Березівський районний суд Одеської області
26.11.2024
Справа № 494/1434/24
Провадження № 2/494/570/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Рябчун А. В.,
за участю секретаря - Авдєєвої С. В.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Березівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
06 серпня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Померлий заповів дане спадкове майно у рівних частинах своїм сестрам, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які вступили у спадщину. Окрім них інших спадкоємців немає.
Посилаються на те, що у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Мухаір В. Т. відмовлено.
Нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, який аргументує свою відмову на підставі невідповідності дублікату договору дарування вимогам частини 3 статті 47 Закону України «Про нотаріат», вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/05 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за № 1298/20036.
Позивачі вказують, що даний будинок дійсно належав померлому, який був зареєстрований в ньому з 22 листопада 2001 року. Також належність ОСОБА_4 вказаного будинку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав
Ураховуючи навелене, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд:
- визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2024 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 14 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивача для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2024 року позивачам продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 12 вересня 2024 року позовна заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Мухаір Валентини Тимофіївни копію спадкової справи № 100/2022 після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Відповідно до довідкового листа від 23 жовтня 2024 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися. Слухання справи призначено на 07 листопада 2024 року.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до довідкового листа від 07 листопада 2024 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися. Слухання справи призначено на 26 листопада 2024 року.
Представник відповідача в судові засідання 02 жовтня 2024 року, 23 жовтня 2024 року, 07 листопада 2024 року, 26 листопада 2024 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.
При цьому 15 жовтня 2024 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.
Відзив на позовну заяву відпаовідач не подав.
Фактичні обставини справи
Відповідно до дублікату договору дарування, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Когут Є. М. 17 лютого 1993 року, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на витяг з Державного реєстру речових прав № 366172682 від 16 лютого 2024 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .
Згідно із заповітом від 14 вересня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б. А. за реєстровим № 1344, 1345, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно в рівних частинах ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Заповіт підписано ОСОБА_6 в присутності свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 счня 2022 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою від 04 червня 2024 року приватний нотаріус Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В. Т. відмовила ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину стало невідповідність дублікату договору дарування вимогам законодавства.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 січня 2022 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначили, що є спадкоємцями вказаного житлового будинку на підставі заповіту від 14 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б. А. за реєстровим № 1344, 1345. При цьому у позовній заяві зазначено, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 відсутні.
На виконання ухвали суду приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Мухаір В. Т. надано суду копію спадкової справи № 100/2022 після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Зі спадкової справи судом встановлено, що спадкова справа № 100/2022 заведена на підставі заяви ОСОБА_9 , яка є дружиною померлого ОСОБА_4 , від 18 липня 2022 року про прийняття спадщини. Крім того, у матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_10 , який є сином померлого ОСОБА_4 , від 18 липня 2024 року про відмову у прийнятті спадщини після смерті батька.
Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої й апеляційної інстанцій).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, при цьому визначили Раухівську селищну раду Березівського району Одеської області відповідачем у справі.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
У цій справі предметом спору є визнання права власності на спадкове майно. При цьому встановлено наявність іншого спадкоємця після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_10 , яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Твердження позивачів про те, що вони є єдиними спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_4 не відповідає обставинам справи та спростовано наявними у ній документами.
Отже, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, неправильно визначивши коло відповідачів у справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Зазначене не позбавляє права позивачів пред`явити позов до належних відповідачів на загальних підставах.
З огляду на неправильність визначення позивачами осіб, які повинні брати участь у справі як відповідачі, суд не надає правову оцінку доводам позовної заяви щодо наявності підстав для визнання права власності в порядку спадкування.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 657/2755/18 (провадження № 61-21842св19), у постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 527/329/22 (провадження № 61-3863св23).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Щодо судового збору
Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому в зв`язку з відмовою у задоволені позову витрати по сплаті судвого збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264,265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Позивач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області, ЄДРПОУ 22446206, адреса: вул. Євгена Кравця, буд. 21, смт Раухівка, Березівський район, Одеська область.
Суддя: А. В. Рябчун
Суд | Березівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123286741 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Березівський районний суд Одеської області
Рябчун А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні