Постанова

від 25.11.2024 по справі 214/9376/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8438/24 Справа № 214/9376/23 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді БондарЯ.М.

Суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

сторони

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР»

відповідач- ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2024 року, ухваленого суддею Ткаченком А.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 14 червня 2024 року,

УСТАНОВИВ

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» 28.11.2023 звернувся досуду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2020 року по листопад 2023 року, у сумі 10 382гривні 86 коп. та за період з 21.12.2020 по 21.02.2022 інфляційні втрати у сумі 242 гривні 47 коп. і 3% річних у сумі 66гривень 04 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по їх сплаті.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивачем розпочато функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди та групи будинків та споруд, об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Саксаганського району м. Кривого Рогу, в тому числі по АДРЕСА_1 .

Відповідач є споживачем наданих позивачем послуг за адресою АДРЕСА_1 , що надавались йому в повному обсязі, однак своєчасно та в повному обсязі кошти за надані послуги не сплачував, в результаті чого утворилась за житлово-комунальні послуги, яку позивач просивстягнути на свою користь.

Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задоволеніповністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2020 року по листопад 2023 року, у сумі 10 382 (десять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 86 коп. та за період з 21.12.2020 по 21.02.2022 інфляційні втрати у сумі 242 (двісті сорок дві) гривні 47 коп. і 3% річних у сумі 66 (шістдесят шість) гривень 04 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Відповіідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи незгодними з ухваленим судовим рішенням оскаржили його в апеляційному порядку, подавши апеляційні скарги, які практично є ідентичними одна одній.

В апеляційних скаргах відповідач та його представник ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ухваленого без належного вивчення судом матеріалів справи, без належної оцінки кожного доказу, з порушенням норм процесуального і матеріального права, просять його скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу сторони відповідача.

При цьому, скаржники зазначають, що суд першої інстанції під час судового розгляду справи не користувався нормами: Коституції України, Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими законами та підзаконними актами, що є порушенням норм процесуального права і порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Окрім того, відповідач та його представник вважають, що справа розглянута неналежним та не компетентним судом, при цьому наголошують, що справу повинен був розглядати другий окружний суд м.Кривого Рогу, а не Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області і усі судові рішення повинен був виносити суддя, який зі згодою Вищої кваліфікаційної комісією суддів повинен був бети переведений з Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Другого окружного суду м.Кривого Рогу, але суддя Ткаченко А.В. таку процедуру не пройшов, відповідно у нього немає повноважень судді Другого окружного уду м.Кривого Рогу, що є порушенням норм процесуального права і порушенням конституційних прав ОСОБА_1 . Вказують, що Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області не фінансується з державного бюджету та не є компетентним судом.

Також, скаржники зазначають, що визначення ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» управителем у Саксаганському районі м.Кривого Рогу з 2023 року є незаконним, що можна вважати кримінальним злочином, який діє до теперішнього часу, що також є порушенням норм процесуального права і порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Окрім того, скаржники вказують, що суд навмисно не надав правової оцінки листу від 27.12.2023 за підписом заступника міського голови Олександра Катриченка, де вказувалось, що виконавчим комітетом Криворізької міської ради не проводився конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а протоколи зборів співвласників багатоквартирного будинку №81 від 01.08.2016 та від 21.05.2018, якими було обрано управителем будинку ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», виконавчим комітетом Криворізької мміської ради було прийнято на збереження; площа та межа земельної ділянки не визначена, інформація про неї до Державного земельного кадастру не внесена, рішення міськради про надання у власність, оренду чи користування земельної ділянки не приймалося, рішення про списання з балансу житлових будинків також не приймалося, що є порушенням норм процесуального права і порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Зазначають, що суд авмисно не прийняв до уваги на не надав правової оцінки заяві ОСОБА_1 (а.с.195, т.1), про те, що протоколи зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Спідружності від 01.08.2016 та від 21.05.20118 сфальшовані, так як підписи самого ОСОБА_1 та інших співвласників будинку підроблені, про що відкрито кримінальне провадження. Вказують, що суд навмисно не надав правової оцінки протоколам зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які було надано відповідачем ОСОБА_1 .

Сторона відповідача наголошує на тому, що правочини: Договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Саксаганському районі м.Кривого Рогу від 13.09.2013 між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» та Додаткова Угода до цього Договору є нікчемними, що призвело до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 . Вказують, що Договір мав діяти до 01.10.2014 і з цього часу припинив свою дію, тому позивач втратив будь-які права на здійснення послуги з утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та не може нараховувати і вимагами заборгованість з власників квартир будинку, що також є порушенням норм процесуального права порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Також відповідач і його представник звертають увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної уваги Рішенням виконкому Криворізької міської ради від травня квітня 2017 Додатку до рішення від 12.04.2017, якими встановлено, що послуга з управління багатоквартирними будинками і спорудами встановлюється не тарифом, а за ціною, яка повинна бути узгоджена зі співвласниками багатоквартирного будинку.

Окрім того, відповідач та його представник вважають невірним висновок суду першої інстанції про те, що інформація про укладення Договору від 133 вересня 2013 року є публічною та доступною всім споживачам, оскільки була доведена до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження. Вказує, що позивачем не надано доказів про те, що цей Договір було оприлюднено у міській газети «ЧЕРВОНИЙ ГІРНИК», яка була офіційним виданням Криворізької міської ради у 2013 році. Звертають увагу на те, що суд навмисно не визнав Договір від 13 вересня 2013 року в судовому порядку недійсним, хоча строк Договору закінчився 13 вересня 2014 року та не був пролонгованим і тому між сторонами спору не було наявних договірних правовідносин, що підтверджено матеріалами справи та вказує на упередженість суду та є порушенням норм процесуального права порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Також сторона відповідача вказує на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт надання відповідачу житлово-комунальних послуг, згідно Договору. Зазначають, що у місті Кривому Розі виконком Криворізької міської ради та управителі багатоквартирних будинків ТОВ «СІТІСЕРВІС КР та ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР№ діють поза нормами конституції України, продовжуючи використовувати у комунальній сфері Пстанови КМУ, які були скасовані у 2018 році, тобто 6 років тому, що є порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Вказують, що суд навмисно не взяв до увиги те, що умови договорів, що суперечать положенням Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком після його затвердження Кабінетом Міністрів України, не застосовуються, тобто ігноруються норми Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання цих послуг від 05.09.2018 №712, що є неприпустимим, і що є порушенням конституційних прав ОСОБА_1 . Вважають, що суд незаконно відмовив у розгляді заяви представника відповідача ОСОБА_2 від 10.06.2024 про відмову ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» у задоволенні позову до ОСОБА_1 , так як правочини є нікчемини.

Також звертають увагу на те, що представником відповідача суду надавався розрахунок вартості послуг, який спростовує розрахунок заборгованості позивача, оскільки позивач вимагає сплати від відповідача заборгованість у розмірі 10382,86 грн., що на 4037,93 грн. більше ніж розрахунку зп картками фактичної собівартості та на 3581,62 грн. більше ніж встановлені тарифи рішенням виконкому №178 від 12.04.2017, тому це не підтверджує, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що вказує на упередженість судді Ткаченка А.В. та є порушенням норм процесуального права порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Сторона відповідача зазначає, що інші співвласники багатоквартирного будинку, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зверталися до позивача з приводу ненадання комунальних послуг за які вони сплачують кошти та наводять звернення цих споживачів в апеляційній скарзі. Вказують, що Компанієць також неодноразово звертався до ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», що не було визнано судом та вказує на упередженість суду і є порушенням норм процесуального права порушенням конституційних прав ОСОБА_1 .

Звертають увагу на те, що з 11.07.2018 Криворізька міська територіальна громада перестала володіти багатоквартирними будинками у м.Кривому Розі, в тому числі і буднком № НОМЕР_1 по вул.. Співдружності, і тому позивач, як і виконком з 11.07.2018 втратили право розпоряджатися багатоквартирним будинком, де мешкає відповідач.

У відзивах на апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2024 року без змін, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг відсутні.

Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено письмовими доказами, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2006 є власником вказаного житлового приміщення (а.с. 10інформація) та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТзОВ «Житлосервіс-КР» за вказаною адресою.

ТОВ «Житлосервіс-КР» є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює надання населенню за плату житлово-комунальних послуг, є управителем частини будинків Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, та надає мешканцям району послуги з утримання будинків і прибудинкової території, в тому числі за адресою: АДРЕСА_2 . Надання таких послуг здійснювалось ТОВ «Житлосервіс-КР» на підставі договору від 13 вересня 2013 року, укладеного між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та ТОВ «Житлосервіс-КР» та додаткової угоди до нього.

Інформація про це є публічною та доступною всім споживачам, оскільки була доведена до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження. Ураховуючи це, інформація про те, що ТОВ «Житлосервіс-КР» є управителем багатоквартирних будинків в Саксаганському районі, в тому числі буд. №81 по вул.Спідружності є публічною та знаходиться у вільному доступі.

У період з листопада 2020 року по листопад 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Житлосервіс-КР» надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за вказаний період становить 10 382,86 грн. (а.с. 11).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» на підставі досліджених та оцінених судом доказів виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повного задоволення позову і не може погодитись з доводами сторони відповідача, викладеними в апеляційних скаргах з огляу на таке.

Частиною першоюстатті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII(даліЗакон №2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону №2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 2189-VIII).

Таким чином, відповідно до зазначеної норми та за змістомЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання.

Окрім того, наявність реєстрації місця проживання особи в житловому приміщенні зобов`язує, зокрема, по його утриманню та нести відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від місця фактичного проживання, що повністю узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14.

За змістом положеньст.322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вимог ст.ст.66,67,162 ЖК Україниплата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно із частиною 1статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті901, частини 1 статті903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до статей525,526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з частиною 1статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За частинами 2, 11статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком. Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Відповідно до частин 1, 5статті 11Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Так, матеріали справи містять копію Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або гупою будинків і споруд у Саксагнському районі (об`єкт №1) від 13.09.2013, укладений між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», а також Додаткову угоду до зазначеного договору, в якій зокрема наведено Перелік житлових будинків Саксаганського району (об`єкт №1), до якого входить будинок, в якому мешкає відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Предметом та метою договору є передача Управителю функцій управлінняя та наданн послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення його сталого функціонування, відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостейй та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів, окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отримані житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник надає Управителю право відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі коли Управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника (а.с5-6, т.1).

Указаний вище договір від 13 вересня 2013 року в судовому порядку недійсним не визнано, підстави для визнання його нікчемним, як і додаткової угоди до нього, у суду відсутні.

Таким чином, оскільки ТОВ «Житлосервіс-КР» прийнято багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_2 на обслуговування, між позивачем та відповідачем наявні договірні правовідносини.

Оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульованоЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідач має зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України: «Під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (постанова від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12).

У пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа N642/8210/16-ц, провадження N61-7787св18) йдеться мова про обов`язковість (з`ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Саме про це йдеться мова в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа №642/2858/16).

Відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних, так як споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

Щодо укладання договору послуги з управління багатоквартирним будинком з управителем, то частина першастатті 15 цього Законутакож визначає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. Отже, договір про надання послуг з управління, що укладений на виконання рішення зборами співвласників, є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У такому разі укладання індивідуального договору співвласника з управителем не вимагається, тому його відсутність не може бути підставою для відмови в позові. Заперечення відповідача, що для укладання договору про надання послуг з управління необхідна участь в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку, також не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ними відповідного рішення - управителем, як їх повіреним, але від імені і в інтересах співвласників, чи об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є обов`язковим.

При цьому позивач на підтвердження факту надання послуги протягом періоду, за який управитель нараховує споживачу плату за послуги, до позовної заяви надав докази у справі (акти виконаних робіт, тощо), а за договором з управління багатоквартирним будинком послуга надається всім співвласникам, а не конкретно відповідачу.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 березня 2023 року у cправі №920/1343/21

Відповідачем не надано до суду на обґрунтування своїх заперечень відзиву на позов з доводами та належними і допустимими доказами на спростування тверджень і письмових доказів ТОВ «Житлосервіс-КР» про надання останнім відповідачу житлово-комунальних послуг, вказаних в актах виконаних робіт на заявлену суму у розмірі 10 382,86 грн.

Відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували його звернення до позивача із заявами або скаргами щодо не надання чи неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та/або включення в розрахунки послуг, які не надаються позивачем.

Разом з тим, позивачем було надано до позовної заяви наряди-завдання, інформацію про витрати на утримання будинку, калькуляції, роз`яснення про нарахування послуги з освітлення місць загального користування тощо.

Частиною 3 статті 12ЦПК України встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предмет споруце об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, предметом спору у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зажитлово-комунальну послугу з утримання будинку і прибудинкової території за місцем мешкання відповідача ( АДРЕСА_1 ) у розмірі 10382,86 грн., а також інфляційних втрат та трьох процентів річних в порядку ст..625 ЦК України.

Підставами цього позову є систематична несплата споживачем послуги ОСОБА_1 житлово-комунальної послуги.

Зустрічний позов ОСОБА_1 , зокрема про визнання недійсним Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Саксагнському районі (об`єкт №1) від 13.09.2013, укладений між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», а також Додаткової угоди до зазначеного договору, тощо до суду заявлено не було.

Суд першої інстанції розглянув позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, тоді, як усі доводи відповідача та його представника зводяться до невизнання зазначеного вище Договору та Додаткової угоди, які вони вважають нікчемними. При цьому, усі доводи сторони відповідача є не чим іншим, як намаганням уникнути цивільно-правової відповідальності за спричинені позивачу збитки, які пов`язані з несплатою відповідачем житлово-комунальної послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, що є обов`язком споживача послуги, яким є ОСОБА_1 .

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2ст.625 ЦК України).

За змістом частини першої статті901, частини першої статті903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦКяк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі №6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі №6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі №369/88/17, провадження №61-4924св18) тому оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другоїстатті 625ЦК України та підлягають задоволенню є правильним.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключно компетенцією суду, переоцінка доказів, діючим законодавством не передбачена.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке відповідає вимогам ст.ст.263, 264 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги скарги відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: