Рішення

від 13.11.2024 по справі 922/2151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024м. ХарківСправа № 922/2151/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів, 15-А, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) в інтересах держави, в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Соборна, 77, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300); до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013) , 2.Комунального некомерційного підприємства "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Мічуріна, 60, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300). про визнання угод недійсними та повернення коштів за участю представників:

прокурора - Лахтюк Л.В.,

інші учасники - не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", м. Харків (перший відповідач), Комунального некомерційного підприємства "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, с. Тростянець (другий відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.09.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект".

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 04.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 15.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області та ТОВ "Енергоінвестпроект".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" на користь Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 23 847, 37 грн.

5. Судові витрати покласти на першого відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/2151/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27 червня 2024 року о 10:45 год.

09.07.2024 представником другого відповідача надано до суду відзив на позов (вх. № 17495), в якому, заперечуючи проти позову, вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості). Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей. Особливостями не встановлено вимог щодо періодичності зміни за одиницю електричної енергії у випадку коливання її ціни на ринку та дозволяють змінювати ціну пропорційно коливанням цін на ринку без обмеження верхнього порогу змін (згідно Особливостей відсутній відсоток, на який максимально можна підняти ціну, але відсоток збільшення ціни за одиницю товару не повинен перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку). Відповідач вказує, що підняття ціни документально обґрунтовувалось і підтверджувалось постачальником відповідно до умов договору. Зазначає, що підстава «у разі коливання ціни такого товару на ринку» згідно пп 2 пункту 19 Особливостей була застосована при зміні ціни за одиницю електроенергії лише в додатковій угоді № 2 , а от підстава «зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» згідно пп 7 пункту 19 Особливостей була застосована при зміні ціни в додатковій угоді № 3,4,5. Дана підстава зобов`язує використовувати не «коливання ціни», а саме «середньозважену ціну РДН з «Оператора ринку»», та відповідно до формули, що викладена у п 4.2. розділу 4 договору визначати нову ціну (тариф) електричної енергії. Відповідач вказує, що у зв`язку з закінчення бюджетного року КНП «Тростянецьким ЦПМСД» з метою приведення умов договору до фактичного споживання за період 2023 року на підставі пп 1 пункту 19 Особливостей та пп 1 пункту 12.12 договору внесено зміни в частині зменшення обсягів закупівлі та відповідно вартості договору. Таким чином, на думку відповідача, КНП «Тростянецький ЦПМСД» в ході виконання договору на закупівлю електроенергії дотримувалось вимог пункту 19 Особливостей та умов договору, тому підстави звернення до суду відсутні.

30.07.2024 першим відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 19145), в якому вказує на те, що при зверненні до суду з даним позовом, прокурором не враховано, що відповідно до п. 37 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ "Про публічні закупівлі", п.17 Особливостей, норми частини п`ятої статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", якими визначено виключний перелік випадків щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, до спірних додаткових угод не підлягає застосуванню, також зміна ціни відбулася за іншою підставою, тобто не зміна ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку (пп. 2 п. 19 Особливостей), а згідно зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед (пп.7 п. 19 Особливостей). Обрахунок ціни за одиницю Товару на відповідний розрахунковий період визначався за формулою визначеною у п. 4.2 договору. Зазначає, що тендерна пропозиція була подана КНП "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" 10.11.2022 і на цей момент ні у замовника, ні в учасника не було і не могло бути інформації щодо зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед. За таких обставин,вважає, що додаткові угоди № 3 від 05.09.2023, № 4 від 04.12.2023, № 5 від 15.12.2023 укладені згідно умов договору (п.4.2, п.4.3, п.12.12 договору), відповідно до пп.7 п.19 Особливостей, не суперечить приписам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка не підлягає застосуванню у даних правовідносинах, а тому, на думку відповідача, відсутні передбачені ст. 203, 215 ЦК України правові підстави для визнання вказаних додаткових угод до договору недійсними. Також вважає, що сторонами договору не завдано витрат бюджетній організації на суму в розмірі 23 847, 37 грн, в зв`язку з чим, на думку відповідача, вимоги щодо недотримання ТОВ «Енергоінвестпроект» п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та повернення суми в розмірі 23 847, 37 грн є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

05.08.2024 прокуратурою надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 19642), в якій, зокрема, зазначив, що навіть за умови зміни регулятором тарифу на послуги з розподілу електричної енергії після укладення договору чи додаткової угоди до договору, застосування нового тарифу можливе не раніше спливу 20 днів від дня надання електропостачальником споживачу повідомлення. Укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу, а саме 02.08.2023, 05.09.2023, 04.12.2023, 15.12.2023 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни до договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним збільшенням ціни товару - тобто, на думку прокурора, укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети, у розумінні ч. 1 ст. 203 ЦК України. Прокурор вказує, що згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Прокурор зазначає, що розрахункові документи за електричну енергію безпідставно складалися за ціною, яка не погоджувалася сторонами у письмовій формі, а КНП «Тростянецький центр первинної медико- санітарної допомоги» на підставі складених актів і рахунків здійснювалася їх оплата, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів. Таким чином, викладений у відзиві представника відповідача аналіз коливання ціни на електричну енергію починаючи з серпня 2023 року до грудня 2023 року, на думку прокурора, жодним чином не підтверджує наявності факту коливання ціни на електричну енергію у період укладення додаткових угод № 3-5 до договору. При цьому, посилання представником відповідача на лист Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304- 04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», яким визначено у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, що «внесення змін до договору про закупівлю має відбуватись шляхом укладання додаткової угоди, а також має бути обґрунтованим та документально підтвердженим», за умови відсутності обґрунтування коливання ціни на електричну енергію за відповідні періоди, навпаки підтверджує викладені у позові прокурора підстави для захисту інтересів держави.

16.08.2024 другим відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив на позов (вх. № 20618).

10.09.2024 представником другого відповідача надано до суду клопотання (вх. № 22694), в якому просить суд провести дане підготовче засідання по справі № 922/2151/24, без участі представника ТОВ "Енергоінвестпроект".

Ухвалою суду від 11.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02 жовтня 2024 року о 12:00 год.

Розгляд справи по суті неодноразово переносився, у зв`язку з хворобою судді Аюпової Р.М. (01.10.2024 - 18.10.2024) та у зв`язку з обстрілом російською федерацією Господарського суду Харківської області 28.10.2024, внаслідок якого приміщення суду зазнало значних руйнувань, а кабінет судді Аюпової Р.М. знищено вщент.

У судовому засідання 13.11.2024 прокурор позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник першого відповідача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник другого відповідача у судове засідання не з`явився. Про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник прокуратури погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представників позивача та відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.11.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Гайсинською окружною прокуратурою в ході вивчення питання дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що на веб-сайті «Prozorro» (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-l 1-10-004692-а) КНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги» 10.11.2022 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії на 2023 рік, за кодом ДК 021:2015:09310000-5 «Електрична енергія». Очікувана вартість предмета закупівлі 1 232 320, 00 грн. Запланований обсяг електричної енергії складав 166305 кВт/год.

За результатами розгляду тендерних пропозицій (засідання тендерного комітету замовника від 22.11.2022) переможцем процедури закупівлі визначено пропозицію ТОВ «Енергоінвестпроект» (перший відповідач) з ціновою пропозицією 769 310, 27 грн.

За результатом проведеної закупівлі між КНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги» (другий відповідач) та ТОВ «Енергоінвестпроект» укладено договір № 232 від 06.12.2022 (далі - договір), предметом якого є закупівля електричної енергії в обсязі 166 305 кВт/год за ціною 4,625899823 грн на суму 769 310, 27 грн.

Згідно з умовами договору, ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год складає 4, 62 грн з ПДВ, загальний обсяг постачання 166 305 кВт/год, вартість договору складає 769 310, 27 грн.

Джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Відповідно до п. 12.1 договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з 1 січня по 31 грудня 2023 року (включно).

Відповідно до п. 1.1. за цим договором постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього договору.

Згідно п. 4.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з умовами п. 4.2. цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена умовами даного договору.

Згідно п. 4.4. договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника не пізніше, ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Договором також передбачено, що істотні умови договору, в тому числі ціна за одиницю товару, можуть змінюватися шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору у випадку погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Сторони погодилися, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію про період порівняння ціни, а саме з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін (пп. 2 п. 12.12. договору).

У подальшому між КНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги» та ТОВ «Енергоінвестпроект» укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, а саме:

- додаткова угода № 1 від 09.01.2023, на підставі якої внесено зміни до п. 4.2, 4.3 договору «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» та викладено їх у наступній редакції, зокрема підвищено ціну на електричну енергію з 01.01.2023 по 31.03.2023 - 4, 66 грн за 1 кВт/год, 01.04.2023 по 30.06.2023 - 4, 72 грн за 1 кВт/год, з 01.07.2023 по 31.12.2023 - 4, 79 грн за 1 кВт/год. Вартість договору складає 789175,61 грн. Вказану додаткову угоду укладено на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії «НЕК «Укренерго»;

- додаткова угода № 2 від 02.08.2023, на підставі якої збільшено ціну на електричну енергію на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) з 4,79 грн за кВт/год до 5,17 грн за 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за договором зменшено до 156 380 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 2 збільшена на 7,93 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді за аналогічний період. Вказану додаткову угоду укладено на підставі постанови НКРЕКП від 27.06.2023 № 1126 «Про встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку».

Так, угодою № 2 внесено зміни до п. 2.4, 4.3 договору та викладено їх у такій редакції: «п. 2.4 Обсяг закупівлі електричної енергії (товару) складає 156 380 кВт/год», «п. 4.3 Ціна за 1 кВт/год з 01.07.2023 по 31.12.2023 включно) - 5,17 грн з ПДВ». Вартість договору складає 789 175, 55 грн.

- додаткова угода № 3 від 05.09.2023, на підставі якої внесено зміни до п. 2.4, 4.3 договору та викладено їх у такій редакції: «п. 2.4 Обсяг закупівлі електричної енергії (товару) складає 144 288 кВт/год», «п. 4.3 Ціна за 1 кВт/год з 01.08.2023 по 31.12.2023 (включно) - 5,79 грн з ПДВ». Вартість договору складає 789 175,06 грн.

Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 3 збільшена на 11,99 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

- додаткова угода № 4 від 04.12.2023, на підставі якої внесено зміни до п. 2.4, 4.3 договору та викладено їх у такій редакції: «п. 2.4 Обсяг закупівлі електричної енергії (Товару) складає 140 434 кВт/год», «п. 4.3 Ціна за 1 кВт/год з 01.11.2023 по 31.12.2023 (включно) - 6,03 грн з ПДВ». Вартість договору складає 789 173, 68 грн.

Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 4 збільшена на 4,14 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

- додаткова угода № 5 від 15.12.2023, на підставі якої внесено зміни до п. 2.4, 4.3 договору та викладено їх у такій редакції: «п. 2.4 Обсяг закупівлі електричної енергії (товару) складає 139 388 кВт/год», «п. 4.3 Ціна за 1 кВт/год з 01.12.2023 по 31.12.2023 (включно) - 6,11 грн з ПДВ». Вартість договору складає 789 170, 24 грн.

Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 5 збільшена на 1,36 % відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

- додаткова угода № 6 від 28.12.2023, на підставі якої сторони домовилися зменшити обсяг закупівлі за договором, що встановлений п. 12.12 пп. 1 договору, у зв`язку зі зменшенням обсягів закупівлі та п. 2.4 Договору викласти в наступній редакції «Обсяг закупівлі електричної енергії складає 70 868 кВт/год, п. 4.3 викласти в наступній редакції «Вартість Договору складає 370 044, 19 грн з ПДВ».

При цьому, як вказує прокурор, внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 05.09.2023, № 4 від 04.12.2023 та № 5 від 15.12.2024 збільшено ціну за одиницю товару з 5,17 грн за кВт/год (з ПДВ) до 6,11 грн за 1 кВт/год (з ПДВ), тобто на 0,94 грн або на 18,18 % більше від ціни, визначеної додатковою угодою № 2 від 02.08.2023, укладеної на підставі постанови НКРЕКП від 27.06.2023 № 1126 Про встановлення граничних цін на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Так, згідно актів приймання - передачі за договором № 232 від 06.12.2022 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року КНП Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги фактично отримала 70868 кВт/год електричної енергії, сплативши 370 044, 19 грн.

Таким чином, як вказує прокурор, внаслідок укладених додаткових угод № 3 від 05.09.2023, № 4 від 04.12.2023, № 5 від 15.12.2023 у період з 01.08.2023 по 31.12.2023 поставлено всього 28 125 кВт на загальну суму 169 253, 62 грн.

Прокурор вважає, що такі угоди укладені безпідставно, у порушення вимог п. 2.3, 4.4 договору № 232 від 06.12.2022, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження і акту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору.

Враховуючи викладене, вважає, що додаткові угоди № 3 від 05.09.2023, № 4 від 04.12.2023, № 5 від 15.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 є не дійсними з підстав, передбачених ст. 203, 215, 217 ЦК України та підлягають визнанню їх такими в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обгрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі № 05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

У даному випадку, укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від21.03.2019 по справі №912/989/18).

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод відповідачем-2 фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 "б".

Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Водночас згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Ч. 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України, ст. 16 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"), територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"),

Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

В даному випадку, Тростянецька селищна рада уповноважена здійснювати контроль щодо законності проведення комунальними підприємствами, зокрема ХНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги» закупівель за бюджетні кошти та уповноважена звертатися до суду в разі встановлення порушень вимог діючого законодавства, що зачіпають інтереси територіальної громади селища.

Гайсинською окружною прокуратурою, в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» направлено листи від 04.04.2024 № 51/3-925 вих-24 та від 29.04.2024 № 51/3-1159 вих-24 на адресу Тростянецької селищної ради, в яких останню проінформовано про наявність факту незаконного укладення додаткових угод № 3, 4, 5 до договору № 232 від 06.12.2022, відповідно до яких всупереч вимогам ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» незаконно збільшено ціну товару та зменшено його кількість, чим місцевому бюджету завдано збитків.

Також у вказаних листах зазначалося про необхідність повідомити окружну прокуратуру щодо вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави, стягнення збитків за договором, або зазначити причину невжиття вказаних заходів.

Як вбачається з листів Тростянецької селищної ради № 02-15/813 від 10.04.2024 та № 02-15/946 від 03.05.2024, отриманих у відповідь на запити прокурора, селищна рада зазначає, що закупівля КНП «Тростянецький центр первинної медико-соціальної допомоги» здійснено закупівлю електричної енергії відповідно до вимог законодавства, а також внесення змін до договору документально обґрунтовувалося і підтверджувалося постачальником, тому відсутні підстави для звернення до суду.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод, встановлено, що з кінця 2022 року ту упродовж 2023 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію.

Так, підставою укладення додаткової угоди № 3 від 05.09.2023 до договору став лист ТОВ "Енергоінвестпроект" від 04.09.2023 № 270 на адресу КНП "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" з пропозицією укласти додаткову угоду, оскільки відбулося зростання середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РНД (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) на серпень 2023 року у порівнянні з липнем 2023 року на 13, 4 %.

На підтвердження факту збільшення середньозважених цін ринку "на добу наперед" при укладанні додаткової угоди № 3 від 05.09.2023 постачальник надає власну довідку, у якій вказує про зміну ціни постачання електричної енергії в бік збільшення середньозважених цін та додає скриншот вебсторінки ДП "Оператор ринку". Згідно даної довідки щодо підтвердження збільшення ціни середньозважені ціни РДН ОЕС 01.09.2023 становлять 4 704,21 грн мВт/год, середньозважені ціни за серпень 2023 року становлять 4 162,23 грн мВт/год.

Даною угодою внесено зміни до п. 2.4 договору, а саме: обсяг закупівлі електричної енергії становить 144 288 кВт/год, п. 4.3 ціна за 1 кВт/год з 01.08.2023 по 31.12.2023 (включно) становить 5,79 грн з ПДВ.

Вартість договору складає 789 175,06 грн.

Таким чином, сторонами за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 11, 99 % у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою № 2 від 02.08.2023 та на 25, 32 % у порівнянні з первинною піною за основним Договором за одиницю товару.

Натомість, надана постачальником довідка не містить інформації про коливання цін на електроенергію з моменту підписання договору до моменту укладення спірної додаткової угоди.

Так, відповідно до даних офіційного сайту ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/IDM_graphs), середньозважена ціна купівлі- продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України за період з дати укладення договору № 232 від 36.12.2022 до дати укладення додаткової угоди № 3 - 05.09.2023, прослідковується коливання ціни в бік зменшення:

06.12.2022- 3287,62 грн/МВт.год (ціни на момент укладення договору);

09.01.2023- 3514,32 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 1 від 09.01.2023);

01.08.2023- 4136,27 грн/МВт.год (ціни на початок серпня 2023 року);

02.08.2023- 4444,56 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 2 від 02.08.2023);

31.08.2023- 3662,24 грн/МВт.год (ціни на кінець серпня 2023 року);

05.09.2023- 4051,96 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 3 від 05.09.2023).

Підставою укладення додаткової угоди № 4 від 04.12.2023 до договору став лист ТОВ "Енергоінвестпроект" від 01.12.2023 № 343 на адресу КНП "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" з пропозицією укласти додаткову угоду, оскільки відбулося зростання середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РНД (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) на листопад 2023 року у порівнянні з серпнем 2023 року на 195,57 грн/МВт/год.

На підтвердження факту збільшення середньозважених цін ринку "на добу наперед" при укладанні додаткової угоди № 4 від 04.12.2023 постачальник надає власну довідку, у якій вказує про зміну ціни постачання електричної енергії в бік збільшення середньозважених цін та додає скриншот зебсторінки ДП "Оператор ринку". Згідно доданої Довідки щодо підтвердження збільшення ціни середньозважені ціни РДН ОЕС станом на серпень 2023 складає 4162, 23 гр/МВт/год, середньозважені ціни за листопад 2023 року становлять 4 357,80 грн мВт/год.

Даною угодою внесено зміни до п. 2.4 договору, а саме: Обсяг закупівлі електричної енергії становить 140 434 кВт/год, п. 4.3 Ціна за 1 кВт/год з 01.11.2023 по 31.12.2023 включно) становить 6,03 грн з ПДВ.

Вартість договору складає 789 173,68 грн.

Таким чином, сторонами за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 16, 63 % у порівнянні з підвищенням за додатковою угодою № 2 від 02.08.2023 та на 30, 51 % у порівнянні з первинною ціною за основним договором за одиницю товару.

Натомість, надана постачальником довідка не містить інформації про колвання цін на електроенергію з моменту підписання договору до моменту укладення спірної додаткової угоди.

Так, відповідно до даних офіційного сайту ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/IDM_graphs), середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України за період з дати укладення договору № 232 від 06.12.2022 до дати укладення додаткової угоди № 4 від 04.12.2023, прослідковується коливання ціни як у бік збільшення, так і в бік зменшення:

06.12.2022- 3287, 62 грн/МВт.год (ціни на момент укладення договору);

09.01.2023- 3514, 32 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 1 від 09.01.2023);

02.08.2023- 4444, 56 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 2 від 02.08.2023);

01.11.2023- 4922, 67 грн/МВт.год (ціни на початок листопада);

30.11.2023- 3961, 56 грн/МВт.год (ціни на кінець листопада);

04.12.2023- 3987, 67 грн/МВт.год (ціни на момент укладання додаткової угоди № 4 від 04.12.2023).

Підставою укладення додаткової угоди № 5 від 15.12.2023 до договору став лист ТОВ "Енергоінвестпроект" від 14.12.2023 № 389 на адресу КНП "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" з пропозицією класти додаткову угоду, оскільки відбулося зростання середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РНД (ринок "на добу наперед") троговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) на грудень 2023 року у порівнянні з листопадом 2023 року на 61,98 грн/МВт/год.

Так, на підтвердження факту збільшення середньозважених цін ринку "на добу наперед" при укладанні додаткової угоди № 5 від 15.12.2023 постачальник надає власну довідку, у якій вказує про зміну ціни постачання електричної енергії в бік збільшення середньозважених цін та додає скриншот вебсторінки ДП "Оператор ринку". Згідно доданої довідки щодо підтвердження збільшення ціни середньозважені ціни РДН ОЕС станом на листопад 2023 складає 4 357, 80 гр/МВт/год, середньозважені ціни за грудень 2023 становлять 4 419, 78 грн мВт/год.

Даною угодою внесено зміни до п. 2.4 договору, а саме: Обсяг закупівлі електричної енергії становить 139 388 кВт/год, п. 4.3 Ціна за 1 кВт/год з 01.12.2023 по 31.12.2023 включно) становить 6,11 грн з ПДВ.

Вартість договору складає 789 170,24 грн.

Таким чином, сторонами за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 18,18 % у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою № 2 від 02.08.2023 та на 32, 25 % у порівнянні з первинною ціною за основним договором за одиницю товару.

Натомість, надана постачальником довідка не містить інформації про коливання цін на електроенергію з моменту підписання договору до моменту укладення спірної додаткової угоди.

Так, відповідно до даних офіційного сайту ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/IDM_graphs), середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України за період з дати укладення договору № 232 від 06.12.2022 до дати укладення додаткової угоди № 5 від 15.12.2023, прослідковується коливання ціни як у бік збільшення, так і в бік зменшення:

06.12.2022- 3287, 62 грн/МВт.год (ціни на момент укладення договору);

09.01.2023- 3514, 32 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 1 від 09.01.2023);

02.08.2023- 4444, 56 грн/МВт.год (ціни на момент укладення додаткової угоди № 2 від 02.08.2023);

01.11.2023- 4922, 67 грн/МВт.год (ціни на початок листопада);

30.11.2023- 3961, 56 грн/МВт.год (ціни на кінець листопада);

01.12.2023- 4144, 27 грн/МВт.год (ціни на початок грудня);

04.12.2023- 3987, 67 грн/МВт.год (ціни на момент укладання додаткової угоди № 4 від 04.12.2023).

15.12.2023- 4504, 33 грн/МВт.год (ціни на момент укладання додаткової угоди № 5 від 15.12.2023).

Так суд зазначає, що надані першим відповідачем докази для підтвердження обґрунтованості внесення змін до договору не відображають реальне коливання цін на електроенергію станом як на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Отже, ТОВ «Енергоінвестпроект» ініціювало укладення додаткових угод до договору без достатнього документального підтвердження.

Так, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з моменту укладення договору і до внесення до нього змін за спірними додатковими угодами, отже, відповідачем-1 не доведено підтвердження підвищення ціни на природний газ, як станом на початок періоду застосування нової ціни, так і на момент звернення до відповідача-2 з листами про укладення додаткових угод (постанова Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20).

Також постачальником порушено вимоги п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), пп. 40 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку електропостачальника у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу (у тому числі комерційної пропозиції) не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір; п. 11 ч. 1 ст. 58 вказаного Закону щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення.

Ст. 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

При цьому, Верховним Судом висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

У Законі № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року норма п. 2 ч. 5 ст. 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підсумовуючи вищевикладене, оскаржувані додаткові угоди № 3 від 05.09.2023, № 4 від 04.12.2023, № 5 від 15.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, а тому, з огляду на положення ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, вищевказані додаткові угоди № 3 від 05.09.2023, № 4 від 04.12.2023, № 5 від 15.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені з порушенням вимог законодавства, яке вказувалася вище. Отже, позов в цій частині заявлених позовних вимог підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що викладений у відзиві представника відповідача-1 аналіз коливання ціни на електричну енергію починаючи з серпня 2023 року до грудня 2023 року (тобто на момент укладення оспорюваних угод) жодним чином не підтверджує наявності факту коливання ціни на електричну енергію у період укладення додаткових угод № 3-5 до договору. При цьому, посилання представником відповідача на лист Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304- 04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», яким визначено у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, що «внесення змін до договору про закупівлю має відбуватись шляхом укладання додаткової угоди, а також має бути обґрунтованим та документально підтвердженим», за умови відсутності обґрунтування коливання ціни на електричну енергію за відповідні періоди, навпаки підтверджує викладені у позові прокурора підстави для захисту інтересів держави.

Недотримання вимог законодавства та умов договорів порушує принципи, встановлені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», не досягається мета цього Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки ТОВ «Енергоінвестпроект» під час проведення процедури закупівлі запропоновано одну ціну товару, без наміру продавати електричну енергію за такою ціною, адже безпідставно збільшено цю ціну шляхом укладання додаткових угод, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку за певні періоди. Фактично ж постачання електричної енергії здійснювалося за іншими, вищими цінами, які письмово не погоджувалися сторонами, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача переплачених за додатковими угодами коштів в розмірі 23 847, 37 грн, суд зазначає наступне.

Ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки вказані додаткові угоди визнані судом недійсними, розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, визначеною за умовами додаткової угоди № 2 від 02.08.2023, правомірність укладення якої не оскаржується, а саме 5,17 грн.

Згідно актів приймання-передачі за договором № 232 та платіжних інструкцій за період серпня по грудень 2023 року КНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги» фактично отримало 28125 кВт/год, сплативши 169 253,62 грн.

При тому, з врахування укладеної додаткової угоди № 2 при ціні електричної енергії 5,17 грн/кВт.год. з ПДВ споживач повинен був сплатити - 145 406, 25 грн.

Таким чином, за договором від 06.12.2022 КНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги» безпідставно сплачено коштів у сумі 23 847, 37 грн (169 253, 62 грн - 145 406, 25 грн).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 23 847, 37 грн

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно правового висновку Верховного Суду, що викладений у п. 37 постанови від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, якщо сторона зобов`язання набула кошти (суму ПДВ) за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, то такі кошти набуто на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ч. 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зокрема, набуття відповідачем, як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, грошові кошти в сумі 23 847,37 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Енергоінвестпроект», підстава їх набуття відпала, а тому товариство зобов`язане їх повернути Тростянецькій селищній раді, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України. Таки чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача переплачених за додатковими угодами коштів в розмірі 23 847, 37 грн підлягають задоволенню.

У п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001).

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються порівну на обох відповідачів у справі.

Керуючись ст. 2, 13, 46, 53, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.09.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Мічуріна, 60, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 36892237) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 34633789).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 04.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Мічуріна, 60, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 36892237) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 34633789).

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 15.12.2023 до договору № 232 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Мічуріна, 60, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 36892237) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 34633789).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 34633789) на користь Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Соборна, 77, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 04326224) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 23 847, 37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 34633789) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909) - 6 056, 00 грн судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Мічуріна, 60, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 36892237) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909) - 6 056, 00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Прокурор - Вінницька обласна прокуратура (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909);

Позивач - Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області (вул. Соборна, 77, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 04326224);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 34633789);

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Мічуріна, 60, с. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300; код ЄДРПОУ 36892237).

Повне рішення складено 25.11.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/2151/24