Ухвала

від 11.12.2024 по справі 166/789/24

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 166/789/24

провадження № 6/166/8/24

УХВАЛА

іменем України

11 грудня 2024 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М.,

з участю секретаря Заєць Н.П.,

представника заявника Соловей В.С.,

прокурора Шептура А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду,

установив :

Представник Державної казначейської служби України Соловей В.С. звернулася до суду із даною заявою, яку обґрунтовує тим, що рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 17.07.2024 у справі № 166/789/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Волинської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Волинській області вирішено стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача моральну шкоду в розмірі 206933,33 грн та 19308,33 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням юридичної допомоги при здійсненні захисту від незаконного обвинувачення.

Ратнівським районним судом Волинської області 06 листопада 2024 року на виконання рішення суду видано виконавчі листи про стягнення коштів на користь стягувача, боржником у яких вказано Державу Україна в особі Державної казначейської служби України.

Уважає, що оскільки згідно з рішенням суду у даній справі кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України, то боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету у цій справі є Держава Україна, а не Казначейство як окрема юридична особа.

Просить змінити спосіб виконання рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17.07.2024 у справі № 166/789/24, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення суду в такій редакції: "Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 206933,33 грн, а також 19308,33 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням юридичної допомоги при здійсненні захисту від незаконного обвинувачення".

Представник заявника у судовому засіданні подану заяву підтримала, просить її задовольнити.

Прокурор не заперечив проти задоволення заяви.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Представник ГУНП у Волинській області просив справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані заявником документи та матеріали цивільної справи № 166/789/24, суд дійшов такого висновку.

Суд установив, що Ратнівський районний суд Волинської області рішенням від 17 липня 2024 року в справі №166/789/24, провадження № 2/166/171/24 частково задовольнив позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Волинської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Волинській області про відшкодування шкоди відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду"; ухвалив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 206933 (двісті шість тисяч дев`ятсот тридцять три) грн 33 копійки 19308 (дев`ятнадцять тисяч триста вісім) гривень 33 копійки на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням юридичної допомоги при здійсненні захисту від незаконного обвинувачення.

На виконання вказаного рішення Ратнівським районним судом Волинської області 06 листопада 2024 року видано виконавчі листи про стягнення коштів на користь стягувача, боржником у яких вказано Державу Україна в особі Державної казначейської служби України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон) у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): І) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до статті 4 цього Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду, від 19 червня 2018 року в справі № 910/23967/16).

У постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 199/6713/14-ц, від 11.08.2021 у справі № 352/2255/19, від 18.08.2021 у справі № 591/6891/18, від 18.08.2021 у справі № 200/8310/18, від 08.09.2021 у справі № 751/7182/19 викладено таку позицію Верховного Суду: «Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги та дійшли помилкового висновку про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Казначейства шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку. За таких обставин резолютивна частина рішення підлягає зміні в частині стягнення коштів не з Казначейства, а з Державного бюджету України».

У силу приписів статті 19 Конституції України у системному зв`язку з нормами пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» Казначейство є лише органом виконання окремих категорій судових рішень.

Пунктом 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок) передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема: шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 38 Порядку).

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами на всій території України.

Згідно з ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеної норми закону вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Запропонована у заяві зміна способу виконання рішення суду не обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за виконавчим листом у справі № 166/789/24, а навпаки спрямована на забезпечення належного виконання вищевказаного судового рішення шляхом вказівки на відповідача, з якого слід проводити стягнення, а саме - Державу Україна.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов переконання про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 258-260, 435 ЦПК України, суд

постановив :

Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17.07.2024 у справі № 166/789/24 у порядку статті 435 Цивільного процесуального кодексу України задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17.07.2024 у справі № 166/789/24, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення суду в такій редакції: "Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 206933 (двісті шість тисяч дев`ятсот тридцять три) грн 33 копійки, а також 19308 (дев`ятнадцять тисяч триста вісім) гривень 33 копійки на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням юридичної допомоги при здійсненні захисту від незаконного обвинувачення".

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун