Ухвала

від 25.11.2024 по справі 166/789/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 166/789/24

провадження № 61-14883ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 липня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Волинської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Волинській області про відшкодування шкоди, завданої незаконним перебуванням під слідством і судом,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 17 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання

з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 206 933, 33 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання

з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 19 308, 33 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням юридичної допомоги при здійсненні захисту від незаконного обвинувачення.

Постановою Волинського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Волинської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Ратнівського районного суду Волинської області

від 17 липня 2024 рокузалишено без змін.

13 листопада 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку представником ОСОБА_1 -адвокатом Лавренчук О. В. подано касаційну скаргу(надійшла до суду 18 листопада 2024 року), в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати у частині відмовлених позовних вимог, прийняти у цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 -адвоката Лавренчук О. В.

не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що в ній зазначено лише елементарне переписування норм матеріального права й деякі фактичні обставини справи.

За таких обставин, представнику ОСОБА_1 - адвокату Лавренчук О. В.необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження

з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Лавренчука Олександра Володимировича на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 липня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати представнику ОСОБА_1 -адвокату Лавренчуку Олександру Володимировичу для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько