Постанова

від 12.11.2024 по справі 924/150/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 924/150/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (суддя Танасюк О. Є.) від 02.05.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий -Саврій В.А., судді: Коломис В. В. , Миханюк М. В.) від 04.09.2024

за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи.

Учасники справи:

представник кредитора (Акціонерного товариства "УкрСиббанк") - не з`явився,

представник боржника - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 06.04.2023 Господарський суд Хмельницької області ухвалив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) за його заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Шимечка А. Я. тощо.

12.06.2023 Господарський суд Хмельницької області ухвалив частково задовольнити заяву Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - Кредитор) про визнання грошових вимог до Боржника, визнати вимоги Кредитора до Боржника в сумі 2 202 769 грн 52 коп. та 5368 грн 00 коп. (судового збору), а відхилити в сумі 4 432 178 грн 44 коп.

1.2. 02.10.2023 Кредитор подав клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.

1.3. Клопотання обґрунтовано недосягненням мети запровадженої у цій справі процедури реструктуризації боргів Боржника, оскільки у справі не був схвалений план реструктуризації боргів Боржника, так як запропонований ним план реструктуризації боргів не відповідає вимогам КУзПБ.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 02.05.2024 Господарський суд Хмельницької області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024) про залишення без задоволення клопотання Кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника та призначення справи до розгляду в судовому засіданні тощо.

2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника з огляду на відсутність в його діях недобросовісної поведінки, стан Боржника, що характеризується ознаками неплатоспроможності, а також зважаючи на перебування Боржника на військовій службі та продовження строку процедури реструктуризації боргів Боржника.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Під час перевірки декларацій про майновий стан Боржника керуючого реструктуризацією Шимечко А.Я. у звіті про результати перевірки декларації (від 27.07.2023) встановлено невідповідність наданих Боржником відомостей, внесених до декларації про майновий стан Боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки, а саме Боржник не вніс інформацію про нерухоме майно, власником якого був його батько у 2020, 2021, 2022 роках.

11.08.2023 до суду надійшла заява Боржника про виправлення декларації про майновий стан.

3.2. Згідно зі звітом арбітражного керуючого про хід проведення процедури реструктуризації боргів Боржника від 08.09.2023 № 42 керуючий реструктуризацією Боржника повідомив, що представник Кредитора у зв`язку з наявністю у нього різного роду фінансових програм для певної категорії боржників, під яку підпадає і Боржника, запропонував часткове списання заборгованості, шляхом укладення договорів відступлення права вимоги через факторинг, однак через перебування Боржника в зоні бойових дій зв`язок з ним утруднений, та відповіді не отримано.

3.3. Боржник відобразив відомості про власні доходи, а запропоновані ним до сплати суми були визначені Боржником, виходячи з розміру реально отримуваних доходів. Доказів приховання доходів Боржником матеріали справи не містять, як і не подано таких доказів Кредитором.

3.4. Ухвалою суду Господарського суду Хмельницької області від 01.02.2024 продовжено строк процедури реструктуризації боргів Боржника, введений ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2024 відповідно до пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ; а також відкладено на 14.03.2024 на 10 год. 00 хв засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі та розглянуто клопотання Кредитора від 02.10.2023 про закриття провадження у справі.

Під час постановлення цієї ухвали суд врахував введення в Україні воєнного стану, а також те, що Боржник призваний на військову службу, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 25.05.2023, виданим Управлінням персонального штабу військової частини № НОМЕР_2 .

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 25.09.2024 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неправильно застосували положення статей 116, 124, частини одинадцятої статті 126 та пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм, викладених в постановах від 26.05.2022 у справі №923/984/21, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 19.12.2021 у справі № 910/8306/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, з урахуванням яких є помилковим відкриття та здійснення провадження в цій справі про неплатоспроможність Боржника в "загальному порядку", без застосування особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ; а план реструктуризації боргів Боржника, що не відповідає положенням статті 124 КУзПБ (у плані не відображена повна та достовірна інформація про майновий стан Боржника, фактичні обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення, вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені / списані) не підлягає схваленню, що фактично свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів боржника, передбачена Кодексом, не виконується, а тому є всі підстави для закриття провадження у справі, аргументи Кредитора про що не були враховані судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

5.2. Також скаржник вказав на неможливість застосування Боржником приписів пункту 5 розділу 5 "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ для розроблення плану реструктуризації, що свідчить про затягування розгляду справи та недобросовісність Боржника, яка також полягає у відсутності дій для вирішення питання повернення Боржником Кредитору боргу щодо запозичених ним коштів.

5.3. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є також положення пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди, не врахувавши висновки Верховного Суду, сформульовані в постановах від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, не надали оцінку питанню відповідності плану реструктуризації вимогам КУзПБ (стаття 124), реальності та виконуваності наданого Боржником у справу плану реструктуризації, не оцінили причини та підстави, за яких такий план не схвалено Кредитором, не оцінили, чи міг взагалі наданий план бути затверджений судом в аспекті вимог щодо розміру коштів, які залишаються Боржнику, та підпунктів 2 пункту 8 статті 126 КУзПБ.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність у процедурі реструктуризації боргів боржника

6.1. Суди встановили, що предметом розгляду у цій справі згідно з оскаржуваними судовими рішеннями стало питання подальшого провадження у справі про неплатоспроможність Боржника через заявлені Кредитором вимоги про закриття провадження: за відсутності / неподання Боржником у справі у встановлений законом граничний строк плану реструктуризації боргів, який би відповідав вимогам закону, був схвалений кредиторами та підлягав затвердженню судом.

У зв`язку з цим суд звертається до положень КУзПБ, якими регламентовані правила та умови подання плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність, наслідки його неподання, а також умови закриття провадження у такій справі у процедурі реструктуризації боргів боржника.

6.2. Судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер (частина п`ята статті 119 КУзПБ), а особливістю цієї процедури є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника (частина перша статті 124 КУзПБ).

Згідно з пунктами 2, 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника та строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

6.3. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, а тому виконання встановлених законом вимог щодо цього плану є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

6.4. За змістом наведених положень КУзПБ та згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку також посилається скаржник), процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його можливостей і намірів щодо розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, а також може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на визначені КУзПБ мету та цілі інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

6.5. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

У цьому висновку Суд звертається до висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, що наведена в постанові від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21.

6.6. До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема:

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статті 128 КУзПБ).

6.7. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

6.8. Так, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Частиною першою статті 130 КУзПБ також передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

6.9. Через визначені законодавцем в статтях 126 та 130 цього Кодексу відмінності між порядками переходу судом у справі про неплатоспроможність від процедури реструктуризації боргів боржника до процедури погашення боргів боржника, та до закриття провадження у справі про неплатоспроможність, Суд звертається до визначених законодавцем особливостей процедури реструктуризації боргів боржника та способів її завершення, а також до підстав для закриття у справі про неплатоспроможність у цій процедурі (без застосування до фізичної особи боржника процедури погашення боргів).

6.10. За змістом наведених положень та положень, що визначають строки проведення попереднього засідання у справі про неплатоспроможність (60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), строки проведення засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі (60 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання суду) (частини друга, четверта статті 122 КУзПБ) цей Кодекс не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, проте визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Тож строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

При цьому за логічного та філологічного тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУЗПБ у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ на господарський суд покладений обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури розпорядження майном, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

У разі неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з`ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

При цьому приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

6.11. У постанові від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 Верховний Суд сформулював також правову позицію, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).

6.12. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ.

Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від належного користування процесуальними правами, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

6.13. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи; а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

6.14. Між тим, у цій справі суд ухвалив про продовження процедури реструктуризації боргів Боржника на підставі положень пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, враховуючи обставини введення в Україні воєнного стану, а також те, що Боржник призваний на військову службу (пункт 3.4).

6.15. Тож, враховуючи викладене та встановлені у цій справі обставини:

- щодо подання Боржником проєкту плану реструктуризації (який був доданий до заяви про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність), з умовами якого Кредитор не погоджувався (пункти 5.1-5.3);

- пропозиції Кредитора Боржнику, заявленої в ході розгляду справи, про власні умови Кредитора щодо реструктуризації заборгованості Боржника (зокрема із частковим її списанням), які за правилами статті 126 КУзПБ, у разі погодження Боржником, підлягають внесенню до вже поданого у справі проєкту плану реструктуризації боргів Боржника із подальшим його схваленням із відповідними змінами єдиним визнаним судом у цій справі Кредитором (3.2);

- перебування Боржника на військовій службі, з посиланням на обставини чого керуючий реструктуризацію заявив про складнощі у комунікації з Боржником, зокрема і щодо погодження з ним запропонованих Кредитором умов реструктуризації, і, відповідно, щодо визначення остаточної редакції плану реструктуризації для схвалення на відповідних зборах кредиторів та подальшого затвердження судом (пункти 3.2, 3.4);

- продовження ухвалою суду від 01.02.2024 процедури реструктуризації боргів Боржника через обставини введення в Україні воєнного стану та призову Боржника на військову службу (пункт 3.4);

- нездійснення судом згідно з оскаржуваними судовими рішеннями розгляду та оцінки умов поданого Боржником проєкту плану реструктуризації (що був доданий до заяви про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність);

Суд доходить висновку, що неподання Боржником у цій справі у межах встановленого законом тримісячного строку плану реструктуризації боргів зумовлено об`єктивними обставинами, зокрема, як через ініціативу Кредитора щодо внесення інших /власних умов до наявного у справі проєкту плану реструктуризації, так і через об`єктивні (поважні) причини неузгодження з Боржником таких умов, а відповідно і несхвалення єдиним його Кредитором плану реструктуризації Боржника у межах встановленого законом тримісячного строку.

А тому Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність зазначених Кредитором та передбачених частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ підстав для закриття провадження у цій справі, оскільки відповідні аргументи Кредитора у цій справі наразі є передчасними.

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1-5.3).

6.16. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.2) в тій їх частині, в якій скаржник стверджує про незаконне відкриття та здійснення провадження в цій справі про неплатоспроможність Боржника в "загальному порядку", без застосування особливостей, визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки скаржник такими аргументами заперечує не оскаржувані судові рішення, а ухвалу від 06.04.2023 про відкриття провадження в цій справі, яка між тим не є предметом перегляду у цьому касаційному провадженні, це по-перше.

По-друге, встановлені як зазначеною ухвалою про відкриття провадження в цій справі, так і згідно з поданим керуючим реструктуризацією Шимечко А.Я. звітом про перевірку декларацій про майновий стан Боржника та заявою Боржника про виправлення декларації про майновий стан (пункт 3.1) обставини перебування у власності Боржника та членів його сім`ї більше одного житлового об`єкта (квартири, житлового будинку та домоволодіння), два з яких були передані в іпотеку в забезпечення виконання Боржником наданих йому кредитів в іноземній валюті, виключає здійснення провадження у справі про неплатоспроможність Боржника за особливостями, визначеними пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

6.17. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.3) про невідповідність вимогам КУзПБ поданого у цій справі проєкту плану реструктуризації боргів Боржника, оскільки зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди не досліджували цей план та не надавали оцінку його умовам (пункт 6.15), це по-перше. По-друге, скаржник у своїх аргументам не врахував, що такий план об`єктивно не міг включати окремі показники майнового стану Боржника через надходження від Боржника лише після відкриття провадження у цій справі, однак у встановлений пунктом 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ строк, а саме 11.08.2023, заяви про виправлення декларації про майновий стан, поданої за результатами перевірки декларацій про майновий стан Боржника, проведеної та оформленої керуючим реструктуризацією Шимечко А.Я. у звіті (пункт 3.1).

А тому є передчасним та необґрунтованим апелювання скаржника до незаконності та невідповідності вимогам КУзПБ умов поданого у справі проєкту плану реструктуризації боргів Боржника.

6.18. Дійшовши зазначених висновків, Суд погоджується із обґрунтованими висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможності Боржника, що передбачені частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

6.19. А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, висновки в яких зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цими судами норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків.

6.20. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

6.21. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі № 924/150/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк