Ухвала

від 25.11.2024 по справі 922/2140/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"25" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2140/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В. судді Сальнікової Г.І. , судді Жельне С.Ч.

розглянувши заяву судді Сальнікової Г.І. про самовідвід у справі

за позовом : Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато", м.Київ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біком", м. Київ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Погорелова О.В.) перебувала справа №922/2140/24 за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біком" про визнання недійсним іпотечного договору від 06.05.2023, укладеного між ТОВ "Веріфікато" та ТОВ "Біком" про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,7461 га, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за №226 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67490636 від 06.05.2023; запис про обтяження: 40177842 (спеціальний розділ).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 заявлено та задоволено самовідвід судді Погорелова О.В. від розгляду справи №922/2140/24.

На підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Аріт К.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 року прийнято справу №922/2140/24 до розгляду, розпочато розгляд справи спочатку, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 15.10.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2024 року, у зв`язку з технічною неможливістю проведення судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 05.11.2024 року.

Протокольно ухвалою суду від 05.11.2024 року підготовче засідання відкладено на 07.11.2024 року.

В підготовчому засіданні судом встановлено, що під час розгляду справи №922/2140/24 у складі судді Погорелової О.В. не було вирішено клопотання представника відповідача-2 (вх.№ 23360), в якому останній просив суд витребувати в Харківської міської ради та Департаменту реєстрації Харківської міської ради докази, зобов`язати Харківську міську раду забезпечити участь свого уповноваженого представника в наступному судовому засіданні у справі №922/2140/24, розглядати справу № 922/2140/24 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 року задоволено клопотання відповідача-1 в частині розгляду справи №922/2140/24 колегіально у складі трьох суддів, призначено колегіальний розгляд справи №922/2140/24 у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 11.11.2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Аріт К.В., суддя Сальнікова Г.І., суддя Жельне С.Ч.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 року прийнято справу №922/2140/24 до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Аріт К.В., суддя Сальнікова Г.І., суддя Жельне С.Ч. Постановлено розгляд справи №922/2140/24 розпочати спочатку в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні. Підготовче засідання у справі №922/2140/24 призначено на 26.11.2024 року о 10:00.

22.11.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" надав до суду заяву про відвід судді Сальнікової Г.І. (вх.№29358).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (вх. №29358 від 22.11.2024) про відвід судді Сальнікової Г.І. з огляду на те, що заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 ГПК України.

25.11.2024 року від судді Сальнікової Г.І. надійшла заява про самовідвід, яка обґрунтована уникненням сумнівів щодо неупередженості судді Господарського суду Харківської області Сальнікової Г.І. як у учасників справи №922/2140/24, так і у стороннього спостерігача.

При цьому зазначено, що незважаючи на відсутність правових та фактичних підстав для сумніву у безсторонності та об`єктивності судді Сальнікової Г.І., враховуючи положення Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, з огляду на необхідність забезпечення дотримання засад здійснення правосуддя та приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля забезпечення довіри до Господарського суду Харківської області та в цілому до судової влади в Україні, з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності як у учасників справи №922/2140/24, так і у стороннього спостерігача, вважає за необхідне заявити самовідвід від участі в розгляді справи №922/2140/24.

Враховуючи подану заяву про самовідвід судді та підстави, що викладені в ній, судова колегія зазначає наступне.

Так, статтею ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії". Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Як встановлюють вказані принципи, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

Судова колегія зазначає, що авторитет суду та судових рішень у суспільній свідомості пов`язується з авторитетом судді, оцінкою його поведінки як у сфері судочинства, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Професійна діяльність суддів, пов`язана з відправленням правосуддя, зобов`язує суддів демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, що означає добровільні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і поза залою судового засідання. Відповідні положення визначено міжнародними стандартами, що регламентують діяльність суддів та Кодексом суддівської етики, затвердженим з`їздом суддів України.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів в неупередженості або необ`єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, судова колегія у складі: головуючого судді Аріт К.В., судді Сальнікової Г.І., судді Жельне С.Ч. вважає за доцільне задовольнити заяву судді Сальнікової Г.І. про самовідвід по справі №922/2140/24.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву судді Сальнікової Г.І. про самовідвід від участі в розгляді справи №922/2140/24 - задовольнити.

2. Матеріали справи №922/2140/24 передати для здійснення автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду із заміною відведеного судді для розгляду справи, відповідно до ст. 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана 25.11.2024

Суддя Суддя Суддя Аріт К.В. Сальнікова Г.І. Жельне С.Ч.