Ухвала

від 26.11.2024 по справі 208/10549/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 208/10549/24

Провадження № 2/209/2072/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2024 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Корнєєва І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ним право власності на магазин продовольчих та непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.10.2024 року позовна заява з додатками була передана за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 25.11.2024 року головуючим суддею визначено Корнєєву І.В.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме позовна заява не містить:

- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача,

- реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності) сторін по справі;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи;

- зазначення ціни позову; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем, хоч і зазначено у додатках до позовної заяви, проте не надано наступні копії документів: інформації щодо відповідності місця розташування об`єктів містобудівній документації від 08.09.2022 року; копію технічного паспорта (надана копія однієї сторінки паспорту); копію відмови відповідача, квитанцію про сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Ознайомившись із текстом позовної заяви, суд зазначає, що позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення, однак в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, позивачем не надано доказів про наявність спору між сторонами, прийняття рішення щодо знесення об`єкту нерухомості, відмови відповідача від оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.

Згідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особоюабо фізичноюособою підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем, відповідно до квитанції № ПН267 від 02.102024 року, про поданні позовної заяви до суду було сплачено 500 грн. судового збору.

За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносини у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.

Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

На підставі викладеного, позивачем має бути сплачено судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в сумі, що визначено п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням ринкової оцінки вартості майна належним суб`єктом оціночної діяльності, за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає необхідним надати позивачу термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі до суду оновленої позовної заяви, відповідно до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, із наданням всіх копій документів, що зазначені у додатках до позову та із наданням доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали суду виправити недоліки позову шляхом подачі до суду оновленої позовної заяви, відповідно до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, із наданням всіх копій документів, що зазначені у додатках до позову та із наданням доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у вказаний термін, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Корнєєва