Рішення

від 22.11.2024 по справі 716/2257/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2257/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.

за участю секретаря судових засідань Кульки О.М.,

представника позивача Балакіна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП №3 (м. Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Янчика Дмитра Олеговича, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА №3259063 від 13.10.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн по справі про про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.10.2024 о 23:06 год. в с. Погорилівка Чернівецького району Чернівецької області поліцейським ВП №3 (м.Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Янчиком Д.О. щодо нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3259063, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Згідно постанови, суть порушення полягає у тому, що в зазначений в постанові час в с. Погорилівка він керував ТЗ в темну пору доби з технічною несправністю, а саме не працював лівий габарит, чим порушив п.31.4.7 ПДРУкраїни інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

Позивач вважає що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Так, зазначена постанова складена з грубим порушенням вимог законодавства, не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки зазначена у постанові фабула правопорушення свідчить про те, що поліцейський помилково визначив пункт ПДР, який не стосується автомобіля ВАЗ21213 д.н.з. НОМЕР_1 . Також позивач посилається на відсутність в постанові відомостей про докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачені ст. 251 КУпАП, а саме відомостей про долучення до протоколу відео записів чи інших документів та не надання таких доказів до оскаржуваної постанови.

До суду надійшов відзив, у якому відповідач Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на доводи та обставини, викладені в ньому.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також відповіді на відзив відповідача.

В судове засідання, призначене на 10:00 год. 22.11.2024 позивач та його представник не з`явилися. Від представника позивача надійшла письмова заява про проведення судового засідання без його участі та позивача.

Відповідач - поліцейський ВП №3 (м. Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Янчик Д.О. та представник відповідача - Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, будучи належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.10.2024 о 23:06 год. поліцейським ВП №3 (м.Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Янчиком Д.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3259063, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.10.2024 о 23:06 год. в с. Погорілівка по вул. Стуса водій керував ТЗ в темну пору доби з технічною несправністю, а саме не працював лівий габарит, чим порушив п.31.4.7 ПДРУкраїни інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

За приписами п.31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, які зокрема передбачено п.31.4.7 ПДР України. Інші елементи конструкцій: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; б) не працює звуковий сигнал; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

За невиконання вимог п.31.4.7 ПДР України Правил дорожнього руху, передбачена адміністративна відповідальність, згідноч.1 ст. 121 КУпАП, а саме за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Таким чином, в даному випадку для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 31.4.7 ПДР України, необхідно встановити, чи керував водій автомобілем з іншими технічними несправностями, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Як вбачається із фабули оскаржуваної постанови ОСОБА_1 інкримінується правопорушення, пов`язане з керуванням в темну пору доби ТЗ з технічною несправністю, а саме з не працюючим лівим габаритом. Зазначені дії вважаються порушенням п.б) п.31.6 ПДР України, згідно якого забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Відтак, технічна несправність габаритних ліхтарів в темну пору доби, зумовлює заборону подальшого руху транспортного засобу.

Пунктом 2.3 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі тощо.

Пунктом 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

При цьому, суд звертає увагу, що вихід з ладу заднього лівого габаритного ліхтаря, який виник в ході експлуатації транспортного засобу, позивачем не могло бути виявлено в ході керування автомобілем, тому він не мав можливості вжити заходів, передбачених п. 31.5 ПДР.

Так, суб`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, є наявність умислу, тобто водій повинен усвідомлювати, що він здійснює рух транспортним засобом за наявності певних несправностей транспортного засобу, в тому числі, роботи ліхтарів габаритних вогнів.

Положеннямистатті 9 КУпАПпередбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадоваособа) прирозглядісправипро адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують іобтяжуютьвідповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст. 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити, серед іншого: опис обставин, установлених під час розгляду справи; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

В свою чергу, відповідно до п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті»зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями283та284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Також Верховний Суд України вказав, що судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зіст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАСУ) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст.ст.75-76 КАСУдостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справа суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові серії ЕНА №3259063 від 13.10.2024 в пункті 7 не зазначено будь-яких доказів, що додаються до неї. Тобто, відповідачем не зазначено про наявність відеозапису, який би підтверджував вчинення позивачем правопорушення.

Разом з тим, поліцейським ОСОБА_3 надано суду DVD диск з відеозаписами з бодікамер поліцейського та відео реєстратора службового автомобіля та представником відповідача ГУНП в Чернівецькій області до суду надано відзив на адміністративний позов, до якого долучено в електронному вигляді аналогічні відео файли з відео реєстратора службового автомобіля, на яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.

З метою повного і всебічного з`ясування обставин в даній адміністративній справі, судом було досліджено надані відповідачами відеозаписи на диску. У зазначених відеозаписах зафіксовано, що 13.10.2024 о 23:06 год. в с. Погорілівка по вул. Стуса водій керував ТЗ ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби з технічною несправністю, а саме не працював лівий габарит, у зв`язку з чим і був зупинений працівниками поліції та оскаржуваною постановою був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Положеннямистатті 283 КУпАПвстановлені обов`язкові умови щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, згідно вказаних положень Кодексу, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозаписи, що фактично виключає можливість прийняття їх в якості належних доказів по справі.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.04.2018 року у справі №202/2862/17) та від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а.

З огляду на зазначене, надані відповідачем відеозаписи не можуть вважатися належними та допустимими доказами у даній справі стосовно доказування вчинення або невчинення позивачем відповідного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.121 КУпАПта у зв`язку з яким відповідачем прийнято оскаржувану постанову.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні належні, достовірні та неспростовні докази на підтвердження того, що 13.10.2024 водій ОСОБА_1 дійсно знаючи про наявність зазначеної несправності автомобіля ВАЗ 21213д.н.з. НОМЕР_1 розпочав рух цим транспортним засобом з несправним заднім габаритним ліхтарем, а не вказаний освітлюваний прилад прийшов в несправність в процесі руху. Отже судом не встановлено доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 визнав, що був обізнаний про несправність заднього ліхтаря габаритного вогню до моменту повідомлення про це поліцейським, або був притягнутий за таке правопорушення, і мав їх полагодити.

Дослідивши вищезазначені обставини, суд вважає, щовисновок поліцейського про порушення позивачем п.31.4.7 ПДРУкраїни, не відповідає дійсним обставинам справи, а фактичне порушення позивачем пп. б) п. 31.6 ПДР України матеріалами справи не підтверджено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Згідно ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 2ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, дійшов до необґрунтованого висновку про наявність встановлених законом підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, зважаючи на те, що суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю.

На підставі ст.ст. 9, 245, 251, 258, 268, 283, 285 КУпАП, керуючись ст.ст.9,14,19,72, 75-77,90,139,246,250, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постановупро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3259063 від 13.10.2024, винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1ст.121КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Олена ПУХАРЄВА