Рішення

від 25.11.2024 по справі 378/9/23

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/9/23

Провадження № 2/378/4/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретарів: Мельник Н. Д., ОСОБА_1 ,

представника позивача-

ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ,

представника відповідача-

ОСОБА_4 : ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, третя осрба, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання протиправною реєстрації та зобов`язання скасування державної реєстрації земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_2 , з посиланням на те, що 07.10.2005р. на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку ОСОБА_2 набула у власність житловий будинок з відповідними надвірнимі будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Також, 07.10.2005р. на підставі договорів дарування позивач набула у власність земельні ділянки площею 0,2230 га та 0,2352 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), зареєстровано право власності на земельну ділянку розміром 0,2352 га за ОСОБА_2 та присвоєно кадастровий номер: 3224284602:01:003:0016. Рішенням №РВ - 6100056472022 від 19.07.2022р. Державним кадастровим реєстратором відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.07.2022р. (реєстраційний номер ЗВ - 9703684452022) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; перетин ділянок з ділянкою 3224284602:01:003:0709; площа співпадає на 5.2901 та з ділянкою 3224284602:01:003:0711; площа співпадає на 5.1384. Сусідом позивача - є ОСОБА_4 , яка 13.08.2002р. на підставі свідоцтва на право на спадщину за заповітом набула у власність землю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III - КВ №051192, виданого 04.02.1999р. на підставі рішення виконавчого комітету Полковницької сільської Ради народних депутатів від 29.09.1998р. №2 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №71. В подальшому ОСОБА_4 отримала кадастрові номери на земельні ділянки, а саме: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711, за адресою: АДРЕСА_1 . Нові межі земельних ділянок позивач не погоджувала, чому інженер - землевпорядник вніс такі межі земельних ділянок не відомо. Станом на 24.12.2022р. діяльність ПП «УМАНЬ - ЗЕМПРОЕКТ» припинено. На даний час між позивачем та відповідачем виник спір щодо правильності встановлення меж земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711, оскільки останні накладені на земельну ділянку позивача.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 1 а. с. 100 113), просить суд:

- визнати протиправною реєстрацію 13.07.2018р. в Державному земельному кадастрі ділянки, кадастровий номер: 3224284602:01:003:0709, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, форма власності - приватна;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області вчинити дії по скасуванню державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, кадастровий номер: 3224284602:01:003:0709, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 25 га, форма власності - приватна;

- визнати протиправною реєстрацію 13.07.2018р. в Державному земельному кадастрі ділянки кадастровий номер: 3224284602:01:003:0711, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2165 га, форма власності - приватна;

-зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області вчинити дії по скасуванню державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, кадастровий номер: 3224284602:01:003:0711, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2165 га, форма власності - приватна.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про місце, час та дату судового розгляду по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги в інтересах позивача підтримав, просить їх задовольнити, підтвердив обставини, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача-Головного управлінняДержгеокадастру уКиївській областідо судуне прибув,направив досуду відзивна позовнузаяву (т.1а.с.80-84),відповідно доякого представникГУ Держгеокадаструу Київськійобласті проситьвідмовити взадоволенні позовнихвимог,з наступнихпідстав.Завданням Головногоуправління єреалізація повноважень Держгеокадастру на території м. Києва та Київської області. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку. Пунктом 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМ України від 17 жовтня 2012 року №1051 передбачено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр». За ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою статті двадцять четвертої, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена. Кадастровий реєстратор Відділу у Ставищенському районі Головного управління при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711 діяв в межах та у спосіб передбачений законом, адже підстави для відмови у здійсненні такої реєстрації у кадастрового реєстратора були відсутні. Таким чином, порушення прав позивача з боку Головного управління відсутні. Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Останнє допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання не чинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). Таким чином, звертаємо увагу суду, що у разі задоволення позовних вимог позивача таке рішення буде суперечити чинному законодавству. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється за допомогою програмного забезпечення в Національній кадастровій системі (НКС), це автоматизована система, в якій передбачено ведення земельного кадастру відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр». Згідно відомостей (НКС) ДЗК земельні ділянки з кадастровими номерами: 224284602:01:003:0709 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на праві приватної власності належить ОСОБА_4 від 12.05.2021р., державна реєстрація земельної ділянки відбулась 13.07.2018р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.07.2018р., (ПП «Умань-Земпроект», розробник ОСОБА_6 ); 3224284602:01:003:0711 для ведення особистого селянського господарства на праві приватної власності належить ОСОБА_4 від 12.05.2021р., державна реєстрація земельної ділянки відбулась 13.07.2018р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.07.2018р., (ПП «Умань-Земпроект», розробник ОСОБА_6 ). Аналізуючи зміст та вимоги позовної заяви ОСОБА_2 , вбачається відсутність порушення прав позивача з боку Головного управління, так як сам позивач зазначає, що розробником технічної документації при складанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП «Умань-Земпроект» погоджені межі не співпадають з тими, що внесені до Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про місце, час та дату судового розгляду по справі.

Представник відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позовні вимоги в інтересах свого довірителя не визнав, вважає, що позивач пропустила строки давності звернення до суду з позовом, ніяких порушень вимог земельного законодавства з боку ОСОБА_4 не має, оскільки остання оформляла право власності на свої земельні ділянки раніше, ніж позивач. Відзив на позовну заяву подано не було.

Представник третьої особи: Ставищенської селищної ради в судове засідання не з`явився, просить розгляд справи проводити за його відсутності за наявними в справі матеріалами (т. 1 а. с. 51, 89, 99, 134, 173, 202, 231, т. 2 а. с. 40).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника відповідача Головного управлінняДержгеокадастру ум.Києві таКиївській областівикладені ниму відзивіна позовнузаяву,з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

07.10.2005р. на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку ОСОБА_2 набула у власність житловий будинок з відповідними надвірнимі будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 8-10).

07.10.2005р. на підставі договорів дарування позивач набула у власність земельні ділянки площею 0,2230 га та 0,2352 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 11-14).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 22.09.2022 року зареєстровано право власності на земельну ділянку розміром 0,2352 га за ОСОБА_2 та присвоєно кадастровий номер: 3224284602:01:003:0016 (т. 1 а. с. 23).

На попереднього власника земельної ділянки, площею 0,2230 га, ОСОБА_7 , власність на яку набула позивач на підставі договору дарування (т. 1 а. с. 12-13), було в 2022 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 1 а. с. 145-164). Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 03.07.2024 року №2068/2069/24-41, зазначена технічна документація із землеустрою за змістом, складом та правилами оформлення відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою (т. 2 а. с. 55-80).

Рішенням №РВ - 6100056472022 від 19.07.2022р., Державним кадастровим реєстратором відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.07.2022р. (реєстраційний номер ЗВ - 9703684452022) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; перетин ділянок з ділянкою 3224284602:01:003:0709; площа співпадає на 5.2901 та з ділянкою 3224284602:01:003:0711; площа співпадає на 5.1384 (т. 1 а. с. 22, 24-25).

Згідно відомостей (НКС) ДЗК земельні ділянки з кадастровими номерами: 224284602:01:003:0709 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 від 12.05.2021р., державна реєстрація земельної ділянки відбулась 13.07.2018р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.07.2018р., (ПП «Умань-Земпроект», розробник ОСОБА_6 ); 3224284602:01:003:0711 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2165 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 від 12.05.2021р., державна реєстрація земельної ділянки відбулась 13.07.2018р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13.07.2018р., (ПП «Умань-Земпроект», розробник ОСОБА_6 ) (т. 1 а. с. 15-21).

ПП «Умань-Земпроект» припинило свою роботу (т. 1 а. с. 144).

Відповіднодо копіїлиста Головногоуправління Держгеокадаструу м.Києві таКиївській областівід 21.03.2023року №29-10-0.331-2378/2-23документація ізземлеустрою наземельні ділянкиз кадастровиминомерами: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711, не виявлена (т. 1 а. с. 124, 141).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.10.2021 року №29-10-0.331-11683/2-21 у науково-технічній документації по складанню державних актів на право приватної власності земельних ділянок громадян на території Полковницької сільської ради Ставищенського району Київської області наявні - акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та план встановлених меж земельної ділянки АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 138-140).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 01.05.2023 року №29-10-0.331-3961/2-23 у науково-технічній документації по складанню державних актів на право приватної власності земельних ділянок громадян на території Полковницької сільської ради Ставищенського району Київської області наявні - акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та план встановлених меж земельної ділянки АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 181-183).

Згідно копіїлиста Ставищенськогоархівного секторувід 30.03.2023року №09.1-04-03/85проектна документаціяна земельніділянки зкадастровими номерами: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711, відсутня (Т. 1 а. с. 142).

Відповідно докопії листаГоловного управлінняДержгеокадастру ум.Києві таКиївській областівід 20.04.2023року №29-10-0.331-3580/2-23документація ізземлеустрою наземельні ділянкиз кадастровиминомерами: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711, не виявлена, оскільки розробником на зберігання не передана (т. 1 а. с. 143).

Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 03.07.2024 року №2068/2069/24-41 (т. 2 а. с. 55-80), проміри меж та загальна площа фактичного використання досліджуваних земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224284602:01:003:0709 та 3224284602:01:003:0711 не відповідають промірам та площам відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. Конфігурація фактичного використання досліджуваних земельних ділянок з кадастровим номером: 3224284602:01:003:0016 та земельної ділянки площею 0,2230 га, які набула у власність позивач за договорами дарування, відповідає конфігурації згідно з відомостями з ДЗК та Технічною документацією. Межі земельної ділянки ОСОБА_2 , загальною площею 0,2230 га, накладаються на межі земельних ділянок ОСОБА_4 , площа накладання становить 0,023286 га.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідноіз ст.ст.4ч.1;5ч.1ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноіз ч.1,2ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

В ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Частина друга статті 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі№916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

В п. 127 Постанови ВП ВС від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким, визначеним на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі №449/1165/17 (провадження № 61-22096св19) зазначено про те, що згідно із пунктом 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина четверта, п`ята статті 158 ЗК України). Сторони у позасудовому порядку мають можливість скористатися визначеним у пункті 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок, і лише у разі, якщо цей спосіб виявиться недієвим, чи згоди щодо визначення конкретних меж земельних ділянок не буде досягнуто, позивачі, чиї права порушені у результаті невідповідності інформації землевпорядної документації фактичним даним щодо площі, лінійних розмірів та конфігурації земельних ділянок, так і даним, визначеним державними актами, що є порушення вимог земельного законодавства, можуть звернутись до суду за захистом порушених прав.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 125ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно достатті 126ЗК Україниправо власності,користування земельноюділянкою оформлюєтьсявідповідно доЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» N1952-IV.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону N1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону N1952-ІV державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За визначеннями, наведеними у статті 2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових правна нерухоме майно;заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру правна нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно із ст. 15 вказаного Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.

За ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номеру.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь.

Статтею 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зокрема, такі відомості вносяться: на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст. 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідачів, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

В п. 58 постанови ВП ВС у справі №823/2042/16 від 04.09.2018 року вказано, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

За такихобставин,суд дійшоввисновку проте,що позовнівимоги позивачав частині зобов`язання державного кадастрового реєстратора відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області вчинити дії по скасуванню державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224284602:01:003:0711 та 3224284602:01:003:0709, звернуті безпосередньо до державного кадастрового реєстратора бути не можуть. Належним відповідачем, в даному випадку є Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області, до якого можуть бути звернені зазначені позовні вимоги.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року№1952-IV, - у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 подано письмове клопотання (т. 2 а. с. 150), відповідно до якого сторона відповідача просить застосувати до даних спірних правовідносин позовну давність з тих підстав, що позивачем подано позов до суду з пропуском строків позовної давності. В той час коли позивач купила житловий будинок в с. Полковниче та отримала внаслідок дарування земельні ділянки, ОСОБА_4 уже приватизувала свою земельну ділянку та узгодила з попереднім власником межі земельної ділянки, то з того часу строк позовної давності в три роки уже сплинув.

Не погодившись з таким клопотанням сторони відповідача, представник позивача ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 подав до суду свої письмові заперечення (т. 2 а. с. 151), в яких просить відмовити в задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності з тих підстав, що позивач дізналась про порушення своїх прав лише 19.07.2022 року із змісту рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Крім того, ні ОСОБА_4 , ні її представником ОСОБА_5 не надано до суду технічні документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224284602:01:003:0711 та 3224284602:01:003:0709 для їх дослідження судом з метою повного та об`єктивного встановлення всіх фактичних обставин справи. За відсутності технічних документацій із землеустрою на зазначені земельні ділянки суд позбавлений можливості перевірити доводи представника відповідача ОСОБА_5 ..

Уп.11постановиПленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14 судам роз`яснено, - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, підставами для відмови в позові у зв`язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулась до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності. Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.

За правилами ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Позовна давність-це строк,у межахякого особаможе звернутисядо судуз вимогоюпро захистсвого цивільногоправа абоінтересу (ст.256ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Таким чином, суд вважає, що доводи сторони відповідача щодо пропуску строків позовної давності позивачем не підтверджуються встановленими фактичними обставинами справи, відтак доводи сторони позивача про те, що вона дізналась 19.07.2022 року із змісту рішення №РВ - 6100056472022 від 19.07.2022р. (т. 1 а. с. 22), про порушення свого права на реєстрацію земельної ділянки є обґрунтованими, вони не були спростовані стороною відповідача належними та достатніми доказами, тому підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин суд не знаходить.

Враховуючи викладене,дослідивши таоцінивши доказипо справів їхсукупності,надавши їмналежну правовуоцінку,суд дійшоввисновку про наявність у позивача порушеного права відповідачами, оскільки позивач надав належні, допустимі і достатні докази на підтвердження порушення його прав, зокрема: невідповідність промірів меж та загальної площі фактичного використання належних ОСОБА_4 зареєстрованих земельних ділянок промірам та площам відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, накладання земельних ділянок сторін, відтак позовні вимоги слід задовольнити.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

По даній справі за клопотанням представника ОСОБА_2 ,- ОСОБА_3 , судомпризначено комплекснусудову земельно-технічнуекспертизу таекспертизу зпитань землеустрою(т.2а.с.22 23,46-47),та зобов`язанопозивача оплатитивитрати напроведення експертиз.Проведення експертизидоручено Київськомунауково-дослідномуінституту судовихекспертиз (КНДІСЕ).Позивач сплатилаповну вартістьпроведення експертиз(т.1а.с.213,т.2а.с.33,41,149).

Суд вважає,що накористь позивачаз відповідачів урівних часткахслід стягнутивитрати запроведенняпризначеної судом комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою в розмірі (3618,64 грн. + 19118,40 грн.) = 22737,04 грн. / 2 = 11368,52 грн., з кожного відповідача.

У зв`язку із зверненням з даним позовом до суду позивач сплатила судовий збір на загальну суму 1984,80 грн. (т. 1 а. с. 1-2).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідачів слід стягнути судовий збір розміром 1984,80 грн. в рівних частках, тобто 1984,80 грн. / 2 = 992,40 грн., з кожного відповідача.

Керуючись ст. 14 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 256, 257, 261, 267, 182, 334 ЦК України, ст. ст. 3, 79, 79-1, 107, 120, 125, 126, 152, 158 ЗК України,ст. ст. 11, 15, 16, 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-VI, ст. ст. 2, 3, 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року№1952-IV, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 про визнання протиправною реєстрації та зобов`язання скасування державної реєстрації земельних ділянок, - задовольнити.

Визнати протиправною реєстрацію 13.07.2018р. в Державному земельному кадастрі ділянки, кадастровий номер: 3224284602:01:003:0709, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, форма власності приватна.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області вчинити дії по скасуванню державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, кадастровий номер: 3224284602:01:003:0709, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 25 га, форма власності приватна.

Визнати протиправною реєстрацію 13.07.2018р. в Державному земельному кадастрі ділянки кадастровий номер: 3224284602:01:003:0711, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2165 га, форма власності приватна.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області вчинити дії по скасуванню державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, кадастровий номер: 3224284602:01:003:0711, для будівництва та обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2165 га, форма власності - приватна.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 04360913), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , витрати на проведення комплексної судовоїземельно-технічноїекспертизи таекспертизи зпитань землеустроюв сумі 11368 (одинадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , фактично прож иваючої в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , витрати на проведення комплексної судовоїземельно-технічноїекспертизи таекспертизи зпитань землеустроюв сумі 11368 (одинадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 52 копійки.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2024 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко