Рішення

від 22.11.2024 по справі 753/17807/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/17807/19

Провадження № 2/756/164/24

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2019 року у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, у якій просив стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду у розмірі 72 мінімальних заробітних плат та на користь своєї доньки ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 54 мінімальних заробітних плат. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 03.03.2015 зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частиною будинку АДРЕСА_1 , 1/2 частиною погребу (літера «А»). Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від хвіртки, будинку та погребу. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1/2 частиною кухні (літера «Б»), 1/2 частиною сараю (літера «В»), 1/2 частиною вбиральні (літера «Д»), 1/2 частиною споруджень під АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від кухні, сараю, вбиральні, споруджень під № 1-4. Позивач стверджує, що свідомо ухиляючись від виконання зазначених судових рішень, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми діями фактично позбавляють його та неповнолітню дочку ОСОБА_2 права власності на частину будівлі домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказана ситуація є психотравмувальною для позивача та його доньки, що викликала моральні страждання. За ступенем ОСОБА_1 було заподіяно моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 72 мінімальних заробітних плат на момент розгляду справи судом. За ступенем доньці ОСОБА_2 були спричинені значні моральні страждання, яку він оцінює в розмірі 54 мінімальних заробітних плат на момент розгляду справи судом.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.10.2019 суддею Трусовою Т.О. ініційовано перед головою Дарницького районного суду міста Києва винесення розпорядження про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про відшкодування моральної шкоди до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Виконуючою обов`язки голови Дарницького районного суду міста Києва 04.10.2019 внесено подання про направлення матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо передачі справи до іншого суду, оскільки ОСОБА_1 є діючим присяжним Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.10.2019 підсудність вказаної вище справи визначена Оболонському районному суду міста Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

18.11.2019 на адресу суду від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшов відзив, в якому відповідачі вважають заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, серед іншого, зазначають, що доводи позивача про ухилення відповідачами від виконання рішення не відповідають дійсності, оскільки ще в червні 2015 року рішення було виконано, що підтверджується актом державного виконавця від 10.06.2015, були передані комплект ключів від хвіртки, будинку та погребу, відповідачі не чинять позивачу перешкод у користуванні майном. Що стосується рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі №753/8463/15-ц, за яким зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від кухні (літера «Б»), сараю, вбиральні, споруджень під №1-4, то відповідне рішення суду, фактично не може бути виконано, оскільки юридично та фактично є житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 , а не частиною кухні. Крім цього, зазначається, що існування кримінального провадження за №12014100020000620 від 29.01.2014 та проведення досудового розслідування не є доказом ухилення відповідачів від виконання рішення суду, позивачем не доведено, що у межах кримінального провадження існує обвинувальний вирок, який набрав законної сили. Також, відповідачі стверджують, що відсутній причинний зв`язок між шкодою, про яку зазначає позивач, та протиправною поведінкою відповідачів, оскільки відповідної поведінки взагалі не було, відповідачі не порушували і не порушують права власності позивачів. Що стосується експертних досліджень за результатами проведення психологічного дослідження, то відповідні висновки не є доказами у розумінні ч.2 ст. 76 ЦПК України.

18.11.2019 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує доводи відповідачів з підстав, викладених у відповіді на відзив.

02.12.2019 на адресу суду від представника відповідачів надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.11.2020 по справі №753/17807/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2020 було залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2020 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2021 по справі №753/17807/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , було задоволено. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 02.11.2020 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

21.09.2021 вказана справа надійшла до Оболонського районного суду міста Києва.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021, справу передано в провадження судді Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

10.11.2021 та 12.11.2021 на адресу суду від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли відзиви на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві.

25.11.2021 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у відповіді на відзив.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.02.2022 призначено у справі №753/17807/19 за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, судову психологічну експертизу, провадження по справі зупинено, ухвалу по справі направлено до експертної установи для її проведення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09.06.2022 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 17.06.2022.

