Постанова

від 25.11.2024 по справі 400/6056/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6056/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (суддя Лісовська Н.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 17.09.2024) про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26.06.2024 ТОВ "ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Київській області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС зареєструвати ПН в ЄРПН датою їх подання.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

27.08.2024 представником позивача подано клопотання про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 грн.

30.08.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання, в яких вказано, що розмір заявлених витрат на правову допомогу не співмірний зі складністю справи. Не надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом, відсутнє документальне підтвердження, на підставі чого розраховано вартість послуг.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у задоволенні клопотання ТОВ "ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП" про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено фактичне понесення ним витрат на правову допомогу, оскільки надані дві копії договору про надання правничої допомоги, який укладений у формі, що не відповідає нормам ЦК України.

Мотивуючи свій висновок суд зазначив про відсутність примірника договору, який підписаний обома його сторонами. Аналогічно, надано копії актів приймання-передачі, одна з яких не підписана виконавцем робіт, а інша клієнтом.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне та не об`єктивне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування поданої скарги зазначається, що суд не зазначив жодної статті ЦК України, яка б забороняла укладати договір та акт у вигляді двох ідентичних примірників, які підписані окремо обома сторонами. Крім того, суд не врахував та/або не обізнаний із вимогами ст. 207, 638 - 642 ЦК України.

Також апелянт просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, згідно до орієнтовного розрахунку їх розмір становить 5000 грн., докази розміру витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 КАС України).

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина третя цієї статті).

За приписами частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом першої інстанції та визнається позивачем, в підтвердження понесених витрат останнім надано копію договору про надання правничої допомоги від 24.06.2024 №1 та копію акту приймання-передачі від 23.08.2024, які підписані лише ТОВ "ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП" (т. ІІ а.с. 6, 7).

Також суду надані копії договору про надання правничої допомоги від 24.06.2024 №1 та акту приймання-передачі від 23.08.2024, які підписані начебто адвокатом Щегловим Д.С. (т. ІІ а.с. 6 зв., 7).

З цього приводу колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, і відсутність у договорі підписів його учасників, як і відсутність підписів у акту приймання-передачі, позбавляє такі документи їх юридичного значення.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено фактичне понесення ним витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн., що свідчить про відсутність підстав для ухвалення судом додаткового рішення.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що за загальним правилом, питання про стягнення судових витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів, у відповідності до вимог частини третьої статті 143 КАС України.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач під час розгляду даної справи судом першої інстанції, до ухвалення рішення доказів на підтвердження понесення таких витрат не надавав, як і не вказав жодних причин, які унеможливлюють подання відповідних доказів до ухвалення рішення, та не повідомив про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення постанови за апеляційною скаргою.

Наведені обставини додатково свідчать про відсутність підстав для ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення у справі з приводу розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів констатує, що зазначені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними, а висновки суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення є обґрунтованими, та такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи це, згідно ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП" залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №400/6056/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов