Постанова

від 15.11.2024 по справі 910/21039/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/21039/20

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Бенедисюка І. М., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Пєскова В. Г., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Тарасун О. І. (адвокат), Тарасуна В. Г. (адвокат),

відповідача - Печерного С. Л. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (головуючий - Тарасенко К. В., судді Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд"

до Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло"

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути майно.

Суть правозастосовчого питання, переданого на вирішення об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

1. Перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання:

чи може з урахуванням змісту положень статей 32, 35, 36, 39, 40 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя (судді) після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді (суддів) у певній справі брати подальшу участь у розгляді такої справи (в тому числі при її новому розгляді) з огляду на відсутність включення такої підстави до переліку випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, передбаченого статтею 36 ГПК України, та, як наслідок, чи свідчитиме така повторна участь відведеного судді (суддів) про вирішення справи неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд до відповідного суду (першої або апеляційної інстанції) згідно з пунктом 1 частини 1 статті 310 цього Кодексу?

Короткий зміст і підстави позовних вимог

2. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою "Центрагробуд" (далі - ТОВ "Центрагробуд", Товариство, продавець, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укрсвітло" (далі - ПрАТ "Укрсвітло", покупець, відповідач) про:

1) визнання недійсним договору купівлі-продажу 34/100 часток комплексу будівель, який укладений 05.04.2019 сторонами в справі та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. за реєстровим № 320 (далі - договір купівлі-продажу від 05.04.2019, договір № 320, оспорюваний договір);

2) зобов`язання відповідача повернути позивачу майно: 34/100 часток комплексу будівель загальною площею 4146,60 м2, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 10-Б (далі - спірне майно), яке отримане за оспорюваним договором.

3. Позовна заява обґрунтовується тим, що договір купівлі-продажу від 05.04.2019 від імені продавця укладено директором із перевищенням повноважень у власних інтересах та за заниженою ціною, що є підставою для визнання його недійсним та повернення спірного майна.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 (суддя Данилова М. В.) позов задоволено в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 (суддя Данилова М. В.) заяву ТОВ "Центрагробуд" про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Укрсвітло" на користь ТОВ "Центрагробуд" 97 750 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (головуючий - Тищенко А. І., судді Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Укрсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі № 910/21039/20 та призначено її до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 заяву судді Михальської Ю. Б. про самовідвід у справі № 910/21039/20 задоволено. Матеріали справи № 910/21039/21 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 (головуючий - Тищенко А. І., судді Скрипка І. М., Коробенко Г. П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Укрсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі № 910/21039/20 та призначено її до розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 (головуючий - Тищенко А. І., судді Скрипка І. М., Коробенко Г. П.) рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 скасовані та ухвалено нове рішення - про відмову в задоволенні позову та про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Центрагробуд" про стягнення витрат на оплату правничої допомоги.

Постанова аргументована тим, що при проведенні ретроспективної оцінки виявилося, що інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, вже не ті, що були при виконанні попередньої (первісної) оцінки і для врахування результатів ретроспективної оцінки судом слід порівняти результати попередньо проведеної оцінки такого майна, тоді як первинної оцінки вартості спірного майна не надано.

6. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 (Краснов Є. В. - головуючий, судді Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/21039/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що:

1) оскільки позовні вимоги у цій справі також ґрунтуються на обставинах укладення оспорюваного договору Матюніним А. Б. не в інтересах ТОВ "Центрагробуд", а в інтересах афілійованої з останнім юридичної особи - ПрАТ "Укрсвітло", то в цьому випадку вчинення оспорюваного правочину не в інтересах позивача презюмується і саме покупець мав довести, що оспорюваний договір вчинений не на шкоду продавцю;

2) зазначаючи як підставу для скасування рішення місцевого господарського суду про те, що при проведенні ретроспективної оцінки виявилося, що інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, вже не ті, що були при виконанні попередньої (первісної) оцінки, і для врахування результатів ретроспективної оцінки судом слід порівняти результати попередньо проведеної оцінки такого майна, тоді як первинної оцінки вартості спірного майна не надано, апеляційний суд не вказав того, які саме інформаційні джерела мали бути використані під час здійснення ретроспективної оцінки, в чому саме полягає порушення та яким нормам права не відповідає зазначена оцінка.

7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (головуючий - Тарасенко К. В., судді Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/21039/20 та призначено її до розгляду.

За результатами нового апеляційного розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 скасовані та ухвалено нове рішення - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначена постанова аргументована необґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що:

1) укладаючи оспорюваний договір, директор ТОВ "Центрагробуд" діяв відповідно до норм чинного законодавства, статуту та волі власника Товариства, який визначив такі істотні умови договору, як вартість продажу;

2) оскільки учасник ТОВ "Центрагробуд", якому належить 98,233 % статутного капіталу, сам визначив вартість продажу майна товариства, то невідповідність між вартістю продажу та ринковою ціною не свідчить про наявність у позивача права вимагати визнання недійсним договору з підстав необґрунтованості ціни, позаяк дозвіл на вчинення такого правочину було надано на загальних зборах у 2019 році;

3) зміна рішення учасників Товариства щодо наміру укладати договір через півтора роки після його укладення і виконання не може бути підставою для визнання недійсним такого договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції від 13.03.2024, ТОВ "Центрагробуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статті 266 ГПК України (в контексті порядку та строків доповнення та зміни апеляційної скарги), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 910/15043/21;

2) суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норм статті 269 ГПК України (в контексті порядку та строків подання додаткових письмових доказів на стадії апеляційного оскарження), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 13.04.2023 у справі № 925/1616/20;

3) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статті 238 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/21 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 980/3467/19, від 07.06.2022 у справі № 925/632/20;

4) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм статей 2, 7, 13, 41, 62, 71, 74 ГПК України в подібних правовідносинах (в контексті недотримання принципу рівності учасників процесу та щодо надання вільному слухачу статусу учасника справи);

5) суд апеляційної інстанції розглянув і вирішив справу неповноважним складом суду, позаяк суддя Михальська Ю. Б., яка раніше заявляла самовідвід при попередньому розгляді справи, не вправі була брати участь у розгляді цієї справи;

6) апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання позивача про призначення судової будівельно-оціночної експертизи та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, якими є протокол № 204 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА Управління Активами" (далі - ТОВ "АРТА Управління Активами") від 04.04.2019 та рішення учасника ТОВ "Центрагробуд" від 05.04.2019 № 05/04/19.

Зокрема, скаржник вважає, що суддя Михальська Ю. Б. у зв`язку із задоволенням 07.09.2021 самовідводу в справі № 910/21039/20 не мала права здійснювати подальший розгляд справи при повторному надходженні справи до суду апеляційної інстанції, адже такий самовідвід було задоволено в справі в цілому, а отже, оскаржувану постанову ухвалено неповноважним судом.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. ПрАТ "Укрсвітло" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2024 (головуючий - Мачульський Г. М., судді Краснов Є. В., Рогач Л. І.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Центрагробуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/21039/20 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2024 справу № 910/21039/20 разом із касаційною скаргою ТОВ "Центрагробуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) в зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм статті 36 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20, від 15.06.2023 у справі № 907/726/18, а саме про те, що, виходячи зі змісту статей 35, 36, 39, 40 ГПК України в їх взаємозв`язку, після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у певній справі відповідний суддя чи судді, які були у складі відведеної колегії суддів, не можуть брати подальшу участь у розгляді такої справи та не повинні брати участь при її розподілі (перерозподілі) автоматизованою системою.

Зокрема, постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, звертаючи увагу на те, що перелік випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді справи визначено статтею 36 ГПК України і такий перелік не може бути розширено на підставі судового рішення, тому повторна участь судді Михальської Ю. Б. у цій справі як зазначеними, так і іншими положеннями цього Кодексу не заборонена, в підсумку дійшла висновку про те, що наявність чинного станом на 13.03.2024 судового рішення, яким суддю відведено від розгляду цієї справи внаслідок задоволення заявленого ним самовідводу, за вказаних вище обставин не може бути правовою підставою вважати, що судове рішення ухвалено неповноважним складом суду, оскільки обставини, які були підставою для самовідводу судді при попередньому розгляді справи, відпали.

Ухвалою об`єднаної палати від 30.08.2024 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді Васьковський О. В., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.) прийнято до розгляду об`єднаною палатою справу № 910/21039/20 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 04.10.2024.

04.10.2024 розгляд справи № 910/21039/20 не відбувся у зв`язку з відсутністю кворуму, про що учасники справи були завчасно повідомлені телефонограмами.

Ухвалою об`єднаної палати від 07.10.2024 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді Бенедисюк І. М., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.) повідомлено учасників справи про те, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Центрагробуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/21039/20 відбудеться 15.11.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

12. Згідно з пунктом 3.4 статуту ТОВ "Центрагробуд" до виключної компетенції загальних зборів товариства належить надання згоди виконавчому органу товариства (директору) на укладання угод про придбання та відчуження рухомого та нерухомого майна, кредитних договорів, договорів застави та поруки, інших правочинів на суму, що перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень або її еквівалент в іноземній валюті.

13. У матеріалах нотаріальної справи нотаріуса, який посвідчував оспорюваний договір, наявний протокол загальних зборів учасників ТОВ "АРТА Управління Активами" від 04.04.2019 № 204, згідно з яким присутні учасники (учасник) товариства, якому належить 98,233 % статутного капіталу, затвердили рішення про надання згоди на укладання ТОВ "Центрагробуд" (код ЄДРПОУ 34892338), учасником якого є ТОВ "АРТА Управління Активами", яке діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Градієнт" ТОВ "АРТА Управління Активами", з ПрАТ "Укрсвітло" (код ЄДРПОУ 05431650) договору купівлі-продажу 34/100 частки комплексу нежитлових будівель Товариства за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала 10-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1143575380000), визначеної відповідно до розрахунку ідеальної частки від 20.03.2019 та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 30.03.2019 № 03, виготовлених Приватним підприємством "Пектораль-Ленд" (інженер з інвентаризації об`єктів нерухомого майна, кваліфікаційний сертифікат від 26.03.2013 АЕ № 001884), а саме службово-побутових приміщень літ. "Ф" загальною площею 1398,7 м2 за договором купівлі-продажу на користь ПрАТ "Укрсвітло" (код ЄДРПОУ 05431650).

Крім того, рішенням учасника ТОВ "Центрагробуд" № 05/04/19 затверджено надання директору Товариства Матюніну А. Б. повноважень на укладення договору з купівлі-продажу за ціною 60 000 грн.

14. 05.04.2019 між ТОВ "Центрагробуд" (продавець) в особі директора Матюніна А. Б., який діяв на підставі статуту, та ПрАТ "Укрсвітло" (покупець) в особі представника Дергачової О. В., яка діяла на підставі довіреності, було укладено договір № 320, за умовами пунктів 1.1, 1.3, 2.2, 2.3 якого продавець передає, а покупець купує 34/100 часток комплексу будівель загальною площею 4146,60 м2, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-Б. Згідно з даними, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, частини об`єкта нерухомого майна, складаються із: службово-побутових приміщень літ. "Ф" площею 1398,7 м2; головного корпусу літ. "У" загальною площею 1600,2 м2; будівлі матеріального складу літ. "Х" площею 604,2 м2; боксу-гаража літ. "Ш" площею 149,6 м2; цеху металоконструкцій літ. "Щ" площею 393,9 м2; навісів літ. "Ц", "Ю", "Я"; тротуару літера "І"; огородження літ. "N1-4". Ціна продажу 34/100 будівель становить 60 000 грн, у тому числі ПДВ в сумі 10 000 грн. Покупець зобов`язується здійснити розрахунок з продавцем шляхом перерахування грошових коштів у сумі, яка визначена пунктом 2.2 цього договору, на поточний рахунок продавця або шляхом внесення до каси продавця в строк до 05.04.2022.

15. Зі звіту про незалежну ретроспективну оцінку ринкової вартості 34/100 часток комплексу будівель загальною площею 4146,60 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-Б, і є власністю ПрАТ "Укрсвітло", ринкова вартість об`єкта ретроспективної оцінки становить 44 868 503 грн з урахуванням ПДВ, 37 390 419 грн без урахування ПДВ станом на дату ретроспективної оцінки - 05.04.2019.

16. Оспорюваний правочин щодо відчуження будівлі було розглянуто на загальних зборах учасників ТОВ "Центрагробуд" від 20.11.2020, тобто через півтора роки після укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2019, за наслідками чого було прийнято такі рішення:

- у схваленні правочину щодо продажу Товариством, учасником якого є ТОВ "АРТА Управління Активами", яке діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Градієнт" ТОВ "АРТА Управління Активами", 34/100 частки комплексу нежитлових будівель Товариства за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-Б, оформленого договором купівлі-продажу від 05.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. за реєстровим № 320, відмовити;

- звернутися до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання недійсним правочину щодо відчуження 34/100 частки комплексу нежитлових будівель Товариства за адресою: м. Київ, вул. Гречка Маршала, 10-Б.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, об`єднана палата вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

19. В основу оскаржуваної постанови покладено висновки апеляційного суду про необґрунтованість позовних вимог, які (висновки) зумовлено тим, що:

1) укладаючи оспорюваний договір, директор ТОВ "Центрагробуд" діяв відповідно до норм чинного законодавства, статуту та волі власника Товариства, якому належить 98,233 % статутного капіталу, та який (власник) сам визначив таку істотну умову договору купівлі-продажу, як вартість продажу майна Товариства, тому невідповідність між вартістю продажу та ринковою ціною не свідчить про наявність у позивача права вимагати визнання недійсним договору з підстав заниження ціни, позаяк дозвіл на вчинення такого правочину було надано на загальних зборах у 2019 році;

2) зміна рішення учасників Товариства щодо наміру укладати договір купівлі-продажу через півтора роки після його укладення та виконання не може бути підставою для визнання недійсним оспорюваного договору.

Щодо відступу від викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20, від 15.06.2023 у справі № 907/726/18 висновку щодо комплексного застосування норм статей 35, 36, 39, 40 ГПК України (в контексті недопустимості повторної участі судді (суддів) у розгляді справи (в тому числі в її новому розгляді) після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у справі)

20. Постановляючи ухвалу від 31.07.2024 про передачу справи № 910/21039/20 на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду пропонує відступити від викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20, від 15.06.2023 у справі № 907/726/18 висновку про те, що, виходячи зі змісту статей 35, 36, 39, 40 ГПК України в їх взаємозв`язку, після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у певній справі відповідний суддя чи судді, які були у складі відведеної колегії суддів, не можуть брати подальшу участь у розгляді такої справи та не повинні брати участь при її розподілі (перерозподілі) автоматизованою системою.

21. При цьому наявність підстав для відступлення від зазначеного правового висновку колегія суддів аргументує тим, що, по-перше, перелік випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді справи визначено статтею 36 ГПК України і такий перелік не може бути розширено на підставі судового рішення, тому повторна участь судді Михальської Ю. Б. у цій справі як зазначеними, так і іншими положеннями цього Кодексу не заборонена. По-друге, наявність чинного станом на 13.03.2024 судового рішення, яким суддю відведено від розгляду цієї справи внаслідок задоволення заявленого ним самовідводу, за вказаних вище обставин не може бути правовою підставою вважати, що судове рішення ухвалено неповноважним складом суду, оскільки обставини, які були підставою для самовідводу судді при попередньому розгляді справи, відпали.

22. Однак об`єднана палата не вбачає підстав для відступлення від зазначеного висновку, викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20, від 15.06.2023 у справі № 907/726/18, та водночас вважає передчасним висновок апеляційного суду про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

23. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

Визначення складу господарського суду врегульовано статтею 32 ГПК України (в редакції, чинній станом на 20.11.2023, тобто на дату включення судді Михальської Ю. Б. до складу колегії суддів згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи), згідно із частиною 1 якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

24. Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній станом на 20.11.2023, тобто на дату включення судді Михальської Ю. Б. до складу колегії суддів згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи) передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

25. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 19 статті 32 ГПК України (в редакції, чинній станом на 20.11.2023)).

Так, рішенням Ради суддів України затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах),та яке забезпечує, зокрема, об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (підпункти 1.3.1 пункту 1.3, 1.4.3 пункту 1.4 цього Положення).

За змістом пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (підпункт 2.3.1). Не розподіляються щодо конкретного судді справи, що надійшли у передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (підпункт 2.3.3).

26. Згідно із частиною 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

27. Недопустимість участі судді, зокрема повторної, в розгляді справи передбачено нормами статей 35, 36 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

28. Згідно із закріпленим у статті 39 ГПК України порядком вирішення заявленого відводу та самовідводу судді (суддів) зазначене питання вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість, постановляючи ухвалу за результатами вирішення заяви про відвід.

29. Водночас наслідки відводу суду (судді) передбачено статтею 40 ГПК України, відповідно до частини 2 якої в разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

30. Об`єднана палата наголошує, що зі змісту положень частини 2 статті 40 ГПК України вбачається, що після задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям колегії, яка розглядає справу, подальший, в тому числі новий розгляд справи, має здійснюватися іншим складом колегії суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу, що виключає можливість участі у новому розгляді справи відведеного судді або суддів, які попередньо вже вибули зі складу колегії суддів у зв`язку з їх заміною іншим суддею (суддями).

31. Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту норм статей 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у певній справі відповідний суддя чи судді, які були у складі відведеної колегії суддів, не можуть брати подальшу участь у розгляді такої справи (в тому числі в її новому розгляді) та не повинні брати участь при її розподілі (перерозподілі) автоматизованою системою.

Схожий за змістом висновок щодо комплексного застосування зазначених норм процесуального права викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20 (пункт 3.11), від 15.06.2023 у справі № 907/726/18 (пункт 29).

32. Так, у пунктах 3.12-3.15 постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20 зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що під час її первісного розгляду ухвалою від 27.06.2022 Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву про самовідвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В. В., суддів Буравльова С. І. та Зубець Л. П. у справі № 911/3656/20 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів при розгляді цієї справи, недопущення у подальшому сумнівів в учасників справи чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні. Однак під час нового розгляду справи, а саме 13.11.2023, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" для розгляду цієї справи № 911/3656/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л. В., судді - Буравльов С. І., Андрієнко В. В. Тобто попри наявність чинного станом на 13.11.2023 судового рішення, яким суддів Андрієнка В. В. та Буравльова С. І. відведено від розгляду цієї справи внаслідок задоволення заявленого ними самовідводу, при автоматизованому розподілі справи колегію суддів було сформовано, зокрема з цих суддів, що свідчить про порушення порядку визначення суддів для її розгляду. Наведене свідчить про постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для її скасування із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 310 ГПК України.

33. У зв`язку з наведеним об`єднана палата не бере до уваги запропоноване колегією суддів в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 910/21039/20 відступлення від зазначеного правового висновку, яке (відступлення) мотивоване передусім тим, що перелік випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді справи визначено статтею 36 ГПК України і такий вичерпний перелік не може бути розширено на підставі судового рішення.

Адже, по-перше, таке звужене тлумачення статті 36 ГПК України суперечить змісту положень частини 2 статті 40 ГПК України, яка встановлює такі наслідки відводу судді, як подальший (в тому числі новий) розгляд справи іншим складом колегії суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу, що виключає можливість участі у новому розгляді справи відведеного судді або суддів, який (які) раніше вже було замінено іншим суддею (суддями) (див. пункт 30 цієї постанови).

По-друге, вказане помилкове тлумачення статті 36 ГПК України не відповідає її комплексному застосуванню (у взаємозв`язку) з нормами статей 32, 35, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (див. пункт 31 цієї постанови).

34. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman.United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

35. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43, 44) і № 818/1688/16 (пункти 44, 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44, 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58, 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21(пункт 45)).

36. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя; суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

37. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

38. Згідно з підпунктами 1, 2 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

39. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

ЄСПЛ у рішенні від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" вказав, що ЄСПЛ далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 ЄСПЛ зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

40. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 № 1012/2020 для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.

41. Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

42. Статтею 15 Кодексу суддівської етики (в редакції, чинній до 17.09.2024, тобто станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови) передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Схожі за змістом положення містяться в статті 15 Кодексу суддівської етики в новій редакції, чинній з 18.09.2024.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

43. Об`єднана палата відхиляє посилання колегії суддів в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 910/21039/20 на викладений в постанові об`єднаної палати від 07.04.2023 у справі № 910/5172/19 висновок про те, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції (див. пункти 4.13- 4.21 зазначеної ухвали).

Адже в наступному абзаці постанови об`єднаної палати від 07.04.2023 у справі № 910/5172/19 сформульовано такий висновок:"У випадках, передбачених процесуальним законом, що унеможливлюють участь судді-доповідача та суддів, які не є суддями-доповідачами, у справі (самовідвід, відвід), повторний автоматизований розподіл здійснюється на підставі відповідної ухвали суду за розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді", який (висновок) цілком узгоджується з наведеним вище висновком щодо комплексного застосування норм статей 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20, від 15.06.2023 у справі № 907/726/18.

Більше того, в постанові об`єднаної палати від 07.04.2023 у справі № 910/5172/19 зазначено, що оскільки суддя Булгакова І. В. була відведена від участі в розгляді цієї справи ухвалою Верховного Суду від 25.10.2022, то це унеможливлює її подальшу участь у розгляді цієї справи (№ 910/5172/19), що також відповідає викладеному вище правовому висновку Верховного Суду.

44. Об`єднана палата наголошує на тому, що впродовж 2019- 2023 рр. на рівні касаційних судів цивільної та господарської юрисдикцій сформувалася усталена судова практика застосування норм процесуального права, які регулюють питання щодо недопустимості повторної участі в розгляді справи (в тому числі в її новому розгляді) судді після задоволення заяви про його відвід (самовідвід), неминучим наслідком чого є обов`язкове скасування судового рішення суду першої або апеляційної інстанції як ухваленого неповноважним складом суду із направленням справи на новий розгляд до суду тієї інстанції, який допустив відповідне істотне процесуальне порушення (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20, від 15.06.2023 у справі № 907/726/18 та постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 639/2960/17, від 04.05.2022 у справі № 2012/2-210/11, від 24.07.2023 у справі № 761/4147/15-ц).

45. Із наведеного випливає, що запропоноване колегією суддів в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 910/21039/20 відступлення від правового висновку щодо комплексного застосування норм статей 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" насправді спрямоване в тому числі й на передчасний відступ від усталеного правового висновку, викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 639/2960/17, від 04.05.2022 у справі № 2012/2-210/11, від 24.07.2023 у справі № 761/4147/15-ц.

46. Проте процесуальний закон (частина 2 статті 302 ГПК України) не наділяє об`єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повноваженнями щодо відступу від правових висновків, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, позаяк згідно із частиною 3 статті 302 цього Кодексу відповідні повноваження належать виключно Великій Палаті Верховного Суду.

47. Разом з тим об`єднана палата звертає увагу на те, що сформований Верховним Судом у постановах від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20 та від 15.06.2023 у справі № 907/726/18 підхід щодо недопустимості подальшого розгляду справ суддями, щодо яких є чинні судові рішення про задоволення самовідводу в цих справах, повність відповідає наведеним вище принципам безсторонності та неупередженості та надає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, забезпечуючи пріоритетність суспільної довіри до суду, а також відповідає формальному змісту приписів ГПК України, які передбачають відвід судді від розгляду справи як єдиного провадження у межах вирішення певного правового спору, а не від розгляду певних стадій цього спору (первісний розгляд справи, новий розгляд справи, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскарження дій державного або приватного виконавця тощо).

48. Натомість застосування підходу, запропонованого колегією суддів Верховного Суду в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 910/21039/20, фактично означатиме, що під час нового розгляду справи сторона (чи суддя) щоразу має ініціювати, а суд повторно розглядати та вирішувати питання щодо відводу раніше вже відведеного судді, безпідставно ревізуючи тим самим чинне судове рішення про відвід судді.

49. В зв`язку з цим об`єднана палата відхиляє як такі, що не мають значення для справи, посилання колегії суддів в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 910/21039/20 на те, що матеріали справи, зокрема наведені скаржником на підтвердження його доводів про незаконність складу суду, не свідчать про наявність доказів, які би вказували на упередженість чи небезсторонність судді Михальської Ю. Б. при повторному розгляді цієї справи.

50. За наведених обставин об`єднана палата не вбачає підстав для відступлення від викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/3656/20 (пункт 3.11), від 15.06.2023 у справі № 907/726/18 (пункт 29) висновку про те, що, виходячи із системного аналізу змісту норм статей 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у певній справі відповідний суддя чи судді, які були у складі відведеної колегії суддів, не можуть брати подальшу участь у розгляді такої справи (в тому числі в її новому розгляді) та не повинні брати участь при її розподілі (перерозподілі) автоматизованою системою.

51. Підсумовуючи викладене вище, об`єднана палата вважає, що, виходячи із системного аналізу змісту положень 32, 35, 36, 39, 40 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя (судді) після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді (суддів) у певній справі не може брати подальшу участь у розгляді такої справи (в тому числі при її новому розгляді), незважаючи на відсутність включення такої підстави до переліку випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, передбаченого статтею 36 ГПК України, оскільки така повторна участь раніше відведеного судді (суддів) свідчитиме про вирішення справи неповноважним складом суду, неминучим процесуальним наслідком чого згідно з пунктом 1 частини 1 статті 310 цього Кодексу є обов`язкове скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд до відповідного суду (першої або апеляційної інстанції), який допустив відповідне процесуальне порушення (див. пункт 1 цієї постанови).

Щодо підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 310 ГПК України, як обов`язкової підстави для скасування оскаржуваного судового рішення із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

52. Разом з тим із мотивів, наведених у пунктах 26- 33, 44, 47- 51 цієї постанови, об`єднана палата вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову в повному обсязі в зв`язку з обґрунтованими доводами скаржника про допущене апеляційним судом істотне порушення норм процесуального права, яке полягає в ухваленні оскаржуваної постанови неповноважним складом суду (за участю відведеної судді Михальської Ю. Б., яка не мала права брати участі в новому розгляді цієї справи), з огляду на таке.

53. Як убачається з матеріалів справи, суддя Михальська Ю. Б. раніше, а саме під час первісного розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 910/21039/20 заявляла самовідвід, який (самовідвід) було задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021.

Натомість при новому розгляді цієї справи в суді апеляційної інстанції при автоматизованому розподілі справи до складу колегії суддів знову увійшла суддя Михальська Ю. Б., наслідком чого стало подальше ухвалення 13.03.2024 апеляційним судом оскаржуваної постанови за участю зазначеної судді (див. пункти 5, 7 цієї постанови).

54. Відповідно до імперативних вимог пункту 1 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

У постанові від 15.11.2023 у справі № 910/11028/20 Верховний Суд виснував, що термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова практика свідчить про те, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20- 31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (стаття 32 ГПК України).

Судочинство, яке здійснюється з порушенням наведених правил, за наявності сумнівів в безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, оскільки вирішення справи неповноважним складом суду належить до безумовних підстав скасування судових рішень.

55. Натомість на порушення положень статей 32, 35, 36, 40, 282 ГПК України оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування на підтвердження наявності підстав для колегіального нового розгляду справи за участю судді, яку раніше було відведено на законних засадах, позаяк суд апеляційної інстанції обмежився лише констатацією тих обставин, що відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий - Тарасенко К. В., судді Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б., а ухвалою від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/21039/20 за апеляційною скаргою ПрАТ "Укрсвітло" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 колегією суддів у складі: головуючий - Тарасенко К. В., судді Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.

56. Наведене переконливо свідчить про те, що доводи касаційної скарги про допущене судом апеляційної інстанції істотне порушення норм процесуального права отримали підтвердження під час касаційного провадження, в зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 310 ГПК України достатньої та обов`язкової підстави для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

57. У зв`язку з викладеним об`єднана палата не надає оцінки як таким, що не впливають на результат розгляду справи, та зазначені на обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, передчасним доводам скаржника про: 1) неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування положень статті 266 ГПК України (в контексті порядку та строків доповнення та зміни апеляційної скарги), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 910/15043/21; 2) неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм статей 269 ГПК України (в контексті порядку та строків подання додаткових письмових доказів на стадії апеляційного оскарження), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 13.04.2023 у справі № 925/1616/20; 3) неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування положень статті 238 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/21 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 980/3467/19, від 07.06.2022 у справі № 925/632/20; 4) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 2, 7, 13, 41, 62, 71, 74 ГПК України (в контексті недотримання принципу рівності учасників процесу та щодо надання вільному слухачу статусу учасника справи); 5) необґрунтовано відхилення судом апеляційної інстанції клопотання позивача про призначення судової будівельно-оціночної експертизи та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки під час касаційного перегляду оскаржуваної постанови передусім отримала підтвердження підстава, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 310 ГПК України, тобто таке допущене апеляційним судом процесуальне порушення, яке є безумовною (обов`язковою) підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції незалежно від інших обставин і допущених судами порушень норм матеріального та процесуального права (схожий за змістом висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 910/8902/19, від 22.02.2022 у справі № 908/889/21, від 16.10.2023 у справі № 917/814/16, від 15.11.2023 у справі № 910/11028/20, від 19.03.2024 у справі № 910/4475/19 (910/3262/19), від 28.03.2024 у справі № 910/11027/18).

58. Зважаючи на наведене вище, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 та пунктом 1 частини 1 статті 310 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, а тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі є передчасним і таким, що зроблений внаслідок істотного порушення норм процесуального права, яке полягає в розгляді та вирішенні цієї справи неповноважним складом апеляційного суду.

59. Згідно із частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

60. З огляду на те, що порушення норм процесуального права (статей 32, 35, 36, 40, 282, 310 ГПК України) допустив суд апеляційної інстанції, а передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження, яка на відміну від пунктів 1 і 3 частини 2 цієї статті є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд (імперативна норма пункту 1 частини 1 статті 310 цього Кодексу), отримала підтвердження під час касаційного провадження, об`єднана палата вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

61. З мотивів, наведених у пункті 57 цієї постанови, об`єднана палата не бере до уваги передчасні доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

63. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є передчасним, оскільки не відповідає положенням статей 32, 35, 36, 40, 236, 269, 282, 310 ГПК України.

64. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

65. Відповідно до імперативних положень пункту 1 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

66. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про необґрунтованість позову, оскільки допустив істотне процесуальне порушення, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 310 цього Кодексу.

67. Натомість, ураховуючи імперативну норму пункту 1 частини 1 статті 310 ГПК України, об`єднана палата вважає, що допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, яке полягає в розгляді та вирішенні цієї справи неповноважним складом апеляційного суду, наразі є обов`язковою (безумовною) підставою для скасування оскаржуваної постанови і направлення справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

68. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду в іншому складі суддів слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

69. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до апеляційного господарського суду, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрагробуд" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/21039/20 скасувати.

Справу № 910/21039/20 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді І. М. Бенедисюк

О. В. Васьковський

Т. Б. Дроботова

О. Р. Кібенко

Т. М. Малашенкова

В. Г. Пєсков

Л. І. Рогач