Ухвалою суду від 17.06.2022 клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо погодження строків проведення експертизи у цивільній справі №753/17807/19 за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди задоволено, погоджено проведення судової психологічної експертизи у цивільній справі у термін понад 90 календарних днів, розумний та достатній для проведення призначеної експертизи, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 02.08.2023 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.08.2023 задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, додатково надано у розпорядження експертів: характеристику на ОСОБА_1 від ОСОБА_5 від 11.08.2023, характеристику на ОСОБА_1 від ОСОБА_6 від 14.08.2023, характеристику на ОСОБА_2 від ОСОБА_5 від 11.08.2023, характеристику на ОСОБА_2 від ОСОБА_6 від 14.08.2023; зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися для проведення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, 04 вересня 2023 року о 10:00 год, при собі мати документи, що посвідчують особу; зобов`язано ОСОБА_2 з`явитися для проведення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, 04 вересня 2023 року о 12:00 год, при собі мати документи, що посвідчують особу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

06.02.2024 на адресу Оболонського районного суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) надійшов висновок експертів від 29.01.2024 №12087/22-61/12366/12367/22-61 за результатами проведення судової психологічної експертизи, разом з матеріалами цивільної справи №753/17807/19.

Ухвалою Оболонського районного суду від 16.02.2024 поновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та представник позивачів у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, 01.11.2024 представник позивачів подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.При цьому, серед іншого, зазначено, що у випадку ухвалення судом рішення буде подана заява про розподіл судових витрат.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно у судове засідання не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлялися. При цьому, 01.11.2024 на електронну адресу суду та через систему «Електронний суд» від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з поганим самопочуттям та перебуванням на амбулаторному лікуванні.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом неодноразово за клопотаннями представника відповідачів відкладалися слухання даної справи.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідачі та їхній представник були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить клопотання представника відповідачів про його відкладення, беручи до уваги те, що відповідачами був поданий до суду відзив на позов, у якому були висловлені доводи в обгрунтування своїх заперечень проти позову, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів з урахуванням позицій сторін, викладених у заявах по суті.

Уповноважений представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05.02.2003 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції у м.Києві, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 05.02.2003. Від шлюбу в них народилась спільна донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03.03.2004. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.08.2013, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №606, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла.

Таким чином, законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на день звернення до суду з даним позовом являвся її батько - позивач ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі № 753/9766/14-ц від 03.03.2015 зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частиною будинку АДРЕСА_1 , 1/2 частиною погребу (літера «А»). Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від хвіртки, будинку та погребу.

Також, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 753/8463/15-ц зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1/2 частиною кухні (літера «Б»), 1/2 частиною сараю (літера «В»), 1/2 частиною вбиральні (літера «Д»), 1/2 частиною споруджень під № 1-4 домоволодіння АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від кухні, сараю, вбиральні, споруджень під № 1-4.

Вищезазначені рішення суду набрали законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .

У справі "Soering vs UK" від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід`ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного:

1) мета цивільного судочинства, закріплена у ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання;

2) провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених рішень суду були видані виконавчі листи, які пред`явлені позивачем до примусового виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві. У провадженні Дарницького відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУ у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа №753/8463/15 від 24.06.2015 про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від кухні, сараю, вбиральні, споруджень під №1-4 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; виконавче провадження НОМЕР_10 з виконання виконавчого листа №753/8463/15 від 24.06.2015 про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1/2 частини сараю (літера В), 1/2 частини вбиральні (літера Д), 1/2 частини споруджень під №1-4 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа №753/8463/15 від 24.06.2015 про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від кухні, сараю, вбиральні, споруджень під №1-4 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; виконавче провадження НОМЕР_8 з виконання виконавчого листа №753/8463/15 від 24.06.2015 про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1/2 частини сараю (літера В), 1/2 частини вбиральні (літера Д), 1/2 частини споруджень під №1-4 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, у провадженні Дарницького відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУ у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_14 з виконання виконавчого листа №753/9766/15 від 25.03.2015 Дарницького районного суду м. Києва про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплекс ключів від хвіртки, будинку та погребу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; виконавче провадження НОМЕР_13 з виконання виконавчого листа №753/9766/15 від 25.03.2015 Дарницького районного суду м. Києва про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплекс ключів від хвіртки, будинку та погребу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; виконавче провадження НОМЕР_12 з виконання виконавчого листа №753/9766/15 від 25.03.2015 Дарницького районного суду м. Києва про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частини будинку (літера А), 1/2 частини погребу (літера Л) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; виконавче провадження НОМЕР_11 з виконання виконавчого листа №753/9766/15 від 25.03.2015 Дарницького районного суду м. Києва про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частини будинку (літера А), 1/2 частини погребу (літера Л) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із актів державного виконавця ВДВС Дарницького районного управління юстиції від 10.06.2015, засвідчених підписами стягувача - ОСОБА_1 та боржників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідачами за адресою: АДРЕСА_1 , передані комплект ключів від хвіртки, будинку та погребу, при примусовому виконанні виконавчого документа №в/п №753/9766/14. Також державним виконавцем встановлено, що відповідачі не чинять позивачу перешкод у користуванні майном, а рішення суду виконано фактично.

22.03.2016, 24.03.2016, 10.06.2016, 11.06.2016 державним виконавцем до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві були направлені подання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо невиконання рішення суду у ВП НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_7, НОМЕР_14, НОМЕР_13, НОМЕР_12, № НОМЕР_11.

17.03.2017 державним виконавцем Дарницького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа №753/8463/15 від 24.06.2015 про зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 1/2 частиною кухні (літера «Б»), 1/2 частиною сараю (літера «В»), 1/2 частиною вбиральні (літера «Д»), 1/2 частиною споруджень під «1-4 домоволодіння АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що боржником рішення суду в самостійному порядку не виконано. Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» на боржника накладено штраф та направлено до Управління поліції у Дарницькому районі подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злочин у порядку ст.382 КК України.

Цього ж числа, державним виконавцем Дарницького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа №753/8463/15 від 24.06.2015 про зобов`язання ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 комплект ключів від кухні, сараю, вбиральні, споруджень під №1-4, у зв`язку з тим, що боржником рішення суду в самостійному порядку не виконано. Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» на боржника накладено штраф та направлено до Управління поліції у Дарницькому районі подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злочин у порядку ст.382 КК України.

Начальником Дарницького районного відділу виконавчої служби м. Києва Заєць А. М. було здійснено перевірку виконавчих проваджень, НОМЕР_12, НОМЕР_14, НОМЕР_11, НОМЕР_13 від 15.03.2018, за результатами якої винесено постанови. У вказаних постановах зазначено, серед іншого, що 10 червня 2015 року виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_3, встановлено, що боржниками передано ключі стягувачеві, про що складено акт, проте після отримання копії акта державного виконавця стягувач намагався відчинити переданим йому ключем двері - ключі не підійшли, про що державним виконавцем складено інший акт, а 11 червня 2015 року державним виконавцем направлено до Управління поліції у Дарницькому районі м. Києва подання про притягнення боржників до кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 КК України. Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, відповідно до якої у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав. Начальником відділу визнано дії державного виконавця Дарницького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєвої О.О. при виконанні вказаних виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів №753/9766/14, як такі, що вчинені з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», передано виконавчі провадження для подальшого виконання та усунення виявлених недоліків державному виконавцю. Зобов`язано державного виконавця усунути допущені порушення та вжити заходи примусового виконання у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та у спосіб, передбачений виконавчим документом для повного фактичного виконання рішення суду.

Крім цього, начальником Дарницького районного відділу виконавчої служби м. Києва Заєць А. М. було здійснено перевірку виконавчих проваджень НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_7, НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчих листів №753/8463/15 від 24.06.2015, за результатами якої винесено постанови. Начальником відділу визнано дії державних виконавців Дарницького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєвої О.О. при виконанні вказаних виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів №753/8463/15, як такі, що вчинені з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», передано виконавчі провадження для подальшого виконання та усунення виявлених недоліків державному виконавцю. Зобов`язано державного виконавця усунути допущені порушення та вжити заходи примусового виконання у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та у спосіб, передбачений виконавчим документом для повного фактичного виконання рішення суду.

Як убачається з витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, Дарницьким УП ГУ НП у м. Києві були внесені відомості та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12014100020000620 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

01.12.2018 постановою старшого слідчого Дарницького Управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві закрито кримінальне провадження №12014100020000620 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за фактом умисного невиконання рішення суду у зв`язку з відсутністю ознак складу злочину. При цьому, у мотивувальній частині постанови слідчого про закриття кримінального провадження зазначено, що не встановлено фактичних даних, які свідчили б про умисел ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на невиконання рішення суду чи ухилення від виконання рішення суду.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 04.03.2019 постанову слідчого Дарницького УП ГУ НП в м. Києві про закриття кримінального провадження №12014100020000620 скасовано, матеріали кримінального провадження № 12014100020000620 повернуто слідчому для проведення додаткового розслідування.

Таким чином, станом на день розгляду справи, Дарницьким УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014100020000620 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч.1 ст.382 КК України, що не спростовано сторонами по справі.

Між іншим слід зазначити, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.07.2021 по справі № 753/8463/15, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.102021, ОСОБА_1 поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 753/8463/15, яку було пред`явлено до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Дарницького районного суду м.Києва із заявою про роз`яснення рішення суду у цивільній справі №753/8463/15-ц. В обгрунтування вимог заяви посилались на те, що відповідно до змісту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов`язані особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, станом на день звернення, відповідачі (боржники) позбавлені можливості добровільно виконати вищевказане рішення суду, оскільки не розуміють способу його виконання. Згідно Технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1 , виданого 02.03.2001 Київським міським бюро технічної інвентаризації, надалі - Технічний паспорт, який був виданий до укладання 21 травня 2001 року договору купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, до складу домоволодіння входили наступні об`єкти самочинного будівництва: прибудова літ «а1» площею - 16 кв.м, прибудова «б» площею - 30,4 кв.м, прибудова «б1» площею - 19,8 кв.м, гараж літ. «Г» - площею 28,7 кв.м, літня кухня переобладнана в житловий будинок «Б» - площею 53,4 кв.м. Технічний паспорт не містить відомостей про те, яким саме об`єктом у складі домоволодіння є «спорудження під №1-4». Як свідчить відмітка у Технічному паспорті від 30.09.2003 на підставі дозволу УДАБК №315 від 01.08.2003 у складі домоволодіння були узаконені наступні об`єкти: прибудова літ «а1», прибудова «б», прибудова «б1», гараж літ. «Г» та житловий будинок «Б». На підставі розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації «Про погодження прийняття в експлуатацію» від 25.04.2003 №275 було погоджено прийняття в експлуатацію наступних об`єктів: прибудова літ «а1», прибудова «б», прибудова «б1», гараж літ. «Г», літня кухня переобладнана в житловий будинок «Б» по АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з розпорядження в наслідок чого з 25.04.2003 такий об`єкт речового права, як літня кухня (літера «Б») перестала існувати. Так, станом на дату набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 у справі №753/8463/15 так і, станом на день звернення, відсутня така будівля, як літня кухня (літера «Б»). У житловому будинку «Б» є таке приміщення, як кухня площею 11 кв.м, але воно не зачиняється на ключ та дістатися до нього можна виключно шляхом проходу через коридор, який також не має безпосереднього проходу до вхідних/вихідних дверей житлового будинку, які зачиняються на ключ. Вхідні/вихідні двері з житлового будинку «Б» встановлені у прибудові літера «б», водночас, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 р. у справі №753/8463/15 не зобов`язано відповідачів надати ОСОБА_1 ключі від житлового будинку «Б» або прибудови літера «б». Станом на дату набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 р. у справі №753/8463/15 так і, станом на день звернення, відсутня технічна можливість визначити, що собою становить (яку має конфігурацію) 1/2 частина сараю (літера «В»), 1/2 частина вбиральні (літера «Д»), 1/2 частина споруджень під АДРЕСА_2 право на доступ до яких набув ОСОБА_1 на підставі вищевказаного рішення суду. Також, станом на дату набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 так і, станом на день звернення, така будівля, як вбиральня (літера «Д») взагалі не зачиняється на замок з ключем, а зачинити її двері можна під час перебування в середині самої вбиральні або на засувку з зовнішнього боку. Сарай (літера «В») також не зачиняється на замок з ключем, а вхідні двері до нього зачиняється завдяки такому механізму, як металева засувка типу шпінгалет, тому потратити до сараю (літера «В») можливо внаслідок безперешкодного руху засувки.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09.02.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про роз`яснення рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2015 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди, відмовлено.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що свідомо ухиляючись від виконання зазначених судових рішень, відповідачі своїми діями фактично позбавляють його та неповнолітню дочку ОСОБА_2 права володіння, користування та розпорядження частиною будівлі домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, чим спричиняють їм моральні страждання.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №216-3521/16-ц (провадження №14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналіз положень статей 11 та 1167 ЦК України дає підстави для висновку, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 3, 4, 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень. З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У переважній більшості випадків ЄСПЛ: а) наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; б) виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого; в) при визначенні розміру моральної шкоди керується власною практикою в аналогічних справах.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №2/4412/15-ц.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять даних щодо фактичного виконання відповідачами рішення Апеляційного суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 753/9766/14-ц та рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі №756/8463/15-ц.

Позивачем надано висновки експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження від 19.07.2019 № 15632/19-61 та від 24.07.2019 № 15355/19-61 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експерта Ірхіна Ю.Б., відповідно до яких орієнтовний еквівалент грошової компенсації відповідачами спричиненої ОСОБА_3 моральної шкоди за завдані страждання складає 72 мінімальних заробітних плат на момент розгляду справи судом. Орієнтовний еквівалент грошової компенсації спричиненої дочці ОСОБА_2 моральної шкоди за завдані страждання складає 54 мінімальних заробітних плат на момент розгляду справи судом.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з приписів ч.5, 6 ст.106 ЦПК України висновок експертного дослідження, в якому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, не може бути визнаний належним та допустимий доказом (п.п.65 - 68 постанови).

Судом встановлено, що у експертних дослідженнях, наданих позивачем, відсутні відомості про те, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також те, що відповідний висновок підготовлений для подання до суду, що свідчить про недотримання вимог ст. 106 ЦПК України.

Відтак, з урахування чинного законодавства, надані позивачем висновки є не належними доказами та не беруться судом до уваги при вирішенні даної справи.

За клопотанням сторони позивачів, судом була призначена судова психологічна експертиза, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно із висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.01.2024 за №12087/22-61/12366/12367/22-6, 1) ситуація, пов`язана із невиконанням судових рішень є психотравмувальною для ОСОБА_1 та такою, що викликала страждання страждання. Констатується суттєвий ступень спричинених страждань зазначеною ситуацією на особистість ОСОБА_1 ; Докладний аналіз наведено у дослідницькій частині цього висновку; 2) Ситуацією, пов`язаною із невиконанням судових рішень відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 завдано моральної шкоди; Докладний аналіз наведено у дослідницькій частині цього висновку; 3) Орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_1 страждання та спричинену моральну шкоду становить 40,5 мінімальних заробітних плат, що встановлені на момент розгляду справи судом; 4) Ситуація, пов`язана із невиконанням судових рішень є психотравмувальною для ОСОБА_2 та такою, що викликала в неї страждання. Констатується значний ступень спричинених страждань зазначеною ситуацією на особистість ОСОБА_2 ; Докладний аналіз наведено у дослідницькій частині цього висновку; 5) Ситуацією, пов`язаною із невиконанням судових рішень відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 завдано моральної шкоди; Докладний аналіз наведено у дослідницькій частині цього висновку; 6) Орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_2 страждання та спричинену моральну шкоду становить 18 мінімальних заробітних плат, що встановлені на момент розгляду справи судом; 7) Визначити, як саме та яким чином індивідуально-психологічні особливості батька ОСОБА_1 , особливості його поведінки впливають на емоційний стан та відчуття благополуччя доньки ОСОБА_2 в межах цього дослідження не представляється можливим; Докладний аналіз наведено у дослідницькій частині цього висновку; 8) ОСОБА_2 завдані страждання (моральна шкода) внаслідок невиконання судових рішень.

Отже, висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової психологічної експертизи встановлено, що моральні страждання внаслідок невиконання судових рішень відповідачами завдані не лише ОСОБА_1 , а й його доньці ОСОБА_2 .

На переконання суду, наведений у висновку експертів аналіз психологічного дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості позивачів, особливості їх психічної діяльності, психологічні особливості ситуації, що вивчається, її вплив та наслідки для них, свідчить про заподіяння позивачам моральної шкоди.

Відповідачами не надано доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування вищевикладеного.

Таким чином, приймаючи до уваги вказаний висновок, суд вважає, що позивачами доведено, що їх моральні страждання знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із невиконанням відповідачами вказаних рішень суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №372/1652/18 (провадження №14-115цс21) зазначається, що висновок психолога може слугувати для судді орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема й можливого грошового еквівалента таких страждань. Проте розмір відповідного відшкодування незалежно від наявності висновку психолога суддя повинен встановити, враховуючи вимоги розумності та справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

У змісті постанов Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 87/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21, зазначається, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд бере до уваги обставини справи, істотність вимушених у житті позивачів змін, характер, тривалість і обсяг заподіяних моральних страждань та враховує висновок експерта як один із доказів у справі, надавши йому відповідну правову оцінку з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У частині першій статті 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у висновку експертів обставини, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 та 22 000,00 грн. на користь ОСОБА_2 буде відповідати засадам розумності і справедливості та не призведе до збагачення позивачів за рахунок відповідачів, не поставить відповідачів у вкрай тяжке майнове становище.

Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб позивачів, і не призведе до їх безпідставного збагачення, що узгоджується з п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даній справі було проведено судову психологічну експертизу, призначену ухвалою суду, загальна вартість якої становить 28673,30 грн., що підтверджується актом здачі-приймання висновку експертів №1287/22-61/12366/12367/22-61 від 29.01.2024.

Ураховуючи, що під час розгляду справи та ухвалення судового рішення судом враховано висновок за результатами проведення судової психологічної експертизи, як доказ, наявні підстави для відшкодування судових витрат за проведення вказаної експертизи.

Відтак, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення судової психологічної експертизи.

Оскільки позивач ОСОБА_1 , який звертався до суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки, при звернені до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з кожного з відповідачів у дохід держави 360,00 грн. судового збору.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) моральну шкоду в розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 14336 (чотирнадцять тисяч триста тридцять шість) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 14336 (чотирнадцять тисяч триста тридцять шість) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 360 (триста шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 360 (триста шістдесят) гривень 00 копійок.

Урешті заявлених позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення суду складено 22.11.2024.

Відомості про сторони:

1.Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 );

2. Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 );

3. Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

4. Відповідач: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

5. Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37448223, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ялтинська, 14).

Суддя М. М. Ткач