуть бути використані митницею, як інформація, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки в зазначених джерелах не встановлена ціна на зазначений транспортний засіб, а лише мінімальний діапазон цін подібних транспортних засобів цієї ж торгівельної марки, але інших моделей з іншими технічними характеристиками (менші кіловати).

За твердженням скаржника, джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 20.07.2022 № UA204080/2022/12408 де митна вартість товару складала 9072,62 євро з яких 450,62 євро =16800,00 грн транспортні витрати.

Скаржник, посилаючись на частини 1, 2 статті 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, указує, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі

Отже, на переконання скаржника, наведені розбіжності та відсутність даних про вказані вище складові, свідчить про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості товару.

По-друге, скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для витребування у декларанта додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи свій аргумент, скаржник указує, що Митний кодекс України встановлює його право письмово запитувати від декларанта додаткові документи, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості товарів.

Оскільки, митний орган вважав, що подані документи на підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, то відповідно він скористався своїм правом витребувати відповідні додаткові документи.

Адвокат ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ», скориставшись процесуальним правом, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на доводи, які ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність апеляційної скарги та обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції.

Адвокат просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» 07.08.2018 зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42366284).

Основний вид економічної діяльності: ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» : Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20)

Інші: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту,52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів

На підставі зовнішньоекономічного Контракту від 13.07.2022 № б/н, укладеного між компанією Strahlnufa GmbH (Німеччина) (Продавець) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» (Покупець) та інвойсу № 42461 від 13.07.2022, позивач придбав транспортний засіб: сідельний тягач Iveco-Magirus AS440S46T/P, призначений для буксирування напівпричепами по дорогам загального користування, що був у використанні; номер шасі: WJMM1VTH404385815; календарний рік виготовлення 2011, модельний рік - 2011, дата першої реєстрації - 06.07.2011, екологічний клас Євро 5», реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; за ціною 5 000 євро.

15.08.2022, декларант, з метою здійснення митного оформлення указаного вище товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №UA209180/2022/056970, в графі 43 якої митна вартість імпортованого товару була визначена за резервним методом та склала 276 200,67 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на день подання митної декларації (37,5943) становило 6 900 євро плюс 16 800 грн. транспортні витрати.

Для підтвердження заявленої митної вартості, разом з митною декларацією, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України декларант надав відповідні документи, а саме:

- рахунок-фактуру (invoice) (commercial invoice) №42461 вiд 13.07.2022;

- декларацію про проходження товару (Declaration of origin) LDK-K-0-207/22-00024 вiд 26.07.2022

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.09.2013

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 0308/9 від 03.08.2022

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ТОВ «Експоцентр Одеса» №0322-inf від 10.08.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів б/н від 13.07.2022;

- інші некласифіковані документи у вигляді довідки №01/08/200-15 від 01.08.2022;

- копію митної декларації країни відправника 22DE345384383863E3 ВІД 26.07.2022.

Згідно картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2022/000509, за наслідками опрацювання наданих документів, митний орган дійшов висновку про неможливість завершення митного оформлення.

Як указав митний орган, неможливість митного оформлення товару, пов`язана із порушенням декларантом умов та порядку декларування, передбачених статями 102, 200 Митного кодексу України, Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 (далі - Порядок №1066).

Так, на думку митного органу, згідно бази даних ЄАІС «документ контролю доставки вантажу» (далі- ДКД) №UA209000/2022/709550, вказаній в 40 графі в ЄАІС відсутня відмітка про умовне завершення переміщення. В порушення Порядку №1066, декларант не подав у відділу митного оформлення (ВМО) № 2 МП «Городок» Львівської митниці документ контролю доставки вантажу та товаросупровідні документи на товар, транспортний засіб комерційного призначення, для виконання необхідних митних формальностей. Необхідно подати нову митну декларацію, з дотриманням вимог частини 2 статті 263 Митного кодексу України та з урахуванням причин відмови, а саме: необхідно перед подачею декларації подати у ВМО N 2 м/п «Городок» Львівської митниці документ контролю доставки вантажу UA209000/2022/709550, та товаросупровідні документи на товар.

15.08.2022 декларант подав до Львівської митниці митну декларацію №UA209180/2022/057167, стосовно розмитнення транспортного засобу: сідельний тягач Iveco-Magirus AS440S46T/P, призначений для буксирування напівпричепами по дорогам загального користування, що був у використанні, в якій митну вартість вказаного товару визначив за резервним методом та склала 276 200,67 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на день подання митної декларації (37,5943) становить 6 900 євро плюс 16 800 грн. транспортні витрати.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості декларант надав документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- рахунок-фактуру (invoice) (commercial invoice) №42461 від 13.07.2022;

- декларацію про проходження товару (Declaration of origin) LDK-K-0-207/22-00024 від 26.07.2022

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.09.2013

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 0308/9 від 03.08.2022

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ТОВ «Експоцентр Одеса» № 0322-inf від 10.08.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів б/н від 13.07.2022;

- інші некласифіковані документи у вигляді довідки №01/08/200-15 від 01.08.2022;

- копію митної декларації країни відправника 22DE345384383863E3 ВІД 26.07.2022

- інші некласифіковані документи, а саме лист щодо інформації №1508-1 від 15.08.2022.

Згідно картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2022/000517, за наслідками опрацювання наданих документів, митний орган дійшов висновку про неможливість завершення митного оформлення.

Як указав митний орган у митному оформленні відмовлено через порушення декларантом своїх обов`язків та умов декларування, передбачених статтями 44, 264, пункту 3 частини 1 статті 266 Митного кодексу України, зокрема, декларантом не надано на вимогу посадової особи митного органу, передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, зокрема, не надано на вимогу оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів, та надані сканкопії електронних документів лише з однієї сторони, хоча документи є двосторонніми та на іншій стороні містять інформацію необхідну для перевірки відомостей, заявлену у митній декларації (зокрема, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

16.08.2022 декларант подав до Львівської митниці митну декларацію №UA209180/2022/057579, з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу у вигляді сідельного тягача Iveco-Magirus AS440S46T/P, призначений для буксирування напівпричепами по дорогам загального користування, що був у використанні, митна вартість якого визначена за резервним методом та склала 274 043,73 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на день подання митної декларації (37,2817) становить 6 9000 євро плюс 16 800 грн. транспортні витрати.

На підтвердження обґрунтованості вартості, заявленої у митній декларації та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні митної вартості імпортованих товарів та характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- рахунок-фактуру (invoice) (commercial invoice) №42461 від 13.07.2022;

- декларація про проходження товару (Declaration of origin) LDK-K-0-207/22-00024 від 26.07.2022

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.09.2013

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 0308/9 від 03.08.2022

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ТОВ «Експоцентр Одеса» №0322-inf від 10.08.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів б/н від 13.07.2022;

- інші некласифіковані документи - довідка про відповідність вимогам екологічних норм №01/08/200-15 від 01.08.2022;

- копію митної декларації країни відправника 22DE345384383863E3 ВІД 26.07.2022

- інші некласифіковані документи лист щодо надання інформації №1608-1 від 16.08.2022.

За результатами розгляду Митницею наведених вище документів, Декларант отримав повідомлення, в якому містилася пропозиція надати для підтвердження митної вартості товару:

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики.

У відповідь на вимогу Митниці, ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» надало лист №1708-1 від 17.08.2022, до якого додані такі документи

- Експертний висновок ТОВ «Експоцентр Одеса» № 0322-inf від 10.08.2022 ;

- Експортна декларація країни експорту № 22DE345384383863E3 від 26.07.2022;

- Довідка транспортних витрат 0308/9 03.08.2022;

- Довідкова інформація з мережі інтернет щодо цін на аналогічні товари: https://autoline.ua/ru/-/prodazha/tyagachi/IVECO/Stralis-450-18070914482638339800; https://autoline.ua/ru/-/prodazha/tyagachi/IVECO/Stralis-440S45-22072814461636738900.

Декларант просив продовжити процедуру митного оформлення товарів за поданими документами.

18.08.2022 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2022/700016/2 за резервним методом.

У рішенні обґрунтування висновків про не підтвердження декларантом заявленої митної вартості товарів за ціною контракту складалося, окрім викладеного вище, з такого:

«Довідка про ціну № 0322-іnf від 10.08.2022 та довідкова інформація з мережі інтернет не можуть бути використані митницею, як інформація, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки в зазначених джерелах не встановлена ціна на зазначений транспортний засіб, а лише мінімальний діапазон цін подібних транспортних засобів цієї ж торгівельної марки, але інших моделей з іншими технічними характеристиками (менші кіловати).

Відповідно до контракту від 13.07.2022, розрахунок покупця з продавцем відбувається в безготівковій формі або банківським переказом порядку 100 % оплати банківським переказом, але митниці жодного платіжного документа, як підтвердження заявлених числових значень митної вартості не надано. Митна декларація подана декларантом на підставі резервного методу визначення митної вартості, а зазначені вище факти унеможливлюють перевірити числові значення заявленої митної вартості

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 20.07.2022 № UA204080/2022/12408 де митна вартість товару складала 9072,62 євро з яких 450,62 євро =16800,00 грн транспортні витрати».

Отже рішенням №UA209000/2022/700016/2 від 18.08.2022 проведене коригування митної вартості товару та збільшений її розмір з 6900 євро до 9072,62 євро.

Не погодившись з прийнятим митним органом рішенням, ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» звернулося до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Досліджуючи довід апеляції про законність та обґрунтованість прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина 1 статті 52 Митного кодексу України встановлює, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 53 Митного кодексу України унормовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Колегія суддів проаналізувавши підстави, покладені в основу рішення про коригування митної вартості, дійшла таких висновків.

Згідно матеріалів справи у графі 43 «Код методу визначення вартості» митної декларації UA209180/2022/057579 позивач вказав цифру "6", що відповідає резервному методу.

При цьому, як пояснив адвокат товариства, резервний метод визначення митної вартості був обраний у зв`язку з тим, для встановлення митної вартості був отриманий висновок ТОВ «Експоцентр Одеса» від 10.08.22 № 0322-inf, в якому експертною установою пропонується вартість товару 6 500 - 6 900 євро за одиницю товару.

Отже, в межах спірних правовідносин Митницею здійснювався контроль правильності визначеної позивачем митної вартості товарів в межах самостійно визначеного декларантом резервного методу.

Скаржник стверджує, що надані до митного оформлення довідка про ціну № 0322-іnf від 10.08.2022 та довідкова інформація з мережі інтернет, не можуть бути використані, як інформація, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки в зазначених джерелах не встановлена ціна на зазначений транспортний засіб, а лише мінімальний діапазон цін подібних транспортних засобів цієї ж торгівельної марки, але інших моделей з іншими технічними характеристиками (менші кіловати).

За змістом висновку ТОВ «Експоцентр Одеса» від 10.08.2022 № 0322-іnf експертом зроблений маркетинг ринку аналогічної товарів на підставі інформації з мережі Інтернет визначено на основі аналізу контрактних цін Євро-Азіатської фінансово- промислової корпорації, матеріалів, отриманих за каталогом інтернет-ресурсів, аналітичних оглядів товарної структури ринку транспортних засобів спеціального призначення у країнах ЄС та провідних країнах - експортерах спецавтотехніки, офертних цін, що склалися на аналогічні сідельні тягачі, що були у вживанні, з урахуванням дійсної кон`юнктури ринку спецавтотехніки в країні - одержувачі, а також конкретних умов Контрактів, матеріалів ділового листування між Продавцем та Покупцем, обсягу поставки, інформація компанії експортера про стан товару, комплектність, рік випуску, матеріалів, що підтверджують процедуру формування ціни, і становить 6500 - 6900 євро за одиницю на умовах постачання ЕХШ - 5іпп, Німеччина.

Отже, можна дійти висновку, що висновок ТОВ «Експоцентр Одеса» від 10.08.2022 № 0322-іnf ґрунтується на вивченій експертом інформації про ціну на подібний товар.

Колегія суддів вважає доречним врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17, в якій суд наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності взаємозв`язку між продавцем і покупцем і таке інше.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Водночас, колегія суддів вважає, що доводи митного органу стосовно того, що висновок не підтверджує заявлену митну вартість, не підтримані жодними посиланнями на інші джерела, в яких інформація про вартісні характеристики товару відрізняється від тієї, що викладена у висновку.

Крім того, варто зауважити, що вказаний висновок чинний, ніким не оскаржений, а тому інформація, вказана у ньому, має бути використана відповідачем при здійсненні митного оформлення.

З огляду на наведене слід констатувати, що доводи скаржника з приводу недостовірності проведеної цінової експертизи ТОВ «Експоцентр Одеса» є безпідставними.

Далі скаржник зазначає, що відповідно до умов контракту від 13.07.2022, розрахунок покупця з продавцем відбувається в безготівковій формі або банківським переказом у порядку 100 % оплати банківським переказом, однак на підтвердження заявлених числових значень митної вартості не надано жодного платіжного документа.

Однак, митний орган не обґрунтовує, яким чином це впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок не подання цих документів не підтверджені.

З цього приводу, є доречним врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17, в якій суд виснував, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Отже, твердження скаржника не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Між тим суб`єкту владних повноважень не достатньо лише вказати на обставини, які викликали у нього сумніви, а необхідно пояснити їх зв`язок з наявністю обґрунтованих сумнівів в митній вартості товару.

Водночас, слід зазначити, що митний орган не спростував жодними належними, допустимими та достатніми доказами, що документи, надані позивачем до митної декларації UA209180/2022/057579 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.

Отже, за аналізом наведених вище доводів, є підстави стверджувати про необґрунтованість доводів Митниці щодо не доведення декларантом митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані декларантом документи надавали відповідачу змогу достовірно і повно перевірити правильність обчислення митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Досліджуючи обґрунтованість доводів митниці про правомірне коригування митної вартості товару із застосуванням даних митної вартості ідентичного товару, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, в оскаржуваному рішенні митний орган визначив митну вартість ґрунтуючись на раніше визначеній митним органом вартості схожого товару за митною декларацією від 20.07.2022 № UA204080/2022/12408, відповідно до якої ввозився схожий товар «Сідельний тягач...», код згідно УКТ ЗЕД 870120900, митна вартість якого складала 9072,62 євро, з яких 450,62 євро = 16 800 грн. - транспортні витрати.

Так, порядок застосування резервного методу передбачений статтею 64 Митного кодексу України, згідно якої у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до положень пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Слід зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Крім того, слід врахувати правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.11.2018 у справі № 826/12037/17, де суд виснував, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

При цьому, як слушно зауважив суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, митний орган помилково керувався інформацією за митною декларацією від 20.07.2022 №UA204080/2022/12408, оскільки зазначений у такій декларації товар не є ідентичним чи схожим товару за митною декларацією позивача.

Зокрема, за митною декларацією від 20.07.2022 №UA204080/2022/12408 ввозилися товар «Сідельний тягач...», який не ідентифікований повністю, тобто, марка, стан (бувший у використанні/новий) тощо, у той час декларація ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» містить інформацію про його стан - бувший у використанні, що зумовлює низьку ціну.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що митний орган безпідставно при визначенні митної вартості ввезеного ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ» товару за резервним методом застосував митну декларацію від 20.07.2022 № UA204080/2022/12408, оскільки вона не є декларацію, що містить митну вартість ідентичного товару.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів відзначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Резюмуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які містили достовірні числові дані та підтверджували митну вартість товарів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих декларантом документах не впливають на ціну товару.

Отож, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товарів, скаржник в апеляційній скарзі не навів.

Колегія суддів вважає, що доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції, що ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325,328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за позовом адвоката Рак Вікторії Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ТРАНС ОЙЛ», до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 25.11.2024.