Справа № 587/4142/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2024 року Сумський районнийсуд Сумськоїобласті вскладі:головуючого судді ГончаренкоЛ.М.,за участюсекретаря судовогозасідання Макошенець С.І.,розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови та заявлені вимоги обґрунтовує тим, що позивач отримав постанову про накладення адміністративного стягнення №1955/2024 від 30.10.2024, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 ,відповідно доякої ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. У постанові зазначено, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 30.10.2024 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (що підтверджується витягом з журналу, актом відмови від підпису та заявою про відмову від проходження ВЛК від 30.10.2024), чим порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в особливий період. Зазначає, що 25.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про надання відстрочки, оскільки має на утриманні трьох дітей віком до 18 років, про що мається відмітка про отримання 25.10.2024 вх.№1/12348, та відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, ІНФОРМАЦІЯ_3 як суб`єкт владних повноважень після отримання такої заяви повинен був розглянути зазначене питання без попереднього проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та уточнення військово-облікових даних, проте за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову в її наданні прийнято не було. Вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки або мотивованої відмови у її наданні та примушування пройти військово-лікарську комісію свідчить про протиправну поведінку суб`єкта владних повноважень. Крім того, на його думку, розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено неповноважною особою, оскільки повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені ст. 235 КУпАП, наділені виключно керівники ІНФОРМАЦІЯ_4 , а начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають.
А тому просить суд скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 від 30.10.2024 СУ №1955/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову та залишити постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 СУ №1955/2024 від 30.10.2024 року відносно ОСОБА_1 без змін (а.с. 17-21).
У судове засідання сторони не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача не повідомив суд про причину неявки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.
Відповідно до ст. 244 КАС України під час прийняття рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як топояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Судом на підставі наданих сторонами доказів установлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
25.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши необхідні документи (а.с. 7).
30.10.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення СУ №1955/2024 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. За змістом вказаної постанови в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 30.10.2024р. відмовився від проходження військово-лікарської комісії (що підтверджується витягом з журналу, актом відмови від підпису та заявою про відмову від проходження ВЛК від 30.10.2024), таким чином порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в особливий період (а.с. 6).
Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем як суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.10.2024 СУ №1955/2024 на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене у особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представником відповідача разом з відзивом на позов надані копія витягу з Журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих офіцерам запасу для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 та копія акту відмови від підпису від 30.10.2024, з яких вбачається, що 30.10.2024 ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано проходження військово-лікарської комісії, про що здійснено запис під № 1 в Журналі реєстрації, від підпису в якому ОСОБА_1 відмовився, про що в присутності позивача було складено акт та його дійсність засвідчена підписами двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 22, 22зв.б.).
У зв`язкою з відмовою ОСОБА_1 від проходження ВЛК відносно нього помічником начальника центру з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом юстиції ОСОБА_7 30.10.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення СУ№1955/2024 відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зазначеному протоколі міститься запис про роз`яснення ОСОБА_1 змісту ст. 63 КУ, прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а також про вручення примірника протоколу, що підтверджується його підписом. Також йому повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.10.2024 о 13 год 35 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 каб.№104 (а.с. 24 зв.б.-а.с. 25).
30.10.2024 ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, клопотань про відкладення розгляду від нього надходило та ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 було розглянуто зазначений протокол, за результатами розгляду якого прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення СУ №1955/2024, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Представник позивача вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 як суб`єкт владних повноважень повинен був розглянути питання надання відстрочки чи відмови у її наданні без попереднього проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та уточнення військово-облікових даних, проте відповідне рішення прийнято не було.
Разом з тим представником відповідача до відзиву на позов долучено копію повідомлення голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 від 30.10.2024 №2/12500, адресованому ОСОБА_1 , з якого вбачається, що комісією розглянуто заяву від 25.10.2024 (вхідний 1/12348 від 25.10.2024) та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результати розгляду повідомляють, що протоколом №23 від 30.10.2024 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки, причини: не доведено факт виховання та утримання ОСОБА_9 . На вказаному повідомленні наявна відмітка про його отримання ОСОБА_1 30.10.2024 та його підпис (а.с. 26).
Відповідно до п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Враховуючи наведене, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК відповідають чинному законодавству, оскільки на той момент йому було відмовлено у наданні відстрочки.
Щодо доводів представника позивача про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено неповноважною особою, оскільки повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені ст. 235 КУпАП, наділені виключно керівники ІНФОРМАЦІЯ_4 , а начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають, суд зазначає таке.
Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крімправопорушень,вчинених військовозобов`язанимичи резервістами,які перебуваютьу запасіСлужби безпекиУкраїни абоСлужби зовнішньоїрозвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженим постановою КМУ від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманнямКодексу України про адміністративні правопорушення.
На підтвердження правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення представником відповідача разом з відзивом було надано копії витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.10.2024 №314 та від 05.11.2024 №325, з яких вбачається, що тимчасове виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 з 26.10.2024 по 04.11.2024 було покладено на підполковника ОСОБА_10 (а.с. 23, а.с. 23 зв.б.).
Таким чином судом встановлено, що підполковник ОСОБА_10 був уповноважений щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення.
Відтак суд поза розумним сумнівом доходить висновку про те, що позивач свідомо ухилився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що є порушенням вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, а стягнення накладено у межах санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відтак, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 210-1, 254-258,288 КУпАП України, ст. 8-10, 134, 139, 242, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційногоадміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Гончаренко
Суд | Сумський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123285938 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо |
Адміністративне
Сумський районний суд Сумської області
Гончаренко Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні