ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" листопада 2024 р. Справа №924/810/20 (924/777/24)
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Димбовського В.В., суддів Виноградової В.В., Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'', с. Великі Зозулинці, Хмельницький район, Хмельницька область
до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', с. Великі Зозулинці, Хмельницький район, Хмельницька область
про визнання права власності на сільськогосподарські та транспортні засоби,
скасування арештів та припинення розшуку транспортних засобів
(в межах справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро")
За участю представників:
від позивача: Свердлюк О.О. - згідно ордеру №1079509 від 01.10.2024р.
від відповідача: не з`явився
арбітражний керуючий: Козирицький А.С. - розпорядник майна
У судовому засіданні, згідно ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення приймається 19.11.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2020р. відкрито провадження у справі №924/810/20 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" (Хмельницька область, Красилівський район, село Великі Зозулинці, вулиця Леніна, будинок 10, код 33129725).
Ухвалою суду від 08.11.2023р. справу №924/810/20 прийнято до провадження колегією суддів: Димбовський В.В. - головуючий суддя, Гладюк Ю.В., Виноградова В.В.
20.08.2024р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' про визнання права власності на сільськогосподарські та транспортні засоби та скасування арештів і припинення розшуку транспортних засобів.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.08.2024р. позовну заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Димбовський В.В., судді Виноградова В.В., Гладюк Ю.В. (в межах розгляду справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'').
Частинами 2, 3 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2024р. справу №924/810/20(924/777/24) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' про визнання права власності ТОВ ''Віт Агро Красилів'' на сільськогосподарські та транспортні засоби та скасування арештів і припинення розшуку транспортних засобів, з посиланням на ст. ст. 16, 316, 317, 321 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" та постанову Великої Палати ВСУ від 05.04.2023р. у справі №911/1278/20.
В обгрунтування позову посилається на ті обставини, що маючи право грошової вимоги до відповідача згідно договору №024 про відступлення права вимоги від 02.09.2019р., яке належало первісному кредитору згідно договору перевезення від 15.04.2019р., що складала суму в розмірі 2924436,00 грн. та будучи боржником відповідно до договору купівлі-продажу №19/04-сг від 19.04.2019р. і договору купівлі-продажу №19/04-а від 19.04.2019р., звернулося до ТОВ ''Лампка Агро'' про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.
Як відзначає позивач, 03.09.2019р. між ТОВ ''Віт Агро Красилів'' та ТОВ ''Лампка Агро'' укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якої грошові зобов`язання ТОВ ''Віт Агро Красилів'' перед ТОВ ''Лампка Агро'' за договором купівлі-продажу №19/04-сг від 19.04.2019р. та договором купівлі-продажу №19/04-а від 19.04.2019р., в розмірі 2906190,00 грн. було припинено повністю.
Як зауважує позивач, хоча він і є власником транспортних засобів, але не має можливості здійснити їх державну реєстрацію, оскільки на всі транспортні засоби накладено арешт (заборона відчуження) в межах виконавчих проваджень НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38.
На переконання позивача, постанови про арешт майна боржника та оголошення його у розшук в межах виконавчих проваджень, всупереч вимогам норм Кодексу України з процедур банкрутства, було відкрито вже після відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, як стверджує позивач, право власності ним набуте ще до відкриття виконавчого провадження, тому, на думку позивача, дії державних виконавців з арешту та розшуку вказаного вище майна порушують його права та законні інтереси.
Відповідач у відзиві погоджується з позовними вимогами. Підтверджує, що 19.04.2019р. між ТОВ ''Лампка Агро'' та ТОВ ''Віт Агро Красилів'' дійсно укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №19/04-сг та договір купівлі-продажу автомобільної техніки №19/04-а і право власності на товар перейшло від продавця - ТОВ ''Лампка Агро'' до покупця - ТОВ ''Віт Агро Красилів'' в момент підписання сторонами вказаних договорів та актів приймання-передачі до них. Підтверджує, що ТОВ ''Лампка Агро'' та ТОВ ''Віт Агро Красилів'' уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.09.2019р. на загальну суму 2906190,00 грн. і ТОВ ''Віт Агро Красилів'' повністю виконало власні зобов`язання за вказаними вище договорами купівлі-продажу та набуло товар у власність. Однак, як відмічає відповідач, ТОВ ''Віт Агро Красилів'' є власником вказаних транспортних засобів, виконавчі провадження відкриті значно пізніше ніж відбувся перехід права власності та стосуються лише майна ТОВ ''Лампка Агро'', проте ТОВ ''Віт Агро Красилів'' не має можливості здійснити їх державну перереєстрацію.
У письмових поясненнях 01.10.2024р. та в судовому засіданні розпорядник майна товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' зазначає про наступне. Як випливає з позовної заяви, боржник 19.04.2019р. на підставі договору купівлі-продажу №19/04-ст та №19/04-а відчужив сільськогосподарську техніку та транспортні засоби ТОВ ''Віт Агро Красилів''. Доказом переходу права власності від ТОВ ''Лампка Агро'' до ТОВ ''Віт Агро Красилів'' надано акти приймання-передачі від 19.04.2019р.
Щодо оплати по вказаному договору, ТОВ ''Віт Агро Красилів'' надано угоду від 03.09.2019р. про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ ''Віт Агро Красилів'' та ТОВ ''Лампка Агро'', відповідно до умов якої грошові зобов`язання ТОВ ''Віт Агро Красилів'' перед ТОВ ''Лампка Агро'' за договором купівлі-продажу №19/04-сг від 19.04.2019р. та договором купівлі-продажу №19/04-а від 19.04.2019р., в розмірі 2906190,00 грн. було припинено повністю. Як відзначає розпорядник майна, про відчуження даних активів керівник ТОВ ''Лампка Агро'' зазначав під час проведення інвентаризації майна боржника, про що наявні відповідні відмітки в інвентаризаційних описах.
На думку розпорядника майна, оскільки дані правочини не визнані недійсними, вказаний правочин є правомірним, а вимога про скасування арешту з майна, яке перейшло у власність ТОВ ''Віт Агро Красилів'' є передчасною.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
19.04.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' та товариством з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' укладено договори купівлі-продажу №19/04-сг та №19/04-а. Згідно п. 1.1 договорів, продавець зобов`язується передати, а покупець отримати і оплатити автомобільну і сільськогосподарську техніку, з описом згідно специфікацій та актів приймання-передачі.
Відповідно до специфікації №1 до договору купівлі-продажу №19/04-а від 19.04.2019р. продавець - товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' зобов`язується передати у власність покупця - товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' 8 об`єктів автомобільної техніки, а саме:
- автомобіль RENAULT DUSTER держ. номер НОМЕР_1 , 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_2 ;
- автомобіль VOLKSWAGEN Transporter Т5, держ. номер НОМЕР_3 , 2009 р.в., номер кузова НОМЕР_4 ;
- автомобіль ВАЗ 212140, держ. номер НОМЕР_5 , 2009 р.в., номер кузова НОМЕР_6 ;
- автомобіль ВАЗ 21214-147-20, держ. номер НОМЕР_7 , 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_8 ;
- автомобіль ЗІЛ 441510, держ. номер НОМЕР_9 , 1987р.в., номер кузова НОМЕР_10 ;
- причіп КАМА 500 СЛУЧ, держ. номер НОМЕР_11 , 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_12 ;
- бензовоз ГАЗ 5312 4250, держ. номер НОМЕР_13 , 1990 р.в., номер кузова НОМЕР_14 ;
- автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN 1968, сірий, 2015, № кузова НОМЕР_15 , держ. номер НОМЕР_16 .
Згідно специфікації №1 до договору купівлі-продажу №19/04-сг від 19.04.2019р. продавець - товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' зобов`язується передати у власність покупця - товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' 11 об`єктів сільськогосподарської техніки, а саме:
- коток зубчатий КЗК-6-01, 2010 р.в., заводський номер 19, реєстраційний номер НОМЕР_17 ;
- причіп ПСЕ-20, 2004 р.в., заводський номер 1096, реєстраційний номер НОМЕР_18 ;
- машина для внесення органічних добрив, МЖТ-16, 1988 р.в., заводський номер 6010, реєстраційний номер НОМЕР_19 ;
- фреза MAXICUT 600, 2010 р.в., заводський номер НОМЕР_20 ;
- автонавантажувач John Deere 3400, 2001 р.в., заводський номер НОМЕР_21 , реєстраційний номер НОМЕР_22 ;
- автонавантажувач самохідний колісний телескопічний JCB 541-70, 2013 р.в., заводський номер НОМЕР_23 , реєстраційний номер НОМЕР_24 ;
- причіп 2ПТС-6, 1988 р.в., заводський номер НОМЕР_25 , реєстраційний номер НОМЕР_26 ;
- причіп 2ПТС-6, 1988 р.в., заводський номер НОМЕР_27 , реєстраційний номер НОМЕР_28 ;
- причіп 2ПТС-6, 2008 р.в., заводський номер НОМЕР_29 , реєстраційний номер НОМЕР_30 ;
- трактор колісний JOHN DEERE 7700, 1995 р.в., заводський номер НОМЕР_31 , реєстраційний номер НОМЕР_32 ;
- культиватор Horsh Terrano 6FG, 2003 р.в., заводський номер НОМЕР_33 .
Згідно п. 3.4 договорів купівлі-продажу від 19.04.2019р. №19/04-сг та №19/04-а, право власності на товар (сільськогосподарську та автомобільну техніку) переходить від продавця (ТОВ ''Лампка Агро'') до покупця (ТОВ ''Віт Агро Красилів'') в момент підписання сторонами цього договору акту приймання-передачі або видаткової накладної.
Акти приймання передачі до вказаних договорів були підписані сторонами 19.04.2019р.
Порядок розрахунків сторони передбачили у п. 4.1 договорів, згідно якого оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або шляхом внесення покупцем готівки до каси продавця протягом 30 днів з моменту підписання цього договору, або іншим не забороненим чинним законодавством способом.
02.09.2019р. між ТОВ ''Віт Агро Красилів'' та ТОВ ''ЕКО ТРЕЙД-ВРОЖАЙ'' укладено договір №024 про відступлення права вимоги, згідно п. 1 якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги, що належать первісному кредитору, і став новим кредитором за договором, що був укладений між первісним кредитором та боржником, а саме за договором перевезення від 15.04.2019р.
Згідно п. п. 3, 4 договору, станом на дату цього договору, первісний кредитор має право вимоги на отримання від боржника коштів за перевезення від 15.04.2019р. - 2924436,00 грн. Боржником є товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро''.
03.09.2019р. між ТОВ ''Віт Агро Красилів'' (сторона -1) та ТОВ ''Лампка Агро'' (сторона-2) укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якої грошові зобов`язання ТОВ ''Віт Агро Красилів'' перед ТОВ ''Лампка Агро'' за договором купівлі-продажу №19/04-сг від 19.04.2019р. та договором купівлі-продажу №19/04-а від 19.04.2019р., в розмірі 2 906 190,00 грн. (два мільйони дев`ятсот шість тисяч сто дев`яносто грн. 00 коп.) було припинено повністю.
Згідно інформації, наданої в листі №31/22-2388 від 09.06.2023р. Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області на всі транспортні засоби, зареєстровані за ТОВ ''Лампка Агро'' накладено арешт (заборона відчуження) в межах таких виконавчих проваджень: від 13.11.2019р. НОМЕР_36, від 04.02.2020р. НОМЕР_37, від 20.08.202р. НОМЕР_38.
Згідно постанови від 14.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик Марією Олексіївною винесено постанову про арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ ''Лампка Агро'' в межах виконавчого провадження НОМЕР_35.
Дане виконавче провадження на разі зупинено відповідно до постанови від 08.09.2020р.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
З приводу позовних вимог про визнання права власності на сільськогосподарські та транспортні засоби відмічається наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №914/904/17 та від 27.06.2018 у справі №904/8186/17.
Позивачем за таким позовом може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Крім того, визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом, встановленим статтею 392 ЦК України, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.
У постанові від 09.02.2022р. у справі №910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Матеріалами справи стверджується, що 19.04.2019р. між ТОВ ''Лампка Агро'' та ТОВ ''Віт Агро Красилів'' укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №19/04-сг та договір купівлі-продажу автомобільної техніки №19/04-а і сторони підписали акти приймання-передачі сільськогосподарської та автомобільної техніки. ТОВ ''Лампка Агро'' та ТОВ ''Віт Агро Красилів'' уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.09.2019р. на загальну суму 2906190,00 грн.
Вказані договори купівлі-продажу не визнані недійсними у встановленому законом порядку, є правомірним. Відповідач не оспорює право власності позивача на сільськогосподарські і транспортні засоби згідно договорів купівлі-продажу 19.04.2019р. та не претендує на таке право.
Позивачем не наведено та необґрунтовано чим саме відповідач порушив його права власності на сільськогосподарські і транспортні засоби на момент звернення до суду.
Відсутність належних та допустимих доказів у підтвердження оспорювання, невизнання або порушення права власності на сільськогосподарські і транспортні засоби, які підлягають захисту в порядку господарського судочинства, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на сільськогосподарські та транспортні засоби.
З приводу позовних вимог в частині скасування арештів та припинення розшуку транспортних засобів відмічається наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України ''Про виконавче провадження'', державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Як передбачено ч.ч. 1 - 3 Закону України ''Про виконавче провадження'', арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено ст. 59 ''Про виконавче провадження'', згідно якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Таким чином, за змістом ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Як вже встановлено судом, відповідач не оспорює право власності позивача на сільськогосподарські і транспортні засоби згідно договорів купівлі-продажу 19.04.2019р. та не претендує на таке право.
Тобто, арешт майна не пов`язаний зі спором про право на це майно, відповідно, в діях відповідача відсутні порушення Закону України "Про виконавче провадження" стосовно прав позивача.
Посилання позивача на порушення його прав та законних інтересів у зв`язку із діями державних виконавців, якими накладено арешт та розшук майна (сільськогосподарської техніки і транспортних засобів) не стосуються відповідача у даній справі.
Таким чином, посилання позивача на те, що ст. 392 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню у даних правовідносинах, а підлягає лише стаття 16 Цивільного кодексу України, судом до уваги не приймається. Так само, не приймається до уваги посилання позивача на постанову Великої Палати ВСУ від 05.04.2023р. у справі №911/1278/20, оскільки, як встановлено судом у даній справі відсутній спір про право.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З врахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності на сільськогосподарські та транспортні засоби, скасування арештів та припинення розшуку транспортних засобів, тому у позові належить відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2024 року.
Головуючий суддя В.В. Димбовський
Суддя В.В. Виноградова
Суддя Ю.В. Гладюк
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123281276 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про приватну власність щодо визнання права власності |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Димбовський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні