Постанова

від 25.11.2024 по справі 140/35960/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/35960/23 пров. № А/857/8728/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 140/35960/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя в 1-й інстанції Андрусенко О.О,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі також ТзОВ«Вест Петрол Маркет», позивач) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також Західне міжрегіональне управління ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2023 №680/33000703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Рівненській області) проведено фактичну перевірку АЗК, на якій здійснює свою господарську діяльність ТзОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Бранів, вул. Корецька, 8, за результатами якої складено акт фактичної перевірки, за висновками якого встановлено порушення вимог пункту 12статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон № 265/95-ВР). На підставі вказаного акту перевірки, Західним міжрегіональним управлінням ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2023 №680/33000703 про застосування штрафу в сумі 50324,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України (далі ДПС України) від 17.11.2023 за №34423/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення, а вищезазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у даній справі позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.08.2023 №680/33000703; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» судовий збір в розмірі 2684,00 грн..

18.03.2024 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 1, код ЄДРПОУ 42663493) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Апелянт вважає такі вимоги є завищеними, а позивачем належним чином не обґрунтовано суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.

До закінчення розгляду справи позивач заявив про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 71) , із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат та з відповідними доказами позивач звернувся до суду 18.03.2024, тобто з дотриманням п`ятиденного строку з дня ухвалення судового рішення, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено, тому у цій справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 24.01.2022 №24/03, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Золоті Ворота»; додаткової угоди №3 від 23.11.2023 до договору від 24.01.2022 №24/03; акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.03.2024; детального опису виконаних робіт (наданих послуг) у справі №140/35960/23; платіжної інструкції від 15.03.2024 № 6111192114 на суму 5000,00 грн.

Згідно із пунктом 4.1. розділу 4 договору від 24.01.2022 №24/03 за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до даного Договору.

У додатковій угоді №3 від 23.11.2023 до договору від 24.01.2022 №24/03 сторонами погоджено, що за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі, що становить 5000,00 грн.

Згідно наданих акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.03.2024 та детального опису виконаних робіт (наданих послуг) слідує, що правову допомогу було надано саме у цій справі №140/35960/23.

Платіжною інструкцією від 15.03.2024 № 6111192114 підтверджується факт оплати позивачем послуг згідно договору від 24.01.2022 №24/03 у справі №140/35960/23 у сумі 5000,00 грн.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, зауважив, що провадження здійснювалося в порядку спрощеногопозовного провадження без участі сторін.

Крім того, послуги, які надавались позивачу не зазначені в детальному описі робіт, зокрема в графі «назва послуги» зазначено «гонорар за підготовку позовної заяви та направлення її до суду» та «гонорар успіху», що не дає змоги встановити які саме доручення клієнта виконано адвокатом, яка професійна правнича допомога надавалась адвокатом і яка її вартість, що фактично входило до предмету надання адвокатських послуг,чи відповідали вони критеріям необхідності та чимали вплив на хід розгляду справи .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 140/35960/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення було відмовлено.

За змістом частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною першоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частинами першою, другоюстатті 134 КАС Україниобумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За правилами ч.1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 140/35960/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення було відмовлено.

Підсумовуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для стягнення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у справі.

Відповідно до приписів частини 1статті 317 Кодексу адміністративного судочинства Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні заяви позивача про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 140/35960/24 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної силиз дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник