Рішення

від 25.11.2024 по справі 214/7938/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/7938/24

2-о/214/292/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Пугача Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу №214/7938/24 за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Джемерчук Олени Валеріївни, заінтересовані особи: відділ №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,-

За участю:

представник від заявника адвокат Джемерчук О.В.,

представник від заінтересованих осіб ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Джемерчук О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою 13.09.2024, в якій просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент проголошення незалежності України 24.08.1991, та набрання чинності Законом України «Про громадянство України» 13.11.1991.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 10.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до відділу №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області з приводу документування її паспортом громадянина України з причини втрати паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Листом від 11.09.2024 відділом №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області заявникові було відмовлено у документуванні паспортом громадянина України у зв`язку з відсутністю інформації про наявність у неї реєстрації місця проживання на території України станом на 24.08.1991 та 13.11.1991. Відмова в отриманні паспорта громадянина України позбавляє ОСОБА_1 можливості безперешкодної реалізації нею прав на трудову діяльність, пенсійне та медичне забезпечення, отримання соціальних виплат та інших гарантій держави, у зв`язку з чим за захистом своїх прав вимушена звернутися до суду із вимогою про встановлення факту її постійного проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України 24.08.1991, та набрання чинності Законом України «Про громадянство України» - 13.11.1991. Метою встановлення цього факту для заявника є отримання паспорта громадянина України дійсного зразка. На підтвердження заявленого факту представник зазначила, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. 17.10.1986 вона уклала шлюб з ОСОБА_4 , зареєстрований Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кривого Рогу, актовий запис №931. 18.07.1987 ОСОБА_1 закінчила середнє професійно-технічне училище №31 м. Кривого Рогу. Крім того, про факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України свідчить і те, що остання з 21.08.1986 до 10.04.1997 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де й мешкає дотепер.

Ухвалою суду від 30.09.2024 заяву прийнято до розгляду з відкриттям окремого провадження.

У ході розгляду справи представник заявника ОСОБА_1 адвокат Джемерчук О.В. пред`явлені вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в заяві. Додатково, на підтвердження заявленого факту надала акт з місця мешкання від 24.10.2024, засвідчений ТОВ «Житлосервіс-КР» та копії судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

Представник заінтересованих осіб ОСОБА_2 у ході розгляду справи при вирішенні заявлених ОСОБА_1 вимог покладалась на розсуд суду та просила ухвалити рішення відповідно до закону. При ухваленні рішення просила врахувати інформацію, зазначену у наданій нею довідці форми 4 (картка прописки).

Крім того, до початку розгляду справи судом, 29.10.2024 від представника заінтересованих осіб ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 дійсно зверталась до відділу №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області 10.09.2024 з приводу документування її паспортом громадянина України на підставі втраченого паспорта зразка колишнього СРСР. Відділом №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області заявникові було повідомлено, що для документування її паспортом громадянина України на підставі втраченого паспорта зразка колишнього СРСР їй необхідно пройти процедуру встановлення належності до громадянства України на підставі рішення суду про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 із заявленням в судовому порядку вимог, які відповідатимуть приписам Закону України «Про громадянство України» та Указу Президента України від 27.03.2001 №215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

З урахуванням позиції учасників справи, розгляд справи проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності з позиції належності, допустимості та достатності в сукупності, враховуючи думку учасників справи, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 (рос. ОСОБА_5 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Дзержинським райбюро РАЦС м. Кривого Рогу. Батьками її зазначені ОСОБА_6 (руський) та ОСОБА_7 (українка).

17.10.1986 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_4 , зареєстрований Дзержинським відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис №931. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що слідує зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 17.10.1986.

18.07.1987 ОСОБА_1 закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища за професією «слюсар з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (штамповщик)» і здобула середню освіту, підтвердженням чому є диплом № НОМЕР_3 , виданий 18.07.1987 Державним комітетом Української РСР по професійно-технічній освіті, реєстраційний № НОМЕР_4 .

За відомостями відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради (довідка від 25.03.2019 №01-16/13/3/675) ОСОБА_1 з 21.08.1986 до 10.04.1997 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актуальними даними з реєстру Криворізької міської територіальної громади ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання. Вказаний факт заявник не оспорює, зазначивши при зверненні до суду, що вона фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де й мешкала фактично з моменту народження, на підтвердження чому нею надано акт з місця мешкання від 24.10.2024 з підписами сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , засвідчений ТОВ «Житлосервіс-КР».

Із копії довідки форми 4 (картки прописки) на ОСОБА_1 , наданої представником заявників, слідує, що ОСОБА_5 21.08.1986 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по досягненню нею 16 років. Після укладення шлюбу її прізвище було змінене на « ОСОБА_8 », про що є відмітка у графах 1 та 13 картки форми 4. Крім того, у графі 8 «Паспорт» є відмітка про те, що заявник вперше була документована паспортом серії НОМЕР_5 , виданим Саксаганским РОВД г. Кривого Рога (рос.) 21.08.1986 та у подальшому паспортом серії НОМЕР_6 , виданим Саксаганским РОВД г. Кривого Рога (рос.) 27.04.1987 у зв`язку зі зміною прізвища з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_8 ». У графі 14 «Отметка о выписке» наявна відмітка про зняття ОСОБА_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 10.04.1997 у зв`язку із засудженням 18.09.1996 до позбавлення волі.

У ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З наведеного убачається, що при розгляді справи суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, що не є порушенням принципу диспозитивності, на чому акцентує увагу Верховний Суд у постанові від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц та постанові від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20.

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень та з наданих заявником копій судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 була неодноразово засуджена за вчинення злочинів до покарання у виді позбавлення волі, здебільшого з відбуванням в установах виконання покарань, зокрема:

-вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.1996 за ст.229-6 ч.1 КК України, із застосуванням ст.14 КК України, до 1 року позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально-виправній колонії загального режиму; звільнена 18.07.1997 за відбуттям строку покарання;

-вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.1998 за ст.140 ч.3 КК України, із застосуванням ст.14 КК України, до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього індивідуального майна, з відбуттям покарання в кримінально-виправній колонії загального режиму; звільнена 15.09.1999 на підставі ст.5 Закону України «Про амністію» від 18.07.1999;

-вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2000 за ст.229-6 ч.2 КК України, із застосуванням ст.14 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально-виправній колонії загального режиму; звільнена 11.09.2002 за відбуттям строку покарання;

-вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2003 за ст.309 ч.2 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.01.2009 за ст.307 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 4 років позбавлення волі; звільнена 22.04.2011 умовно-достроково на підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 14.04.2011 з Надержинщинської ВК-65 в Полтавській області.

Зі змісту усіх вищевказаних судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її звільнення з Надержинщинської ВК-65 в Полтавській області 22.04.2011 у довідці про звільнення також вказано цю ж адресу проживання, куди вона прямувала після звільнення.

Судовим розглядом встановлено, що 10.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до відділу №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області з приводу документування її паспортом громадянина України на підставі втраченого паспорта зразка колишнього СРСР. Відділом №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області заявникові було надано відповідь від 11.09.2024 за вих.№Б-11/6/1229-24/1229/12182-24 про те, що для документування її паспортом громадянина України на підставі втраченого паспорта зразка колишнього СРСР ОСОБА_1 необхідно пройти процедуру встановлення належності до громадянства України на підставі рішення суду про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991, зважаючи на відсутність інформації про реєстрацію її місця проживання на території України станом на 24.08.1991.

Позаяк, в ході розгляду справи із наданих представником заявника документів встановлено той факт, що ОСОБА_1 раніше була документована паспортом серії громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року XV-KИ 559303, виданим Саксаганським РВ ВС м. Кривого Рогу. Наразі цей паспортний документ нею втрачений за невідомих обставин.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 та 13.11.1991, що необхідне їй для документування паспортом громадянина України, оскільки без підтвердження цього факту в судовому порядку вона не тільки позбавлена можливості довести наявність у неї громадянства України, а й отримати паспорт громадянина України дійсного зразка. На сьогоднішній день вона так і не змогла отримати паспортний документ, відсутність якого виключає можливість належної та безперешкодної реалізації нею ряду прав: на трудову діяльність, пенсійне та медичне забезпечення, отримання соціальних виплат та інших гарантій держави.

Згідно з ч.1, п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факти, що мають юридичне значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності прав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Наведений у ч.1 ст.315 ЦПК України перелік фактів, які мають юридичне значення та встановлюються судом, не є вичерпним. Аналогічного висновку з цього приводу дійшов Верховний Суд у справі №363/214/17-ц, постанова від 22.08.2018. Верховним Судом акцентовано увагу, що в порядку ЦПК України суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ЦПК України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення, оскільки належність та набуття громадянства України встановлюються на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для набуття громадянства України.

Статтею 4 Конституції України встановлено, щов Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Конституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України. Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України є Закон України «Про громадянство України» та Указ Президента України від 27.03.2001 №215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Саме Законом України «Про громадянство України» передбачені питання належності до громадянства України (ст.3 Закону), а також набуття громадянства України як один з видів належності (ст.ст.6-15 Закону). Підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв`язків тощо.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про громадянство України», громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України, спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. Виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства Указом Президента України покладено на Державну міграційну службу України та її територіальні органи.

Відповідно до п.1, 2 ч.1ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗакону України«Про громадянствоУкраїни» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Стаття 1 Закону України «Про громадянство України» дає чітке визначення поняттям «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах», а саме: безперервне проживання на території України проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік 180 днів; проживання на території України на законних підставах проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Відповідно доч.1,ч.7ст.8Закону України«Про громадянствоУкраїни»,Порядкупровадження зазаявами іподаннями зпитань громадянстваУкраїни тавиконання прийнятихрішень,затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 (зі змінами та доповненнями), на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України. Для набуття громадянства за територіальним походженням не є обов`язковою умова про не перебування особи в іноземному громадянстві. Його може набути й іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство. Датою набуття громадянства України у передбачених цією статтею випадках є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

З аналізу наведеного слідує, що однією з умов набуття громадянства України за територіальним походженням є факт народження або постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», самого заявника або близького родича.

У п.п.7, 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року, для оформлення набуття громадянства України відповідно до ст.8 Закону України «Про громадянство України» та встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» подається відповідне рішення суду.

Враховуючи вищенаведені обставини, обсяг наданих доказів, доведеність факту народження ОСОБА_1 на території України, а саме, у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, де вона одружилась, здобула середньотехнічну освіту, мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21.08.1986 до 10.04.1997, де й мешкає дотепер хоча й без реєстрації місця проживання, адже знята з обліку вона була під час реального відбування покарання у виді позбавлення волі, у сукупності дають підстави вважати, що факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 є доведеним та має бути встановлений у судовому порядку.

Доцільність встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 13.11.1991 у даному випадку є недоречним, оскільки доведеність факту її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 як громадянки колишнього СРСР є достатнім для відновлення її прав та підтвердження належності до громадянства України, та в інакшому випадку породить юридичну неоднозначність, адже процедура встановлення належності до громадянства України стосується саме тихгромадян колишнього СРСР, хто вже визнається громадянином України відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про громадянство України, але з тих чи інших причин досіне має паспорту громадянина України. Такі особи, до яких в даному випадку належить і ОСОБА_1 , є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Таким чином,аналізом наявнихдоказів вїх сукупностіу системномузв`язку зположеннями діючогозаконодавства України,суд приходитьдо висновкупро доведеністьфакту постійногопроживання ОСОБА_1 з моментународження натериторії Українистаном на24.08.1991.Виходячи зтого,що встановленняданого фактумає юридичнезначення длязаявника тастворює можливістьреалізації неюправа нагромадянство Україниза територіальнимпоходженням,отримання паспортагромадянина України,суд приходитьдо висновкупро необхідністьзадоволення вимогв ційчастині ізвстановленням вказаногофакту,який знайшовсвоє підтвердженняналежними,допустимими тадостатніми доказамив їхсукупності,має длязаявника істотнеюридичне значенняі не визначає наступне вирішення спору про право.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч.7 ст.294 ЦПК України, п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, у зв`язку з чим понесені заявником витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 315-319, 351-352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Джемерчук Олени Валеріївни, заінтересовані особи: відділ №11 у м. Кривому Розі Головного управлінняДержавної міграційноїслужби уДніпропетровській області,Головне управлінняДержавної міграційноїслужби уДніпропетровській області,про встановленняфакту постійногопроживання натериторії України задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на території України станом на 24.08.1991.

Судові витрати у справі залишити за ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , інн відсутній, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відділ № 11 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37806243, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 47-к.

Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37806243, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Липинського, 7.

Рішення суду складено та підписано без проголошення 25.11.2024.

Суддя О.І. Євтушенко