Ухвала

від 25.11.2024 по справі 520/38196/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа №520/38196/23

адміністративне провадження № К/990/42535/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевірив касаційну скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації України

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року

у справі №520/38196/23

за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України

третя особа - Вища школа адвокатури Національної асоціації України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) - адвокат Наконечний В.Л. звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви від 13 лютого 2024 року щодо уточнення позовних вимог) просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) від 30 листопада 2023 року № XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців;

- зобов`язати відповідача Раду адвокатів України виключити з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокату ОСОБА_1 на підставі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2023 року № XI-003/2023;

- стягнути з відповідача ВКДКА на користь адвоката ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 127.800 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження)) у задоволені вимог адміністративного позову адвокату ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, в апеляційній скарзі представник позивача адвоката ОСОБА_1 - адвокат Наконечний В.Л. просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, вважаючи судове рішення незаконним та необґрунтованим, з огляду на неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року частково задоволені вимоги апеляційної скарги представника позивача адвоката ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Л., рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог адвоката ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2023 року № XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, та зобов`язання відповідача Ради адвокатів України виключити з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокату ОСОБА_1 на підставі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2023 року № XI-003/2023, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2023 року № XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України видалити в Єдиному реєстрі адвокатів України у профайлі адвоката ОСОБА_1 інформацію в розділі «Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю», в якому на день прийняття цієї постанови суду вказано: «Право на заняття адвокатською діяльністю запинено згідно пункту 3 частини 1 статті 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 30 листопада 2023 року по 30 травня 2024 року на підставі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2023 року.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, - залишено без змін.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент відкриття провадження у справі) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Статтею 257 КАС України (в редакції чинній на момент відкриття провадження у справі) визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року вирішено здійснювати розгляд справи №520/38196/23 за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, у цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки.

Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі №520/38196/23.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко