Постанова

від 25.11.2024 по справі 420/2632/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2632/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року (суддя Радчук А.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 26.03.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

23.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ОЖК Інституту BMC НУ "ОМА", в якому просив:

- визнати протиправним рішення відповідача від 22.09.2023 №10/2023 в частині відмови у зарахуванні на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, майора юстиції ОСОБА_1 у загальну чергу з 17.02.2017 складом сім`ї 3 особи: ОСОБА_1 1991 р.н., син ОСОБА_2 2018 р.н., син ОСОБА_3 2021 р.н., та відмови у включенні в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій з 18.12.2020;

- зобов`язати відповідача зарахувати майора юстиції позивача на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, у загальну чергу з 17.02.2017 складом сім`ї 3 особи ОСОБА_1 1991 р.н, син ОСОБА_2 2018 р.н., син ОСОБА_3 2021 р.н. та включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій з 18.12.2020.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ОЖК Інституту BMC НУ "ОМА" щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 14.09.2023 №2/3393 по суті поставлених в ньому питань згідно Витягу з протоколу №10/2023 засідання об`єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" від 22.09.2023.

Зобов`язано ОЖК Інституту BMC НУ "ОМА" повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14.09.2023 №2/3393 на засіданні житлової комісії в частині зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання при Інституті Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" у загальну чергу складом сім`ї 3 (три) особи ( ОСОБА_1 1991 р.н., син ОСОБА_2 2018 р.н., син ОСОБА_3 2021 р.н.), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зобов`язано ОЖК Інституту BMC НУ "ОМА" повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14.09.2023 №2/3393 на засіданні житлової комісії в частині включення ОСОБА_1 в списки на першочергове отримання жилого приміщення для постійного проживання як учасника бойових дій з 18.12.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позову позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням сторони подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що протиправне рішення ОЖК Інституту було прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що порушує його законні права та інтереси. На думку апелянта, ОЖК Інституту на підставі рапорту від 14.09.2023 була зобов`язана зарахувати його на квартирний облік при Інституті з 22.09.2023 із збереженням дати на обліку для забезпечення житлом для постійного проживання у загальній черзі з 17.02.2017 складом сім`ї 3 особи, та включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасник бойових дій з 18.12.2020.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов ухвалив не правильне рішення, оскільки матеріалами справи доведено, що ОЖК Інституту у спірних правовідносинах діяла відповідно до вимог законодавства, а тому підстав для перегляду рапорту позивача від 14 09.2023 про зарахування його на облік для поліпшення житлових умов у загальну чергу з 17.02.2017 складом сім`ї 3 особи та включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасник бойових дій не вбачає.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить військову службу з 30.06.2016, а саме: з 30.06.2016 по 18.10.2018 - у в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; з 18.10.2018 - у в/ч НОМЕР_2 ; з 06.06.2019 - в Інституті BMC НУ "ОМА".

14.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до голови ОЖК Інституту з рапортом (вх. №2/3393), в якому просив зарахувати його на облік осіб для поліпшення житлових умов у м. Одесі складом сім`ї з трьох осіб (особисто ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 2018 р.н., син ОСОБА_3 2021 р.н.), а також включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій.

22.09.2023 Комісія за результатом розгляду рапорту прийняла рішення, оформлене протоколом №10/2023, яким відмовлено у зарахуванні на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання при Інституті ВМС НУ "ОМА" майору юстиції ОСОБА_1 на підставі пункту 4 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380.

Наказом начальника Інституту BMC НУ "ОМА" (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.10.2023 №342, на підставі протоколу об`єднаної житлової комісії Інституту від 22.09.2023 №10/2023 та пункту 4 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, відмовлено у зарахуванні на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання при інституті ВМС НУ "ОМА" майору юстиції ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням ОЖК Інституту ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування, а також просив суд зобов`язати відповідача зарахувати його на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, у загальну чергу з 17.02.2017 складом сім`ї 3 особи, та включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій з 18.12.2020.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виснував, що рапорт позивача про зарахування його на облік осіб для поліпшення житлових умов відповідачем по суті розглянутий не був, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Відтак, суд визнав протиправними дії ОЖК Інституту BMC НУ "ОМА" щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 по суті поставлених в ньому питань, та зобов`язав відповідача повторно його розглянути.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому, вжите законодавцем словосполучення "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до приписів статті 12 Закону №2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби.

За військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання.

Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що Держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. №1081.

Згідно пункту 22-24 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника). До рапорту додаються: довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) військовослужбовця та членів його сім`ї, які потребують поліпшення житлових умов; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім`ї; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги. Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно пунктів 26, 29 Порядку №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

Військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров`я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до пункту 32 Порядку №1081 військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей) визначає Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380, яка набрала чинності 16.10.2018.

Пунктами 4 - 8 розділу VI Інструкції №380 передбачено, що для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини. До рапорту додаються документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі - Порядок забезпечення житловими приміщеннями), а також витяг з послужного списку військовослужбовця. Зазначені документи направляються командиром до житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) для прийняття рішення про зарахування на облік. Житлова комісія військової частини (об`єднаної житлової комісії) у разі необхідності має право запитувати через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші документи.

Житлова комісія військової частини (об`єднаної житлової комісії) протягом п`яти робочих днів після реєстрації рапорту військовослужбовця проводить перевірку житлових умов військовослужбовця та членів його сім`ї.

За результатами перевірки житлових умов військовослужбовця складається довідка про перевірку житлових умов (додаток 11).

Після проведення перевірки житлових умов військовослужбовця житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) на найближчому засіданні, але не пізніше ніж через місяць з дати реєстрації відповідного рапорту військовослужбовця, розглядає питання щодо зарахування військовослужбовця на облік.

На засіданні житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) має право бути присутнім військовослужбовець та члени його сім`ї, щодо яких приймається рішення.

За результатами розгляду житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про зарахування військовослужбовця та членів його сім`ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік із зазначенням обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

На облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які:

забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони;

мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі про зарахування військовослужбовця та членів його сім`ї на облік із зазначенням дати зарахування на облік, складу сім`ї, підстави для зарахування на облік, а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень.

Абзацами першим - четвертим пункту 9 Інструкції №380 встановлено, що військовослужбовці, зараховані на облік, реєструються в Книзі обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (додаток 6).

Датою зарахування військовослужбовця на облік є дата прийняття житловою комісією військової частини (об`єднаною житловою комісією) рішення про зарахування військовослужбовця на облік але не пізніше місяця з дня реєстрації рапорту військовослужбовця.

На підставі даних обліку житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) формує чергу осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. У разі якщо час зарахування на облік військовослужбовців збігається за однією датою, черговість серед них визначається відповідно до часу перебування (проходження) на військовій службі (за вислугою років) чи/або часу набуття права на пільги.

Військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 17.02.2017 перебував на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (а.с. 20).

16.11.2018 позивача знято з квартирного обліку в житловій комісії в/ч НОМЕР_1 у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження військової служби в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Згідно Довідки від 03.06.2019 року №475/686/1 на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 не перебував (а.с. 20 зв.).

З 21.05.2019 ОСОБА_1 проходить військову службу у Інституті ВМС НУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с. 19).

14.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до голови ОЖК Інституту з рапортом (вх. №2/3393), у якому просив зарахувати його на облік осіб для поліпшення житлових умов у м. Одесі складом сім`ї з трьох осіб, а також включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасник бойових дій.

22.09.2023 Комісія відмовила у зарахуванні на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання при Інституті ВМС НУ "ОМА" на підставі пункту 4 розділу І Інструкції №380.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 4 розділу І Інструкції №380 визначено, що військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Аналіз наведеної норми свідчить, що вона регулює питання надання житлових приміщень військовослужбовцям, які вже перебувають на обліку осіб.

У свою чергу, підстави, за яких військовослужбовці та члени їх сімей не беруться на облік, визначені пунктом 7 розділу VІ Інструкції №380.

Наведені обставини переконливо свідчать, що відповідачем рапорт позивача про зарахування його на облік осіб для поліпшення житлових умов належним чином розглянутий не був, оскільки у його задоволенні було відмовлено не з поставленого питання та без посилання на обставини, що слугували відмовою.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що приписи Інструкції №380 визначають чіткі вимоги до рішення житлової комісії, як до акта індивідуальної дії, в частині обґрунтування відмови з посиланням на відповідні норми законодавства, що відповідає загальним вимогам, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування. Тобто, наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії ОЖК Інституті ВМС НУ "ОМА" щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 14.09.2023 року №2/3393 по суті поставлених в ньому питань.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З огляду на викладене, суд має право визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Своєю чергою колегія суддів наголошує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Так, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Водночас, факт неналежного розгляду порушеного позивачем питання унеможливлює надати суду оцінку дотриманню усіх передбачених чинним законодавством умов для прийняття відповідачем відповідного рішення (про зарахування позивача, як військовослужбовця та членів його сім`ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік), у колегії суддів відсутні підстави вважати, що виконано усі визначені законом передумови, необхідні для застосування такого способу захисту порушених прав, про який просить позивач.

Колегія суддів також звертає увагу позивача, що питання про зарахування до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов належить до дискреційних повноважень житлової комісії.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 14 березня 2017 року у справі №800/323/16, суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані законом відповідному суб`єкту владних повноважень.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду в частині обраного засобу відновлення порушеного права, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14.09.2023 року №2/3393 на засіданні житлової комісії.

Таким чином доводи апеляційних скарг не знайшли своїх підтверджень під час апеляційного перегляду справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апелянтів та скасування рішення суду першої інстанції. Адже суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційні скарги позивача і відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднаної житлової комісії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов