Рішення

від 08.11.2024 по справі 203/2308/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2308/24

Провадження № 2-о/0203/78/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, служба у справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

06 травня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська через свого представника адвоката МоськінуС.М. звернувся ОСОБА_1 із заявою окремого провадження, в якій він просив встановити факт перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування своєї заяви зазначав, що 25 лютого 2024 р. уклав шлюб з ОСОБА_2 , яка є матір`ю зазначених дітей. Батько дітей з ними не проживає, їх життям не цікавиться, матеріально їх не утримує, виїхав за межі України та проживає в Чорногорії. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано у 2018 році. Заявник проживає з ОСОБА_2 та дітьми більше двох років до укладання шлюбу, він фактично забезпечує родину, утримує дітей. Заявник проходить військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України. З метою підтвердження своїх прав як військовослужбовця, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також права на перетин кордону просить встановити факт перебування на його утриманні вказаних малолітніх дітей (а.с. а.с. 1 3).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07травня 2024 року справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, служба у справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, було призначено до розгляду в судовому засіданні на 30 травня 2024 року (а.с. 33).

Справа прийнята до розгляду Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в Центральному районі міста Дніпро, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22 квітня 2024 року №1202-5003249371 (а.с. 21).

В судове засідання 30 травня 2024 року учасники справи не з`явились, від представника заявника адвоката Моськіної С.М. надійшло клопотання про витребування доказів від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин кордону заінтересованою особою ОСОБА_3 (а.с. 40).

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року клопотання представника заявника задоволено, витребувано відповідні докази у цивільній справі (а.с. 41).

У зв`язку з витребуванням доказів розгляд цивільної справи окремого провадження було відкладено на 20червня 2024 року (а.с. 42).

10 червня 2024 року через канцелярію суду від заінтересованої особи органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника зазначеного органу (а.с. 51).

19 червня 2024 року від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла витребувана судом інформація (а.с. а.с. 52 54).

В судове засідання 20 червня 2024 року учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим її розгляд було відкладено на 02 серпня 2024 року (а.с. 55).

Судове засідання 02 серпня 2024 року не відбулось через зайнятість судді в іншому провадженні. У зв`язку з цим розгляд цивільної справи окремого провадження було відкладено на 16 серпня 2024 року (а.с.73).

02 серпня 2024 року електронною поштою від заінтересованої особи служба у справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд цивільної справи окремого провадження за відсутності представника служби (а.с. а.с. 79 81).

У зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення учасників справи розгляд цивільної справи окремого провадження відкладався на 09 вересня 2024 року, 26 вересня 2024 року та 08 листопада 2024 року.

В судове засіданні 08 листопада 2024 року заявник та його представник надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності з додатковими доказами. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, повідомлялись про час і місце розгляду справи належним чином. Оскільки всі докази у справі зібрані, процесуальні права всіх учасників справи забезпечені, враховуючи заяву ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи окремого провадження за його відсутності, в судовому засіданні 08 листопада 2024 року справу було розглянуто по суті.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Дніпропетровську народився ОСОБА_4 , мати ОСОБА_7 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 2013 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №162 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Дніпропетровську народився ОСОБА_5 , мати ОСОБА_7 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25 лютого 2015 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №90 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Дніпропетровську народилась ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 02 грудня 2016 року Кіровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №404 (а.с. 10).

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 березня 2018 року у цивільній справі №203/320/18, яке набрало законної сили 12 квітня 2018 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Рішення мотивоване тим, що з червня 2017 року сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть (а.с. 18).

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18 червня 2024 року № 19-42429/18/24-Вих наданого на виконання ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2024 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 залишив територію України 22 липня 2020 року через пункт пропуску «Чоп (Тиса)», в подальшому на територію України не повертався (а.с. 60).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 , виданого 11 лютого 2022 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_7 змінила анкетні дані на « ОСОБА_2 » (а.с. 11).

25 лютого 2024 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №275 (а.с. 7).

ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у Військовій частини НОМЕР_6 , що підтверджується копією листа тимчасово виконуючого командира ВЧ НОМЕР_6 від №10725 від 04вересня 2024 року (а.с. 90).

Рішенням виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року №342 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» затверджено висновок органу опіки та піклування Підгородненської міської ради щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 108).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Підгородненської міської ради діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Батько дітей ОСОБА_3 не проживає з дітьми тривалий час, не приймає участь в їх вихованні, не надає матеріальної допомоги на їх утримання мешкає за межами України понад 3 роки (а.с. а.с. 109 110).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у цивільній справі №201/7588/24 він постійно проживає в Чорногорії, має там іншу сім`ю, не має наміру повертатись в Україну (а.с. 111).

Згідно акту №30 обстеження умов проживання від 25 квітня 2024 року, складеного комісією Служби у справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вул.Космічна, буд.12 фактично проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для виховання і розвитку дітей створені належні умови: в будинку тепло і затишно, діти мають окремі кімнати, в сім`ї панують дружні стосунки, для дітей створені належні умови для їх повноцінного розвитку (а.с. 20).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 має достатній рівень доходу для забезпечення утримання сім`ї (а.с. 28).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 28 серпня 2024 року відомості про ОСОБА_1 у вказаному реєстрі відсутні (а.с. 89).

Згідно ч.1 ст.268 Сімейного кодексу України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно доп.2сч.1ст.315ЦПК Українисуд розглядаєсправи провстановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Наведений у ст.273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК).

Європейський Суд з прав людини визначив, що оскільки призначенням Конвенції є захищати реальні права людини, а не ілюзорні, справедливий баланс між різними інтересами, що розглядаються, може бути порушено не тільки тоді, коли відсутні положення для захисту гарантованих прав, а й коли їх не дотримуються належним чином (пункти 56 та 61 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Морено Гомес проти Іспанії», заява № 4143/02).

Також, застаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Також, Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справі «Буланов та Купчик проти України» від 09.12.2010 року, яке набуло статусу остаточного 09.03.2011 року ще раз вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II). Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці, а саме: рішення від 13 травня 1980 року в справі «Артіко проти Італії» (п. 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32), визначає, щоКонвенція про захист прав людини і основоположних свободпризначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

За нормоюст.293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.3 Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених устатті 23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який є додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2020 року № 560 (з наступними змінами та доповненнями) документом, що підтверджує право жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці є, зокрема, рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положеньстатті 315Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, постановою Уряду України прямо визначено спосіб підтвердження обставин, на які посилається заявник, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження згідно ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, про необхідність подання заявником саме рішення суду про встановлення юридичного факту перебування на утриманні заявник малолітніх дітей з метою реалізації його права на розгляд по суті поданого рапорту вказано у відповіді Військовій частини НОМЕР_6 №10725 від 04вересня 2024 року (а.с. 90).

При вирішенні питання щодо можливості застосування про розгляді цивільної справи окремого провадження правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в цивільній справі №201/5972/22 у постанові від 11 вересня 2024 року, згідно якої не можуть бути встановлені в порядку окремого провадження факту самостійного виховання дитини батьком.

Згідно ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у цивільній справі №154/3029/14-ц:

«Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Відмінність фактичних обставин справи, яка розглядається, порівняно з фактичними обставинами справи, у якій Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція, за відсутності різних підходів судів до вирішення подібної правової проблеми з такими ж фактичними обставинами не є підставою для уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду.

При цьому у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими(пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20)).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив частини четвертоїстатті 403 ЦПК України, якою передбачено таку підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від22 лютого2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21)).»

При визначенні релевантності цивільної справи окремого провадження, яка розглядається, та правовідносин у цивільній справі, в якій сформовано правову позицію Верховного Суду від 11 вересня 2024 року, суд виходить з того, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у цивільній справі №201/5972/22 встановлення факту одноосібного виховання дитини батьком свідчить про наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.

Натомість, у цивільній справі окремого провадження, яка розглядається, спір про право відсутній, оскільки йдеться лише про встановлення факту перебування на утриманні заявника дітей його дружини, які всі разом поживають однією сім`єю. При цьому, вказаний факт не впливає на права та обов`язки біологічного батька дітей, оскільки його права та обов`язки щодо утримання дітей та/або участі в їх вихованні визначається сімейним законодавством і не залежить від фактичного забезпечення їх утримання заявником. Також, суд приймає до уваги, що можливість встановлення в судовому порядку юридичних фактів, про які просить заявник, прямо передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2020 року № 560 (з наступними змінами та доповненнями).

Крім того, суд враховує, що заявник вже фактично проходить військову службу в Збройних Силах України, тому його заява окремого провадження не має на меті штучного створення передумов для безпідставного уникнення призову під час мобілізації.

При таких обставинах, заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування малолітніх дітей на його утриманні підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,264, 268,293,315 319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, служба у справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох дітей віком до 18 років, а саме:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 11.11.2024 року.

Суддя С.В.Єдаменко