ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/883/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі
про стягнення 32 303,85 грн.
представники сторін не викликались
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/883/24 за позовом Приватного підприємства «КТ Трейдінг» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іржавецьке» про стягнення 32303,85 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі № 927/883/24 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 24226,59 грн пені, 2685,42 грн 3% річних, 5391,84 грн інфляційних втрат, 3028 грн судового збору.
Під час ухвалення рішення у справі № 927/883/24 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
До Господарського суду Чернігівської області 21.11.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на те, що справа № 927/883/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, додаткове рішення приймається судом у тому ж самому порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
09.09.2024 між Адвокатським бюро, в особі керуючого Дудки Олени Вікторівни (далі - Адвокат) та Приватним підприємством «КТ Трейдінг» укладено договір про надання правничої допомоги № 03/09/24 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Адвокат надає Клієнту правничу допомогу у сфері цивільно-правових відносин у сфері надання юридичних послуг юридичним особам (п. 1.1.).
За цим Договором Адвокат зобов`язується, зокрема, представляти інтереси Клієнта у правоохоронних органах та господарських судах з усіма без обмежень правами, передбаченими господарським процесуальним кодексом України, у тому числі:
- надавати усні та письмові консультації з питань, що стосується прав та обов`язків Клієнта;
- готувати позовні заяви;
- готувати заяви, скарги, клопотання для досягнення позитивного результату по даній справі (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору Клієнт за цим Договором зобов`язується оплатити Адвокату його послуги в сумі 20000 грн. При визначенні розміру витрат Клієнта на професійну правничу допомогу враховувались: складність справи, час, необхідний для виконання адвокатом робіт відповідно до умов договору; обсяг необхідних адвокатських послуг; значення справи для сторони.
Після надання послуги сторонами підписується акт виконаних робіт.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань по договору або його розірвання за ініціативою любої з Сторін (п. 3.1. Договору).
Так, сторонами складено та підписано актрозрахунок гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правничої допомоги № 03/09/2024 від 09.09.2024.
Відповідно до акту адвокатським бюро було надано перелік послуг на суму 20000,00 грн.
Акт підписано сторонами без зауважень та заперечень.
Відповідно до платіжної інструкції № 3005 від 01.10.2024 позивачем сплачено на користь адвокатського бюро 20000,00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомоги в сумі 20 000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні.
Так, судом встановлено, що докази в підтвердження надання правничої допомоги (договір, акт) були направлені відповідачу разом з позовною заявою, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.8), копія платіжної інструкції про сплату 20000,00 грн була направлена відповідачу разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.54).
Відповідно до ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі повного задоволення позову - на відповідача.
Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку СТОВ «Іржавецьке», відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іржавецьке" (код ЄДРПОУ 32533167, вул. Шевченка, будинок 104, с. Іржавець, Ічнянський район, Чернігівська область, 16732 на користь Приватного підприємства "КТ Трейдінг" (код ЄДРПОУ 45341629, вул. Лазаряна, будинок 22, м. Дніпро, 49010) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 (двадцять тисяч) грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123281372 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Кузьменко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні