Ухвала

від 25.11.2024 по справі 521/18462/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/18462/24

Провадження № 2-з/522/363/24

УХВАЛА

25 листопада 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Пуленко Анною Геннадіївною про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія КОІН»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ» про визнання недійсними рішень та їх скасування,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія КОІН»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ» про визнання недійсними рішень та їх скасування, а також заява про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія КОІН»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ» про визнання недійсними рішень та їх скасування.

Матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову надійшли від Малиновського районного суду м. Одеси за підсудністю.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чорнусі Ю.В.

У заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» проводити нарахування за послуги із управління у житловому комплексі «Сади Семіраміди», за адресою: м. Одеса, пров. Тополиний, буд. 1А, згідно рішень від 01.01.2022 року, від 01.06.2024 року та фонду капітального ремонту ліфтів у розмірі 200 грн., згідно рішення від 30.07.2024 року до вирішення спору у судовому порядку. Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може порушити майнові права позивача та істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; відповідач вже вимикав електроенергію за начебто несплату послуг з управління та морально тисне на позивача, надсилаючи нагадування про начебто борги; відповідач з 2022 року жодним чином не обґрунтував підняття тарифів на послуги із управління.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

Враховуючи правову позицію, викладену в постанові Обєднаної палати Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20, згідно якої у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову до вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно доч.ч.1,2ст.2Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпеченняпозову,крім арештуморського судна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги,мають бутиспівмірними іззаявленими позивачемвимогами.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами та за своїм змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.10.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 викладена правова позиція, згідно якої заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 725/1512/23, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

У постанові від 15.02.2023 у справі № 932/5035/22 Верховний Суд виклав правову позицію, згідної якої при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник ОСОБА_1 посилається на обставини здійснення на позивача морального тиску шляхом направлення повідомлень про борги, вимкнення відповідачем електроенергії за несплату послуг з управління, а також відсутність обґрунтувань підвищення відповідачем тарифів починаючи з 2022 року. Жодна із наведених обставин не є обставиною, яка може ускладнити виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. До заяви не додано доказів та у заяві не наведено аргументів, які свідчать про те, що невжиття заходу забезпечення позову, про який зазначено у заяві, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, ухвалене у справі, у разі задоволення позову.

За своїм змістом заходи забезпечення позову у виді заборони проводити нарахування за послуги із управління згідно оскаржуваних рішень від 01.01.2022, від 01.06.2024 та у фонд капітального ремонту ліфтів є тотожними наслідкам задоволення заявлених позовних вимог. Отже, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України вжиття таких заходів забезпечення позову не допускається.

Суд також враховує, що вжиття заходів забезпечення у спосіб, визначений у заяві, може мати негативний вплив на господарську діяльність відповідача та на права інших співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 149, 150, 151, 153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Пуленко Анни Геннадіївни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія КОІН»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ», про визнання недійсними рішень та їх скасування відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА