Постанова

від 25.11.2024 по справі 140/35960/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/35960/23 пров. № А/857/8725/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Західного управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 380/9456/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

суддя в 1-й інстанції Андрусенко О.О,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк

дата складання повного тексту рішення 11 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі також ТзОВ«Вест Петрол Маркет», позивач) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також Західне міжрегіональне управління ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2023 №680/33000703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області (даліГУ ДПС у Рівненській області) проведено фактичну перевірку АЗК, на якій здійснює свою господарську діяльність ТзОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Бранів, вул. Корецька, 8, за результатами якої складено акт фактичної перевірки, за висновками якого встановлено порушення вимог пункту 12статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон № 265/95-ВР). На підставі вказаного акту перевірки, Західним міжрегіональним управлінням ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2023 №680/33000703 про застосування штрафу в сумі 50324,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України (даліДПС України) від 17.11.2023 за №34423/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення, а вищезазначене податкове повідомлення-рішеннябез змін.

Позивач вважав вказане рішення протиправними як з підстав порушення порядку призначення фактичної перевірки, так у зв`язку з безпідставністю висновків акта перевірки про порушення товариством положень Закону № 265/95-ВР.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29 серпня 2023 року №680/33000703.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції,Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду стосовно задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову якою, у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив представника товариства «Вест Петрол Маркет» від 06.06.2024 року у якому спростовуються твердження наведені у поданій апеляційній скарзі. Представник товариства просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

До суду апеляційної інстанції також надійшли заяви від представника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно приєднання до матеріалів справи результатів судового розгляду у справі 380/20371/23, вважаючи вказану справу однотипною за предметом та підставою позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, документи подані до суду апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.06.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийняло наказ №936-п «Про проведення фактичної перевірки діяльності ТзОВ «Вест Петрол Маркет»», яким призначено провести фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів ТзОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Бранів, вул. Корецька, 8, (АЗС з магазином) в період з 13.06.2023 терміном на 10 діб; перевірку провести за період діяльності згідностатті 102 ПК України(а.с. 10).

За результатами фактичної перевірки складено акт (зареєстровано за №5827/ж5/17-00-09-01-13/42663493 від 22.06.2023) (а.с. 21 ), яким встановлено порушення, зокрема, пункту 12статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: на початок проведення перевірки товариством не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують походження товарних запасів на АЗК з магазином, а саме на алкогольні напої згідно додатку №1 до акту перевірки. Всього реалізовувалось товарів згідно додатку до акту перевірки (віскі Джоні Волкер Ред Лейбл 0,5 л 40% (вміст спирту) в кількості 4 шт. загальною вартістю 1836,00 грн. (ціна за одиницю459,00 грн.), віскі Джемесон 0,5 л 40% (вміст спирту) в кількості 6 шт. загальною вартістю 3714,00 грн. (ціна за одиницю619,00 грн.), віскі Джемесон 0,5 л 40% (вміст спирту) в кількості 6 шт. загальною вартістю 3714,00 грн. (ціна за одиницю619,00 грн.), лікер Джек Деніелс Теннесі 0,5 л 35% (вміст спирту) в кількості 6 шт. загальною вартістю 4560,00 грн. (ціна за одиницю760,00 грн.), віскі Зе Погуес Аіріш 0,7 л (односолодовий) 40% (вміст спирту) в кількості 2 шт. загальною вартістю 1980,00 грн. (ціна за одиницю990,00 грн.), віскі Зе Погуес Аіріш 0,7 л 40% (вміст спирту) в кількості 3 шт. загальною вартістю 2370,00 грн. (ціна за одиницю790,00 грн.), віскі Вільям Лавсонс 0,7 л 40% (вміст спирту) в кількості 9 шт. загальною вартістю 4491,00 грн. (ціна за одиницю499,00 грн.), віскі Олд Шагер 0,7 л 40% (вміст спирту) в кількості 4 шт. загальною вартістю 2520,00 грн. (ціна за одиницю630,00 грн.), бурбон Волд Таркен 0,7 л 50,5% (вміст спирту) в кількості 1 шт. загальною вартістю 1320,00 грн. (ціна за одиницю1320,00 грн.), ром Бакарді0, 5 л 35% (вміст спирту) в кількості 8 шт. загальною вартістю 3384,00 грн. (ціна за одиницю423,00 грн.), ром Бакарді карта бланка0, 5 л 40% (вміст спирту) в кількості 7 шт. загальною вартістю 3150,00 грн. (ціна за одиницю450,00 грн.), ром Капітан Морган0,7 л 35% (вміст спирту) в кількості 8 шт. загальною вартістю 3592,00 грн. (ціна за одиницю449,00 грн.), настоянка Егермейстер 0,5 л 35% (вміст спирту) в кількості 4 шт. загальною вартістю 2196,00 грн. (ціна за одиницю549,00 грн.), настоянка 0,5 л 35% (вміст спирту) в кількості 6 шт. загальною вартістю 2514,00 грн. (ціна за одиницю419,00 грн.), горілка Абсолют 0,5 л 40% (вміст спирту) в кількості 7 шт. загальною вартістю 2655,00 грн. (ціна за одиницю379,00 грн.), горілка Фінляндія 0,5 л 40% (вміст спирту) в кількості 6 шт. загальною вартістю 2106,00 грн. (ціна за одиницю351,00 грн.), вермут мартіні біанко 1 л 15% (вміст спирту) в кількості 12 шт. загальною вартістю 5436,00 грн. (ціна за одиницю453,00 грн.), коньяк 0,5 л 40% (вміст спирту) в кількості 18 шт. загальною вартістю 2502,00 грн. (ціна за одиницю139,00 грн.), щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують походження на загальну суму 50324,00 грн (а.с. 14-15).

03.07.2023 позивачем було подано заперечення на вказаний акт (а.с. 16-20). Листом від 18.07.2023 №5220/Ж12/17-00-09-1-17 ГУ ДПС у Рівненській області повідомило, що за результатами розгляду заперечень, висновок, викладений у акті фактичної перевірки від 22.06.2023 №5827/ж5/17-00-9-01-13/42663493 вирішено залишити без змін (а.с.21).

29.08.2023 на підставі акту фактичної перевірки від 22.06.2023 №5827/ж5/17-00-9-01-13/42663493 Західне міжрегіональне управління ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення №680/33000703, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та на підставі підпункту 3 пункту54.3 статті 54 ПК України, статті 20 Закону №265/95-ВР до ТОВ «Вест Петрол Маркет» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50324,00 грн.(а.с. 21 зворот22).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 17.11.2023 №34423/6/99-00-06-3-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 29.08.2023 №680/33000703 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 23-24).

При вирішенні даного спору суд першої інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.01.2023 у справі №160/2357/21про те, що норма підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українидозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача. Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами19-1.1.1,19-1.1.14,19-1.1.16,19-1.1.17,19-1.1.54 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом. Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкта з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Стосовно здійснення оцінки на підтвердження в діях платника податків порушень пункту 12статті 3 Закону № 265/95-ВР, суд першої інстанції дійшов висновку, що не підпадають під дію мораторію, передбаченого пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР, лише порушення цього Закону, які стосуються вимог щодо проведення розрахункової операції, яка проводиться під час реалізації підакцизних товарів. Поряд з цим порушення, що полягає у ненаданні під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, в тому числі підакцизних, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), не можна вважати таким, що пов`язане із порядком здійснення розрахункових операцій, тому охоплюється мораторієм, впровадженим пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР. За висновками суду першої інстанції, штрафні санкції за означене порушення у період з 17.03.2023 по 01.08.2023 не підлягали застосуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених норм ПК України дає підстави для висновку, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

У постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що не є спірним в суді апеляційної інстанції питання щодо підстав проведення перевірки зазначених у вказаному вище наказі.

Як згадувалось вище, згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відтак, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що доводи позивача щодо неправомірності проведення фактичної перевірки (а саме: контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для її проведення; наказ про проведення перевірки складений з порушеннямстатті 81 ПК України) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а також не встановлено таких порушень вимог податкового законодавства під час проведення фактичної перевірки, що мають наслідком протиправність оскаржуваних ППР.

Суд апеляційної інстанції вважає, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 13.06.2023 № 936-п (а.с.10) та відзиву на позовну заяву, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

На думку суду, ГУ ДПС у Рівненській області не повинно було зазначати у вказаному наказі інформацію, яка отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача, фактична перевірка контролюючим органом була проведена за встановлених підпунктом80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українипідстав.

У постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №160/2357/21 сформовано висновок про те, що норма підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українидозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача. Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами19-1.1.1,19-1.1.14,19-1.1.16,19-1.1.17,19-1.1.54 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом. Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкта з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Щодо суті встановлених порушень за пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, апеляційний суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 13.06.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийняло наказ №936-п «Про проведення фактичної перевірки діяльності ТзОВ «Вест Петрол Маркет»», яким призначено провести фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів ТзОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Бранів, вул. Корецька, 8, (АЗС з магазином) в період з 13.06.2023 терміном на 10 діб; перевірку провести за період діяльності згідностатті 102 ПК України(а.с. 10).

За результатами фактичної перевірки складено акт (зареєстровано за №5827/ж5/17-00-09-01-13/42663493 від 22.06.2023) (а.с. 10 зворот - 14), яким встановлено порушення, зокрема, пункту 12статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: на початок проведення перевірки товариством не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують походження товарних запасів на АЗК з магазином, а саме на алкогольні напої згідно додатку №1 до акту перевірки. Всього реалізовувалось товарів згідно додатку до акта перевірки, щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують походження на загальну суму 50324,00 грн (а.с. 14-15).

03.07.2023 позивачем було подано заперечення на вказаний акт (а.с. 16-20). Листом від 18.07.2023 №5220/Ж12/17-00-09-1-17 ГУ ДПС у Рівненській області повідомило, що за результатами розгляду заперечень, висновок, викладений у акті фактичної перевірки від 22.06.2023 №5827/ж5/17-00-9-01-13/42663493 вирішено залишити без змін (а.с.21).

29.08.2023 на підставі акта фактичної перевірки від 22.06.2023 №5827/ж5/17-00-9-01-13/42663493 Західне міжрегіональне управління ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення №680/33000703, яким за порушення пункту 12статті 3 Закону №265/95-ВР та на підставі підпункту 3 пункту54.3 статті 54 ПК України, статті 20 Закону №265/95-ВР до ТОВ «Вест Петрол Маркет» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50324,00 грн.(а.с. 21 зворот22).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначеноЗаконом №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Розділ ІІ Закону №265/95-ВРврегульовує питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

До 01.01.2022 пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачав, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Законом №1914-IX, який набрав чинності 01.01.2022, пункт 12статті 3 Закону №265/95-ВРвикладено в наступній редакції: «Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)».

Таким чином, пункт 12статті 3 Закону №265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). При цьому до 01.01.2022 суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення.

Разом з тим, відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону.

Стаття 20 Закону №265/95-ВР(із змінами, внесеними Законом №1914-IX) передбачає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

До 01.01.2022 зазначена норма передбачала, що фінансова санкція має застосовуватись у подвійному розмірі вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законом №1914-IX у статті 20 слово «подвійної» було виключено.

Таким чином, за змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Отже, не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Суд апеляційної інстанції заперечує висновок суду першої інстанції про те що, письмові пояснення менеджераАЗК ОСОБА_1 подавались на початок проведення перевірки, а саме -16.06.2023 року. Зокрема, в поданих поясненнях від 16.06.2023 в яких остання зазначила, що прихідні документи на наявні алкогольні напої станом на 16.06.2023 знаходяться в бухгалтерії за юридичною адресою ТзОВ «Вест Петрол Маркет» : Волинська область, Луцький район, м.Луцьк, вул.Єршова,1. Ці пояснення містяться в Рішенні про результати розгляду скарги від 17.11.2023 за № 34423/6/99-00-06-03-02-06 (а.с. 23). По закінченні проведення фактичної перевірки, вказана особа долучає пояснення від 22.06.2023 в яких зазначає про те, що під час проведення перевірки, було надано підтверджуючі документи щодо алкогольних товарів, на всю суму, яка знаходилась на реалізації . Вказані документи не взяті до уваги контролюючими органами (а.с. 15 на звороті).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаєЗакон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР( далі по тексту -Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12статті 3 Закону №265/95-ВРсуб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

З аналізу наведеної норми слідує, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів. Для підтвердження ведення такого обліку суб`єкт господарюванняпід час проведення перевірки зобов`язаний надати контролюючому органу документи,що підтверджують облік та походження товарних запасів.

Згідно пункту 12статті 3 Закону №265/95-ВРсуб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно достатті 20 Закону №265/95-ВРдо суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першоїстатті 8 Закону України від 16 липня 1999 №996-XIV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(даліЗакон №996-XIV) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Частиною першоюстатті 9 Закону №996-XIVвизначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини другоїстатті 9 Закону №996-XIVпервинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини третьоїстатті 9 Закону №996-XIVінформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цьогоЗакону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Оцінюючи такі доводи сторін, суд апеляційної інстанції також враховує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений відповідно достатті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,Податкового кодексу Українита підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375наказом Міністерства фінансів України № 496 від 03 вересня 2021 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033 (далі - Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно доЗаконузобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Так, пунктом 2 Порядку № 496 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;

первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

Розділом II Порядку № 496 безпосередньо врегульований Порядок ведення обліку товарних запасів, який полягає в наступному:

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації. (п.1)

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі. (п. 2)

Згідно з пунктами 9-11 розділу II Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

З такого правового регулювання слідує, що документами, які підтверджують облік та походження товарів, є встановлена Порядком № 496 Форма ведення обліку товарних запасів, а також первинні документи. Форма обліку та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на початок проведення перевірки на вимогу контролюючого органу не надано Форму ведення обліку товарних запасів та документи, що підтверджують придбання та походження товарів, що реалізовувались та знаходяться в реалізації, у форматі, який дозволив би перевіряючим особам здійснити його перегляд та/або копіювання, про що зазначено представником відповідача.

Таким чином, фактичною перевіркою встановлено незабезпечення позивачем ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, та здійснення продажу у місці реалізації лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Вказана обставина позивачем в ході судового розгляду справи не спростована, в той час як надання таких доказів виключно під час судового розгляду автоматично не вказує на безпідставність висновків контролюючого органу під час проведення перевірки.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що до 01.01.2022 пункт 12статті 3 Закону №265/95-ВРпередбачав, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Законом №1914-IX, який набрав чинності 01.01.2022, пункт 12статті 3 Закону №265/95-ВРвикладено в наступній редакції: «… При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)».

Таким чином, пункт 12статті 3 Закону №265/95-ВРзобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). При цьому до 01.01.2022 суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення.

Покликання позивачем у ході апеляційного розгляду на численну судову практику Верховного Суду, зокрема на висновки, що містяться у постанові касаційного суду від 21.09.2023 у справі № 280/11956/21, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки вони зроблені на підставі аналізу законодавства у редакції, відмінній від тієї, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставістатті 20 Закону №265/95-ВР.

Висновки суду першої інстанції про дію мораторію, передбаченого пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР, та поширення такого на порушення цього Закону, які стосуються вимог щодо проведення розрахункової операції, яка проводиться під час реалізації підакцизних товарів, не заслуговують на увагу та є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність факту порушення позивачем порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у місці продажу, відтак відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення рішення від 29.08.2023 №680/33000703, яким застосував до позивача штрафні санкції на підставістатті 20 Закону №265/95.

З огляду на викладене, враховуючи положеннястатті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № від 29.08.2023 №680/33000703 неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно дост. 139 КАС Українине здійснюється.

Керуючись статтями ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Західного управління ДПС по роботі з великими платниками податків- задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 140/35960/23 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник